Постанова

від 16.07.2014 по справі 802/2241/14-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ   м. Вінниця 16 липня 2014 р.           Справа № 802/2241/14-а Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді  Альчука Максима Петровича, розглянувши в  порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом: центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку         до:   ЗАТ "Вінницявтормет"   про: стягнення заборгованості   ВСТАНОВИВ: До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся центральний територіальний департамент Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку з адміністративним позовом до ЗАТ "Вінницявтормет" про стягнення заборгованості. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем в порушення законодавства України про цінні папери та фондовий ринок, не сплачено застосований постановою про накладення санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів, штраф у встановлений законом строк. Оскільки сума позову ґрунтується на рішенні позивача, щодо якого завершився встановлений строк оскарження, судом в порядку ст. 183-2 КАС України при розгляді даної справи застосоване скорочене провадження. Ухвалою суду від 18.06.2014 року, відкрито скорочене провадження у справі. Копію ухвали направлено відповідачу. Повідомлення про вручення поштового відправлення повернулося до суду із відміткою поштового відділення зв'язку: "за закінченням терміну зберігання". Відповідно до ч. 11 ст. 35 КАС України розписку про одержання повістки (повістку у разі  неможливості вручити її  адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена  належним чином. Розглянувши та оцінивши матеріали справи в порядку скороченого провадження, відповідно до вимог статті 183-2 КАС України, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, оцінивши надані докази, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку про задоволення позову, з наступних підстав. Згідно із абз. 2 ст. 1 Закону України “Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні” державне регулювання ринку цінних паперів - це здійснення державою комплексних заходів щодо упорядкування, контролю, нагляду за ринком цінних паперів та їх похідних та запобігання зловживанням і порушенням у цій сфері. Відповідно до ст. 3 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" державне регулювання ринку цінних паперів здійснюється, зокрема, у формі контролю за дотриманням емітентами порядку реєстрації випуску цінних паперів та інформації про випуск цінних паперів, умов продажу (розміщення) цінних паперів, передбачених такою інформацією, контролю за достовірністю інформації, що надається емітентами та особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, контролюючим органам. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, у відповідності із п. 14 ст. 8 Закону України “Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні”, зокрема, має право накладати штрафні та інші санкції за порушення чинного законодавства на юридичних осіб та їх співробітників, аж до анулювання ліцензій на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів. Частиною 1 ст. 40 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" визначено зокрема, що регулярна інформація про емітента - річна та квартальна звітна інформація про   результати фінансово-господарської діяльності  емітента, яка розкривається на фондовому ринку, в тому числі  шляхом  подання до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Річна інформація про емітента є відкритою і в обсязі, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, підлягає оприлюдненню емітентом не пізніше 30 квітня року, наступного за звітним, шляхом: розміщення у загальнодоступній  інформаційній  базі   даних Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про ринок цінних паперів; опублікування в одному з офіційних друкованих видань Верховної Ради України, Кабінету   Міністрів України або Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку; розміщення на власному веб-сайті. Строки, порядок і форми розкриття регулярної інформації про емітента (річної та квартальної) і додаткових відомостей, що містяться у такій інформації, відповідно до ч. 6 ст. 40 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" встановлюються Національною комісією з  цінних   паперів  та  фондового  ринку. Згідно із п. 1 глави 7 розділу V Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 1591 від 19.12.2006 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2007 року за № 97/13364, розкриття річної інформації має здійснюватись шляхом розміщення в загальнодоступній інформаційній базі даних  Комісії, опублікування у офіційному друкованому виданні,  розміщення на сторінці в мережі Інтернет та подання до Комісії. Розкриття річної інформації здійснюється у такі строки розміщення в загальнодоступній інформаційній базі даних Комісії - у строк не  пізніше  30  квітня року, наступного за звітним; опублікування у офіційному друкованому виданні - у строк не пізніше 30 квітня року, наступного за звітним; подання до Комісії - не пізніше 1 червня року,  наступного за звітним. Як свідчать матеріали справи, центральним територіальним департаментом Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку було виявлено порушення відповідачем вимог чинного законодавства про цінні папери, оскільки у передбачений законом строк, а саме: до 30.04.2013 року відповідачем не розміщено регулярну річну інформацію за 2012 рік не веб-сайті загальнодоступної бази даних НКЦПФР про ринок цінних паперів, про що уповноваженою особою Комісії 16.10.2013 року у відношенні ЗАТ "Вінницявтормет" складено акт № 2765-ЦД-2-Е про порушення на ринку цінних паперів (а.с. 9). На підставі вищевказаного акту уповноваженою особою Комісії прийнято постанову № 2682-ЦД-2-Е від 30.10.2013 року, до відповідача застосована санкція у вигляді накладення штрафу в сумі 1700 грн. за нерозміщення регулярної річної інформації про результати фінансово-господарської діяльності за 2012 рік у загальнодоступній базі даних Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (а.с. 7). Пунктом 6 ч.1 ст. 11  Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" передбачена відповідальність юридичних осіб за нерозміщення, розміщення не в повному  обсязі  інформації та/або  розміщення  недостовірної  інформації  у загальнодоступній інформаційній  базі даних Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про ринок цінних паперів - у  розмірі   до  тисячі  неоподатковуваних  мінімумів  доходів громадян. Відповідно до розділу 18 Правил розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій, затверджених рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 2272 від 11.12.2007 року, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 12.02.2008 року за № 120/14811, штраф має бути сплачений юридичною особою не пізніше як через 15 днів з дати отримання нею постанови. Юридичні особи сплачують штрафи шляхом перерахування коштів до Державного бюджету. Документ, який підтверджує сплату штрафу, протягом п'яти робочих днів надсилається до уповноваженого підрозділу центрального апарату Комісії (відповідного підрозділу територіального органу Комісії). У разі несплати штрафу юридичною особою в строк, установлений пунктом 2 цього розділу, штраф стягується в судовому порядку. Позивачем направлявся рекомендованим листом один примірник постанови про накладення штрафу щодо відповідача, що підтверджується реєстром відправлення та фіскальним чеком від 04.11.2013 року (а.с. 10). Відповідачем постанову центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про накладення санкцій у встановленому порядку не оскаржено, штраф у встановлений термін не сплачено, відтак позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають повному задоволенню. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі суд зазначає, що при зверненні до суду з цим адміністративним позовом позивач не сплатив судового збору за позовними вимогами майнового характеру у розмірі 10 відсотків ставки судового збору, тобто 182,70 грн., хоча законом Комісію не звільнено від сплати судового збору. В прохальній частині позовної заяви позивач клопоче про звільнення від сплати судового збору у зв'язку з тяжким матеріальним становищем Комісії. Ухвалою від 18.06.2014 року клопотання НКЦПФР про звільнення від сплати судового збору було задоволено частково та вирішено відстрочити сплату судового збору у даній справі до часу постановлення судом рішення за наслідками розгляду справи по суті. Проте суд вважає вищезазначене клопотання безпідставним і таким, що не підлягає задоволенню, оскільки вичерпний перелік суб'єктів владних повноважень, які звільняються від сплати судового збору при зверненні до адміністративного суду наведений у ст. 5 Закону України "Про судовий збір", проте законодавець не звільнив НКЦПФР від сплати судового збору за подання позовів про стягнення штрафних санкцій. Крім того, за змістом положень ст. 88 КАС України підставою для звільнення від сплати судового збору є незадовільний майновий стан сторони і звільнення від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду. Разом із тим, позивачем не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження його неплатоспроможності або неможливості здійснення платежів зі сплати судового збору. При цьому посилання позивача на те, що Комісія є бюджетною установою і у неї відсутній спеціальний фонд, з коштів якого можна було б сплачувати судовий збір, до уваги судом не беруться, оскільки дана обставина не є встановленою законом підставою для звільнення від сплати судового збору. Відтак, законні та обґрунтовані підстави для звільнення позивача НКЦПФР від сплати судового збору за подання адміністративного позову у цій справі відсутні. Незважаючи на повне задоволення заявлених позовних вимог, в силу положень ст. 94 КАС України підстав для стягнення судового збору з відповідача немає, оскільки позивачем у справі є суб'єкт владних повноважень. За таких обставин суд доходить висновку про необхідність стягнення належного до сплати судового збору у розмірі 182,70 грн. з позивача. Керуючись ст.ст.  86, 94, 158, 162, 183-2, 256  КАС України, суд - ПОСТАНОВИВ: Адміністративний позов задовольнити. Стягнути із ЗАТ "Вінницявтормет" (21100, м. Вінниця, Замостянський р-н, вул. Карла Маркса, буд.11, код ЄДРПОУ 00193068) на користь державного бюджету України  (рахунок, відкритий в управлінні Державного казначейства, балансовий рахунок 3111 "Надходження до загального фонду державного бюджету", код бюджетної класифікації 21081100 "Адміністративні штрафи та інші санкції", символ звітності 106)  штраф у розмірі 1700 грн. Стягнути з центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (вул. Горького, 51, м. Київ) в дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 182,70 грн. Постанова підлягає негайному виконанню. Відповідно до ст.ст. 183-2, 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту отримання копії постанови. Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною. Постанова набирає законної сили в порядку визначеному ст. 254 КАС України Суддя                                                                                                       Альчук Максим Петрович