Постанова

від 10.07.2014 по справі 810/3880/14

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 липня 2014 року 810/3880/14

Київський окружний адміністративний суд в складі головуючого - судді Щавінського В.Р. розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві адміністративну справу за позовом Іванківського районного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення незаконно одержаної допомоги по безробіттю, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, в якому просить стягнути з відповідача незаконно одержаної допомоги по безробіттю в сумі 2123,35 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач перебуваючи на обліку у Іванківському районному центрі зайнятості та будучи зайнятою особою ОСОБА_1 отримала допомогу по безробіттю за період з 15.03.2013 р. по 11.07.2013 р. в сумі 2123,35 грн. Відповідач у добровільному порядку заборгованість не сплатив, тому позивач звернувся до суду .

В судове засідання представник позивача не з'явився, надіслав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність та просив позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов не надав, будь-яких заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи не заявляв.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підставі.

Як вбачається з матеріалів справи, що 08.10.2012 р. в Іванківському районному центрі зайнятості гр. ОСОБА_1 зареєструвалася як особа, що шукає роботу. За особистою заявою відповідача та відповідно до п.12. Порядку реєстрації, перереєстрації, ведення обліку громадян, які шукають роботу і безробітних 15.10.2012 р. було надано статус безробітного та встановлена допомога по безробіттю відповідно до Законів України «Про зайнятість населення» № 803-ХІІ та Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000р. №1533-ІІІ (далі-Закон № 1533-ІІІ).

Судом встановлено, що під час проведення перевірки Шевченківським районним центром зайнятості було встановлено факт перебування у трудових відносин ОСОБА_1 з Київською обласною організацією Товариство Червоного Хреста України, а саме, згідно договору № 03/85-2013 про надання послуг від 15.03.2013 р. (далі - Договір № 03/85-2013) відповідач повинен був надавати послуги з ведення хворих на туберкульоз для надання DOT в рамках виконання проекту «Зупинимо туберкульоз в Україні», а Київська обласна організація Товариство Червоного Хреста України, в свою чергу, зобов'язувалося прийняти та оплатити такі послуги. Під час укладання Договору № 03/85-2013 відповідач, перебуваючи на обліку у Іванківському районному центрі зайнятості як особа, що шукає роботу та отримує допомогу по безробіттю, нічого про своє працевлаштування не повідомив та продовжував отримувати допомогу по безробіттю.

Згідно Протоколу № 1 узгодження договірної ціни до договору № 03/85- 2013 від 15.03.2013 р. вартість послуг встановлюється відповідно до відомості про кількість візитів до хворих із розрахунку вартість одного візиту 15,99 грн., за візит до хворого на ТБ для надання DOT в тому числі відрахування до державних фондів 6,16 грн.

Відповідно до актів виконаних робіт за березень-травень 2013 року про надання послуг за договором № 03/85-2013 від 15.03.2013 р., відповідач отримала дохід у березні-травні 2013 року за виконання умов вищевказаного договору.

Судом встановлено, що у трудових відносинах з Київською обласною організацією Товариство Червоного Хреста України відповідач перебував з 15.03.2013 р. по 01.06.2013 р. згідно Договору № 03/85-2013, що підтверджується актом Шевченківського РЦЗ №319 від 18.03.2014 року про розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону 1533-ІІІ.

Внаслідок неповідомлення про своє працевлаштування до Київської обласної організації Товариство Червоного Хреста України з 15.03.2013 р., відповідач незаконно отримав у позивача допомогу по безробіттю з 15.03.2013 р. по 11.07.2013 р. в сумі 2123,35 грн., що підтверджується актом Іванківського РЦЗ № 27 від 14.04.2014 р. про розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону 1533-ІІІ.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону № 5067-VI безробітний - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 1 Закону № 5067- VI зареєстрований безробітний - особа працездатного віку, яка зареєстрована в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, як безробітна і готова та здатна приступити до роботи.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону № 5067- VI до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством.

Отже, з 15.03.2013 року по 01.06.2013 рік відповідач відносився до категорії зайнятого населення, але про цю обставину позивача не повідомив.

Згідно ч. 2 ст. 36 Закону №1533-ІІІ застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Також, як вбачається із заяви про надання статусу безробітного відповідач під особистий підпис вказав: в даний час не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, не має постійного або тимчасового заробітку, пенсію не отримує. З вищевказаного слідує, що Відповідач розумів настання неправомірних дій зі свого боку внаслідок самостійного працевлаштування не повідомивши позивача.

Відповідно до ч.3 ст. 36 Закону 1533-ІІІ сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно п. 6.14. Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України 20.11.2000 року № 307 (далі - Наказ № 307) якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин.

18.04.2014 р. позивачем, на адресу відповідача було надіслано претензію щодо відшкодування коштів. Претензія була отримана відповідачем 19.04.2014 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення однак, на даний час кошти відповідачем не повернуті.

Згідно п. 6.14. наказу № 307, якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.

Беручи до уваги те, що відповідач вчасно не повідомив про своє працевлаштування, з 15.03.2013 року відносився до категорії зайнятого населення та отримав допомогу по безробіттю суд вважає, що сума виплаченого забезпечення допомоги по безробіттю відповідачу в сумі 2123,35 грн. підлягає поверненню в повному обсязі.

На час розгляду справи та винесення рішення по суті заявлених позовних вимог доказів про сплату зазначеної суми відповідачем не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідач - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 69,70,71,94,112,113,128,136,158-163,167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Іванківського районного центру зайнятості (р/р 37178002002059, ГУДКСУ в Київській області, МФО 821018, код ЄДРПОУ 20621951) незаконно одержану допомогу по безробіттю в сумі 2123 (дві тисячі сто двадцять три) грн. 35 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Щавінський В.Р.