Рішення

від 14.07.2014 по справі 910/8801/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №910/8801/14 14.07.14

За позовомУправління Державної служби охорони при ГУ МВС України у м. Києві доДержавного підприємства "Виробничо-будівельне об'єднання" простягнення 2 068,14 грн. Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

Від позивача:Мірошниченко О.М. Від відповідача : не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Управління Державної служби охорони при ГУ МВС України у м. Києві (надалі - "Управління") звернулось до господарського суду міста Києва із позовною заявою до Державного підприємства "Виробничо-будівельне об'єднання" (надалі - "Підприємство") про стягнення 2 068,14 грн. за неналежне виконання взятих на себе останнім зобов'язань згідно договору №1265Доб/2014/Шев. на надання послуг спостереження сигналізації термінового виклику наряду охорони від 30.01.2014 р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору позивач надав послуги, а відповідач зобов'язання по оплаті наданих послуг не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 2 019,68 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 48,46 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.05.2014 р. порушено провадження у справі №910/8801/14 та призначено її розгляду на 29.05.2014 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.05.2014 р. відкладено розгляд справи на 10.06.2014 р. у зв'язку з неявкою представника відповідача.

В судове засідання 10.06.2014 р. представник позивача прибула, вимоги ухвали суду виконала, позов підтримала та просила його задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 10.06.2014 р. прибув, проти твердження позивача про наявність у Підприємства перед Управлінням заборгованості не заперечував та пояснив, що у зв'язку з наявністю у Державного підприємства "Виробничо-будівельне об'єднання" фінансових труднощів у відповідача була домовленість з керівництвом Управління щодо тимчасового призупинення дії договору №1265Доб/2014/Шев. від 30.01.2014 р. та строків погашення заборгованості за надані послуги.

У судовому засіданні 10.06.2014 р. оголошено перерву до 14.07.2014 р.

Представник позивача в судове засідання прибула, пояснила, що керівництву Управління нічого не відомо про домовленість з Підприємством, на яку посилався представник відповідача, щодо оплати заборгованості, позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, що підтверджується його підписом у розписці в повідомленні про перерву.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, а в попередньому судовому засіданні були заслухані пояснення його представника по суті спору, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

30.01.2014 р. між Управлінням (виконавець) та Підприємством (замовник) було укладено договір №1265Доб/2014/Шев. на надання послуг спостереження сигналізації термінового виклику охорони (надалі - "Договір"), відповідно до п. 2.1 якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується здійснювати спостереження та обслуговування сигналізації на об'єкті замовника, забезпечити негайне прибуття наряду охорони на об'єкт у разі спрацювання сигналізації та здійснення нарядом охорони відповідних дій, спрямованих на встановлення причин спрацювання сигналізації, а в разі необхідності - припинення правопорушення або злочину на об'єкті.

У п. 3.2 Договору встановлено, що оплата за цим Договором здійснюється замовником щомісячно до 20-го числа місяця, в якому надаються послуги, шляхом перерахування замовником грошових коштів у сумі місячної вартості послуг визначеної в розрахунку, на рахунок виконавця.

Пунктом 3.5 Договору визначено, що до закінчення поточного місяця виконавець надає замовнику два примірники акту приймання наданих послуг, який останній зобов'язаний протягом п'яти перших робочих днів наступного місяця підписати і один примірник підписаного акта повернути виконавцю. У випадку наявності у замовника заперечень щодо обсягу послуг, наданих виконавцем у звітному місяці замовник зобов'язаний в той же строк у письмовій формі надати замовнику свої обґрунтуванні заперечення.

Пунктами 4.1.1 та 4.2.7 Договору передбачено, що виконавець зобов'язаний здійснювати спостереження сигналізації у визначений Договором період спостереження, а замовник - своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату за цим Договором.

У пунктах 5.1 та 5.3 Договору сторони погодили, що за невиконання чи неналежне виконання своїх зобов'язань за даним Договором винна сторона несе відповідальність у відповідності до норм чинного законодавства України, зокрема, за кожний день прострочення оплати за цим Договором замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу.

На виконання умов Договору у період з лютого по березень 2014 року позивачем було надано відповідачу передбачені Договором послуги на загальну суму 2 019,68 грн., що підтверджується актами прийому-здачі виконаних робіт/послуг №С11-001798 від 28.02.2014 р. та №С11-002153 від 31.03.2014 р., які скріплені підписами представників та печатками сторін.

Спір виник в зв'язку з тим, що позивач вважає, що відповідачем в порушення умов Договору не було оплачено вартість наданих послуг у період з лютого по березень 2014 року, в зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість в розмірі 2 019,68 грн. та за несвоєчасне виконання зобов'язань позивачем нарахована пеня в сумі 48,46 грн.

Договір є договором надання послуг, а тому права та обов'язки сторін визначаються в тому числі положеннями глави 63 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509, 901, 978 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За приписами ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

У відповідності до ст. 978 Цивільного кодексу України за договором охорони охоронець, який є суб'єктом підприємницької діяльності, зобов'язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються. Володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов'язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату.

Матеріалами справи (вказаними актами прийому-здачі виконаних робіт/послуг) підтверджується надання позивачем відповідачу на виконання умов цього Договору у лютому 2014 року послуг вартістю 993,97 грн. та у березні 2014 року - вартістю 1 025,71 грн., що разом становить 2 019,68 грн.

До того ж, представник відповідача в судовому засіданні не заперечував отримання ним вказаних послуг та надав суду лист Підприємства №35 від 07.04.2014 р. (адресованого Управлінню), в якому зазначено, що у зв'язку з фінансовими труднощами відповідач просить призупинити дію Договору та гарантує погашення боргу за послуги охорони в розмірі 2 019,68 грн. після отримання коштів від Міністерства освіти та науки України.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України передбачений обов'язок замовника оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України та п. 3.2 Договору грошове зобов'язання відповідача по оплаті наданих позивачем послуг мало виконуватися щомісячно до двадцятого числа поточного місяця, тобто, по оплаті наданих у лютому 2014 року послуг до 20.02.2014 р., а у березні 2014 року - до 20.03.2014 р.

Проте, замовник в порушення взятих на себе зобов'язань за Договором вартість наданих послуг охорони у визначений строк не виконав, в зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед виконавцем у розмірі 2 019,68 грн.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З урахуванням існування належних доказів надання позивачем послуг, суд дійшов висновку про наявність передбачених чинним законодавством правових підстав для стягнення з відповідача їх вартості в загальному розмірі 2 019,68 грн.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідачем обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено. Посилання на фінансові труднощі має однаковий вплив як на позивача, так і на відповідача. Наданий відповідачем лист про призупинення дії Договору, є не погодженим з відповідачем, а тому не створює юридичних наслідків, які можуть вплинути на правомірність заявлених вимог.

За таких обставин, позовні вимоги Управління про стягнення з Підприємства заборгованості у розмірі 2 019,68 грн. є правомірними та обґрунтованими.

Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені за прострочення виконання грошового зобов'язання по оплаті наданих у лютому 2014 року послуг, нарахованої за період з 21.02.2014 р. по 05.05.2014 р., у розмірі 29,60 грн. та у березні 2014 року, нарахованої з 21.03.2014 р. по 05.05.2014 р., у розмірі 18,86 грн., що разом становить 48,46 грн.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач, в порушення умов Договору, у визначені строки оплату за надані послуги охорони не провів, а отже є таким, що прострочив виконання зобов'язання.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 5.3 Договору замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення оплати.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення пені, нарахованої в розмірі, що не перевищує подвійної облікової ставки Національного банку України від простроченої заборгованості за кожний день прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання.

Отже, суд, здійснивши перерахунок заявленої до стягнення позивачем пені у визначений ним період та приймаючи до уваги відсутність правових підстав для виходу за межі позовних вимог, прийшов до висновку про необхідність задоволення вимоги Управління про стягнення з Підприємства пені за прострочення виконання грошового зобов'язання по оплаті наданих послуг у розмірі 48,46 грн.

За таких обставин, позов Управління до Підприємства про стягнення 2 068,14 грн. підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Управління Державної служби охорони при ГУ МВС України у м. Києві задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства "Виробничо-будівельне об'єднання" (01135, м. Київ, проспект Перемоги, 10; ідентифікаційний код 14072300) на користь Управління Державної служби охорони при ГУ МВС України у м. Києві (04050, м. Київ, вул. Студентська, 9; ідентифікаційний код 08596920) заборгованість у розмірі 2 019 (дві тисячі дев'ятнадцять) грн. 68 коп., пеню у розмірі 48 (сорок вісім) грн. 46 коп. та судовий збір у розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 15.07.2014 р.

Суддя Р.В. Бойко