Рішення

від 09.07.2014 по справі 914/1731/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.07.2014 р. Справа № 914/1731/14

Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашко М.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Львівської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", м.Львів

до відповідача Територіального управління державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Львівській області, м.Львів

про стягнення 9 832,61 грн.

Представники:

від позивача Добуш-Вербіцька Н.Ю. - юрисконсульт 1 категорії відділу правового забезпечення Львівської філії ПАТ "Укртелеком" (довіреність №907 від 11.12.2013р.)

від відповідача не з'явився

Права та обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено. Заяв про відвід судді не подавалось, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили. У судовому засіданні 09.07.2013 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Позовні вимоги заявлено Публічним акціонерним товариством "Укртелеком" в особі Львівської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" до Територіального управління державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Львівській області про стягнення 9 832,61 грн., з яких: 9 371,67 грн. основного боргу, 304,69 грн. інфляційних втрат та 156,25 грн. трьох відсотків річних, за договором № 369 «Про надання послуг електрозв'язку» від 29.03.2007р.

Ухвалою суду від 19.05.2014 р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 04.06.2014 р.

04.06.2014р. відповідачем через канцелярію суду подано клопотання (вх.№24424/14), в якому останній повідомляє, що заборгованість перед позивачем за телекомунікаційні послуги утворилася через затримку органами Державного казначейства оплати по зареєстрованих фінансових зобов'язаннях за отримані послуги та нерівномірним надходженням коштів на рахунки територіального управління від головного розпорядника коштів, та після надходження коштів, 19 травня 2014 року Територіальним управлінням державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Львівській області подано в Державну казначейську службу платіжне доручення на оплату послуг зв'язку згідно виставленого позивачем рахунку.

В судовому засіданні 04.06.2014 р. оголошено перерву до 25.06.2014р.

25.06.2014р. представником позивача подано клопотання (вх. №27423), в якому зазначено про здійснення відповідачем оплати на суму 11096,84 грн. (згідно рахунку за квітень 2014р.), відтак позивач просить суд провадження в справі в частині стягнення основного боргу припинити та стягнути з відповідача на користь позивача 304,69 грн. інфляційних втрат, 156,25 грн. річних та 1827 грн. судового збору. На підтвердження сплати відповідачем основної суми боргу позивач додає до даного клопотання платіжне доручення №162 від 20.06.2014р.

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву за вх. №27688/14 від 25.06.2014р.

В судовому засіданні 25.06.2014р. оголошено перерву до 09.07.2014р.

08.07.2014 р. представник позивача подав клопотання, в якому просить суд уточнити період заборгованості, а саме - з травня 2013р. по березень 2014р включно, оскільки в позовній заяві вказано, що період виникнення заборгованості з травня 2013р. по квітень 2014р., однак в розрахунку період заборгованості за квітень 2014р. не було включено.

Представник позивача в судове засідання 09.07.2014 року з'явився, просив суд провадження в справі в частині стягнення основного боргу припинити та стягнути з відповідача на користь позивача 304,69 грн. інфляційних втрат, 156,25 грн. трьох відсотків річних та 1827 грн. судового збору

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, причин неявки представника не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, оскільки представник Територіального управління державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Львівській області був присутній в попередньому судовому засіданні.

Розглянувши документи і матеріали, подані до суду, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

Між Публічним акціонерним товариством „Укртелеком" в особі Львівської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (надалі - підприємство зв'язку) та Територіальним управлінням державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Львівській області (надалі - споживач) укладено договір «Про надання послуг електрозв'язку» №369 від 29.03.2007р., відповідно до умов якого підприємство зв'язку надає послуги електрозв'язку, перераховані в додатку 1, і безплатні послуги, перераховані в додатку 2.

Відповідно до п.2.1.1. договору підприємство зв'язку зобов'язане забезпечувати безперебійне і якісне надання послуг телефонного зв'язку.

Згідно із п.4.1. договору послуги, які надаються підприємством зв'язку, оплачуються за тарифами, затвердженими згідно з чинним законодавством.

Пунктом 4.2. договору передбачено, що споживач сплачує послуги електрозв'язку за спільно погодженою кредитною та авансовою з наданням рахунків системою оплати.

Відповідно до п.4.5. договору розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв'язку за кожний попередній місяць проводяться споживачем протягом десяти днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим. За отримані в кредит послуги міжміського та міжнародного телефонного зв'язку справляється додаткова плата в розмірі двох відсотків вартості наданих послуг.

Згідно із п.4.6. договору у разі застосування авансової системи оплати споживач для одержання послуг електрозв'язку проводить щомісячно, до 20-го числа поточного місяця, попередню оплату їх вартості в розмірі не менше суми послуг, наданих у попередньому розрахунковому періоді, з подальшим перерахунком (до 10-го числа місяця, що настає після розрахункового періоду), виходячи з фактично наданих послуг.

Позивач свої обов'язки за договором про надання послуг електрозв'язку виконав в повному обсязі, однак відповідач не здійснив оплату за надані йому послуги, внаслідок чого у нього виникла заборгованість за період з травня 2013р. по березень 2014р. включно. Розмір заборгованості за вказаний період, як зазначає позивач, становить 9 371,67 грн.

Крім того, на підставі ст.625 ЦК України позивач нарахував відповідачу 304, 69 грн. інфляційних втрат та 156,25 грн. 3% річних.

Отже загальний розмір заборгованості, який позивач просить стягнути на його користь з відповідача становить 9 832,61 грн., з яких з яких: 9 371,67 грн. основного боргу, 304,69 грн. інфляційних втрат та 156,25 грн. трьох відсотків річних

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази та заслухавши представника позивача, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, але при укладенні договору сторони повинні керуватися вимогами Цивільного кодексу України, іншими актами цивільного законодавства.

Повноваження держави щодо управління та регулювання зазначеної діяльності, а також права, обов'язки та засади відповідальності фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у даній діяльності або користуються телекомунікаційними послугами визначені Законом України „Про телекомунікації" від 18.11.2003р. № 1280-ІV із змінами та доповненнями.

Згідно п.5 ст.33 Законом України „Про телекомунікації" споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

Згідно ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач своїх зобов'язань перед позивачем щодо оплати за отримані послуги електрозв'язку на умовах передбачених договором належним чином не виконував, внаслідок чого у нього виникла заборгованість яка станом на дату подання позовної заяви, за період з травня 2013р. по березень 2014р. включно, згідно поданого позивачем розрахунку, складає 9 371,67грн.

Проте, як вбачається із поданого відповідачем клопотання (вх. № 24424/14) та клопотання позивача (вх. №27423), після порушення провадження у справі, а саме 20.06.2014р. відповідачем здійснено погашення основної суми заборгованості (згідно рахунку за послуги надані по квітень 2014р.), що підтверджується платіжним доручення №162 від 20.06.2014р.

Відтак, провадження у справі в цій частині позовних вимог підлягає припиненню на підставі пункту 1-1 статті 80 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмета спору.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що позовні вимога про стягнення з відповідача на користь позивача

304,69 грн. інфляційних збитків та 156,25 грн. 3% річних є обґрунтованими, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

В порядку ст. 4 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

За умовами ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на вищенаведені норми процесуального закону та як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, не надано суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судових засідань.

Сплата судового збору підтверджується платіжним дорученням №957 від 06.02.2014р. на суму 1 827,00 грн.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем сплачено суму основного боргу після подання позивачем позовної заяви до господарського суду Львівської області.

Відповідно до ч.2 ст.49 ГПК України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Таким чином, керуючись ст.49 ГПК України, суд дійшов висновку стягнути з відповідача на користь позивача 1 827,00 грн. судового збору сплаченого позивачем при поданні позовної заяви до господарського суду Львівської області.

Керуючись ст.ст. 4 3 , 33, 34, 43, 49, 80, 82-84, 115, 116 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Територіального управління державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Львівській області (79000, м.Львів, пл. Міцкевича, 8, код ЄДРПОУ 38008247) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (01601, м.Київ, бульвар Т.Шевченка, 18, код ЄДРПОУ 21560766) в особі Львівської філії ПАТ "Укртелеком" (79044, м. Львів ,вул. Дорошенка, 43; код ЄДРПОУ 01186030) 304,69 грн. - інфляційних втрат, 156,25 грн. - 3% річних та 1827,00 грн. судового збору.

3. В частині позовних вимог про стягнення суми основного боргу припинити провадження у справі.

4. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.

5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Повний текст рішення

виготовлено 14.07.2014р.

Суддя Петрашко М.М.