Рішення

від 10.06.2014 по справі 202/36807/13-ц

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 202/36807/14-ц

Провадження № 2/202/1081/2014

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

10 червня 2014 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючої судді Слюсар Л.П.

при секретарі Фісун К.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпропетровська цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» до Публічного акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК», ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач у серпні 2012 року звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 заборгованості на свою користь за кредитним договором № 706 від 14.11.2003 року у розмірі 4588818,32 грн.; з ПАТ «Акцент - банк», ОСОБА_1, ОСОБА_2 солідарно на свою користь заборгованість у розмірі 10 000,00 грн., та з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на свою користь стягнути судовий збір.

В обґрунтування своїх вимог зазначив, що відповідно до договору № 706 від 14.11.2003 року позичальник ПСВП «Інвест-Україна» отримав кредит 2650000,00 грн. зі сплатою за користування ним відсотків у розмірі 18,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 11.11.2004 року. Проте, в порушення умов договору ПСВП «Інвест-Україна» свої зобов'язання належним чином не виконав, що стало підставою для звернення до суду.

Вимоги до ПСВП «Інвест-Україна», що випливають зі згаданого договору, були забезпечені шляхом укладання з відповідачем ОСОБА_1 договору поруки № 706/ДП-4 від 25.02.2004 року, з відповідачем ОСОБА_2 договору поруки № 706/ДП-5 від 25.02.2004 року, з ПАТ "А-Банк" договору поруки № 167 від 20.10.2010 року; у зв'язку з чим вони є солідарними відповідачами за пред'явленим до стягнення боргом.

Заочним рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 25 вересня 2012 року позовна заява Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» до Публічного акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК», ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості була задоволена частково.

Ухвалою суду від 18 листопада 2013 року заочне рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 25 вересня 2012 року за позовною заявою Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» до Публічного акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК», ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості скасовано.

При новому розгляді справи представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 у судові засідання не з'явився, повідомлявся належним чином, причину неявки суду не повідомив.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив суд застосувати строк позовної давності до заявлених вимог ПАТ КБ «ПриватБанк».

Представник ПАТ «АКЦЕНТ-БАНК» в судове засідання не з'явився. Про час і місце слухання справи повідомлялись належним чином. Про причину неявки суд не повідомили.

Суд, заслухавши представника позивача, представника відповідача, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до Договору № 706 від 14.11.2003 року відповідач ПСВП «Інвест-Україна» отримав кредит 2650000,00, зі сплатою за користування ним відсотків у розмірі 18,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 11.11.2004 року.

Зобов'язання Позичальника, що випливали зі згаданого договору, були забезпечені шляхом укладання з відповідачем ОСОБА_1 договору поруки № 706/ДП-4 від 25 лютого 2004 року; з відповідачем ОСОБА_2 договору поруки № 706/ДП-5 від 25.02.2004 року.

Відповідно до п. 2 договорів поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання обов'язків за кредитним договором в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків.

Згідно до п. 11 даних договорів поруки сторони дійшли згоди, що строк (позовна давність), в межах якого звернутися до суду з вимогою про захист свого права або інтересу встановлюється протягом 5 років.

Зобов'язання Позичальника ПСВП «Інвест-Україна», що випливали зі згаданого договору № 706 від 14.11.2003 року, були забезпечені шляхом укладання з відповідачем ПАТ "А-Банк" договору поруки № 167 від 20.10.2010 року, відповідно до якого розмір відповідальності поручителя перед кредитором становить 10 000 грн.

Представник позивача вказує, що у зв'язку з неналежним виконанням позичальником ПСВП «Інвест-Україна» умов договору, заборгованість за ним станом на 22.08.2012 р. склала 4598818,32 грн., в тому числі 2650000,00 грн. - заборгованість за кредитом; 1285204,17 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 663614,15 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

Відповідно до п. 2 ст. 104 ЦПК України юридична особа є такою, що припинилася з дні внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

31 липня 2006 року державним реєстратором внесено запис в ЄДРЮО та ФОП про припинення юридичної особи Приватне сільськогосподарське виробниче підприємство «Інвест-Україна» (код ЄДПРОУ 30508233) за рішенням суду. (а.с.59-60).

Згідно ст. 1054 ЦК України, обов'язком Позичальника за кредитним договором є зокрема повернення кредиту та сплата процентів за користування ним.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» передбачено, що відповідно до частини четвертої статті 559 ЦК порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

При вирішенні таких спорів суд має враховувати, що згідно зі статтею 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково. Таким строком не може бути лише несплата чергового платежу.

Пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову. При цьому в разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

При цьому сама по собі умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником зобов'язання перед кредитодавцем або до повного виконання поручителем взятих на себе зобов'язань не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам статті 252 ЦК України, згідно з якою строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Відповідно до ч.2,3,4 ст.267 ЦК України заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

З урахуванням положень ст.257 ЦК України у зв'язку зі спливом позовної давності до вимог слід застосувати позовну давність.

Відповідно до вимог ч.3 ст.10, ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.57 ЦПК України визначено, що докази це будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ч.2 ст.59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи із вищевикладеного, та оцінюючи докази в їх сукупності, оскільки позивачем не надано жодного доказу щодо зміни тривалості позовної давності, зупинення перебігу позовної давності чи переривання перебігу позовної давності, тому суд не вбачає законних підстав для задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі, та вимушений в позові відмовити зв'язку зі сплавом строку позовної давності.

Відповідно до ст.88 ЦПК України, оскільки позивачу відмовлено в позові то судові витрати не відшкодовуються.

Керуючись: ст. ст. 256, 257, 258,267,526,530, 554,610, 625,1050, 1054 ЦК України, ст.ст.3,7 11,15,27, 30, 60, 61, 88, 169, 212-215 ЦПК України , суд -

ВИРІШИВ:

В задоволені позовних вимог Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» до Публічного акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК», ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі протягом десяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Л.П. Слюсар