Ухвала

від 15.07.2014 по справі 904/1134/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

15.07.2014 Справа № 904/1134/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Лисенко О.М. (доповідача)

суддів: Вечірко І.О., Кузнецов В.О.

Секретар судового засідання: Валяр М.Г.

Учасники провадження у справі не з»явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 29.05.2014 року у справі № 904/1134/14

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТК-УКРАЇНА", м. Дніпропетровськ

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТК-УКРАЇНА", м. Дніпропетровськ

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 29.05.2014 року по справі № 904/1134/14 (суддя Полєв Д.М.) затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТК-УКРАЇНА", м. Дніпропетровськ, ліквідовано юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю "ДТК-УКРАЇНА", м. Дніпропетровськ, провадження у справі припинено ( а.с.6-7; т.2).

Ухвала господарського суду вмотивована статтями 41,45,46, п.1 ч.6 ст.83 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", та тим, що ліквідаційна процедура боржника здійснена у відповідності до вимог чинного законодавства.

Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області звернулася до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 29.05.2014 року скасувати, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом норм процесуального та матеріального права.

Скаржник зазначає, що судом не було прийнято до уваги, що у зв'язку з винесенням ухвали про ліквідацію Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТК-Україна», податковий орган позбавлений можливості виконати завдання визначені законом щодо виконання підприємством-банкрутом конституційного обов'язку стосовно сплати податків.

З метою вжиття заходів по недопущенню бюджетного відшкодування сум ПДВ фіктивним фірмам та тим суб'єктам господарювання, які імітують діяльність з метою отримання його відшкодування, та руйнуванню схем ухилення від оподаткування при застосуванні процедур банкрутства, а також для можливого приєднання грошових вимог ДПІ зверталась до суду з клопотанням не скорочувати термін ліквідаційної процедури та не затверджувати ліквідаційний баланс по справі № 904/1134/14 завчасно.

Ліквідація боржника унеможливлює виконання податковими органами покладених на них законодавством обов'язку щодо проведення позапланової документальної перевірки та формування кредиторських вимог.

Враховуючи, що неявка учасників судового процесу не перешкоджає розгляду справи по апеляційній скарзі по суті; апеляційний господарський суд обмежений певними процесуальними строками розгляду апеляційної скарги, будь-які клопотання від учасників процесу про продовження строків розгляду апеляційної скарги, відкладення розгляду справи не надходили, враховуючи факт належного сповіщення учасників судового процесу про час та місце судового засідання, що підтверджується ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.07.2014року( а.с. 10; т.2) зі штампом канцелярії суду про розсилку згідно з Інструкцією з діловодства в господарських судах України, затверджену Наказом Державної судової адміністрації України № 28 від 20.02.2013року ( погоджено з Вищим господарським судом України від 19.02.2013року № 01-17/315/384/13), колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу можливо розглянути по суті в цьому судовому засіданні за наявними матеріалами ( ст.ст.75,99 ГПК України).

Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області підлягає припиненню з наступних підстав.

Згідно із пунктом 1-1 Прикінцевих та перехідних положень (Х розділ) Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі - Закон), в редакції з 19.01.2013 року, положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.

Відповідно до статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом.

За частиною 1 статті 2 Закону, провадження у справі про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до статті 9 Закону, справи про банкрутство юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Пункт 8 частини 3 статті 129 Конституції України визначає серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Таким чином, випадки в яких особа має право оскаржити рішення суду в апеляційному чи касаційному порядку мають бути встановлені Господарським процесуальним кодексом України.

Нормами статті 91 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участі у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Відповідно до ч.6 ст.106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

У відповідності до статті 1 Закону (в редакції, що діє з 19.01.2013 року) учасниками у справі про банкрутство є сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) суб'єкта підприємницької діяльності - боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Як встановлено статтею 1 Закону, сторонами у справі про банкрутство є конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів) та боржник (банкрут).

Цією статтею також визначено, що кредитор - юридична або фізична особа, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

Як вбачається з матеріалів справи, 24.02.2014 року ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТК-УКРАЇНА» Штельманчук М.С. звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТК-№УКРАЇНА", м. Дніпропетровськ за процедурою передбаченою статтею 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

26.02.2014 року ухвалою господарського суду Дніпропетровської області прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТК-УКРАЇНА", м. Дніпропетровськ про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТК-УКРАЇНА", м. Дніпропетровськ до розгляду в підготовчому засіданні.

06.03.2014 ухвалою господарського суду Дніпропетровської області порушено провадження у справі № 904/1134/14 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТК-УКРАЇНА", м. Дніпропетровськ відповідно до процедури, передбаченої статтею 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів із наслідками, передбаченими статею19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2014 року по справі № 904/1134/14 Товариство з обмеженою відповідальністю "ДТК-УКРАЇНА", м. Дніпропетровськ визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 3 місяці, до 11.06.2014 року; ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю"ДТК-УКРАЇНА", м. Дніпропетровськ призначено голову ліквідаційної комісії Штельманчука Михайла Сергійовича, якого зобов'язано вчинити певні дії ( а.с.72-73; т.1).

19.12.2013року в Бюлетені державної реєстрації № 269(34) було здійснено публікацію про банкрутство та відкриття ліквідаційної процедури відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТК-Україна»", м. Дніпропетровськ ( а.с. 23; т.1).

В ході ліквідаційної процедури ліквідатором розглянуто та визнано вимоги наступних кредиторів:

- Компанії «MINEKON LIMITED», Лондон -1218,00 ( 1 черга),1973407,47 ( 4 черга).

Встановлена вимога кредитора залишилась незадоволеною у зв'язку з відсутністю майна боржника.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 29.05.2014 року по справі № 904/1134/14 затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТК-УКРАЇНА", м. Дніпропетровськ, ліквідовано юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю "ДТК-УКРАЇНА", м. Дніпропетровськ, провадження у справі припинено.

Вказана ухвала господарського суду Дніпропетровської області є предметом апеляційного оскарження.

Особливості та порядок заявлення кредиторами претензій до боржника, що ліквідується в порядку статті 95 Закону, визначені положеннями частини 3 статті 95 Закону та передбачають, що кредитори мають право заявити свої вимоги до боржника, який ліквідується, у місячний строк з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом, на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу.

Отже, у справі про банкрутство боржника, який ліквідується власником особа може набути статусу кредитора - сторони у справі про банкрутство після прийняття постанови про визнання банкрутом та у разі звернення із кредиторськими вимогами до боржника.

У зв'язку з наведеним, органи державної податкової служби та інші державні органи є кредиторами неплатоспроможних боржників, якщо вони мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, що узгоджується з нормою частини 1 статті 210 Господарського кодексу України. Однак, вказана норма не встановлює автоматичного визнання цих органів кредиторами у всіх справах про банкрутство.

Таким чином, особа, яка має грошові вимоги до боржника, набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство, а саме кредитора, лише у разі подання у встановленому порядку заяви з грошовими вимогами до боржника. Тільки після цього, така особа має процесуальне право на оскарження процесуальних документів у справі про банкрутство.

Матеріали справи свідчать, що ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТК-Україна" повідомлено Державну податкову інспекцію у Ленінському районі м. Дніпропетровська про припинення підприємницької діяльності товариства та направлено до ДПІ заяву за формою № 8-ОПП про зняття з обліку платника податків, що підтверджується листом від 26.12.2013року описом вкладення та фіскальним чеком органу поштового зв'язку від 26.12.2013року ( ДПІ отримано 26.12.2013 року - а.с.32; т.1).

Натомість, як вбачається з матеріалів справи, Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Дніпропетровська в порядку вимог частини 3 статті 95 Закону не зверталась із заявою до господарського суду з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТК-УКРАЇНА" по сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів).

Таким чином, органи державної податкової служби були належним чином повідомлені про порушення провадження по справі про банкрутство ТОВ "ДТК-УКРАЇНА" та мали можливість звернутись до суду з кредиторськими вимогами до боржника та набути статус сторони по справі, а саме - кредитора боржника.

З огляду на викладене, Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Дніпропетровська не є учасником справи про банкрутство, статусу кредитора у справі не набула, доказів в підтвердження того, що прийнята господарським судом ухвала про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу боржника та припинення провадження у справі стосується прав і обов'язків Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська або порушує її права, остання не надала.

Відповідно до п.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України", якщо апеляційну скаргу подано, зокрема, особою, яка не має права її подавати, то у таких випадках апеляційний господарський суд повинен відмовити у прийнятті апеляційної скарги і винести з цього приводу відповідну ухвалу з посиланням на статті 91 або 106 Господарського процесуального кодексу України. У разі помилкового порушення апеляційного провадження в зазначених випадках суд апеляційної інстанції припиняє таке провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

По аналогічним справам цієї категорії спорів за апеляційними скаргами органів ДПІ, які не підтвердили в ході судового розгляду справи судами обох інстанцій наявність своїх грошових вимог до боржників, такі вимоги були відсутні, а, отже, відповідно органи ДПІ не набули а ні статусу сторони у справі, а ні учасника судового процесу та не надали доказів порушення прав ДПІ, колегією суддів Вищого господарського суду України від 18.03.2014 року у справі № 904/5660/13, від 04.03.2014 року у справі № 38/5005/8203/2012, від 11.12.2013 року у справі № 904/5945/13, від 17.10.2013 року у справі № 904/1292/13-г, від 31.10.2013 року у справі № 38/5005/11150/2012, № 26/5005/6899/2012 постанова від 18.09.2013 року, № 5023/3898/12 постанова від 18.06.2013 року, № 5017/3407/2012 постанова від 02.07.2013 року ухвали про припинення апеляційного провадження були залишені без змін, а по справам № № 34/5005/10035/2012, 29/5005/4651/2012, 21б/5014/2816/2012, 34/5005/8846/2012, 38/5005/9234/2012, 34/5005/8214/2012, 29/5005/6761/2012, 26/5005/11057/2012, 25/5005/10788/2012, 38/5005/10738/2012 було скасовано усі попередні судові акти суду апеляційної інстанції та припинено апеляційне провадження за апеляційними скаргами органів ДПІ, які порушені необґрунтовано, зокрема, з додержанням вимог статей 91, 106 Господарського процесуального кодексу України. Зазначені обставини неодноразових скасувань судом касаційної інстанції постанов апеляційного господарського суду свідчать про формування усталеної єдиної судової практики по цій категорії справ.

За таких обставин апеляційна інстанція вважає, що апеляційне провадження слід припинити з посиланням на пункт 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України та абзаци 1, 2 пункту 5, пункту 5.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України» (в редакції змін та доповнень постанов господарського суду України від 26.12.2011року, 23.03.2012року, 17.10.2012року № № 12, 3, 10 (відповідно)).

Керуючись ст.ст. 80, 86, 91, 99, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 29.05.14 року у справі № 904/1134/14 - припинити.

Матеріали справи повернути до господарського суду Дніпропетровської області.

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 17.07.2014 року

Головуючий суддя О.М. Лисенко

Суддя І.О.Вечірко

Суддя В.О.Кузнецов