Рішення

від 09.07.2014 по справі 916/2057/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" липня 2014 р.Справа № 916/2057/14

Господарський суд Одеської області у складі:

Суддя Зайцев Ю.О.

при секретарі судового засідання Ошарін Д.С.

За участю представників сторін:

Від позивача : не з'явився;

Від відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Калина компанія з розвитку бізнесу» до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Аптекар» про стягнення 2 641 грн. 33 коп., суд -

ВСТАНОВИВ :

Суть спору : 29.05.2014 р. товариство з обмеженою відповідальністю «Калина компанія з розвитку бізнесу» звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Аптекар» про стягнення 2 641 грн. 33 коп. заборгованості за поставлену продукцію та штрафних санкцій.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 02.06.2014 р. за вказаним позовом порушено провадження з призначенням справи до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Ухвалою суду від 16.06.2014 р. розгляд справи відкладено до 09.04.2014 р. в порядку ст. 77 ГПК України.

23.06.2014 р. позивачем подано до суду витяг Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 19.06.2014 р. №18865860 щодо реєстрації відповідача.

Відповідач про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, у судові засідання не з'являвся, правом на відзив в порядку ст. 59 ГПК України не скористався.

Відповідно до п. 32 Інформаційного листа ВГСУ від 29 вересня 2009 року № 01-08/350 "Про деякі питання, порушені в доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України" викладена правова позиція, згідно якої відмітка про відправку процесуального документа суду на зворотньому аркуші у лівому нижньому куті першого примірника процесуального документа є підтвердженням розсилання процесуального документа сторонам у справі та іншим особам, які брали участь у справі, а коли йдеться про ухвалу, де зазначено про час і місце судового засідання, - підтвердженням повідомлення про час і місце такого засідання. При цьому, суд зазначає, що необґрунтоване затягування розгляду справи суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Приймаючи до уваги, що судові відправлення скеровувалися на адресу відповідача визначену в позовній заяві та у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 19.06.2014 р. №18865860, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача ТОВ «Аптекар» за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

09.07.2014 р. у судовому засіданні після повернення з нарадчої кімнати було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення, суд встановив:

10 серпня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Калина Компанія з розвитку бізнесу» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аптекар» було укладено Договір поставки №215/11, п.1.1. якого передбачено, що постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставляти товари відповідно до замовлень покупця, а покупець зобов'язується приймати товари та своєчасно сплачувати їх вартість, на умовах даного договору

Постачальник передає покупцю товар в асортименті, кількості та по цінам, які будуть зазначені у товарно-транспортних накладних, які є невід'ємною частиною цього договору (п. 1.2 договору).

Відповідно до п. 2.3, 2.4, 2.5 договору, продукція відвантажується покупцю на умовах DDP м. Києва згідно з ІНКОТЕРМС 200 (в редакції Міжнародної Торгової Палати 2000 р.), поставка товару постачальником здійснюється на протязі 5 (п'яти) календарних днів з моменту узгодження замовлення, чи на інших умовах, які зазначені в узгодженому замовлені. Товар вважається зданим постачальником та прийнятим Покупцем по кількості з моменту підписання сторонами товаро-транспортних накладних.

Згідно товарно-транспортної накладної № К-00002368 від 11.08.2011 р. позивачем на виконання умов договору була поставлена відповідачу продукція на суму 2 951 грн. 52 коп.

Пунктом 2.1, 2.2, 2.3 покупець здійснює оплату за поставлений товар шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника, оплата кожної товарної партії проводиться на умовах відтермінування платежу строком на 30 календарних днів з моменту отримання товару покупцем. Розрахунок за поставлений товар вважається здійсненим покупцем після надходження в повному обсязі коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

Відповідно до п.5 договору він діє до 31.12.2011 р. Також пунктом 5.2 передбачено, що закінчення строку цього договору не звільняє сторони від виконання своїх зобов'язань за цим договором та відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору.

Як вказує позивач, відповідачем в порушення взятих на себе зобов'язань, оплата продукції була проведена частково, в наслідок чого за ТОВ «Аптекар» станом на час розгляду справи рахується в сумі 2451,52 грн.

Позивачем 26.03.2014 р. на адресу відповідача було надіслано претензію за вих. №б/н з вимогою про погашення заборгованості в сумі 2451,52 грн., яка залишена відповідачем без відповіді.

З наведених підстав позивач ТОВ «Калина компанія з розвитку бізнесу» звернувся до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з відповідача ТОВ «Аптекар» 2451,52 грн. основного боргу та штрафних санкцій в загальному розмірі 189,81 грн.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з положеннями ст. 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагенту та визначенні умов договору з урахуванням вимог чинного законодавства.

Згідно за статтею 14 Цивільного кодексу України особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Виходячи з вищевказаних норм Цивільного кодексу України, суб'єкт господарювання має можливість укладати договори, визначати зміст або утримуватися від їх укладання на свій розсуд.

Судом встановлено, що правовідносини сторін по справі склались на підставі договору поставки №215/11 від 10.08.2011 р.

Відповідно до ч.1,2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання Його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст.682 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, що відповідає умові договору купівлі-продажу щодо комплектності. Якщо договором купівлі-продажу не встановлено умов щодо комплектності товару, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, комплектність якого визначається звичаями ділового обороту або іншими вимогами, що звичайно ставляться.

Покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з Його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу. Якщо ціну встановлено залежно від ваги товару, вона визначається за вагою нетто, якщо інше не встановлено договором купівлі-продажу ( ч.1.2 ст. 691 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до 1, 2 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні-покупцеві товар (товари),а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідачем були виконані неналежним чином свої зобов'язання за договором поставки №215/11 від 10.08.2011 р. та не проведено оплату заборгованості за поставлену продукцію в сумі 2451,52 грн. суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заявлених ТОВ «Калина компанія з розвитку бізнесу» позовних вимог та стягнення з ТОВ «Аптекар» 2451 грн. 52 коп. боргу за неоплачену поставлену продукцію.

Щодо стягнення трьох процентів річних за порушення зобов`язання, то господарський суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та сплата неустойки (пені).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок суми, на яку підлягає збільшенню основний борг з врахуванням 3% річних, суд приймає його до уваги.

Рішення прийнято на підставі наданих сторонами доказів, оскільки згідно із ст.33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона: повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; самостійно визначити і надати суду ті докази на підтвердження своїх доводів, які вважає необхідними, належними і достатніми. Докази витребовуються судом у ході розгляду справи лише у разі подання відповідного клопотання - на суд не покладено обов'язку вказувати стороні, які докази вона повинна подати на підтвердження свої вимог чи заперечень, або проводити розшук тих чи інших доказів з власної ініціативи.

При цьому суд приймає до уваги строк розгляду справи, достатність часу у будь-якої із сторін для надання доказів на підтвердження власних доводів, для спростування обставин чи доводів протилежної сторони та для подання суду клопотання про витребування таких доказів у інших осіб.

За при приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст.44, 49 ГПК України витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача у справі.

Керуючись ст.ст. 32,33,34,38,43,44,49,75,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Калина компанія з розвитку бізнесу» до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Аптекар» про стягнення 2 641 грн. 33 коп. - задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Аптекар (65104, Одеська обл., м. Одеса, вул. Академіка Корольова, буд. в„–80, кв. 69, код ЄДРПОУ 25421702) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Калина компанія з розвитку бізнесу» (04071, Київська обл., м. Київ, вул. Костянтинівська, буд. №1/2, код ЄДРПОУ 35670402) суму 2641 /дві тисячі шістсот сорок одна/ грн. 33 коп., що складається з 2451,52 /дві тисячі чотириста п'ятдесят одна грн. 52 коп./ основного боргу, 189,81 /сто вісімдесят дев'ять грн. 81 коп./ трьох процентів річних.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Аптекар (65104, Одеська обл., м. Одеса, вул. Академіка Корольова, буд. в„–80, кв. 69, код ЄДРПОУ 25421702) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Калина компанія з розвитку бізнесу» (04071, Київська обл., м. Київ, вул. Костянтинівська, буд. №1/2, код ЄДРПОУ 35670402) судові витрати в сумі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст складено та підписано 14.07.2014 р.

Суддя Зайцев Ю.О.