Рішення

від 07.07.2014 по справі 910/3139/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/3139/14 07.07.14

За позовом виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності

до товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТРОННИЙ СВІТ УКРАЇНИ"

про стягнення 2.405.458,87 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники:

позивача: Глущенко О.Л. - за довіреністю від 03.06.2014 № 01-38-41;

відповідача: Жарикова О.В. - за довіреністю від 23.12.2013 № б/н.

С У Т Ь С П О Р У :

Виконавча дирекція Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності звернулася до Господарського суду міста Києва із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТРОННИЙ СВІТ УКРАЇНИ" про стягнення з останнього штрафних санкцій в сумі 2.405.458,87 грн.

Позивач свої вимоги мотивує тим, що відповідачем порушені умови укладеного останніми Договору від 20.12.2012 № 1138/08/12 щодо поставки товару на визначену суму, тобто товар поставлено частково в обумовлений сторонами термін, а також частина отриманого позивачем товару поставлена із недоліками. За таких обставин, позивачем заявлені такі вимоги: про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 20 % від ціни неякісного товару, що складає 805.808,28 грн; 0,1 % пені в сумі 1.157.059,59 грн і 7 % штрафу 442.591,00 грн за недопоставлений товар.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.03.2014 прийнято позовну заяву виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до розгляду та порушено провадження у справі № 910/3139/14.

Відповідач скориставшись правом, забезпеченим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, надав суду відзив, яким позов відхилив повністю, з тих підстав, що дія Договору від 20.12.2012 № 1138/08/12 припинилася 31 березня 2013 року, включно, а тому відсутні підстави для застосування до відповідача господарських санкцій за період з 01.04.2013 по 01.10.213. Також відповідач зазначив, що позивач листом від 17.04.2013 № 08-40-1052 підтвердив факт припинення між сторонами судового процесу правовідносин у зв'язку із припиненням дії Договору, а тому відповідач вважає, що вимога про стягнення з відповідача пені в штрафу за недопоставлений товар є безпідставною. Відносно вимоги позивача про стягнення штрафу в розмірі 20 % від ціни неякісного товару відповідач зазначив таке: позивач товар отримав та оплатив без претензій і зауважень; позивач мав право захистити свої права шляхом, встановленим ст. 666 ЦК України; позивачем не доведено факт відсутності документів, що стосуються товарів; недоліки і дефекти, на які вказує позивач, не є такими, що суперечать вимогам тендерної документації і деякі з них є допустимими; Зведений акт від 11.11.2013 складений позивачем із порушенням терміну, встановленого Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 № П-7 (далі - Інструкція); відсутність документації, що стосуються товару, в розумінні п. 9 Інструкції, не є прихованим недоліком; позивачем не надано доказів надіслання відповідачеві Зведеного акту від 11.11.2013; Зведений акт від 11.11.2013 складено позивачем одноособово без належного виклику представника відповідача та спеціалістів; у Зведеному акті від 11.11.2013 позивачем не зазначено яким саме стандартам, технічним умовам, умовам Договору або іншій документації не відповідає якість поставлених товарів.

В судовому засіданні 07 липня 2014 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши доводи повноважних представників сторін даної справи по суті спору та дослідивши наявні у матеріалах даної справи докази, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В :

Між товариством з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТРОННИЙ СВІТ УКРАЇНИ", як постачальником, (далі - відповідач) та Виконавчою дирекцією Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, як покупцем, (далі - позивач) укладено Договір про закупівлю (поставку) товарів від 20.12.2012 № 1138/08/12 (далі - Договір).

27 грудня 2012 року сторонами укладено Додатковий договір № 1 до Договору (далі - Додатковий договір), яким у пункти 1.1, 5.1 і 10.1 сторони виклали в новій редакції.

У відповідності до предмету Договору відповідач зобов'язується протягом І кварталу 2013 року поставити позивачеві устаткування для автоматичного оброблення інформації (електронно-обчислюванні машини та інше устаткування для автоматичного оброблення інформації, вузли та приладдя для нього (персональні комп'ютери і периферійне комп'ютерне обладнання та устаткування для Виконавчої дирекції Фонду та робочих органів Фонду), код ДК 016-97:30.02.1 (далі - товар), зазначене в додатках до Договору, а позивач - прийняти і оплатити такі товари (п. 1.1 Договору в редакції Додаткового Договору № 1).

Кількість товарів та їх найменування (номенклатура, асортимент, одиниця виміру, співвідношення за видами, марками, типами, технічні характеристики) визначено в Додатку № 1 до Договору (п. 1.2 Договору).

Як встановлено у п. 3.1 Договору, ціна вказаного правочину становить 13.342.393,80 грн.

Термін поставки товарів - І квартал 2013 року (п. 5.1 Договору в редакції Додаткового договору № 1).

Поставка здійснюється на умовах DDP (Інкотермс-2000 в чинній на момент поставки редакції) за місцем розташування відділень позивача (згідно із Додатком № 2), які є одержувачами товарів (п. 5.2 Договору).

Відповідно до п. 5.4 Договору товари вважаються наданими у розпорядження позивача після підписання обома сторонами акту приймання-передачі товарів, який складається в двох примірниках (по одному примірнику для кожної із сторін). Право власності на товари та ризик випадкової загибелі чи ушкодження товарів переходять до позивача з моменту підписання ним акту приймання-передачі товарів.

Договір набирає чинності з дня підписання Договору і діє до 31 березня 2013 року. Закінчення строку дії Договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення його умов та від виконання зобов'язань, передбачених Договором (п. 10.1 Договору в редакції Додаткового договору № 1).

Оскільки Договір між сторонами укладено з метою здійснення закупівлі товару за рахунок державних коштів і вартість предмета (товарів) закупівлі перевищує 100 тисяч гривень, то до правовідносин сторін слід застосовувати Закон України "Про здійснення державних закупівель" від 01.06.2010 № 2289-VI в редакції від 20.12.2012 (ст. 2 Закону України "Про здійснення державних закупівель").

За приписом ч. 1 ст. 40 Закону "Про здійснення державних закупівель" договір про закупівлю укладається в письмовій формі, а у разі здійснення закупівель за процедурою електронного реверсивного аукціону - у формі електронного документа, відповідно до положень Цивільного та Господарського кодексів України, законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків (зобов'язань), які повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Виходячи з умов Договору, даний правочин за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу, а тому права і обов'язки сторін визначаються, у тому числі, положеннями глави 54 Цивільного кодексу України.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Так, відповідач на підставі Договору та Додатку № 1 поставив позивачеві товар загальною вартістю 4.075.131,60 грн. Наведена фактична обставина підтверджується видатковими накладними від 13.02.2013 № 3-000000000003 і від 29.03.2013 № 3-0000000000010, а також Актами приймання-передачі товарів від 13.02.2013 та від 29.03.2013. Згідно платіжних доручень від 01.03.2013 № 264 та від 01.08.2013 № 1 товар оплачено позивачем повністю. Наведені первинні бухгалтерські та розрахункові документи містяться в матеріалах справи у вигляді засвідчених копій.

Спір між сторонами судового процесу виник в результаті поставки відповідачем позивачеві товарів не в повному обсязі у встановлений Договором термін. Вартість недопоставленого товару складає 6.322.728,60 грн. Також, як вказує позивач, частина поставленого відповідачем товару є неналежної якості та містить приховані недоліки і дефекти.

З огляду на вищенаведені обставини, позивачем заявлені позовні вимоги про застосування до відповідача господарських санкцій у вигляді штрафу в розмірі 20 % вартості неналежного товару в сумі 805.808,28 грн на підставі п. 7.3.3 Договору і ч. 2 ст. 231 ГК України, а також пені і штрафу в розмірі 7 % в загальній сумі 1.599.650,59 грн за недопоставлений товар.

За результатами оцінки доказів, наявних в матеріалах справи, та виходячи з викладених вище фактичних обставин, суд дійшов висновку, що позов Виконавчою дирекцією Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності підлягає задоволенню частково, з урахуванням таких обставин.

Відносно першої позовної вимоги про застосування до відповідача господарських санкцій за поставку відповідачем товару не в повному обсязі в узгоджений сторонами в Договорі термін, суд зазначає таке.

В п. 7.3.2 Договору сторонами визначено, що у разі порушення встановленого умовами Договору терміну поставки відповідач повинен сплатити позивачеві згідно з ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України пеню в розмірі 0,1 % ціни товарів, поставлених з простроченням, за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 % від вказаної ціни.

Частиною 2 ст. 231 ГК України унормовано, що у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах, зокрема, за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

За умовами п. 10.1 Договору та за приписом ч. 4 ст. 631 ЦК України закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Заперечення відповідача, які ґрунтуються на тій обставині, що дія Договору припинена, про що також позивач повідомив відповідача листом від 17.04.2013 № 08-40-1052, а тому штрафні санкції, які нараховані після спливу строку, безпідставно заявлені, судом відхиляються, оскільки вказаним листом позивач лише констатував факт припинення дії правочину з 01 квітня 2013 року і не відмовлявся від свого права щодо застосування до відповідача санкції за допущенні останнім порушення, які мали місце під час дії Договору.

Виходячи з наведених вище норм права та обставин справи, позовна вимога про застосування до відповідача санкцій у вигляді пені в сумі 1.157.059,59 грн на підставі ч. 2 ст. 231 ГК України та штрафу в розмірі 7 % від вартості недопоставленого в період дії Договору товару, що складає 442.591,00 грн є правомірною та підлягає задоволенню, з тієї підстави, що факт недопоставки товару судом встановлено і відповідачем такий факт, як того вимагають приписи статей 33, 36 Господарського процесуального кодексу України, не спростовано.

Водночас суд зазначає таке. Виходячи зі суми Договору і фактино поставленого товару, вартість недопоставленого товару складає 9.267.262,20 грн. Враховуючи, що клопотання позивачем щодо виходу суду за межі позовних вимог не заявлялося, позовні вимоги про стягнення з відповідача пені і штрафу підлягають задоволенню у заявлених позивачем розмірах, за розрахунками останнього, які наведені у позові та перевірені судом.

Вимога позивача щодо застосування до відповідача господарської санкції шляхом стягнення з відповідача штрафу в розмірі 20 % від вартості неналежного товару, суд зазначає, що вказана вимога задоволенню не підлягає, з урахуванням такого.

Згідно умов, визначених у п. 7.3.3 Договору, за порушення зобов'язання щодо якості товарів відповідач повинен сплатити на користь позивача штраф згідно з ч. 2 ст. 231 ГК України в розмірі 20 (двадцяти) % ціни неякісних товарів.

Так, 22 серпня 2013 року позивачем надіслано відповідачеві лист-претензію від 22.08.2013 № 07-37-2261, в якому позивачем нараховано відповідачеві господарську санкцію, зокрема, за поставку товару неналежної якості та просив відповідача сплатити штраф в сумі 9.674,40 грн в термін до 02 вересня 2013 року.

12 вересня 2013 року позивачем, на виконання наказу від 09.09.2013 № 132 директора Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, складено Акт про виявлення прихованих недоліків, неналежну якість, дефекти, невідповідність товарів поставлених відповідачем на підставі, зокрема, Договору від 20.12.2012 № 1138/08/12.

11 листопада 2013 заступником директора Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності затверджено Узагальнений акт виявлених прихованих недоліків (дефектів), неналежну якість, дефекти, невідповідність товарів поставлених відповідачем на підставі, зокрема, Договору від 20.12.2012 № 1138/08/12. Згідно вказаного Узагальненого акту загальна вартість неналежного товару складає 4.029.041,40 грн.

В той же час, за умовами п. 5.5 Договору, якщо товари не відповідають вимогам відповідних умов Договору та/або документи, що стосуються товарів, не передані відповідачем одночасно з товарами, то акт приймання-передачі товарів не підписується, а подальше приймання товарів призупиняється до прибуття представника відповідача, виклик якого є обов'язковим.

Факт підписання позивачем видаткових накладних від 13.02.2013 № 3-000000000003 і від 29.03.2013 № 3-0000000000010, а також Актів приймання-передачі товарів від 13.02.2013 та від 29.03.2013 без претензій і зауважень (про що вказано у третьому пункті вказаних Актів), свідчить про прийняття товару з усіма документами, оскільки п. 5.5 Договору передбачає перевірку позивачем товару, що поставлений і отримується, на його відповідність умовам Договору. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Київського апеляційного господарського суду від 16.06.2014 у справі № 910/143/14.

З урахуванням вищенаведеного, твердження позивача про наявність недоліків у поставленому товарі судом відхиляються.

Таким чином, суд у задоволенні позовної вимоги про стягнення з відповідача 805.808,28 грн штрафу за поставку товару неналежної якості відмовляє.

Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

З огляду на те, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 44, 49 та статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТРОННИЙ СВІТ УКРАЇНИ" (03113, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 68/1, офіс 62; ідентифікаційний код 35332120, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (04070, м. Київ, вул. Боричів Тік, буд. 28; ідентифікаційний код 25885944, на будь-який його рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду) штраф в сумі 442.591,00 (чотириста сорок дві тисячі п'ятсот дев'яносто одна) грн 00 коп.; пеню в сумі 1.157.059,59 (один мільйон сто п'ятдесят сім тисяч п'ятдесят дев'ять) грн 59 коп.

3. В іншій частині позову відмовити повністю.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТРОННИЙ СВІТ УКРАЇНИ" (03113, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 68/1, офіс 62; ідентифікаційний код 35332120) в дохід Державного бюджету України судовий збір в сумі 31.993,01 (тридцять одна тисяча дев'ятсот дев'яносто три) грн 01 коп.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 14 липня 2014 року.

Суддя С.В. Балац