Рішення

від 29.04.2014 по справі 911/533/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" квітня 2014 р. Справа № 911/533/14

Господарський суд Київської області у складі судді Саванчук С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг",

02160, м. Київ, пр-т. Возз'єднання, 15

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрзернопром-Кіровське",

97300, АР Крим, Кіровський район, смт Кіровське, вул. Фрунзе, буд. 29

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Акруа",

07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Київська, 290

3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство українського агропромислового холдингу № 2",

49000, м. Дніпропетровськ, вул. Комсомольська, буд. 40 "Б"

про стягнення 50 233,00 грн.

за участю представників:

позивача - Кравець О.І. (довіреність від 17.04.2014, б/н);

відповідача 1 - не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином;

відповідача 2 - не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином;

відповідача 3 - не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Обставини справи:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрзернопром-Кіровське" (далі - відповідач 1), Товариства з обмеженою відповідальністю "Акруа" (далі - відповідач 2) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство українського агропромислового холдингу № 2" (далі - відповідач 3) про солідарне стягнення заборгованості з вартості поставленого товару у розмірі 50 233,00 грн., з яких: 20 395,00 грн. - основний борг, 22 980,44 грн. - відсотки річних, 3 059,25 грн. - штраф, 3 798,31 грн. - пеня.

Ухвалою господарського суду Київської області від 21.02.2014 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 11.03.2014.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 4263/14 від 11.03.2014) позивачем подано документи на виконання вимог ухвали суду від 21.02.2014.

У судовому засіданні 11.03.2014 представник позивача подав клопотання про продовження строку вирішення спору.

Ухвалою господарського суду Київської області від 11.03.2014 продовжено строк розгляду справи.

У судове засідання 11.03.2014 представники відповідача 1, відповідача 2, відповідача 3 не з'явилися, вимоги ухвали суду від 21.02.2014 не виконали, розгляд справи відкладено на 29.04.2014.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 7997/14 від 29.04.2014) позивачем подано додаткові докази необхідні для розгляду справи, вказані докази долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 29.04.2014 представник позивача повністю підтримав позовні вимоги, представники відповідача 1, відповідача 2, відповідача 3 вимоги ухвали суду від 21.02.2014 не виконали, у судове засідання не з'явилися, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином.

На підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 29.04.2014 оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутнього в судовому засіданні представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг» (далі - позивач, продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрзернопром-Кіровське» (далі - відповідач 1, покупець) укладено договір поставки від 18.02.2014 № АП-07-0653 (далі - Договір поставки), відповідно до умов якого, продавець зобов'язується передати у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити наступний насіннєвий матеріал: гібрид озимого ріпаку, ціною за одну одиницю, з ПДВ, 1 019,75 гривень, у кількості 20 п.о., загальна вартість якого, з ПДВ, складає 20 395,00 грн. (далі - товар) (пункт 1.1. Договору поставки).

Відповідно до пункту 2.1. Договору поставки покупець зобов'язаний сплатити продавцю вартість товару у наступні строки: 10 197,50 грн. - не пізніше 05.10.2012; 10 197,50 грн. - не пізніше 10.10.2012.

Договір поставки набирає чинності з моменту підписання і діє до 01.01.2014, а в частині розрахунків - до повного виконання покупцем своїх зобов'язань за договором (пункт 7.1. Договору поставки).

На виконання умов Договору поставки, позивач за видатковою накладною від 28.09.2012 № АП-07-0662 на суму 20 395,00 грн., що підписана у двосторонньому порядку уповноваженими представниками сторін, поставив відповідачу 1 товар, а останній, за довіреністю від 28.09.2012 серія КР № 0096, що підписана керівником відповідача 1 та скріплена відбитком його печатки, вказаний товар отримав. До матеріалів справи долучені копії зазначених видаткової накладної та довіреності.

Підписи представників обох сторін на вказаній видатковій накладній скріплені відбитками їх печаток, що оцінюється судом як підтвердження юридичними особами - позивачем та відповідачем 1, факту здійснення господарської операції з поставки товару.

Проте, як зазначається позивачем та підтверджується матеріалами справи, відповідач 1 не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання з оплати отриманого товару, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 20 395,00 грн., що позивач підтверджує банківською довідкою Відділення ПАТ «Перший український міжнародний банк» «Регіональний центр в м. Київ» від 28.04.2014 № КІЕ-52/544 про відсутність надходження коштів від відповідача 1 за спірним Договором поставки, що засвідчена підписом уповноваженої особи банку та скріплена відбитком його печатки. Оригінал довідки наявний у матеріалах справи.

Таким чином, заборгованість відповідача 1 перед позивачем становить 20 395,00 грн.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг» (сторона-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Акруа» (поручитель) укладено договір поруки від 10.10.2012 № ПР-10-1012 (далі - Договір поруки 1), згідно якого поручитель поручається перед стороною-1 за своєчасне та повне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрзернопром-Кіровське» (далі - сторона-2) зобов'язань, що виникли на підставі договору поставки від 28.09.2012 № АП-07-0653 та додаткових договорів до нього укладеним з стороною-1 (пункт 1.1. Договору поруки 1).

Згідно з пунктом 1.2. Договору поруки 1 поручитель відповідає перед стороною-1 за виконання зобов'язання стороною-2 в повному обсязі. Поручитель відповідає в тому ж обсязі, що й сторона-2, включаючи сплату основного боргу, процентів, комісій, неустойки, витрат сторони-1 тощо.

У разі порушення стороною-2 зобов'язання, сторона-2 і поручитель відповідають перед стороною-1 як солідарні боржники, що означає право сторони-1 вимагати виконання зобов'язання в повному обсязі як від сторони-2 і поручителя разом, так і від кожного з них окремо (п. 1.3. Договору поруки 1).

Позивачем передано відповідачу 2 претензію від 04.07.2013 з вимогою сплатити заборгованість за Договором поставки у сумі 20 395,00 грн.

У матеріалах справи відсутні докази надання відповіді на вказану претензію чи сплати заборгованості.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг» (сторона-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Підприємство українського агропромислового холдингу №2» (поручитель) укладено договір поруки від 10.10.2012 № ПР-07-0005 (далі - Договір поруки 2), згідно якого поручитель поручається перед стороною-1 за своєчасне та повне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрзернопром-Кіровське» (далі - сторона-2) зобов'язань, що виникли на підставі договору поставки від 28.09.2012 № АП-07-0653 та додаткових договорів до нього укладеним з стороною-1 (пункт 1.1. Договору поруки 2).

Згідно з пунктом 1.2. Договору поруки 2 поручитель відповідає перед стороною-1 за виконання зобов'язання стороною-2 в повному обсязі. Поручитель відповідає в тому ж обсязі, що й сторона-2, включаючи сплату основного боргу, процентів, комісій, неустойки, витрат сторони-1 тощо.

У разі порушення стороною-2 зобов'язання, сторона-2 і поручитель відповідають перед стороною -1 як солідарні боржники, що означає право сторони-1 вимагати виконання зобов'язання в повному обсязі як від сторони-2 і поручителя разом, так і від кожного з них окремо (пункт 1.3. Договору поруки 2).

Позивачем на адресу відповідача 3 направлено претензію від 09.07.2013 з вимогою сплатити заборгованість за Договором поставки у сумі 20395,00 грн. Належні докази направлення вказаної претензії додані до матеріалів справи.

У матеріалах справи відсутні докази надання відповіді на вказану претензію чи сплати заборгованості.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі статтею 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється в письмовій формі.

Відповідно до статті 553 Цивільного кодексу України, договір поруки - це договір, за яким поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Частиною 1 статті 559 Цивільного кодексу України передбачено, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Згідно положень статті 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

В силу частини 1 статті 543 Цивільного кодексу України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору на підставі доказів у справі. Зокрема, відповідно до частини 2 статті 32 Господарського процесуального кодексу України - на підставі письмових доказів та пояснень представників сторін.

Згідно із частиною 1 статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

З наявних у матеріалах справи письмових доказів, з огляду на те, що вони підписані уповноваженими на те особами, вбачається наявність у відповідача 1 грошового зобов'язання перед позивачем, строк виконання якого настав і яке відповідачем 1 не виконане.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з частиною 2 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з частиною 1 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до статті 531 Цивільного кодексу України боржник має право виконати свій обов'язок достроково, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Товар відповідачем прийнято, що підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача 1 та відбитком його печатки на вищевказаній видатковій накладній.

Матеріали справи не містять доказів заперечень відповідача 1 при отриманні товару щодо неналежності виконання позивачем зобов'язань з поставки товару за Договором поставки.

Згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи вищевикладене та на підставі наявних у справі доказів, судом встановлено наявність боргу відповідача 1 перед позивачем за отриманий товар за Договором поставки.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та надавши їм правову оцінку в сукупності, судом прийнято до уваги наступне.

Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору на підставі доказів у справі. Зокрема, відповідно до частини 2 статті 32 Господарського процесуального кодексу України - на підставі письмових доказів та пояснень представників сторін.

Згідно із частиною 1 статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Позивачем дотримано вимог даних норм процесуального законодавства і подано всі докази на підтвердження своїх позовних вимог, в той час як відповідачами не спростовано існування заборгованості перед позивачем у розмірі 20 395,00 грн.

Оскільки заборгованість відповідачів перед позивачем на час прийняття рішення не сплачена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за Договором поставки у сумі 20 395,00 грн. підлягає задоволенню.

Крім того, позивач на підставі пункту 5.2. Договору поставки заявляє до стягнення з відповідачів пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен календарний день прострочення, яка за розрахунком позивача складає 3 798,31 грн.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" вiд 22.11.1996 № 543/96-ВР визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Згідно з частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.

Зважаючи на вищевикладені вимоги законодавства, умови спірних договорів та обставини справи, судом перевірено правильність розрахунку пені, що наданий позивачем у розмірі 3 798,31 грн. та встановлено, що вказана позовна вимога нарахована надмірно, вірний розмір пені складає 3 776,51 грн., а вимога про стягнення пені у розмірі 21,80 грн. задоволенню не підлягає.

Також позивач заявляє до стягнення з відповідачів 3 059,25 грн. штрафу, керуючись пунктом 5.4. Договору поставки, яким встановлено, що у випадку прострочення виконання зобов'язань, передбачених розділом 2 даного договору, більше ніж на 30 днів винна сторона додатково сплачує іншій стороні за даним договором штраф у розмірі п'ятнадцяти відсотків від ціни договору.

Згідно з приписами статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до вимог статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

З долученого до матеріалів справи розрахунку штрафу вбачається, що позивачем визначено розмір штрафу в сумі 3 059,25 грн., який є обґрунтованим та арифметично вірним, у зв'язку з чим штраф підлягає стягненню в заявленому позивачем розмірі.

У зв'язку з простроченням відповідачем 1 виконання грошового зобов'язання, позивач на підставі пункту 5.5. Договору поставки, відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України заявляє до стягнення відсотки річних у розмірі 22 980,44 грн.

Відповідно до пункту 5.5. Договору поставки сторони дійшли згоди щодо розміру процентної ставки, передбаченої частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, і встановлюють її в розмірі 40% річних від несплаченої загальної вартості товару протягом 90 календарних днів з дати, коли товар повинен був сплачений покупцем, та 96% річних від несплаченої ціни товару до дня повної оплати з дати закінчення 90 календарних днів.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З метою всебічного, повного і об'єктивного розгляду обставин справи, суд здійснив перерахунок розміру відсотків річних за вказані періоди прострочення та з'ясував, що наданий позивачем розрахунок є арифметично вірним та відповідає обставинам справи, а тому, позовна вимога про стягнення 22 980,44 грн. відсотків річних підлягає задоволенню у повному обсязі.

З огляду на зазначене, за результатами оцінки доказів, що наявні в матеріалах справи та встановлення всіх обставин справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині солідарного стягнення з відповідачів основного боргу в розмірі 20 395,00 грн., пені у розмірі 3 776,51 грн., штрафу у розмірі 3 059,25 грн. та відсотків річних у розмірі 22 980,44 грн., підлягають задоволенню. Позовна вимога про стягнення пені у розмірі 21,80 грн. задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини 2 статті 49 Господарського процесуального кодексу України, зважаючи на те, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідачів, судовий збір, що сплачений позивачем при поданні позову, покладається судом солідарно на відповідачів.

Керуючись статтями 4, 32, 33, 36, 43, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрзернопром-Кіровське" (97300, АР Крим, Кіровський район, смт Кіровське, вул. Фрунзе, буд. 29, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 35801133), Товариства з обмеженою відповідальністю "Акруа" (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Київська, 290; ідентифікаційний код ЄДРПОУ 36432705) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство українського агропромислового холдингу № 2» (49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, вул. Комсомольська, буд. 40 «Б», ідентифікаційний код ЄДРПОУ 35862264) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг" (02160, м. Київ, просп. Возз'єднання, 15, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 30262667) 20 395 (двадцять тисяч триста дев'яносто п'ять) грн. 00 коп. основної заборгованості, 3 776 (три тисячі сімсот сімдесят шість) грн. 51 коп. пені, 22 980 (двадцять дві тисячі дев'ятсот вісімдесят) грн. 44 коп. відсотків річних, 3 059 (три тисячі п'ятдесят дев'ять) грн. 25 коп. штрафу та 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 05.05.2014.

Суддя С.О. Саванчук