У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 липня 2014 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України
з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
суддів: Кадєтової О.В., Мостової Г.І., Наумчука М.І.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства «Банк Кіпру» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки за касаційною скаргою ОСОБА_6, який діє в інтересах ОСОБА_1, на заочне рішення Макарівського районного суду Київської області від 18 жовтня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 17 квітня 2014 року,
в с т а н о в и л а:
У вересні 2013 року ПАТ «Банк Кіпру» звернувся до суду із зазначеним позовом посилаючись на те, що 06 серпня 2007 року між АБ «АвтозазБанк», правонаступником якого є ПАТ «Банк Кіпру», та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 002-111/2007, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит в сумі 600 000,00 доларів США строком з 06 серпня 2007 року до 04 серпня 2017 року зі сплатою 13% річних. Також 06 серпня 2007 року між АБ «АвтозазБанк», правонаступником якого є ПАТ «Банк Кіпру», та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 002-112/2007, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит в сумі 600 000,00 доларів США строком з 06 серпня 2007 року до 04 серпня 2017 року зі сплатою 13% річних. В порушення умов кредитного договору ОСОБА_1 та ОСОБА_2 свої зобов'язання за кредитними договорами виконали частково.
На виконання пункту 2.2.2. кредитних договорів між позивачем та відповідачами було укладено іпотечний договір від 06 серпня 2007 року, згідно умов якого в іпотеку передано: земельну ділянку площею 32,9325 га, земельну ділянку площею 22,4156 га, земельну ділянку площею 3,5228 га, що розташовані та території Юріївської сільської ради Макарівського району Київської області, з цільовим призначенням - будівництво та обслуговування житлового будинку та господарських споруд, які належать відповідачам як іпотекодавцям на праві спільної часткової власності.
Враховуючи наведене позивач просив суд в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1, ОСОБА_2 за кредитними договорами звернути стягнення на предмет іпотеки: земельні ділянки площами 32,9325 га; 22,4156 га та 3,5228 га, що розташовані та території Юріївської сільської ради Макарівського району Київської області, шляхом визнання права власності на предмет іпотеки за позивачем.
Заочним рішенням Макарівського районного суду Київської області від 18 жовтня 2013 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 17 квітня 2014 року позов задоволено. У рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 002-111/2007 від 06 серпня 2007 року у сумі 869 640,04 доларів США (6 951 032,83 грн), окремо пеня за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом - 340 186,80 грн, та ОСОБА_2 за кредитним договором № 002-112/2007 від 06 серпня 2007 року в сумі 655 479,53 доларів США (5 239 247,88 грн), звернуто стягнення на предмети іпотеки: земельну ділянку площею 32,9325 га, кадастровий номер 3222788600:04:006:0010, земельну ділянку площею 22,4156 га, кадастровий номер 3222788600:04:007:0031, земельну ділянку площею 3,5228 га, кадастровий номер 3222788600:04:007:0022, що розташовані та території Юріївської сільської ради Макарівського району Київської області, цільове призначення - будівництво та обслуговування житлового будинку та господарських споруд, загальною вартістю 9 963 000,00 грн та визнано право власності на них за ПАТ «Банк Кіпру». Вирішено питання про розподіл судових втрат.
У касаційній скарзі заявник порушує питання про скасування зазначених судових рішень із направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції, мотивуючи свої вимоги порушенням судами попередніх інстанцій норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та вивчивши обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, вважає, що підстави для скасування судових рішень відсутні.
Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідачі не виконують умови договорів кредиту, що є підставою для звернення стягнення на предмет іпотеки, з метою погашення заборгованості.
Доводи касаційної скарги, перевірені вивченням матеріалів справи, висновків судів попередніх інстанцій не спростовують та не дають підстав вважати, що при розгляді справи було неправильно застосовано норми матеріального права або порушено норми процесуального права, які призвели до неправильного вирішення спору.
Згідно з ч. 3 ст. 332, п. 1 ч. 1 ст. 336 ЦПК України, за наслідками розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право постановити ухвалу про відхилення касаційної скарги і залишення судового рішення без змін, оскільки судом першої та апеляційної інстанцій не було допущено неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
З огляду на викладене, керуючись ч. 3 ст. 332, п. 1 ч. 1 ст. 336 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и в :
Касаційну скаргу ОСОБА_6, який діє в інтересах ОСОБА_1, відхилити.
Заочне рішення Макарівського районного суду Київської області від 18 жовтня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 17 квітня 2014 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: О.В. Кадєтова Г.І. Мостова М.І. Наумчук
Суд | Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ |
Дата ухвалення рішення | 10.07.2014 |
Оприлюднено | 18.07.2014 |
Номер документу | 39783783 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Кадєтова О.В
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні