Постанова

від 10.07.2014 по справі п/811/1615/14

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 липня 2014 року Справа № П/811/1615/14

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравчук О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Побочій О.В.,

представника позивача - Григор'єва А.В.,

представника відповідача - Левенця Д.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кіровограді адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Інвар"

до відповідача - Управління Укртрансінспекції у Кіровоградській області

про визнання протиправною та скасування постанови про застосування фінансових санкцій.

До Кіровоградського окружного адміністративного суду звернулося ТОВ "Інвар" (далі - позивач) з адміністративним позовом до Управління Укртрансінспекції у Кіровоградській області (далі - відповідач), у якому просить визнати протиправною та скасувати постанову №027308 від 14 травня 2014 року про застосування відносно позивача адміністративно-господарського штрафу у сумі 1700,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за наслідками проведеної працівниками управління Укртрансінспекції у Кіровоградській області перевірки складено акт, в якому зафіксовано порушення вимог статті 48 Закону України „Про автомобільний транспорт". 14 травня 2014 року винесено постанову №027308 про застосування до позивача фінансових санкцій в розмірі 1700,00 грн. за допущене порушення, відповідальність за яке передбачена абзацом третім частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт». Позивач вважає, що вказана постанова є протиправною та такою, що підлягає скасуванню, з огляду на відсутність обставин, які слугували підставою для її винесення.

Так, позивач наголосив, що перевезення небезпечного вантажу - рідкого кисню - він здійснював не на замовлення, а для власних потреб, а тому оформлення ліцензійної картки водій не потребує. Крім того, у позовній заяві зазначається, що акту про проведення перевірки складено не було, та працівники ТОВ „Інвар" його не підписували.

У судовому засіданні представником позивача вимоги позову підтримано з підстав, викладених в адміністративному позові.

В судовому засіданні представник відповідача просив суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, свою позицію виклав у письмових запереченнях, в яких зокрема, наголосив, що під час рейдової перевірки встановлено надання позивачем послуг з перевезення небезпечного вантажу без оформлення ліцензійної картки, чим порушено вимоги статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", що зафіксовано в акті. За результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, начальником управління винесено постанову №027308 від 14 травня 2014 року про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю „Інвар" адміністративно-господарського штрафу у розмірі 1700 грн.. За таких обставин, відповідач вважає, дану постанову прийняту у відповідності до норм чинного законодавства (а.с.22-24).

Відповідно до частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України складення постанови у повному обсязі було відкладено до 15 липня 2014 року із проголошенням вступної та резолютивної частини постанови в тому самому судовому засіданні, в якому закінчився розгляд справи.

Розглянувши подані позивачем і представником відповідача документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно і неупереджено оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Інвар" 04 листопада 1992 року зареєстроване виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради як юридична особа (а.с.6).

Видами діяльності позивача є, зокрема, допоміжна діяльність у сфері автотранспорту, оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами, вантажний автомобільний транспорт (а.с. 38).

07 травня 2014 року о 13 год. 45 хв. на 244 км автомагістралі Київ-Знам'янка державними інспекторами Укртрансінспеції був перевірений транспортний засіб марки ЗИЛ 431610 реєстраційний номер НОМЕР_1, , яким керував водій ОСОБА_3. Вказаний автомобіль належить Григор'єву А.В., директору ТОВ „Інвар" (а.с.8,38).

В ході перевірки відповідачем був складений акт перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 07 травня 2014 року, в якому зафіксовано порушення, відповідальність за які передбачена статтею 60 Закону України „Про автомобільний транспорт": надання послуг з перевезення небезпечних вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтею 48 Закону України „Про автомобільний транспорт" - не оформлена ліцензійна картка на транспортний засіб.

Водій даного автомобіля - ОСОБА_3 з вказаним актом ознайомлений, будь-яких зауважень чи пояснень не висловив (а.с.25).

14 травня 2014 року начальником управління Укртрансінспекції в Кіровоградській області розглянуто справу про порушення позивачем норм законодавства України про автомобільний транспорт та прийнято постанову №027308 про застосування фінансових санкцій, якою до ТОВ „Інвар" застосовано фінансову санкцію в розмірі 1700,00 грн. за вчинені порушення, а саме: надання послуг з перевезення небезпечних вантажів без оформлення документів перелік яких визначений статтею 48 Закону України „Про автомобільний транспорт", зокрема, без відповідної ліцензійної картки (а.с.5).

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з такого.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулюються Законом України "Про автомобільний транспорт" від 05 квітня 2001 року № 2344-III.

Згідно частини четвертої статті 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

У відповідності до абзацу першого частини шостої, абзацу першого частини сьомої статті 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, забезпечує, зокрема, реалізацію державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування та здійснює, зокрема, державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті.

Органами державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансінспекція, її територіальні органи - управління в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське та Севастопольське міські, районні управління (пункт 3 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567).

Державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Планові, позапланові та рейдові перевірки можуть проводитися із залученням спеціалістів органів внутрішніх справ і науково-дослідних установ (за погодженням з їх керівниками) з питань, що належать до їх компетенції.

Згідно пункту 15 Порядку №1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Відповідно до пункту 20 Порядку №1567 за результатами планової або позапланової перевірки за місцезнаходженням суб'єкта господарювання складається акт за формою згідно з додатком 2. Акт складається у двох примірниках, кожен з яких підписується посадовими особами, що провели перевірку, та посадовою особою суб'єкта господарювання або фізичною особою - суб'єктом господарювання (далі - уповноважена особа суб'єкта господарювання). Один примірник акта передається уповноваженій особі суб'єкта господарювання, щодо якого було проведено перевірку, інший - до органу державного контролю. Виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

Пункт 21 Порядку №1567 передбачає, що у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Отже, діючим законодавством не передбачено надання суб'єкту господарювання копії акту перевірки, складеного за формою згідно з додатком 3.

Натомість у матеріалах справи міститься акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 07 травня 2014 року №062476, підписаний посадовими особами, які провели перевірку, та водієм ТОВ „Інвар" ОСОБА_3 (а.с.25).

Враховуючи викладене, суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що йому не було надано до підпису акт про оформлення результатів перевірки, як на підставу для визнання протиправною та скасування оскаржуваної постанови.

Щодо висновків відповідача про порушення позивачем вимог статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", суд зазначає наступне.

За приписами частини дванадцятої статті 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

При цьому статтею 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" визначено, що автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами ; а вантажні перевезення - це перевезення вантажів вантажними автомобілями.

Стаття 47 Закону України "Про автомобільний транспорт" до внутрішніх перевезень вантажів відносить перевезення вантажів між пунктами відправлення та призначення, розташованими в Україні, та комплекс допоміжних операцій, пов'язаних з цими перевезеннями, а також технологічні перевезення вантажів, що здійснюються в межах одного виробничого об'єкта без виїзду на автомобільні дороги загального користування.

З викладеного вбачається, що у спірних правовідносинах позивач - ТОВ „Інвар" - є автомобільним перевізником у розумінні Закону України „Про автомобільний транспорт".

Стаття 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" встановлює перелік документів, на підставі яких виконуються вантажні перевезення.

Так, за приписами частин першої, другої статті 48 вказаного Закону автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів для водія є: посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством .

Зокрема, у разі перевезення небезпечних вантажів, крім документів, передбачених частиною другою цієї статті, обов'язковими документами також є: для автомобільного перевізника - ліцензія на надання відповідних послуг; для водія - ліцензійна картка, свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення певних небезпечних вантажів, свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, письмові інструкції на випадок аварії або надзвичайної ситуації (частина третя статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт").

У свою чергу, згідно абзацу 3 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", за порушення законодавства про автомобільний транспорт, зокрема за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, до автомобільних перевізників застосовуються фінансові санкції - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З аналізу вказаних законодавчих положень у їх системному зв'язку вбачається, що адміністративно - господарські штрафи за порушення законодавства про автомобільний транспорт застосовуються до автомобільних перевізників , якими є фізичні або юридичні особи, які здійснюють на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Відтак, перевезення вантажів транспортними засобами без комерційної мети (за власний кошт) не увільняє автомобільних перевізників від обов'язку щодо оформлення та надання до перевірки документів, визначених статтею 48 Закону України „Про автомобільний транспорт". За таких умов суд не вважає прийнятними доводи позивача про те, що вантаж ним перевозився для власних потреб, а тому наявність ліцензійної картки водія не є обов'язковою.

Зважаючи на викладене, а також на те, що в судовому засіданні позивач визнав відсутність ліцензійної картки у водія при здійсненні перевезення небезпечного вантажу 7 травня 2014 року, суд дійшов висновку про наявність з боку позивача порушень вимог законодавства про автомобільний транспорт, а саме перевезення небезпечного вантажу, (рідкого кисню), без оформлення ліцензійної картки, що є порушенням статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Таким чином, суд вважає правомірним, що за результатами перевірки, за порушення законодавства про автомобільний транспорт заступником начальника управління Укртрансінспекції у Кіровоградській області винесено постанову про застосування до позивача згідно частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" адміністративно-господарського штрафу у сумі 1700,00 грн. .

Викладене обумовлює висновок суду про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ "Інвар".

Виходячи із положень статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у сув'язі з приписами частин другої, третьої статті Закону України „Про судовий збір", із позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 1644,30 грн (1827,00 грн - 182.70 грн (а.с.14)),на користь Державного бюджету України.

Керуючись статтями 86, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Інвар" (код ЄДРПОУ 13753391) судовий збір у розмірі 1644,30 грн (одна тисяча шістсот сорок чотири гривні, тридцять копійок) на користь Державного бюджету України.

Постанова суду набирає законної сили у порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд в десятиденний строк з дня отримання копії постанови, складеної у повному обсязі. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.В. Кравчук