Рішення

від 17.07.2014 по справі 904/3564/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.07.14р. Справа № 904/3564/14 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "АЗОВ-РЕЛЕ", м.Маріуполь, Донецька обл.

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стальник", м.Кривий Ріг

про стягнення 59 800,00 грн.

Суддя Петренко Н.Е.

секретар судового засідання Завалєй Я.О.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "АЗОВ-РЕЛЕ" (далі-позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стальник" (далі - відповідач) про стягнення 59 800,00 грн.

Ухвалою господарського суду від 27.05.14р. порушено провадження у справі, прийнято позовну заяву до розгляду, призначено судове засідання на 19.06.14р.

Ухвалою господарського суду від 19.06.14р. відкладено розгляд справи на 17.07.14р.

17.07.14р. повноважний представник позивача у судове засідання не з'явився, але 16.07.14р. до суду від позивача надійшла заява про проведення судового засідання без участі повноважного представника позивач за наявними в ній матеріалами. Крім того, в заяві зазначено про те, що позивач заявлені позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити їх у повному обсязі. До заяви додано витребуваний судом витяг від державного реєстратора про знаходження відповідача в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та докази направлення на адресу відповідача копії ухвали суду від 19.06.14р.

Господарський суд бере до уваги події, які перебувають на території Донецької області, та вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні без участі повноважного представника позивача за наявними в ній матеріалами.

В свою чергу, повноважний представник відповідача у судове засідання не з'явився, відзив на позов та інші витребувані документи до суду не надав. Жодних пояснень щодо причини неявки або інших клопотань до господарського суду не надходило. В матеріалах справи знаходяться конверти з ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 27.05.14р. про порушення провадження у справі та ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 19.06.14р. про відкладення розгляду справи на 17.07.14р., які направилися на адресу відповідача та були повернуті поштою з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

В матеріалах справи є витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідно до якого адреса відповідача співпадає з адресою зазначеною у позовній заяві, і на яку судом направлялась поштова кореспонденція з повідомленням про день, час та місце розгляду справи.

Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України. У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81 1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи зазначене, господарський суд вважає, що відповідач про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, оскільки судом було належним чином виконано вимоги ч.1 ст.64 та ст. 87 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 17.07.14р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

05.03.12р. позивач планував укласти договір про надання послуг № 03/12-1 з відповідачем, але зазначений договір укладено між сторонами не було.

Як зазначає позивач, 06.03.12р. позивач помилково перерахував відповідачу грошові кошти у розмірі 59 800,00 грн., що підтверджує платіжне доручення № 286 від 06.03.12р.

Позивач зазначає про те, що він неодноразово звертався до відповідача щодо повернення грошових коштів, але відповідач грошові кошти не повернув, у зв'язку з чим позивач був змушений звернутися з позовом до суду.

Доказів повернення помилково перерахованих коштів у розмірі 59 800,00 грн. на момент розгляду спору відповідач до господарського суду не надав.

При викладених обставинах вимоги позивача слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарювання відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться . Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частино 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання (ч.2 ст.218 Господарського кодексу України).

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його неналежне виконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).

Статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 1212 Цивільного Кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.

Неналежний отримувач - це особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі (п. 1.23 ст. 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні").

Помилковий переказ - це рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини банку або іншого суб'єкта переказу відбувається її списання з рахунку неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому цієї суми у готівковій формі (п. 1.24 ст. 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні").

Пунктом 2.35. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні, затвердженої Постановою Правління НБУ № 22 від 21.01.2004р. (далі-Інструкція) передбачено, що кошти, які помилково зараховані на рахунок неналежного отримувача, мають повертатися ним у строки, установлені законодавством України, за порушення яких неналежний отримувач несе відповідальність згідно із законодавством України. У разі неповернення неналежним отримувачем за будь-яких причин коштів у зазначений строк повернення їх здійснюється в судовому порядку.

Відповідно до п.6 Указу Президента України від 16.03.1995 року № 227/95 "Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України", підприємства незалежно від форм власності мають повертати у п'ятиденний строк платникам помилково зараховані на їх рахунки кошти.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 Господарського процесуального кодексу України).

Викладене є підставою для задоволення позову у повному обсязі.

Судові витрати по справі слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 599, 610, 626, 1212 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193, 218 Господарського кодексу України, Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні, Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", Указом Президента України від 16.03.1995 року № 227/95 "Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України", ст.ст. 4, 32-34, 43-44, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стальник" (50106, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Коломойцівська, буд. 3Д, код ЄДРПОУ 25016261) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "АЗОВ-РЕЛЕ" (87547, Донецька обл., м. Маріуполь, пр. Будівельників, буд. 136, кв. 14, код ЄДРПОУ 37303531) помилково перераховані кошти у сумі 59800,00 грн. (п'ятдесят дев'ять тисяч вісімсот грн. 00 коп.), витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім грн. 00 коп.).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 17.07.14р.

Суддя Н.Е. Петренко