Рішення

від 01.07.2014 по справі 406/4149/14-ц

АЛЧЕВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 406/4149/14

Провадження № 2/406/1568/14

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 липня 2014 року Алчевський міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді Колядова В.Ю.

при секретарі Помогаловій І.Є.,

розглянувши у заочному судовому засіданні в залі суду в м. Алчевську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганський Гіпс» про стягнення не виплаченої заробітної плати, -

В С Т А Н О В И В:

11.06.2014 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганський Гіпс» про стягнення не виплаченої заробітної плати, посилаючись на те, що на підприємстві відповідача він працював на посаді заступника директора з виробництва з 22.11.2010 року.

11.07.2013 року, відповідно до наказу № 911к від 11.07.2013 року, його було звільнено за згодою сторін.

В день звільнення та після звільнення відповідач повний розрахунок з ним не провів, в результаті чого у підприємства виникла перед ним заборгованість по заробітній платі та компенсації за лікарняними, яку він отримав лише 23.08.2013 року.

Проте він вважає, що підприємство провело з ним не повний розрахунок, а сплатив лише заборгованість по заробітній платі станом на 11.07.2013 року (день звільнення), а середній заробіток за весь час затримки заробітної плати відповідач не виплатив, мотивуючи тим, що у них відсутні кошти на рахунку.

Також позивач звернувся до відповідача з проханням надати йому довідку про середню заробітну плату, яку до теперішнього часу йому так і не видали.

У зв'язку з порушенням його прав щодо виплати заробітної плати, загальна заборгованість, що виникла за час затримки розрахунку по заробітній платі складає 6167, 74 грн., яка до теперішнього часу не сплачена.

Він вважає, що неправомірність дій, моральні страждання та вина відповідача наявні, тому йому повинна бути відшкодована в повному обсязі моральна шкода, яку вона оцінює в 4000, 00 грн.

За таких підстав ОСОБА_1 просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість, що виникла за весь час затримки розрахунку на підприємстві по заробітній платі у розмірі 6167, 74 грн. та стягнути моральну шкоду у розмірі 4000, 00 грн.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_1, діючий на підставі нотаріально посвідченої довіреності від 30.05.2013 року, позов підтримав та просив його задовольнити.

Представник відповідача ТОВ «Луганський Гіпс» у судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи (а.с. 30, 36, 37), причину неявки суду не повідомив. Суд прийняв рішення про розгляд справи по суті в заочному порядку.

01 липня 2014 року постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Право кожного громадянина на своєчасне одержання винагороди за працю та соціальних виплат закріплено у статтях 43, 46 Конституції України. Реалізація цих прав врегульована Законом України «Про оплату праці», Кодексом законів про працю України та іншими законодавчими актами.

Згідно ч. 1 ст. 21 Закону України «Про оплату праці», працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

У судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 дійсно працював заступником директора з виробництва на ТОВ «Луганський Гіпс» з 22.11.2010 року.

Наказом № 911к від 11.07.2013 року ОСОБА_1 було звільнено з 11.07.2013 року згідно п. 1 ст. 36 КЗпП України (а.с. 20).

Відповідно до ст. 116 КЗпП України, при звільнені працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільнені, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Судом встановлено, що на день звільнення ОСОБА_1, а саме 11.07.2013 року, ТОВ «Луганський Гіпс» з ним розрахунок не провів.

З витягу внутрішньобанківської операції по рахунку (а.с. 21) вбачається, що заробітна плата ОСОБА_1 надійшла на його банківський рахунок лише 23.08.2013 року.

Статтею 117 КЗпП України встановлена відповідальність за затримку розрахунку при звільненні, а саме в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у ст. 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Середньомісячна заробітна плата позивача на ТОВ «Луганський Гіпс» складала 4500 грн.

Судом встановлено, що несплачений період дорівнює станом на 23.08.2013 року 30 робочих днів. Тому середній заробіток за весь час затримки у сплаті заробітної плати дійсно складає:

- в липні 2013 року всього 23 робочих днів із них 14 робочих днів є часом затримки, а тому: 4500 грн. : 23 р.д. = 195, 65 грн. за один робочий день; 195, 65 грн. х 14 р.д. = 2739, 10 грн.,

- в серпні 2013 року всього 21 робочий день із них 16 робочих днів є часом затримки, а тому: 4500 грн. : 21 р.д. = 214, 29 грн. за один робочий день; 214, 29 грн. х 16 р.д. = 3428, 64 грн.,

- а всього середній заробіток за весь час затримки у сплаті заробітної плати складає: 2739, 10 грн. + 3428, 64 грн. = 6167, 74 грн., які підлягають стягненню з відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд вважає, що відповідач порушив вимоги діючого трудового законодавства - ст. 116 КЗпП України та Конституцію України, на своєчасне отримання при звільнені всіх сум, що належать йому від підприємства.

Отже, вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі в частині стягнення середнього заробітку за весь час затримки у сплаті заробітної плати у сумі 6167, 74 грн.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівникові провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню, у зв'язку з тим, що дійсно було порушення з боку відповідача законних прав позивача, які призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків, оскільки він не отримував весь цей час заробітної плати, тяжко хворів (а.с. 22), що потребувало матеріальних затрат на лікування. Проте, суд вважає, що розмір заявлених позовних вимог 4000,00 грн. є завищеним розміром для відшкодування завданої йому моральної шкоди і тому буде доцільним стягнути з відповідача на користь позивача у рахунок відшкодування моральної шкоди 2000, 00 грн.

Оскільки позивач на підставі ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, відповідно до ст. ст. 80, 88 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача в сумі 243, 60 грн.

Згідно ст. 367 ч. 1 п. 2 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення суду у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць. За останні два місяця до звільнення позивача його середня заробітна плата складала 4500, 00 грн. У зв'язку з чим негайному виконанню підлягає стягнення заробітної плати в зазначеній сумі.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212-215, 224-226, 367 ЦПК України, ст. ст. 116, 117 КЗпП України, ст. 21 Закону України «Про оплату праці», суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганський Гіпс» про стягнення не виплаченої заробітної плати, задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганський Гіпс» (код 35038394, МФО 380612, р/р 26008300002030 в АТ «Злотобанк») на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, заборгованість, що виникла за весь час затримки розрахунку на підприємстві по заробітній платі в сумі 6167 (шість тисяч сто шістдесят сім) грн. 74 коп. та моральну шкоду в сумі 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганський Гіпс» (код 35038394, МФО 380612, р/р 26008300002030 в АТ «Злотобанк») на користь держави судовий збір в розмірі 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп.

На підставі ст. 367 ЦПК України допустити негайне виконання рішення в межах заробітної плати за один місяць в сумі 4500 (чотири тисячі п'ятсот) грн. 00 коп.

Копію заочного рішення надіслати відповідачу не пізніше трьох днів з дня його проголошення. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк, протягом якого розглядалася справа, не включається до строку на апеляційне оскарження рішення.

Заочне рішення в частині стягнення заборгованості, що виникла за весь час затримки розрахунку на підприємстві по заробітній платі в сумі 1667 (одна тисяча шістсот шістдесят сім) грн. 74 коп. набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.

Головуючий суддя В.Ю. Колядов