Постанова

від 04.07.2014 по справі 817/1496/14

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/1496/14

04 липня 2014 року 10год. 35хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Сало А.Б. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "АФТЕК"

до Рівненської митниці Міндоходів про визнання дій при винесенні рішення №204000003/2014/000010/2 від 25.03.2014 року протиправними, скасування картки відмови у митному оформленні товарів №204000003/2014/000010 від 25.03.2014 та зобов'язання здійснити митне оформлення товару , - ВСТАНОВИВ :

Позивач - ТОВ «Афтек», звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Рівненської митниці Міндоходів. Просив визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №204000003/2014/000010/2 від 25.03.2014 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №204000003/2014/00010 від 25.03.2014 року.

Зі змісту адміністративного позову вбачається, що на виконання зовнішньоекономічного договору від 01.01.2014 № 148, укладеному між ТОВ «Афтек» та ВАТ «Молдовський металургійний завод», позивачем 24.03.2014 здійснено поставку на територію України товар - сталь арматурна термозміцнень, періодичного профілю АРМ ПР ГОСТ 10884-94, 5781-82 клас АТ 800 (далі - Товар). З метою митного оформлення зазначеного товару декларантом позивача 24.03.2014 до Рівненської митниці Міндоходів було подано електронну митну декларацію № 204050001/2014/004311 із комплектом документів. Також позивачем в адміністративному позові зазначено, що за результатами здійснення посадовою особою Рівненської митниці Міндоходів митного контролю винесено рішення про коригування митної вартості товарів 204000003/2014/000010/2 від 25.03.2014 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №204000003/2014/00010 від 25.03.2014. Митну вартість скориговано із застосуванням методу визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів згідно з положеннями статті 59 Митного кодексу України.

Будучи незгідним з позицією Рівненської митниці Міндоходів щодо підстав для відмови в митному оформленні та коригуванні митної вартості імпортованого Товару, але враховуючи можливість затримки транспортного засобу та понесення подальших витрат, позивачем 25.03.2014, з метою випуску імпортованих ним товарів у вільний оббіг, подано нову митну декларацію № 204050001/2014/004453. Проте, як зазначено в позовній заяві, і на вказану митну декларацією посадовою особою органу доходів і зборів було винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №204050001/2014/00005 від 25.03.2014.

З адміністративного позову слідує, що позивач не погоджується із позицією Рівненської митниці Міндоходів, оскільки вважає, що декларантом було надано вичерпний перелік документів необхідних для митного оформлення імпортованого Товару за обраним першим методом визначення митної вартості - за ціною договору щодо імпортованих товарів. В адміністративному позові просить суд визнати дії Рівненської митниці Міндоходів протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів 204000003/2014/000010/2 від 25.03.2014 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №204000003/2014/00010 від 25.03.2014, зобов'язати відповідача повернути як надміру сплачені митні платежі суму в розмірі 4 256, 86 грн.

В судове засідання на розгляд справи по суті представник позивача не прибув, проте надав суду клопотання про розгляд справи у його відсутності.

Представник відповідача в судове засідання також не з'явився, попередньо надавши до суду клопотання про розгляд справи без участі представника Рівненської Митниці.

З підстав, наведених в письмових запереченнях, відповідач просив відмовити у задоволенні адміністративного позову. Зокрема, в письмових запереченнях, відповідачем зазначено, що здійснивши аналіз поданих до митного оформлення документів, встановлено падіння фактурної вартості імпортованого позивачем Товару на 50 дол. США по відношенню до ідентичних товарів, які ввозилися ТОВ «Афтек» у період максимально наближений до оцінюваних товарів. Надані до митного оформлення документи для підтвердження митної вартості товару містили розбіжності, недостатньо даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості, враховуючи зниження фактурної вартості заявленого товару у порівнянні із попередніми митними оформленнями позивачем ідентичного товару, що викликало обґрунтовані сумніви щодо правильності визначення декларантом митної вартості Товарів. Крім того, в письмових запереченнях відповідачем зазначено про спрацювання автоматизованої системи аналізу і управління ризиками за профілем ризику заниження митної вартості товарів та про наявність розбіжностей між поданими до митного оформлення рахунками та специфікацією до зовнішньоекономічного договору в частині характеристик товару, що мають вплив на визначення митної вартості.

Відповідно до ч. 3 ст.122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, на основі наявних у справі доказів.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч.6 ст.12, ч.1 ст.41 КАС України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши в порядку письмового провадження письмові пояснення сторін, дослідивши подані ними письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити повністю .

При цьому суд виходив з наступного.

Відповідно до статті 8 Митного кодексу України, державна митна справа здійснюється на основі ряду принципів, зокрема, виключних повноважень органів доходів і зборів України щодо здійснення державної митної справи.

Статтею 49 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну.

Згідно статей 51 та 52 Митного кодексу України, визначення та заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, здійснюється виключно декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому Митним кодексом України. Декларант, або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватись на об'єктивних, документально підтверджених даних, які піддаються обчисленню.

Відповідно до статті 58 Митного кодексу України, основним методом визначення митної вартості товарів є метод за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються. Відповідно до частини 2 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або невизначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Митна вартість товарів є розрахунковою величиною і при її визначенні враховується вплив цілого ряду факторів, зокрема, опис конкретного товару, найменування виробника, країна походження, умови поставки та оплати цього товару, обсяги ввезення, маршрут перевезення, репутація суб'єкта ЗЕД на ринку України та в країні придбання товару, інші складові, що впливають на рівень ціни товару.

Митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару повинен впевнитися, що заявлена декларантом митна вартість товару ґрунтується на дійсній вартості.

Відповідно до пункту 2(a) статті VII ГАТТ оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару, який обкладається митом, або аналогічного товару.

Відповідно до пункту 2(b) статті під "дійсною вартістю" повинна розумітись ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальному ході торгівлі в умовах вільної конкуренції.

Як встановлено судом, 24.03.2014 декларантом ТОВ «Афтек» у відділ митного оформлення №1 митного поста «Рівне-Центральний» Рівненської митниці Міндоходів (далі - ВМО №1), з метою митного оформлення імпортованого на підставі позивачем Товару, направлено електронну митну декларацію №204050001/2014/004311 з комплектом документів до неї.

Положення статті 54 Митного кодексу України визначають, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності у в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Контроль правильності визначення митної вартості за основним методом (за ціною договору) здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом. За результатом здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування.

Пунктом 6 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявністю обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, в тому числі невірно визначено митну вартість товару, у разі неподання декларантом чи уповноваженою ним особою документів або відсутності у цих документах відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари.

У відповідності до пункту 4 статті 54 Митного кодексу України посадовими особами Рівненської митниці Міндоходів проведено перевірку числових значень заявлених декларантом рівнів митної вартості товарів, наявності в поданих декларантом документах всіх відомостей, які підтверджують числові значення складових митної вартості та відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена за імпортовані товари.

Крім того, відповідно до Відповідно до наказу Держмитслужби від 13.07.2012 № 362, при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості, посадова особа, що здійснює такий контроль проводить:

- порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з наявною у митного органу інформацією про рівень цін на такі товари або вартість прямих витрат на їх виробництво, у тому числі сировини, матеріалів та/або комплектувальних виробів, які входять до складу товарів;

- порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено;

- перевірки наявності взаємозв'язку продавця та покупця.

Водночас, в результаті застосуванням посадовою особою МП «Рівне-центральний» автоматизованої системи управління ризиками (п.4.5.4 Порядку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.12 №631),системою було згенеровано проведення обов'язкової процедури по контролю правильності визначення митної вартості товарів за профілем ризику заниження фактурної вартості заявленого до митного оформлення Товару у порівнянні з ідентичними товарами, оформлення яки здійснювалось позивачем у 2014 році на виконання того ж самого зовнішньоекономічного контракту.

Здійснивши аналіз поданих до митного оформлення документів, встановлено падіння фактурної вартості товару на 50 дол. США (рахунки-фактури №2674 та №2677 від 20.03.2014 у яких ціна товару встановлена на рівні 550 дол. США за 1 тону продукції) по відношенню до ідентичних товарів, які ввозилися ТОВ «АФТЕК» у період максимально наближений до оцінюваних товарів (МД №204050001/2014/001055 від 27.01.2014, згідно рахунку-фактури №2119 від 23.01.2014 у якій ціна товару встановлена на рівні 600 дол. США за 1 тону продукції).

Крім того, при здійсненні перевірки відомостей, відображених в документах по даних декларантом позивача до митного оформлення, встановлено, що пунктом 5.1 зовнішньоекономічного договору від 01.01.2014 №148 визначено, що ціна розуміється в доларах США за одну метричну тонну «Товару» на умовах, передбачених пунктом 2.1 Договору, і зазначається в специфікаціях. Згідно специфікації №6 від 26.02.2014р. на поставку металопрокату по договору імпортується товар «Арматурний прокат кл.АТ800/28С ГОСТ 10884-94» №№10-16мм.», тоді як згідно рахунків-фактур від 20.03.2014р. № 2674 та 2677 ТОВ «Афтек» імпортує товар «сталь арматурна термозміцнена, періодичного профілю АРМ ПР ГОСТ 10884-94, 5781-82.

Таким чином, судом встановлено, що враховуючи спрацювання автоматизованої системи аналізу і управління ризиками в ході здійснення митного контролю, зниження фактурної вартості заявленого товару у порівнянні з ідентичними товарами, які оформлялися протягом 2014 року на виконання того ж самого зовнішньоекономічного контракту, наявністю розбіжностей між поданими до митного оформлення рахунками-фактурами №2674, №2677 від 20.03.2014 та специфікацією №6 від 06.02.2014 до зовнішньоекономічного контракту в частині характеристик товару, що мають вплив на визначення митної вартості, в Рівненської митниці Міндоходів виникли обґрунтовані сумніви щодо дійсності, заявленого декларантом позивача, рівня митної вартості імпортованого Товару.

У відповідності до положень статті 53 Митного кодексу України, яка визначає, що одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість і обраний метод її визначення, у разі, якщо надані документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язана надати додаткові документи, уповноваженою посадовою особою Рівненської митниці Міндоходів декларанту позивача було поставлено вимогу щодо надання додаткових документів на підтвердження заявленого цінового рівня митної вартості імпортованих товарів, а саме: каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товарів на широкий асортимент товару для незалежного кола покупців; рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних з виконанням умов договору (угоди, контракту), а саме рахунки про сплату експедитором послуг перевізників; транспортні документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення; виписки з бухгалтерської документації; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; повторно надати договори-заявки на надання транспортно-експедиційних послуг №30 та №29 від 19.03.2014 належної якості, оскільки надані до митного оформлення копії були неналежної якості і їх не можливо прочитати.

Декларантом позивача 24.03.2014 додатково були направленні копії наступних документів: договори-заявки на надання транспортно-експедиційних послуг №30 та №29 від 19.03.2014 повторно кращої якості; довідки про транспортно-експедиційні витрати аналогічної форми та змісту, що подавались разом з електронною копією митної декларації з дописаною відстанню; картка рахунок №632 за перший квартал 2014 року.

Крім того, із письмових заперечень відповідача на адміністративний позов вбачається, що 25.03.2014 декларантом позивача до відділу митного оформлення №1 митного поста «Рівне-Центральний» Рівненської митниці Міндоходів додатково було направлене електронне повідомлення, в якому зазначалось, що інших додаткових документів, окрім уже наданих, надано не буде.

Разом з тим судом встановлено, що ТОВ «Афтек» протягом 2014 року здійснено митне оформлення 6 митних декларацій на ідентичні товари в зонах діяльності інших митниць, а саме 3 митних оформлення здійснено в Дніпропетровській митниці Міндоходів з вартісним рівнем митної вартості Товарів - 587-633 дол. США за тону та з митних оформлення в Тернопільській митниці Міндоходів з вартісним рівнем - 609,74 дол. США за тону.

Водночас, відповідно до судової практики по даній категорії справ, викладеній у постановах Верховного Суду по справах № 21-270а13 та № 21-342а13, в яких Верховний суд України прийшов до висновків, що підставою для витребування у декларанта додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів може бути наявність у спеціалізованих програмно-інформаційних комплексах єдиної автоматизованої системи Держмитслужби інформації про іншу вартість ідентичних або аналогічних товарів.

При цьому, з постанови Верховного суду України від 10.04.2012 по справі №21-52а12 вбачається, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. З цією метою вони мають повноваження витребувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товару та в разі наявності підстав для сумніву у правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України.

Митниця може вимагати, а суб'єкт господарювання має надати лише належні документи для перевірки та підтвердження правильності зазначеної митної вартості товару.

Згідно статті 244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно - правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

Крім того, наданий декларантом позивача лист ДП «Укрпромзовнішекспертиза» від 07.03.2014 №910, який визначає відповідність рівня ціни на товар поточній кон'юнктурі ринку та носить консультативний характер. Рівень цін згідно даного листа на умовах FCA становить 540-630 дол.США/т. Наведений рівень цін може змінюватись в залежності від якості товару, умов оплати, розміру партії, кон'юктурної ситуації на ринку.

Як вбачається із письмових заперечень відповідача та встановлено судом відповідно до положень статей 53, 54, 55 Митного кодексу України митна вартість імпортованого Позивачем Товару не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються у зв'язку із відсутністю у поданих до митного оформлення документах належних відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари, а також за результатом проведеної відповідно до положень частини 4 статті 57 Митного кодексу України митну вартість, імпортованого ТОВ «Автек» Товару скориговано із застосуванням методу визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів згідно положень статті 59 Митного кодексу України. При розрахунку митної вартості Товару за основу взято вартість операцій з ідентичними товарами, що ввозились позивачем на тих же комерційних умовах, на виконання того ж зовнішньоекономічного договору, що і оцінювані товари. Вартість визначено на рівні 600 дол. США за тонну з урахуванням фактично понесених транспортно-експедиційних витрат відповідно до раніше оформленої позивачем митної декларації №204050001/2014/001055 від 27.01.2014.

Відповідно, Рівненською митницею Міндоходів обґрунтовано винесено рішення про коригування митної вартості товарів №204000003/2014/000010/2 від 25.03.2014 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №204000003/2014/00010 від 25.03.2014.

Водночас, суд критично оцінює покликання позивача в адміністративному позові щодо неправомірності винесення відповідачем картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №204050001/2014/00005 від 25.03.2014, оскільки відповідно до положень статті 55 Митного кодексу України, у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу.

Проте, в силу положень статті 307 Митного кодексу України, фінансова гарантія, як забезпечення сплати митних платежів не надається, якщо сума митних платежів, що підлягають сплаті, не перевищує суму, еквівалентну 1000 євро.

Оскільки, сума митних донарахованих митних платежів становить 4 256, 86 грн., що у перерахунку по курсу Національного банку України у грошову одиницю - євро, не перевищує суму митних платежів, що підлягають сплаті, еквівалентну 1000 євро, суд приходить до висновку, що в даному випадку, коли різниця між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, не перевищує суму, еквівалентну 1000 євро, випуск товарів у вільний обіг під гарантійні зобов'язання не здійснюється. Тобто, реалізація положень статті 55 з огляду на суму гарантії, що виникла у разі незгоди декларанта з рішенням про коригування митної вартості від 25.03.2014 - не передбачена статтею 307 Митного кодексу України.

Таким чином, суд приходить до висновку, що Рівненською митницею Міндоходів оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів №204000003/2014/000010/2 від 25.03.2014 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №204000003/2014/00010 від 25.03.2014 прийняті обґрунтовано, на підставі та в межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України, а також з врахуванням всіх обставин, що мали значення для їх прийняття, підстав для скасування яких судом не встановлено.

Доводи позивача, викладені в позовній заяві, щодо неправомірності оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів №204000003/2014/000010/2 від 25.03.2014 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №204000003/2014/00010 від 25.03.2014 є необґрунтованими і не підтвердились під час розгляду даної адміністративної справи належними та допустимими доказами.

Отже, в задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.

Відповідно до вимог ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, понесені позивачем судові витрати не відшкодовуються.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Сало А.Б.