Ухвала

від 01.07.2014 по справі 826/3365/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/3365/14 Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.О. Суддя-доповідач: Грищенко Т.М.

У Х В А Л А

Іменем України

01 липня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Грищенко Т.М.,

суддів Лічевецького І.О., Мельничука В.П.,

при секретарі Киш С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 квітня 2014 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Прінт технології" до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №80626552207 від 06.11.2013, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Прінт технології" звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.11.2013 № 80626552207.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 квітня 2014 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є на його переконання підставою для зміни судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Прінт технології" питань правильності обчислення податкових зобов'язань та податкового кредиту із ТОВ «Л.С.Д.» (код ЄДРПОУ 35448279), з ПВКФ «РОЗС» (код ЄДРПОУ 2185963) та з ПП «Електро-Лайф» (код ЄДРПОУ 35987469) за період з 01.02.2012 по 31.03.2012. Результати перевірки оформлені актом від 16.10.2013 № 518/26-55-22-07/37702048.

В ході проведення документальної позапланової виїзної перевірки та згідно висновків цього Акта, відповідачем порушено вимоги ст.185, п.198.3, п.198.6, п.201.4, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість всього в сумі 326873 грн., в тому числі за лютий 2012 року на суму 180007 грн., за березень 2012 року на суму 156866 грн.

06 листопада 2013 року на підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 80626552207, згідно якого збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 326 873 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі - 81 719 грн.

Не погоджуючись з вище вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звертався зі скаргами до Головного управління Міндоходів у м. Києві та Міністерства доходів і зборів України, на що йому було надано рішення про залишення скарги без задоволення, а податкового повідомлення-рішення без змін, після чого товариство з обмеженою відповідальністю "Прінт технології" звернулося до суду.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, вказав на наявність підтвердження здійснення фактичних господарських операцій.

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, взаємовідносини позивача з ПВКФ «РОЗС» ґрунтувалися на договорах:

1) договір №3-Р від 01.02.12 про надання послуг, предметом якого є виконання робіт з виготовлення та розповсюдження поліграфічної, презентаційної та рекламної продукції на паперових, електронних та інших носіях. Згідно Замовлення №1 та №2 ПВКФ «РОЗС» були виконані роботи з виготовлення бланків з комерційними пропозиціями, прайс-листів (згідно наданих макетів), конвертів, міні-дисків з презентацій ними матеріалами та здійснено розповсюдження (доставка) конвертів с вкладенням по м. Києву.

На підтвердження виконання умов зазначеного договору, сплати позивачем податку на додану вартість у складі ціни за отримані роботи, контрагентом виписані позивачу первинні документи: акти надання послуг №22926 від 29.02.12, №22927 від 29.02.12; податкові накладні №2926 від 29.02.12, №22927 від 29.02.12.

2) договір №5-Р від 04.01.12, згідно умов якого ПВКФ «РОЗС» надавав агентські послуги, а саме проводив комерційно-маркетингову роботу з пошуку виробників мийних засобів, постачальників сировини, підрядників на виконання робіт з розфасовки та упаковки порошку відповідно до Замовлення №1 до договору.

На підтвердження виконання умов зазначеного договору, сплати позивачем податку на додану вартість у складі ціни за придбані послуги, контрагентом виписані позивачу первинні документи: звіт №1 від 29.02.12 про виконання робіт; акт надання послуг №22925 від 29.02.12; податкова накладна №22925 від 29.02.12.

3) договір №6-Р від 15.12.11 про надання послуг, згідно умов якого ПВКФ «РОЗС» надавав послуги із забезпечення транспортно-експедиторського обслуговування на підставі підписаних сторонами заявок №1-42.

На підтвердження виконання умов зазначеного договору, сплати позивачем податку на додану вартість у складі ціни за придбані послуги, контрагентом виписані позивачу первинні документи: акт надання послуг №22928 від 29.02.12; податкова накладна №22928 від 29.02.12.

Всі послуги та роботи, що були надані (виконані) ПВКФ «РОЗС» по вищезазначеним договорам позивачем були оплачені в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями №94 від 20.06.12, № 104 від 09.07.12, № 105 від 09.07.12, № 106 від 09.07.12, № 125 від 01.08.12, № 126 від 01.08.12, №138 від 27.08.12, №139 від 27.08.12, №140 від 27.07.12, №141 від 27.08.12, №151 від 29.08.12.

Взаємовідносини позивача з ТОВ «Л.С.Д.» грунтувалися на договорах:

1) договір №14 від 04.01.12 про надання послуг, предметом якого є виконання робіт по розробці дизайну пачки порошку, згідно вимогам передбачених в Додатку №1 до договору.

На підтвердження виконання умов зазначеного договору, сплати позивачем податку на додану вартість у складі ціни за виконані роботи, контрагентом виписані позивачу первинні документи: акт надання послуг №22950 від 29.02.12; податкова накладна №22950 від 29.02.12.

2) договір №17 від 06.01.12 про надання послуг, згідно умовам якого ТОВ «Л.С.Д.» надавало послуги з супроводження процедур закупівель, згідно запиту №1 до договору.

На підтвердження виконання умов зазначеного договору, сплати позивачем податку на додану вартість у складі ціни за надані послуги, контрагентом виписані та надані позивачу первинні документи: звіт №1 від 29.02.12 про надані послуги; акт надання послуг №22952 від 29.02.12; податкова накладна №22952 від 29.02.12.

3) договір №20 від 12.01.12 про надання послуг, згідно умовам якого надавалися послуги з дизайну сайту та інші, згідно замовлень №1 та №2 до договору.

На підтвердження виконання умов зазначеного договору, сплати позивачем податку на додану вартість у складі ціни за надані послуги, контрагентом виписані та надані позивачу первинні документи: акти надання послуг №22955 від 29.02.12, №22954 від 29.02.12; податкові накладні №22955 від 29.02.12, №22954 від 29.02.12.

4) договір №12 від 04.01.12 про надання агентських послуг з пошуку контрагентів відповідно до замовлення №1 до договору.

На підтвердження виконання умов зазначеного договору, сплати позивачем податку на додану вартість у складі ціни за надані послуги, контрагентом виписані та надані позивачу первинні документи: звіт №1 від 28.02.12 про виконання доручень по агентському договору, акт надання послуг №22817 від 28.02.12, податкова накладна №22817 від 28.02.12,

5) договір поставки №24 від 23.01.12, предметом якого є послуги з виготовлення та поставка поліграфічної продукції згідно замовлень №1 та №2 до договору.

На підтвердження виконання умов зазначеного договору, сплати позивачем податку на додану вартість у складі ціни за виконані роботи та поставлену продукцію, контрагентом виписані та надані позивачу первинні документи: видаткові накладні №22824 від 28.02.12, №22951 від 29.02.12; податкові накладні №22824 від 28.02.12, №22951 від 29.02.12.

6) договір №13 від 04.01.12 про надання маркетингових послуг, згідно якого ТОВ «Л.С.Д.» надавало маркетингові послуги згідно запиту №1 до договору.

На підтвердження виконання умов зазначеного договору, сплати позивачем податку на додану вартість у складі ціни за надані послуги, контрагентом виписані та надані позивачу первинні документи: звіт №1 від 29.02.12 про виконання договору про маркетингові послуги з додатком; акт надання послуг №22949 від 29.02.12; податкова накладна №22949 від 29.02.12.

7) договір №15 від 04.01.12 про надання послуг, предметом якого були послуги call-центру згідно із замовленням до договору (додаток №1, №2 та №3).

На підтвердження виконання умов зазначеного договору, сплати позивачем податку на додану вартість у складі ціни за надані послуги, контрагентом виписані та надані позивачу первинні документи: звіт №1 від 29.02.12, №2 від 29.02.12 та №3 від 29.02.12 про виконання договору; акти надання послуг №22948 від 29.02.12, №22953 від 29.02.12, №22956 від 29.02.12; податкові накладні №22948 від 29.02.12, №22953 від 29.02.12, №22956 від 29.02.12.

Всі послуги та роботи, що були надані (виконані) ТОВ «Л.С.Д.» по вищезазначеним договорам позивачем були оплачені в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями AT «Єврогазбанк» №71 від 18.04.12, №72 від 23.04.12.

Взаємовідносини позивача з ПП «Електро-Лайф» грунтувалися на договорах:

1) договір №41 від 01.03.12 про надання послуг, предметом якого були інтернет- послуги згідно замовлень №№ 1 -4 до договору.

На підтвердження виконання умов зазначеного договору, сплати позивачем податку на додану вартість у складі ціни за виконані роботи, контрагентом виписані та надані позивачу первинні документи: акти надання послуг № 33032 від 30.03.12, №33041 від 30.03.12, №33047 від 30.03.12, №33043 від 30.03.12; податкові накладні № 33032 від 30.03.12, №33041 від 30.03.12, №33047 від 30.03.12. №33043 від 30.03.12.

2) договір поставки №32 від 02.03.12, згідно якого ПП «Електро-Лайф» здійснювало постачання сувенірної продукції згідно специфікацій до договору №1-5.

На підтвердження виконання умов зазначеного договору, сплати позивачем податку на додану вартість у складі ціни за поставлену продукцію, контрагентом виписані та надані позивачу первинні документи: видаткові накладні №32926 від 29.03.12, №32 925 від 29.03.12, №32327 від 23.03.12, №31923 від 19.03.12, №30224 від 02.03.12; податкові накладні №32926 від 29.03.12, №32 925 від 29.03.12, №32327 від 23.03.12, №31923 від 19.03.12, №30224 від 02.03.12.

3) договір № 37 від 01.03.12 , предметом якого є послуги з передпродажної підготовки товарів та вантажно-розвантажувальних робіт згідно замовлень та заявок.

На підтвердження виконання умов зазначеного договору, сплати позивачем податку на додану вартість у складі ціни за надані послуги, контрагентом виписані та надані позивачу первинні документи: акти надання послуг №33044 від 30.03.12, №33045 від 30.03.12, №33042 від 30.03.12; податкові накладні №33044 від 30.03.12, №33045 від 30.03.12, №33042 від 30.03.12.

4) договір №36 від 01.03.12, згідно якого ПП «Електро-Лайф» виконувало роботи з виготовлення та нанесення наліпок на продукцію згідно специфікації №1 до договору.

На підтвердження виконання умов зазначеного договору, сплати позивачем податку на додану вартість у складі ціни за надані послуги, контрагентом виписані та надані позивачу первинні документи: акт надання послуг №33031 від 30.03.12; податкова накладна №33031 від 30.03.12.

5) договір № 35 від 01.03.12, предметом якого є надання послуг із забезпечення транспортно-експедиційного обслуговування згідно підписаних сторонами заявок.

На підтвердження виконання умов зазначеного договору, сплати позивачем податку на додану вартість у складі ціни за надані послуги, контрагентом виписані та надані позивачу первинні документи: акт надання послуг №33046 від 30.03.12; податкова накладна №33046 від 30.03.12.

Всі послуги та роботи, що були надані (виконані) ПП «Електро-Лайф» по вищезазначеним договорам позивачем були оплачені в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями АТ «Єврогазбанк» № 81 від 10.05.12, №99 від 27.06.12, №107 від 09.07.12, №108 від 09.07.12, №109 від 09.07.12, №110 від 09.07.12, №112 від 11.07.12, №113 від 11.07.12, №114 від 11.07.12, №115 від 23.07.12.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія Київського апеляційного адміністративного суду зазначає наступне.

Відповідно до пп. 14.1.181. п. 14.1. ст. 4 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пп. «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає зокрема у разі здійснення операцій з придбання товарів та послуг, які відповідно до п. 185.1 ст. 185 цього Кодексу є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України вбачається, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка, як встановлено п. 201.10 цієї ж статті є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З аналізу наведених норм Податкового кодексу України вбачається, що виникнення у платника податків права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість можливе, за умови придбання ним товарів та послуг для використання їх при здійсненні ним господарської діяльності, визначальною ознакою якої є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Разом з тим, колегія суддів вказує на залежність права платника податку на нарахування податкового кредиту від фактичного здійснення господарської операції з підтвердженням такого здійснення достовірними первинними документами.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинним документом вважається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарською операцією, в свою чергу є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Згідно ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Із положень зазначених норм законодавства вбачається, що формування податкового кредиту допускається за умови підтвердження відповідних сум належним чином оформленими документами. Такими документами Податковий кодекс України визначає податкові накладні.

Як вірно було встановлено судом першої інстанції, на момент складання податкових накладних контрагенти позивача - ТОВ «Л.С.Д.», ПВКФ «РОЗС», ПП «Електро-Лайф» були зареєстровані як платники податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, а тому мали право нараховувати податок на додану вартість та складати податкові накладні на кожну поставку послуг.

В свою чергу, фактичне здійснення господарських операцій підтверджується належним чином оформленими первинними документами, які повністю відповідають вимогам, встановленим статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Самі по собі порушення норм податкового законодавства іншими, аніж позивач особами, не можуть бути доказом протиправної поведінки позивача.

Крім того, відповідно до ст.16 ПК України, навіть за умови допущення попередніми постачальниками у ланцюгу постачання товару/надання послуг певних порушень податкового законодавства, дані обставини тягнуть негативні наслідки саме для таких постачальників та не впливають на право позивача (добросовісного платника податку) на віднесення відповідних сум до складу податкового кредиту та витрат.

Таким чином, надання податковому органу належним чином оформлених всіх первинних документів, передбачених законодавством, є підставою для формування валових витрат та податкового кредиту.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.

Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 квітня 2014 р. - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Т.М.Грищенко

Судді І.О.Лічевецький

В.П.Мельничук

.

Головуючий суддя Грищенко Т.М.

Судді: Лічевецький І.О.

Мельничук В.П.