Постанова

від 13.06.2014 по справі 804/6230/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2014 р. Справа № 804/6230/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя Ніколайчук С.В.

при секретарі судового засідання Федуркіній А.В.;

за участю:

представник позивача Серелега В.В.;

представник відповідача Чохелі Т.Р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітель Трейд" до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення., -

ВСТАНОВИВ:

30 квітня 2014 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Капітель Трейд" (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - відповідач) з вимогами про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 01.10.2013р. №0001802201 про донарахування суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 611718,00грн., з яких 407812,00грн.основний платіж та 203906.00грн. штрафні (фінансові) санкцій в розмірі.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила суд задовольнити позов в повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог зазначила наступне. Позивач виконав усі передбачені законом умови щодо формування податкового кредиту та має всі документальні підтвердження розміру податкового кредиту. Висновки відповідача, викладені в акті перевірки, ґрунтуються на наявності порушень податкового законодавства, допущених контрагентом позивача та на недостатності, на думку відповідача, первинних документів на підтвердження реальності господарської операції. Податковим органом не доведено, що договір, укладений позивачем з контрагентом, порушує публічний порядок та не спрямований на реальне настання правових наслідків. Враховуючи наведене, податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 01.10.2013р. №0001802201 суперечить вимогам чинного законодавства та підлягає скасуванню.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, просив суд відмовити в задоволенні адміністративного позову посилаючись на те, що господарські відносини позивача з ТОВ «Матадор» не можливо підтвердити та встановити реальність їх здійснення із наданих до перевірки первинних документів, із наданих договорів не вбачається зміст та обсяг наданих послуг, послуги з перевезення не підтверджуються товарно-транспортними накладними, не встановлено товарів які перевозились та технічні можливості щодо їх перевезення. Також, позивачем не надано до перевірки документи по контрагенту ТОВ «Ривс», що підтверджують відповідність отриманого товару встановленим стандартам та технічну документацію, яка встановлює вимоги до його якості, а порядок транспортування (фізичного переміщення) товарно-матетеріальних цінностей не підтверджено товарно-транспортними накладними, не надано документів підтверджуючих оприбуткування товарно-матетеріальних цінностей та документів, що підтверджують подальшу реалізацію отриманих від ТОВ «Ривс» товарів або використання їх у власній господарській діяльності. Щодо господарських правовідносин позивача з ТОВ «ВК Віконні системи», то звернув увагу суду на те,що до перевірки не надано документи, що підтверджують супідрядність виконаних робіт ТОВ «ВК Віконні системи» робіт. На підставі вищевикладених доводів, ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровьска ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області вважає висновки акту перевірки та винесене податкове повідомлення-рішення правомірним та законним, а позов ТОВ «Капітель Трейд» таким, що не підлягає задоволенню.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Капітель Трейд» зареєстровано як юридична особа 11.12.2007р., рішенням Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за ідентифікаційним кодом 35607456 та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

19.09.2013р. на підставі направлення від 06.09.2013р. за №142, наказу від 06.09.2013р. №382 виданих Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області та згідно з підпунктом 78.1.1 п.78.1 ст.78, 75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України Державною фахівцями податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Капітель Трейд» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Матадор» за грудень 2011 року, лютий 2012 року, березень 2012 року, ТОВ «ВК Віконні системи» за березень 2012 року, серпень 2012 року, вересень 2012 року та ТОВ «РИВС» за грудень 2011 року, лютий-вересень 2012 року.

За результатами перевірки складено акт № 517/221/35607456 від 19.09.2013 р.

Перевіркою встановлені наступні порушення, допущені ТОВ «КАПІТЕЛЬ ТРЕЙД»:

- пп.14.1.202 п. 14.1 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, п. 198.3, п.198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.4, п. 201.6, п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України перевіреним підприємством неправомірно занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету всього у сумі 407812грн., у тому числі за грудень 2011 року у сумі 65667грн., за лютий 2012 року у сумі 46706 грн., за березень 2012 року у сумі 86006 грн., за квітень 2012 року у сумі 43410 грн., за травень 2012 року 8926грн., за липень 2012 року у сумі 80358 грн., за серпень 2012 року у сумі 56002 грн. та за вересень 2012 року у сумі 20737грн.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд врахував наступні обставини справи та норми чинного законодавства:

відповідно до п.14.1.181. Податкового кодексу України (далі -ПК України), податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п.198.2.ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Згідно п.198.3.ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до п.201.1 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору.

В акті перевірки зазначено, що при проведенні перевірки використано матеріали документальних перевірок, а саме: акт від 21.12.2012р. за №7212/224/33972398 про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «ВК Віконні системи» (код ЄДРПОУ 33972398) щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків, акт від 21.12.2012 № 7211/224/34914473 про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «Ривс» (код ЄДРПОУ 34914473) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства,а також акт від 21.12.2012р. №7200/224/31820299 про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «Матодор» (код ЄДРПОУ 31820299) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства. Вищевказаними актами перевірки встановлено, що у ТОВ «Матадор» відсутнє виробниче обладнання, складські та торгівельні приміщення, транспорт та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності. Також, встановлено, що ТОВ «ВК Віконні системи», здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб. Щодо ТОВ «Ривс», то на момент перевірки первинні документи ведення фінансово-господарськох діяльності підприємства були відсутні, таким чином не можливо підтвердити факт прийому/передачі товару, а тому податковий орган дійшов висновку, що ТОВ «Ривс» здійснював діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб.

По взаємовідносинам позивача з контрагентом ТОВ «ВК Віконні системи», ТОВ «МАТАДОР» та ТОВ «РИВС», слід зазначити, що:

27.12.2011р. ТОВ «Капітель Трейд» (замовник) уклало договір з ТОВ «ВК Віконні системи» (виконавець) за №27/12-ТО відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується виконати технологічний огляд (обстеження) ліфтових шахт з метою подальшого встановлення ліфтового обладнання і технологічний огляд (обстеження) встановлено обладнання з метою подальшого монтажу, капітального ремонту. Форма оплати - безготівкова. Закінчення робіт 31.12.2012р.

На підтвердження реальності здійснення даної господарської операції позивач надав суду податкові накладні та акти здачі-прийняття робіт, виписані ТОВ «ВК Віконні системи» на адресу ТОВ «Капітель Трейд».

Суми податку на додану вартість по податковим накладним позивачем включено до податкового кредиту відповідних звітних періодів.

Однак, як встановлено судом, позивач не надав документи, що підтверджують субпідряність виконаних ТОВ «ВК Віконні системи» робіт.

На підтвердження здійснення господарських операції з ТОВ «Матадор» позивач представив суду наступні документи: договір № 2-ПР від 02.01.2012р.на навантажувально-розвантажувальні роботи, №39-П від 02.05.2011р. на навантажувально-розвантажувальні роботи та № 3-ПР від 01.03.2012р. про надання транспортних послуг, а також податкові накладні та акти здачі-прийняття робіт, виписані ТОВ «Матадор» на адресу ТОВ «Капітель Трейд».

Суми податку на додану вартість по податковим накладним позивачем включено до податкового кредиту відповідних звітних періодів.

З наданих документів неможливо встановити реальність здійснення господарських взаємовідносин за вищезазначеними договорами, не вбачається зміст та обсяг наданих послуг, послуги з перевезення не підтверджуються товарно-транспортними накладними, не встановлено товарів які перевозились та технічні можливості щодо їх перевезення, позивач не надав суду жодних пояснень щодо змісту господарських взаємовідносин з ТОВ «Матадор», суд також враховує той факт, що актом перевірки контрагента ТОВ «Матадор» встановлена відсутність транспортних засобів, а тому осатаній не мав змоги надавати транспортні послуги.

Щодо господарських взаємовідносин ТОВ «Капітель Трейд» з ТОВ «Ривс», то, як вбачається з матеріалів справи, 31.10.2011р. ТОВ «Капітель Трейд» (покупець) уклав з ТОВ «Ривс»(Постачальник) договір купівлі продажу від 31.10.2011 р. №129/1 відповідно до умов якого постачальник постачає, а покупець приймає та оплачує товар, в кількості та якості, погоджених в специфікаціях. Умови поставки - DDP склад покупця (згідно Інкотермс2000). Сума договору складає близько 5000000,00грн., в т.ч. ПДВ 833 333,33грн.

Також, 01.04.2012р. між позивачем та ТОВ «Ривс» укладено договір про надання транспортних послуг, згідно якого ТОВ «Ривс» зобов'язувалось виконати на користь позивача транспортні послуги автомобільним транспортом.

На підтвердження виконання умов договорів та факту здійснення господарських операції позивач надав суду податкові та видаткові накладні, товарно-транспортні накладні та акти здачі-прийняття робіт, виписані ТОВ «Ривс» на адресу ТОВ «Капітель Трейд».

Суми податку на додану вартість по податковим накладним позивачем включено до податкового кредиту відповідних звітних періодів.

Податковий орган зазначає, що при перевірці у позивача були відсутні документи, що підтверджують відповідність отриманого товару встановленим стандартам та технічну документацію, яка встановлює вимоги до його якості, а порядок транспортування (фізичного переміщення) товарно-матеріальних цінностей не підтверджено товарно-транспортними накладними. Також, до перевірки податковому органу не було надано документів на підтвердження оприбуткування товарно-матеріальних цінностей та документів, що підтверджують подальшу реалізацію отриманих від ТОВ «Ривс» товарів або використання їх у власній господарській діяльності.

Відповідно до п. 44.1 статті 44 ПК України - для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

В силу вимог п. 44.2 статті 44 ПК України - для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з врахуванням положень цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 44.3, 44.5 статті 44 ПК України - платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності. У разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити орган державної податкової служби за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та митний орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації.

Пунктом 85.4 статті 85 ПК України передбачено, що при проведенні перевірок посадові особи органу державної податкової служби мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів (обов'язкових платежів), порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до пп. 16.1.5 п. 16.1 статті 16 ПК України - платник податків зобов'язаний подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов'язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання.

Відповідно до п.85.2. ст.85 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Відповідно до п.44.6. ст. 44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

До перевірки по контрагентам ТОВ «ВК Віконні системи», ТОВ «МАТАДОР» та ТОВ «РИВС» позивачем не були надані: документи, що підтверджують сплату грошових коштів за вчиненими правочинами-платіжні доручення, виписки банківських установ, тощо; документи, що підтверджують передачу та оприбуткування товарів, виконання робіт за вчиненими правочинами - товарно-транспортні накладні, рахунки-фактури, довіреності на отримання таверно-матеріальних цінностей, картки складського обліку, тощо; документи, що підтверджують використання придбаних товарів та послуг у власній господарській діяльності або в разі якщо позивач не є кінцевим покупцем (споживачем) товарно-матеріальних цінностей- документів, що підтверджують подальшу реалізацію придбаних товарів -договорів, податкових накладних,тощо.

Аналізуючи вищенаведене, товарно-транспортні накладні та документи, надані представником позивача при оскарженні податкового повідомлення рішення, винесеного за результатами перевірки, в ході якої такі документи були відсутні, то у суду виникають сумніви щодо того, що первинні документи, які надані під час розгляду справи були наявні у позивача на час складення його податкової звітності.

Крім того, суд зазначає, що ні у скарзі на акт перевірки, ні у скарзі на податкові повідомлення-рішення позивач не посилався на безпідставне посилання податкового органу щодо відсутності під час перевірки первинних документів, які б підтверджували витрат у сумі 407812грн. у тому числі за грудень 2011 року у сумі 65667грн., за лютий 2012 року у сумі 46706 грн., за березень 2012 року у сумі 86006 грн., за квітень 2012 року у сумі 43410 грн., за травень 2012 року 8926грн., за липень 2012 року у сумі 80358 грн., за серпень 2012 року у сумі 56002 грн. та за вересень 2012 року у сумі 20737 грн., задекларованих показників у рядках 10.1 та 17 Декларації.

Також, суд звертає увагу на положення п. 44.7 ст. 44 ПК України, яким передбачено, що якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Таким правом позивач не скористався.

Слід зазначити, що відповідно до п.11 Наказу Мінтрансу України від 14.10.1997 № 363 "Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні" (далі -Правила перевезення), основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (ветеринарні, санітарні та якісні - сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV (із змінами та доповненнями) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. п.2.4 п.2 Положення "Про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 05.06.1995 року за № 168/704, "Первинні документи (на паперових і машинозчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному вираженні), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійсненні господарської операції і складання первинного документа".

Згідно пп. 54.3.2. п. 54.3. ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Від-так, в матеріалах справи відсутні усі первинні документи, які б свідчили про реальність операцій між позивачем та ТОВ «РИВС», ТОВ «Матадор», ТОВ «ВК Віконні системи», в тому числі, належні та допустимі докази у підтвердження факту транспортування товару.

Докази, надані позивачем, не підтвердили підставність позовних вимог та реальність здійснення господарських операцій з контрагентами ТОВ «РИВС», ТОВ «Матадор», ТОВ «ВК Віконні системи», не спростував висновків податкового органу, наведених в акті перевірки.

Також, судом встановлено, що стосовно контрагентів позивача ТОВ «РИВС», ТОВ «Матадор», ТОВ «ВК Віконні системи» головним слідчим управління ДПС України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні від 15.01.2013р. №32013180000000005 за ознаками кримінального злочину передбаченого ч.2 статті 205 КК України (за фактом вчинення фіктивного підприємництва) та кримінального провадження передбаченого ч.3 ст. 212 КК України (за фактом ухилення від сплати податків посадовими особами низки підприємств, у тому числі і ТОВ «ВК Віконні системи», ТОВ «Ривс» та ТОВ «Матадор»). Досудовим розслідуванням встановлено, що зазначені підприємства фактично є «транзитними» підприємствами які надавали послуги по незаконному формуванню податкового кредиту з податку на додану вартість для інших суб'єктів господарювання.

Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність факту реальності здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «РИВС», ТОВ «Матадор», ТОВ «ВК Віконні системи».

Суд не бере до уваги, надані представником ТОВ «Капітель Трейд» в судовому засіданні ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, оскільки дані ухвали не стосуються правовідносин що досліджуються безпосередньо в рамках цієї справи і спірних господарських операціях і не встановлюють будь-яких фактів, що мають значення для даної справи, а тому не є обов'язковими для врахування.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що висновки податкового органу про неправомірне заниження ТОВ «Капітель Трейд» податку на додану вартість по господарським операціям з ТОВ «РИВС», ТОВ «Матадор», ТОВ «ВК Віконні системи», що підлягають сплаті до бюджету всього у сумі 407812грн., у тому числі за грудень 2011 року у сумі 65667грн., за лютий 2012 року у сумі 46706 грн., за березень 2012 року у сумі 86006 грн., за квітень 2012 року у сумі 43410 грн., за травень 2012 року 8926грн., за липень 2012 року у сумі 80358 грн., за серпень 2012 року у сумі 56002 грн. та за вересень 2012 року у сумі 20737грн., є правомірними.

Згідно ст. 49, 70 КАС України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а від-так зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень, що позивачем зроблено не було.

Таким чином, суд, перевіривши обставини передбачені ч.3 ст.2 КАС України, вважає, що правових підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 01.10.2013р. №0001802201 про донарахування суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 611718,00грн., з яких 407812,00грн. основний платіж та 203906.00грн. штрафні (фінансові) санкцій в розмірі- немає.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку про необґрунтованість та безпідставність позовних вимог і вважає, що в задоволенні позову слід відмовити.

Згідно ч. 2 ст. 94 КАС України судові витрати по сплаті судового збору та витрати на правову допомогу покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 71, 86, 87, 94, 158, 160, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітель Трейд" до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови, або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 18 червня 2014 року

Суддя С.В. Ніколайчук