Ухвала

від 17.07.2014 по справі 904/587/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

17.07.2014 Справа № 904/587/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Білецької Л.М. - доповідача,

суддів: Верхогляд Т.А., Тищик І.В.,

За участю представників сторін:

від ТОВ «Доріда-105»: Домашовець К.О., довіреність б/н від 21.10.2013р.;

інші учасники судового процесу в засідання не з'явились.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2014 року у справі №904/587/14

за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Доріда-105», м. Дніпропетровськ

до боржника - товариства з обмеженою відповідальністю «Доріда-105», м. Дніпропетровськ

про визнання банкрутом, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2014 року у справі №904/587/14 (суддя Єеременко А.В.) визнано товариства з обмеженою відповідальністю «Доріда-105» банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру строком на три місяці. Призначено ліквідатора - голову ліквідаційної комісії Булавіна Д.С.

Не погодившись з постановою суду, до Дніпропетровського апеляційного господарського суду звернулась Державна податкова інспекція у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області із апеляційною скаргою, в якій зазначає, що справа про банкрутство ТОВ «Доріда-105» порушена неправомірно, без належних підстав визнання боржника банкрутом, в порядку ст. 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», внаслідок чого, скаржник позбавлений можливості встановити зобов'язання боржника по сплаті податків за податковими повідомленнями-рішеннями, прийняти після введення ліквідаційної процедури.

Просить скасувати постанову суду та припинити провадження у справі.

В матеріалах справи відсутні відзиви ліквідатора та кредиторів на апеляційну скаргу, згідно ч. 2 ст. 96 ГПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.

17.07.2014 року сторони по справі не забезпечили явку повноважених представників в засідання Дніпропетровського апеляційного господарського суд, які про дату та час судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовими повідомленням з відміткою про отримання поштового відправлення.

Згідно п. 3.9.2 постанови пленуму ВГС України від 26.12.2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Розгляд справи може бути відкладений виключно у зв'язку із неможливістю розглянути справу у даному судовому засіданні, а не у зв'язку з неявкою сторін, суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для прийняття рішення по справі; підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

Таким чином, підстави для відкладення розгляду справи відсутні. Суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення сторін належним чином про розгляд господарської справи в апеляційній інстанції та реалізації ними права судового захисту своїх інтересів.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи сторін і давши їм правову оцінку, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області слід припинити , так як податковий орган не є стороною у справі, в розумінні ст. 91 ГПК України та ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Конституція України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в ст. 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Таким чином, ГПК України повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках особа має право оскаржити рішення суду в апеляційному чи касаційному порядку.

Так, провадження у даній справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Техно-еліт» здійснювалось в порядку ст. 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», яка передбачає застосування процедури банкрутства до боржника, що ліквідується власником.

Нормами ст. 91 ГПК України передбачено, що сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Ухвали місцевого господарського суду оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду лише у випадках, передбачених статтею 106 цього кодексу.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 106 ГПК України окремо від рішення місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали місцевого господарського суду у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Провадження у справах про банкрутство здійснюється в порядку провадження, передбаченому ГПК України, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство, стаття 1 якого визначає сторін та учасників провадження у справі про банкрутство, якими є, зокрема, кредитори (представник комітету кредиторів).

Також, ст. 1 Закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі-Закон) передбачає, що учасники у справі про банкрутство - сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) суб'єкта підприємницької діяльності - боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

Відповідно до ст. 23 Закону особа, яка має грошові вимоги до боржника, набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство, а саме кредитора, лише у разі подання у встановленому порядку заяви з грошовими вимогами до боржника. Тільки після цього така особа має процесуальне право на оскарження процесуальних документів у справі про банкрутство.

Як вбачається з матеріалів справи, податковий орган не звертався ні до боржника, ні до суду із грошовими вимоги або визнання таких в судовому порядку, хоч був обізнаний про ліквідацію підприємства боржника (а.с.72) і не був позбавлений права встановити зобов'язання боржника по сплаті податків за податковими повідомленнями-рішеннями. Також, як вбачається з довідки про стан розрахунків з бюджетом станом на 15.07.2014 року, у боржника ТОВ "Дороіда-105" відсутня заборгованість перед бюджетом, в тому числі по сплаті штрафних санкцій.

Постановою пленуму ВГС України «Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України» від 17.05.2011 року №7, з метою забезпечення однакового і правильного застосування законодавства про перегляд судових рішень в апеляційному порядку господарським судам України роз'яснено, що, у разі помилкового порушення апеляційного провадження, зокрема за апеляційною скаргою поданою особою, яка не мала права її подавати, господарський суд апеляційної інстанції припиняє таке провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Відповідно до абз. 1, 3 п. 4.1. постанови пленуму ВГС України від 26.12.2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» перелік підстав припинення провадження у справі (стаття 80 ГПК) та залишення позову без розгляду (стаття 81 ГПК) є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Згідно з п. 5 постанови пленуму ВГС України від 17.05.2011 року №7 «Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України», якщо апеляційну скаргу подано, зокрема, особою, яка не має права її подавати, то у таких випадках апеляційний господарський суд повинен відмовити у прийнятті апеляційної скарги і винести з цього приводу відповідну ухвалу з посиланням на статті 91 або 106 Господарського процесуального кодексу України. У разі помилкового порушення апеляційного провадження в зазначених випадках суд апеляційної інстанції припиняє таке провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 80, 106 Господарського процесуального кодексу України.

Апеляційне провадження слід припинити з посиланням на п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, так як Державна податкова інспекція у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області на час прийняття оскаржуваної постанови не набула статусу кредитора боржника, у зв'язку з чим вона, відповідно, не була стороною у справі про банкрутство боржника, оскаржувана постанова у справі від 11.03.2014 року не стосується її прав та обов'язків, а тому податкова інспекція не має права апеляційного оскарження прийнятої у справі постанови місцевого суду, відповідно до положень ст.ст. 91, 106 ГПК України. Керуючись ст.ст. 80, 86, 91, 99 ГПК України суд, -

УХВАЛИВ:

1. Припинити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2014 року у справі №904/587/14.

2. Справу №904/587/14 повернути до господарського суду Дніпропетровської баласті.

Головуючий суддя Л.М. Білецька

Суддя Т.А. Верхогляд

Суддя І.В. Тищик