Рішення

від 23.06.2014 по справі 910/9046/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/9046/14 23.06.14

За позовом Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація"

до Громадської організації "Екологічна муніципальна рада"

про стягнення 6 657,39 грн.

Суддя Митрохіна А.В.

Представники сторін:

Від позивача Цимбаліст В.В. дов. №155/1/11-02 від 08.01.2014р.

Від відповідача не з'явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Комунальне підприємство "Київжитлоспецексплуатація" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Громадської організації "Екологічна муніципальна рада" про стягнення 6 657,39 грн., з яких 5 169,17 грн. - заборгованість з орендної плати за Дговором №84 від 25.05.2009р., 994,07 грн. - заборгованість з компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою та 3 % річних у розмірі 493,75 грн., крім того просив судові витрати у розмірі 1827,00 грн також покласти на відповідача.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав свої зобов'язання за Договором №84 від 25.05.2009 по оплаті за користування нежитловим приміщенням площею 14,80 кв.м. в будинку №9 на вулиці Гната Юри, яке знаходиться на балансі Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація", внаслідок чого у останнього виникла заборгованість.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.05.2014 порушено провадження у справі №910/9046/14 та призначено розгляд справи на 02.06.2014.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.06.2014 розгляд справи відкладався на 23.06.2014, відповідно до вимог ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача у судове засідання 23.06.2014 з'явився, надав пояснення по справі, відповідно до яких просив суд задовольнити позовні вимоги.

Представники відповідача в судові засідання призначені на 04.06.2014, на 23.06.2014 не з'явилися, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі №910/9046/14 від 16.05.2014 не виконали, про причини неявки суд не повідомили, заяв та клопотань не подавали.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-8/1228 від 02.06.2006 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд в нарадчій кімнаті, у відповідності до ст.ст. 82-85 ГПК України, ухвалив рішення у справі №910/9046/14.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 23.06.2014 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

25.05.2009 між Комунальним підприємством "Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва" (надалі - Орендодавець) та Громадською організацією "Екологічна муніципальна рада" (надалі - Орендар, Відповідач) було укладено Договір оренди нежитлового приміщення №84.

На час укладання даного Договору нежитлові приміщення, які передані в оренду Громадській організації "Екологічна муніципальна рада", віднесені до комунальної власності територіальної громади Святошинського району м. Києва і закріплені за Комунальним підприємством "Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва" на праві повного господарського ведення та оперативного управління згідно розпорядження Святошинської районної в м. Києві держадміністрації №1754 від 30.09.2003 року (п.1.1 Договору).

Відповідно до п. 1.2 Договору на підставі розпорядження голови Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації №450 від 27.04.2009 та ордеру №112 від 25.05.2009 Орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення за адресою: м. Київ, вул. Гната Юри, 9, загальною площею 14,8 кв.м для використання під розміщення громадської організації.

Орендар вступає у строкове платне користування нежитловим приміщенням одночасно з підписанням сторонами цього Договору та Акту прийому-передачі вказаного приміщення.

Відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 10.12.2010 №1112 "Про питання організації управління в місті Києві" нежиле приміщення в будинку №9 на вул. Гната Юри у м. Києві (згідно з поверховим планом БТІ: вул. Гната Юри, 9 літера- А) закріплено за КП "Київжитлоспецексплуатація" (надалі - Позивач, Орендодавець) на праві господарського відання та згідно з актом ОЗ-1 від 01.02.2012 передано Комунальним підприємством "Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району м.Києва" на баланс Позивача.

Таким чином до КП "Київжитлоспецексплуатація" з 01.02.2012 перейшло право господарського відання у тому числі і спірного об'єкту в м. Києві по вул. Гната Юри, 9 літера- А.

Згідно з ч. 1 ст. 133 Господарського кодексу України основу правового режиму майна суб'єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права - право господарського відання, право оперативного управління. Норми ч. З ст. 133 Господарського кодексу України гарантують рівний захист майнових прав усіх суб'єктів господарювання.

Щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності.

За приписами статті 136 Господарського кодексу України, право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб'єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства.

Статтею 23 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що в разі переходу права власності до інших осіб договір оренди зберігає чинність для нового власника. Статтею 770 ЦК України встановлено, що у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця.

Відповідно до Положення про оренду майна територіальної громади м. Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 22.09.2011 № 34/6250, орендодавцем такого майна виступає Головне управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) нині - Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). Згідно з п. 6.3 вказаного Положення отримувачами орендної плати є підприємства-балансоутримувачі.

Як вбачається з матеріалів справи термін дії Договору оренди нежитлового приміщення №84 закінчився 25.04.2012, як це передбачено п.9.1 Договору.

Пунктом 3.9 Договору сторони погодили, що у випадку закінчення терміну дії Договору орендна плата сплачується орендарем по день фактичної здачі орендованого приміщення згідно з Актом прийому - передачі.

До того ж судом встановлено, що сторони підписали Акт про фактичне використання нежилого будинку №9 на вул. Гната Юри від 01.02.2012, відповідно до якого Відповідач фактично використовує вказані нежилі приміщення площею 14,8 кв.м , утому числі 14,8 кв.м, які перебувають на балансі КП "Київжитлоспецексплуатація".

У вказаному Акті на фактичне використання нежилого приміщення від 01.02.2012 року зазначено, що причиною його складання є проведення нарахувань за фактичне користування відповідачем нежилими приміщеннями в будинку №9 на вул. Гната Юри в розмірі орендної плати.

Згідно з п. 3.1 Договору орендна плата за перший місяць оренди відповідно до розрахунку орендної плати складає 466,43 грн.

Пунктом 3.6 Договору передбачено, що крім орендної плати Відповідач відшкодовує Орендодавцю амортизаційні відрахування за орендоване майно та плату за землю.

Відповідно до п.п. 3.3, 4.2 Договору Орендар сплачує своєчасно і в повному обсязі орендну плату та інші витрати, пов'язані з утриманням приміщення, незалежно від наслідків господарської діяльності щомісячно, не пізніше 10 числа поточного місяця з урахуванням щомісячного індексу інфляції на рахунок Орендодавця.

Із матеріалів справи вбачається, що Відповідачу щомісячно, починаючи з лютого 2012, нараховувалась плата за фактичне користування нежитловими приміщеннями за адресою: м. Київ, вул. Гната Юри, 9.

У судовому засіданні представник Позивача стверджував, що Відповідачем не здійснено оплати грошових коштів за фактичне користування приміщеннями нежитлового приміщення у розмірі орендної плати за період з 01.01.2013р. по 22.08.2013р., внаслідок чого у нього виникла сума заборгованості, що складає 5 169,57 грн., крім того заборгованість з компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою за період з 01.02.2012 по 22.08.2013, що складає 994,07 грн.

З метою досудового врегулювання спору 24.09.2013 Комунальне підприємство "Київжитлоспецексплуатація" направило вимогу №155/1/11-4604 на адресу Громадської організації "Екологічна муніципальна рада" щодо сплати заборгованості за Договором.

Вказана вимога надіслана Відповідачеві, про що свідчить оригінал фіскального чеку №0917 від 24.09.2013, який міститься у матеріалах справи, однак відповіді або коштів Позивач так і не отримав, у зв'язку із чим звернувся із позовом до суду про стягнення суми заборгованості за Договором №84 від 25.05.2009 у розмірі 6 657,39 грн.

Під час розгляду позовної заяви, надавши оцінку поданим доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ) (ч.1. ст. 760 ЦК України).

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" Орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності

Частинами 1, 4 ст. 286 ГК України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З наданих Позивачем доказів вбачається, що Комунальне підприємство "Київжитлоспецексплуатація" взяті на себе зобов'язання виконало належним чином, надало Відповідачеві у тимчасове платне користування майно на певний строк та за відповідну плату згідно умов Договору, а Відповідач в порушення умов Договору не сплатив на користь Позивача орендну плату за період з 01.01.2013р. по 22.08.2013р. та компенсацію витрат підприємства за користування земельною ділянкою за період з 01.02.2012р. по 22.08.2013р.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Жодною із сторін не заперечувався той факт, що Відповідач користувався нежилим приміщенням за адресою: м. Київ, вул. Гната Юри, 9 у спірний сторонами період.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що Відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені Позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованість зі сплати орендних платежів за Договором в розмірі 5 169,57 грн. та 994,07 грн. - заборгованості з компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою, нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Крім того, у зв'язку з простроченням Відповідачем своїх грошових зобов'язань відповідно до умов Договору оренди нежитлового приміщення №84 Позивач також просить стягнути з Відповідача 3% річних в розмірі 493,75 грн.

Щодо стягнення штрафних санкцій, судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 611 Цивільного кодексу України встановлює, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги Позивача в частині стягнення з Відповідача 493,75 грн. - 3% річних, нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій Відповідача, то судові витрати - судовий збір - відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на Відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 34, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Громадської організації "Екологічна муніципальна рада" (03115, м. Київ, вул. М. Котельникова, будинок 25, кімната 316; код ЄДРПОУ 35704373) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" (01001, м. Київ, вул. Володимирська, будинок 51-А; код ЄДРПОУ 03366500) 5 169,57 грн. - заборгованості з орендної плати, 994,07 грн. - заборгованості з компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою, 493,75 грн. - 3% річних.

3. Стягнути з Громадської організації "Екологічна муніципальна рада" (03115, м. Київ, вул. М. Котельникова, будинок 25, кімната 316; код ЄДРПОУ 35704373) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" (01001, м. Київ, вул. Володимирська, будинок 51-А; код ЄДРПОУ 03366500) 1 827,00 грн. - судового збору.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

6. Дата складання повного рішення 27.06.2014р.

Суддя А.В.Митрохіна