Постанова

від 15.07.2014 по справі 910/4607/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" липня 2014 р. Справа№ 910/4607/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яковлєва М.Л.

суддів: Авдеєва П.В.

Куксова В.В.

секретар судового засідання - Пугачова А.С.,

за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 15.07.2014 року по справі № 910/4607/14 (в матеріалах справи)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Ікс 5 Рітейл Груп Україна" на рішення господарського суду міста Києва від 26.05.2014 року (оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України 02.06.2014 року) по справі № 910/4607/14 (суддя - Спичак О.М.)

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Фудс"

до приватного акціонерного товариства "Ікс 5 Рітейл Груп Україна"

про стягнення 72 900,36 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Фудс" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Ікс 5 Рітейл Груп Україна" про стягнення 72 900,36 грн. заборгованості.

12.05.2014 року представник позивача подав через канцелярію суду заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої збільшив позовні вимоги на 50 376,36 грн. та просив суд стягнути з відповідача 123 376,72 грн. заборгованості за поставлений товар.

26.05.2014 року представником позивача було надано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої останній зменшив позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача 122 701,90 грн. боргу.

Рішенням господарського суду міста Києва від 26.05.2014 року у справі № 910/4607/14 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з приватного підприємства "Ікс 5 Рітейл Груп Україна" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Фудс" 122 701,90 грн. основного боргу та 2 454,04 грн. судового збору.

Не погоджуючись з рішенням місцевого суду, відповідач, приватне акціонерне товариство "Ікс 5 Рітейл Груп Україна", звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду та просить скасувати рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Апеляційну скаргу скаржник мотивує тим, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та має місце невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого суду обставинам справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.06.2014 року по справі № 910/4607/14 вказану вище апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено перегляд рішення у судовому засіданні за участю повноважних представників сторін на 15.07.2014 року.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Фудс" на підставі ст. 96 ГПК України не надано до суду відзиву на апеляційну скаргу.

Представник позивача в судовому засіданні надав свої пояснення та просив рішення господарського суду міста Києва від 26.05.2014 року залишити без змін, а апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Ікс 5 Рітейл Груп Україна" - без задоволення.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Враховуючи викладене, а також наявність в матеріалах справи всіх необхідних для перегляду рішення доказів, апеляційний суд вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги за відсутністю представника відповідача, проти чого також не заперечує представник позивача, присутній у судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, виступи представника позивача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду міста Києва від 26.05.2014 року по справі № 910/4607/14 - залишається без змін, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Слід зазначити, що відповідно ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До зобов'язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань.

Стаття 627 ЦК України та стаття 6 цього Кодексу регламентує, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.06.2010 року товариством з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Фудс" (продавець, позивач) та приватним акціонерним товариством "Ікс 5 Рітейл Груп Україна" (покупець, відповідач) було укладено договір купівлі-продажу (з відстрочкою платежу) № 1735 (а.с. 9-11, т. 1).

Відповідно до пункту 1.1 договору продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець приймає та оплачує на умовах і в порядку визначених цим договором, товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у накладних, що засвідчують передачу-приймання товару від продавця покупцю та є невід'ємними частинами цього договору.

За своєю правовою природою договір, укладений між сторонами, є договором поставки. Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Пунктом 1.3 договору встановлено, що право власності на товар переходить від продавця до покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін накладної.

Пунктом 2.1 договору встановлено, що асортимент та кількість товару зазначається у накладних.

Пунктом 2.2 договору встановлено, що товар повинен відповідати всім санітарним, гігієнічним, технічним та іншим нормам, стандартам та правилам, встановленим чинним законодавством України для товарів даного виду. Продавець гарантує високу якість товару.

Відповідно до пункту 3.1 договору ціни на товар вказуються у накладних продавця, що є додатками до цього договору. Оплата здійснюється в національній валюті України.

Відповідно до пункту 3.2 договору покупець зобов'язаний оплачувати кожну партію переданого продавцем товару не пізніше 45 (сорока п'яти) банківських днів з моменту передачі такої партії товару, але у будь-якому випадку, не раніше моменту надання продавцем усіх необхідних документів, що засвідчують момент передачі товару, підтверджують його якість та відповідність установленим стандартам в тому числі податкових накладних та розрахунків коригування.

Відповідно до пункту 3.4 договору продавець зобов'язаний реалізовувати товар, за цінами та іншими умовами, визначеними цим договором в усі магазини покупця в Україні.

Пунктом 4.1 договору встановлено, що поставка товару продавцем покупцю здійснюється окремими партіями, у кількості і у строк, визначений і замовленні на поставку покупця, які узгоджуються з продавцем.

Пунктом 5.1 договору встановлено, що у разі невиконання чи неналежного виконання своїх зобов'язань по даному договору, сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства України.

Пунктом 7.1 договору встановлено, що даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 10 січня 2010 року.

Згідно з пунктом 7.2 договору, якщо жодна із сторін письмово не заявить іншій стороні про припинення дії договору не менш як за 30 (тридцять) календарних днів до запланованої дати припинення його дії, договір вважається переукладеним на кожний наступний календарний рік на тих самих умовах.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Позивачем було передано відповідачу товар передбачений умовами договору, що підтверджується видатковими накладними: № РНЮ-007569 від 19.09.2013 року на суму 2 489,40 грн.; № РНЮ-007601 від 20.09.2013 року на суму 2 828,64 грн.; № РНЮ-007852 від 27.09.2013 року на суму 914,40 грн.; № РНЮ-007855 від 27.09.2013 року на суму 3 150,00 грн.; № РНЮ-008043 від 04.10.2013 року на суму 3 092,40 грн.; № РНЮ-007653 від 09.10.2013 року на суму 1 890,00 грн.; № РНЮ-008251 від 10.10.2013 року на суму 482,76 грн.; № РНЮ-008282 від 11.10.2013 року на суму 2 352,90 грн.; № РНЮ-008291 від 11.10.2013 року на суму 3 120,24 грн.; № РНЮ-008292 від 11.10.2013 року на суму 981,00 грн.; № РНЮ-008496 від 18.10.2013 року на суму 1 371,60 грн.; № РНЮ-008205 від 18.10.2013 року на суму 533,52 грн.; № РНЮ-008504 від 18.10.2013 року на суму 755,04 грн.; № РНЮ-008713 від 24.10.2013 року на суму 962,64 грн.; № РНЮ-008730 від 25.10.2013 року на суму 914,40 грн.; № РНЮ-008729 від 25.10.2013 року на суму 962,64 грн.; № РНЮ-008942 від 01.11.2013 року на суму 650,52 грн.; № РНЮ-008949 від 01.11.2013 року на суму 1 382,04 грн.; № РНЮ-009125 від 06.11.2013 року на суму 1 436,40 грн.; № РНЮ-009189 від 08.11.2013 року на суму 526,32 грн.; № РНЮ-009194 від 08.11.2013 року на суму 304,80 грн.; № РНЮ-009378 від 14.11.2013 року на суму 838,80 грн.; № РНЮ-009401 від 15.11.2013 року на суму 1 143,00 грн.; № РНЮ-009405 від 15.11.13 року на суму 776,40 грн.; № РНЮ-009407 від 15.11.2013 року на суму 182,88 грн.; № РНЮ-009408 від 18.11.2013 року на суму 319,20 грн.; № РНЮ-009701 від 22.11.2013 року на суму 848,88 грн.; № РНЮ-009716 від 25.11.2013 року на суму 1 535,40 грн.; № РНЮ-009937 від 29.11.2013 року на суму 1 864,80 грн.; № РНЮ-009936 від 29.11.2013 року на суму 457,20 грн.; № РНЮ-009935 від 29.11.2013 року на суму 897,84 грн.; № РНЮ-009943 від 29.11.2013 року на суму 1 301,04 грн.; № РНЮ-009942 від 29.11.2013 року на суму 2 126,64 грн.; № РНЮ-009944 від 29.11.2013 року на суму 2 142,60 грн.; № РНЮ-010240 від 06.12.2013 року на суму 1 144,80 грн.; № РНЮ-010234 від 09.12.2013 року на суму 2 705,28 грн.; № РНЮ-010226 від 09.12.2013 року на суму 762,00 грн.; № РНЮ-010454 від 12.12.2013 року на суму 404,04 грн.; № РНЮ-010469 від 13.12.2013 року на суму 3 012,18 грн.; № РНЮ-010494 від 13.12.2013 року на суму 779,46 грн.; № РНЮ-010504 від 13.12.2013 року на суму 983,64 грн.; № РНЮ-010792 від 19.12.2013 року на суму 1 489,32 грн.; № РНЮ-010866 від 20.12.2013 року на суму 5 645,46 грн.; № РНЮ-010846 від 20.12.2013 року на суму 1 776,48 грн.; № РНЮ-010849 від 20.12.2013 року на суму 1 292,40 грн.; № РНЮ-010859 від 20.12.2013 року на суму 1 786,32 грн.; № РНЮ-010858 від 20.12.2013 року на суму 1 759,80 грн.; № РНЮ-011094 від 27.12.2013 року на суму 1 371,60 грн.; № РНЮ-011095 від 27.12.2013 року на суму 2 064,60 грн.; № РНЮ-011107 від 27.12.2013 року на суму 386,64 грн.; № РНЮ-000032 від 10.01.2014 року на суму 1 509,84 грн.; № РНЮ-000034 від 10.01.2014 року на суму 1 203,96 грн.; № РНЮ-000054 від 10.01.2014 року на суму 1 210,68 грн.; № РНЮ-000246 від 17.01.2014 року на суму 900,00 грн.; № РНЮ-000251 від 17.01.2014 року на суму 1 306,56 грн.; № РНЮ-000410 від 23.01.2014 року на суму 3 873,72 грн.; № РНЮ-000433 від 24.01.2014 року на суму 3 532,32 грн.; № РНЮ-000449 від 24.01.2014 року на суму 4 901,64 грн.; № РНЮ-000445 від 24.01.2014 року на суму 4 279,9 грн.; № РНЮ-000447 від 24.01.2014 року на суму 3 573,12 грн.; № РНЮ-000448 від 24.01.2014 року на суму 1 336,32 грн.; № РНЮ-000446 від 24.01.2014 року на суму 2 830,80 грн.; № РНЮ-000621 від 31.01.2014 року на суму 977,64 грн.; № РНЮ-000629 від 31.01.2014 року на суму 2 106,60 грн.; № РНЮ-000632 від 31.01.2014 року на суму 3 367,32 грн.; № РНЮ-000831 від 06.02.2014 року на суму 560,88 грн.; № РНЮ-000857 від 07.02.2014 року на суму 685,20 грн.; № РНЮ-000856 від 07.02.2014 року на суму 627,12 грн.; № РНЮ-000858 від 07.02.2014 року на суму 618,76 грн.; № РНЮ-000859 від 07.02.2014 року на суму 4 149,48 грн.; № РНЮ-000866 від 07.02.2014 року на суму 1 756,20 грн.; № РНЮ-001252 від 21.02.2014 року на суму 482,16 грн.; № РНЮ-001251 від 21.02.2014 року на суму 1 177,64 грн.; № РНЮ-001280 від 24.02.2014 року на суму 1 140,84 грн.; № РНЮ-001427 від 27.02.2014 року на суму 2 073,96 грн. (а.с. 14-63, т. 1).

Товар було поставлено на загальну суму 1 106 327,33 грн.

Однак, відповідач за поставлений товар у строки встановлені в договорі не розрахувався в повному обсязі, у зв'язку з чим його заборгованість перед позивачем за договором № 1735 від 01.06.2010 року становить 122 701,90 грн.

У зв'язку з чим, позивач звернувся до суду з позовом до приватного акціонерного товариства "Ікс 5 Рітейл Груп Україна" про стягнення 122 701,90 грн. основного боргу за договором купівлі-продажу (з відстрочкою платежу) № 1735 від 01.06.2010 року.

За умовами частини першої статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В силу вимог частини 1 статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Аналогічна норма міститься у статті 509 Цивільного кодексу України.

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини першої статті 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно частини першої статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до пункту 3.2 договору покупець зобов'язаний оплачувати кожну партію переданого продавцем товару не пізніше 45 (сорока п'яти) банківських днів з моменту передачі такої партії товару, але у будь-якому випадку, не раніше моменту надання продавцем усіх необхідних документів, що засвідчують момент передачі товару, підтверджують його якість та відповідність установленим стандартам в тому числі податкових накладних та розрахунків коригування.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи документах на виконання умов укладеного договору позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято товар, що видатковими накладними (а.с. 14-63, т. 1).

Доказів повної оплати отриманого товару відповідачем до суду не надано.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, колегія апеляційного суду погоджується з висновком місцевого суду щодо встановлення факту наявності основної заборгованості за поставлений товар у відповідача перед позивачем в сумі 122 701,90 грн., а відтак позовні вимоги в частині стягнення основного боргу правомірно визнані судом першої інстанції обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За правилами ст. 4-7 ГПК України, судове рішення приймається колегіально за результатами обговорення усіх обставин справи.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень та подати до суду відповідні докази.

Як встановлено ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 року "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Виходячи з викладеного вище, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду міста Києва від 26.05.2014 року у справі № 910/4607/14 - залишається без змін.

З огляду на вищезазначене, керуючись ст. ст. 4-7, 33, 43, 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Ікс 5 Рітейл Груп Україна" на рішення господарського суду міста Києва від 26.05.2014 року по справі № 910/4607/14 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 26.05.2014 року у справі № 910/4607/14 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/4607/14 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 107 ГПК України.

Постанова Київського апеляційного господарського суду за наслідками перегляду відповідно до ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий суддя М.Л. Яковлєв

Судді П.В. Авдеєв

В.В. Куксов