Постанова

від 15.07.2014 по справі 925/483/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" липня 2014 р. Справа№ 925/483/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Калатай Н.Ф.

суддів: Баранця О.М.

Пашкіної С.А.

при секретарі Царук І. О.

За участю представників:

від позивача: не з'явились

від відповідача: Теплюк В. В. - представник за довіреністю № 52 від 08.02.2014

від прокуратури: Некрасов О. В. - посвідчення № 002627 від 05.09.2014

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Приватного підприємства «Будосонова-2007»

на рішення Господарського суду Черкаської області від 05.06.2014

у справі № 925/483/14 (суддя Анасімов І. А.)

за позовом Золотонінського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі

Виконавчого комітету Золотонінської міської ради

до Приватного підприємства «Будоснова-2007»

про стягнення 602 260,50 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позов, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог (а.с. 75-77), заявлено про стягнення основного боргу в сумі 583 583,80 грн. за договором пайової участі замовника у розмітку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста у разі будівництва об'єкту № 3 від 18.12.2013, пені в сумі 18 083,10 грн., збитків від інфляції в сумі 17 507,51 грн. та 3 % річних в сумі 4 173,02 грн. Загальна сума заявлених майнових вимог становить 623 347,43 грн.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 05.06.2014, повний текст якого складений 11.06.2014, у справі № 925/483/14 позов задоволено частково, до стягнення з відповідача на користь позивача присуджено пеню в сумі 18 083,10 грн., збитки від інфляції в сумі 17 507,51 грн. та 3 % річних в сумі 4 173,02 грн., в решті позовних вимог в сумі 583 583,80 грн. провадження припинено.

Рішення суду першої інстанції ґрунтується на тому, що позивачем належним чином доведений факт невиконання відповідачем свого обов'язку за спірним договором по сплаті основного боргу в сумі 583 583,80 грн. станом на дату звернення до суду з даним позовом, проте станом на дату винесення рішення по даній справі відповідач зазначений обов'язок виконав, з огляду на що стягненню з відповідача підлягають пеня, 3 % річних та збитки від інфляції , а провадження у справі в частині стягнення основного боргу підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Приватне підприємство «Будоснова-2007» звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати частково рішення Господарського суду Черкаської області від 05.06.2014 у справі № 925/483/14 в частині стягнення з відповідача пені в сумі 18 083,10 грн., збитків від інфляції в сумі 17 507,51 грн. та 3 % річних в сумі 4 173,02 грн. та прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог позивача повністю.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що судом першої інстанції при вирішення спору по суті неповно з'ясовані обставини, які мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні не відповідають обставинам справи, а при вирішення спору по суті порушено норми матеріального та процесуального права.

Так, відповідач зазначив про те, що судом першої інстанції при вирішення спору по суті не враховано, що згідно з п. 2.2.1 спірного договору відповідач мав виконати свій обов'язок по сплаті пайової участі (сума, яка заявлена до стягнення як основний борг) до прийняття об'єкта в експлуатацію, але не пізніше 6-ти місяців з дати укладення договору, а отже, спірний обов'язок відповідачем має бути виконаний до 18.04.2014. В той же час , відповідач зазначив про те, що 28.04.2014 сторонами було укладено додаткову угоду до спірного договору якою сторони погодили інший графік оплати спірної суми, якого відповідачем повністю дотримано, а отже, відповідач в будь-якому випадку, не порушував строки оплати встановлені спірним договором, з огляду на що підстави для стягнення з нього пені, 3% річних та збитків від інфляції відсутні.

Ухвалою від 02.07.2014 колегії суддів Київського апеляційного господарського суду в складі: головуючий суддя - Калатай Н.Ф., судді Пашкіна С. А., Шевченко Е. О. апеляційну скаргу Приватного підприємства «Будосонова-2007» прийнято до розгляду та порушене апеляційне провадження.

Розпорядженням заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 10.07.2014, враховуючи перебування судді Шевченка Е. О. у відпустці, вирішено здійснити розгляд справи № 925/483/14 у складі: головуючий суддя - Калатай Н.Ф., судді Баранець О. М., Пашкіна С. А.

Позивач в судове засідання представників не направив, про причини неявки суду не повідомив.

Враховуючи належне повідомлення всіх учасників про час і місце судового розгляду апеляційної скарги, а також те, що явка представників сторін в судове засідання не визнана обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутність представників позивача за наявними матеріалами апеляційного провадження.

Під час розгляду справи представник відповідача апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі, представник прокуратури проти задоволення апеляційної скарги заперечив та просив залишити її без задоволення, а оспорюване рішення суду першої інстанції - без змін.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, матеріали справи, заслухавши пояснення представників відповідача та прокуратури, з урахуванням правил ст. ст. 99, 101 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі, колегія суддів встановила таке.

Рішенням Золотоніської міської ради №23-18/V від 24.01.2008 «Про надання в оренду земельної ділянки по вул. Шевченка 76б в м. Золотоноша під будівництво культурно-розважального комплексу для комерційного використання п/п ОСОБА_4.» надано в оренду терміном на 25 років земельну ділянку по АДРЕСА_1 під будівництво культурно-розважального комплексу для комерційного використання п/п ОСОБА_5 (а.с. 25-26)

На виконання вказаного вище рішення 29.01.2008 між Золотоніською міською радою та Приватним підприємцем ОСОБА_4 укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,7373 га за адресою: м. Золотоноша, вул. Шевченка, 76-б (а.с. 27-30).

Рішеннями Золотоніської міської ради №21-43/VI від 27.09.2012 та №26-31/VI від 28.03.2013 (а.с. 31, 38) надано дозвіл ПП ОСОБА_5 на передачу відповідачу в суборенду земельної ділянки площею 0,1500 га та земельної ділянки загальною площею 0,7373 га. по АДРЕСА_1.

09.04.2013 та 14.12.2013 ПП ОСОБА_5 та відповідач уклали договори суборенди земельних ділянок площею 0,1500 га, державна реєстрація якої проведена 10.04.2013 (витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №2405300), та земельної ділянки загальною площею 0,7373 га, державна реєстрація якої проведена 10.04.2013 (витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №2406455) (а.с. 32-43), за якими ПП ОСОБА_5 як орендар надає, відповідач як суборендар приймає в довгострокову суборенду вищезгадані земельні ділянки.

Рішенням позивача №162 від 29.05.2013 (а.с. 18) вирішено надати відповідачу містобудівні умови та обмеження на забудову щодо спірної земельної ділянки, а відповідача зобов'язано взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста шляхом укладення відповідного договору після виготовлення проектно-кошторисної документації.

На виконання вказаного рішення 18.12.2013 позивач та відповідач уклали договір пайової участі замовника у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста у разі будівництва об'єкту № 3 (далі Договір), предметом якого є пайова участь відповідача у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Золотоноші у разі будівництва магазину продовольчих та непродовольчих товарів за адресою: м. Золотоноша, вул. Шевченка, 76 - Б (далі Об'єкт) (а.с. 19-21).

Згідно з п. 1.2 Договору пайова участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Золотоноша складає 583 583,80 грн.

Звертаючись до суду з даним позовом, Золотонінський міжрайонний прокурор посилається на те, що відповідач свій обов'язок по перерахуванню пайової участі в сумі 583 583,80 грн. у встановлений Договором строк не виконав.

Суд першої інстанції погодився з думкою Золотонінського міжрайонного прокурора щодо несвоєчасного виконання відповідачем обов'язку по перерахуванню пайової участі в сумі 583 583,80 грн., з чим колегія суддів погодитись не може з огляду на такі обставини.

Частиною 1 ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 ст. 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Строк виконання відповідачем свого обов'язку по перерахуванню суми пайової участі встановлений в п. 2.2 Договору, згідно з яким відповідач зобов'язується до прийняття Об'єкта в експлуатацію, але не пізніше 6 місяців з дати укладення Договору, сплатити пайову участь у сумі 583 583,80 грн. єдиним платежем до бюджету розвитку міського бюджету.

Золотонінський міжрайонний прокурор посилається на те, що, враховуючи, що Об'єкт введено в експлуатацію 20.12.2013, що підтверджується Декларацією про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованою Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Черкаській області № ЦК 143133540951 від 20.12.2013 (а.с. 45-49), відповідач мав виконати свій обов'язок по перерахуванню спірних коштів в строк до 19.12.2013 включно, а відтак, вказаний обов'язок вважається простроченим з 20.12.2013.

Втім, колегія суддів вважає таку думку помилковою, оскільки, згідно з Договором відповідач має сплатити суму пайової участі не пізніше 6 місяців з дати укладення Договору, тобто до 18.06.2014, а відтак, станом на дату звернення Золотонінського міжрайонного прокурора до суду з даним позовом (березень 2014) вказаний обов'язок відповідачем не прострочений.

З матеріалів справи слідує та сторонами не заперечується, що частину грошових коштів за Договором в сумі 233 433,52 грн. відповідач перерахував 20.03.2014, на доказ чого до матеріалів справи долучено платіжне доручення № 85 від 20.03.2014 (а.с. 58).

Крім того, під час розгляду справи в суді першої інстанції, а саме 28.04.2014, сторонами, на виконання рішення Золотонінської міської ради № 38-9/VІ від 23.04.2014 (а.с. 88), укладено додаткову угоду до Договору (а.с. 93), якою сторони вирішили розстрочити платіж по Договору з розстрочкою кінцевого платежу на 2 транші згідно графіку: до 20.04.2014 - 175 075,14 грн., до 30.05.2014 - 175 075,14 грн., врахувавши часткову сплату коштів в сумі 233 433,52 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 604 ЦК України зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація).

Підписанням 28.04.2014 додаткової угоди, якою сторони врахували часткову сплату відповідачем суми пайової участі за Договором, сторони в порядку встановленому ч. 2 ст. 604 ЦК України, фактично змінили строк виконання відповідачем обов'язку по оплаті решти суми пайової участі за Договором в сумі 350 150,28 грн. (583 583,80-233 433,52), в зв'язку з чим строк виконання відповідачем свого обов'язку по оплаті пайової участі в сумі 350 150,28 грн. слід обраховувати, виходячи саме з умов вказаної додаткової угоди, тобто - грошові кошти в сумі 175 075,14 грн. мають бути оплачені відповідачем в строк до 20.04.2014, а грошові кошти в сумі 175 075,14 грн. - до 30.05.2014.

З наявних в матеріалах справи платіжних доручень № 98 від 17.04.2014 та № 119 від 28.05.2014 (а.с. 87, 105) слідує, що обов'язок по перерахуванню сум пайової участі у встановлені додатковою угодою від 28.04.2014 строк відповідачем виконаний.

З огляду на вказані обставини та враховуючи те, що як станом на дату звернення позивача до суду з даним позовом (24.03.2014), так і на момент винесення рішення (05.06.2014) обов'язок відповідача по перерахуванню пайової участі в сумі 583 583,80 грн. прострочений не був, висновок суду першої інстанції про припинення провадження у справі в цій частині є помилковим, в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 583 583,80 грн. слід відмовити. Рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача пені в сумі 18 083,10 грн., збитків від інфляції в сумі 17 507,51 грн. та 3 % річних в сумі 4 173,02 грн. слід зазначити таке.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі і сплата неустойки.

В силу ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з п.3.2.1 Договору у разі прострочення термінів сплати, визначених п.2.2.1 Договору відповідач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від нарахованої суми пайової участі за кожну добу прострочення.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В пункті 3.2.2 Договору сторони дійшли згоди, що відповідач, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу позивача, згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми.

Виходячи з приписів чинного законодавства та умов Договору нарахування пені, 3 % річних та збитків від інфляції є правовим наслідком несвоєчасного виконання боржником (відповідачем) грошового зобов'язання, чого в даному випадку не сталось.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 18 083,10 грн., збитків від інфляції в сумі 17 507,51 грн. та 3 % річних в сумі 4 173,02 грн. задоволенню не підлягають. Рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню.

Згідно зі ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Колегія суддів вважає, що при прийнятті оспореного рішення судом першої інстанції мале місце неповне дослідження та недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими та недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, тому рішення Господарського суду Черкаської області від 05.06.2014 у справі № 925/483/14 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення, згідно з яким в задоволенні позову відмовляється повністю.

Враховуючи вимоги, викладені в апеляційній скарзі, апеляційна скарга Приватного підприємства «Будосонова-2007» підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 4.6 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України у розмірі, визначеному згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір», виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня того календарного року, в якому відповідна заява або скарга подавалася до суду.

Відповідно до приписів ст. 49 ГПК України судові витрати по справі, в тому числі і за подачу апеляційної скарги, покладаються на позивача.

Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» встановлені ставки судового збору в таких розмірах:

- за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат;

- за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру 1 розмір мінімальної заробітної плати;

- за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Загальна сума заявлених майнових вимог становить 623 347,43 грн.

З огляду на вказані обставини позивач при зверненні до суду мав сплатити судовий збір в сумі 12 466,95 грн. (623 347,43/100*2).

Відповідач рішення суду першої інстанції оскаржив в частині майнових вимог на загальну суму 39 763,63 грн., за що правомірно сплатив 913,50 грн.

Отже, враховуючи приписи чинного законодавства, з позивача до Державного бюджету України підлягає стягненню судовий збір в сумі 12 466,95 грн. (за звернення до суду з даним позовом), а на користь відповідача - судовий збір в сумі 913,50 грн., сплачений останнім за звернення з даною апеляційною скаргою.

Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Будосонова-2007» на рішення Господарського суду Черкаської області від 05.06.2014 у справі № 925/483/14 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 05.06.2014 у справі № 925/483/14 скасувати і прийняти нове рішення.

3. В позові відмовити повністю.

4. Стягнути з Виконавчого комітету Золотонінської міської ради (19700, Черкаська область, м. Золотоноша, Садовий проїзд, 8, ідентифікаційний код 04060849) в доход Державного бюджету України витрати по сплаті судового збору в сумі 12 466 (дванадцять тисяч чотириста шістдесят шість) грн. 95 коп.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

6. Стягнути з Виконавчого комітету Золотонінської міської ради (19700, Черкаська область, м. Золотоноша, Садовий проїзд, 8, ідентифікаційний код 04060849) на користь Приватного підприємства «Будосонова-2007» (18002, м. Черкаси, вул. О. Дашкевича, 27, ідентифікаційний код 34725874) витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги в сумі 913 (дев'ятсот тринадцять) грн. 50 коп.

7. Видачу наказів на виконання цієї постанови доручити Господарському суду Черкаської області.

8. Повернути до Господарського суду Черкаської області матеріали справи № 925/483/14.

Повний текст постанови складено: 17.07.2014

Головуючий суддя Н.Ф. Калатай

Судді О.М. Баранець

С.А. Пашкіна