Ухвала

від 15.07.2014 по справі 521/10424/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 22-ц/785/6586/14

Головуючий у першій інстанції Буран О.М.

Доповідач Гайворонський С. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.07.2014 року м. Одеса

Судова колегія судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого Гайворонського С.П.

суддів Виноградової Л.Є.

Сегеди С.М.

при секретарі Феленко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за позовною заявою житлово-будівельного кооперативу «Київський-2» (далі ЖБК «Київський-2») до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 06 червня 2014 року,

встановила :

27 червня 2013 року ЖБК «Київський-2» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3, та неодноразово уточнюючи позовні вимоги просив стягнути з відповідача на свою користь суму заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг за період з квітня 2010 року по червень 2013 року у розмірі 2 857,84 (дві тисячі вісімсот п'ятдесят сім) грн. 84 коп.

Також просив стягнути витрати, пов'язані з наданням правової допомоги у розмірі 1700 грн. та суму сплаченого судового збору у розмірі 229 грн. 40 коп.

В обґрунтування позову представник позивача послався на те, що відповідач є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1.

Обслуговування та утримання мешканців у вказаному будинку здійснює ЖБК «Київський-2» на підставі відповідних договорів із виконавцями та постачальниками житлово-комунальних послуг, статуту ЖБК.

На підставі виписки з протоколу №11 загальних зборів від 26 липня 2007 року, ОСОБА_3 була виключена з членів ЖБК. Свої обов'язки, визначені нормативно-правовими актами, позивач виконує належним чином, своєчасно та якісно.

Проте, відповідач від належного виконання у повному обсязі своїх зобов'язань перед позивачем ухиляється, тому має заборгованість по сплаті житлово-комунальних послуг у сумі 2 857,84 грн. З метою відновлення свого порушеного права, позивач звернувся з вказаним позовом до суду та просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованості по сплаті житлово-комунальних послуг за період з квітня 2010 року по червень 2013 року у розмірі 2 857,84 грн., витрати на правову допомогу у розмірі 1700 грн. та суму сплаченого при подачі позову судового збору у розмірі 229 грн. 40 коп.

В судовому засіданні:

- представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити;

- відповідач та її представник проти позовних вимог заперечували, посилаючись зокрема на неврахування права на пільги, а також на невідповідність ставок тарифів на житлово-комунальні послуги.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 06 червня 2014 року позовні вимоги ЖБК «Київський-2» задоволено.

Суд першої інстанції:

- cтягнув з ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1) на користь ЖБК «Київський-2» (ідентифікаційний код юридичної особи 20996674) заборгованість по сплаті житлово-комунальних послуг за період з квітня 2010 року по червень 2013 року у розмірі 2 857 грн. 84 коп.;

- стягнув з ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1) на користь ЖБК «Київський-2» (ідентифікаційний код юридичної особи 20996674) суму судового збору у розмірі 229 грн. 40 коп. та витрати, пов'язані з наданням правової допомоги у розмірі 1700 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про відмову ЖБК «Київський-2» в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.

Згідно зі ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні,в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які буди досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання:

1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження;

3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин;

4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин;

5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити;

6) як розподілити між сторонами судові витрати;

7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення;

8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

У п.п. 2, 3, 8 Постанови № 14 Пленуму Верховного України від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» роз'яснено, що рішення є законним тоді, коли суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до ст. 2 ЦПК України, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до ст. 8 ЦПК України, а також правильно витлумачив ці норми.

Як вбачається з положень ст.ст. 10, 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позивачем вимог та зазначених і доведених ним обставин.

Ухвалене у справі рішення має бути гранично повним, ясним, чітким, викладеним у послідовності, встановленій ст. 215 ЦПК України, і обов'язково містити вступну, описову, мотивувальну та резолютивну частини.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи вищевказаний позов, суд першої інстанції на підставі Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 156, 162, 179 ЖК України, ст.ст. 322, 526, 549 ЦК України, правильно виходив з наступного.

Судом встановлено, що відповідно довідки Ф1, ОСОБА_3 зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1.

Обслуговування та утримання мешканців у вказаному будинку здійснює ЖБК «Київський-2» на підставі відповідних договорів із виконавцями та постачальниками житлово-комунальних послуг, статуту ЖБК.

На підставі виписки з протоколу №11 загальних зборів від 26 липня 2007 року, ОСОБА_3 була виключена з членів ЖБК.

Відповідно до п. 4.6 статуту ЖБК «Київський-2», якщо власник квартири чи нежилого приміщення не є членом ЖБК, з ним укладається договір на відшкодування витрат по утриманню будинку та прибудинкової території й оплату комунальних послуг.

Ухилення власника від укладання договору не звільняє його від витрат по утриманню будинку і прибудинкової території і оплати комунальних послуг.

Позивач свої обов'язки виконує належним чином, надає відповідачу житлово-комунальні послуги, що підтверджується відповідними: договором №3296 на постачання теплової енергії, договором про вивезення ТПВ, договором на послуги водопостачання та водовідведення.

Разом з тим відповідачка відповідні послуги не оплачує. Розрахунок за вивезення ТПВ, водопостачання та водовідведення здійснюється згідно із міськими тарифами на зазначені послуги. Розрахунок тарифів за теплопостачання здійснений на підставі наданих рахунків-фактур, представлених КП «Теплопостачання м. Одеси».

На підставі рішення загальних зборів від 07 жовтня 2012 року мешканцями будинку було вирішено сплачувати за тепло фіксовану ставку, яка становить за 1 кв.м - 6,05 грн., оскільки це відповідає середній вартості зазначених послуг у м. Одесі.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що ОСОБА_3 не представила доказів умисного скривлення з боку бухгалтера площі будинку при підрахунку сплати, непогодження тарифів з органами місцевого самоврядування.

Твердження відповідачки про неукладення з нею договору про надання послуг, не можуть бути підставою для відмови у задоволенні вищевказанорго позову, оскільки п. 1 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено обов'язок споживача укласти договір із виконавцем послуг, але ОСОБА_3 жодного разу не зверталась до ЖБК із заявою про укладання такого договору.

Відповідачка не спростувала наявність заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги.

При цьому, судова колегія зазначає, що згідно зі ст. 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» від 20 грудня 2011 року, розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, не може перевищувати 40% встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу.

З матеріалів даної справи (журналів судових засідань), вбачається, що представник позивача Черемнов Д.В. приймав участь у судових засіданнях в цілому 08 годин (т. 1 а.с. 67-68, 101, 123-124, 127-130, 172-173, 218-219).

З урахуванням наведеного вище, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції в частині, що стосується грошового стягнення з відповідачки на користь позивача витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, також є обґрунтованим.

Згідно з ч. 3 ст. 10 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст.ст. 57 - 60 ЦПК України.

Судова колегія вважає, що відповідачка не довела ті обставини, на які вони посилались як на підставу своїх заперечень щодо вищевказаного позову, що є обов'язком сторін згідно з засадами змагальності процесу за ст. 10 ЦПК України.

Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до невірного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 305, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст.ст. 308, 313, п. 1 ч. 1 ст. 314, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - відхилити.

Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 06 червня 2014 року по цивільній справі за позовною заявою житлово-будівельного кооперативу «Київський-2» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді С.П. Гайворонський

Л.Є. Виноградова

С.М. Сегеда