Постанова

від 22.04.2014 по справі 804/3018/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2014 р. Справа № 804/3018/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя Ніколайчук С.В.

при секретарі судового засідання Федуркіній А.В.;

за участю:

представник позивача Данилов А.В.;

представник відповідача Карпова Г.О.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю"Мегапак" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

25.02.2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю"Мегапак" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому просить суд:

Визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 11.04.2013 року №0000771501;

Визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 11.04.2013 року №0000781501;

Визнати неправомірним та скасувати податкову вимогу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 27.12.2013 року №69-22;

Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «Мегапак» судовий збір у розмірі 487,00 грн.

Ухвалою суду від 28.02.2014р. відкрито провадження у адміністративній справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 25.03.2014р.

В подальшому розгляд справи відкладався на 08.04.2014р. та 22.04.2014р.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що не згоден з висновками, викладеними в акті перевірки, що укладені договори ТОВ «Мегапак» з контрагентами ТОВ «Шоковіта» та ТОВ «Лігран здійснені без мети настання реальних наслідків, а тому прийняті на підставі даної перевірки податкові повідомлення-рішення та податкова вимога є неправомірними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки виконання вказаних договорів підтверджується податковими накладними, видатковими накладними, актами виконаних робот, товаро-транспортними накладними. Розрахунок здійснено платіжними дорученнями у повному обсязі. Всі вищевказані первинні документи надавались до перевірки та відповідають вимогам ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" щодо фіксування фактів здійснення господарських операцій та містять всі необхідні реквізити.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, обставини викладені у позовній заяві підтвердив та просив позов задоволити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, позовні вимоги вважає необґрунтованими, посилаючись на те, що висновки, зазначені в акті №1873/22-710/32687984 від 26.03.2013р., є обґрунтованими та підтверджені письмовими доказами; крім того, надані товарно-транспортні накладні не містять інформацію щодо назви автопідприємства-перевізника, прізвище водія (експедитора), підпису водія (експедитора,що повинен підписувати всі її примірники), також відсутні назви автопідприємства-перевізника, марка автомобіля, підпис водія (експедитора) щодо прийняття товару на перевезення, та передачу товару за місцем призначення, інформація відповідальної особи, яка за дорученням мала отримати товар, не вказані № та дата доручення. В товарно-транспортній накладній відсутні повна адреса навантаження та розвантаження товару, а саме: вказано тільки місто навантаженням Дніпропетровськ, місто розвантаження Київ, м.Черкаси та інші. У зв'язку з неможливістю встановити марку автомобіля та його місткість, підлягає сумніву та не дає можливості підтвердити реальність здійснених операцій, а тому Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області при прийнятті податкових повідомлень-рішень від 11.04.2013 року №0000771501 та №0000781501 діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Заслухавши представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог виходячи з наступного:

Товариство з обмеженою відповідальністю"Мегапак" зареєстровано як юридична особа 28.10.2003року виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради, код суб'єкта господарювання за ЄДРПОУ 32687984, місцезнаходження: Україна, м. Дніпропетровськ, вул..Панфілова, буд.1,кв.25 та взято на податковий облік до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області 31.10.2003р. за №12345.

Представниками відповідача на підставі направлення, виданого Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м.Дніпропетровська №290/227, №291/227 від 07.03.13р. та №330/227 від 11.03.2013р., згідно з п.75.1.2, п.75.1 ст.75, п.п. 78.1.1, п.78.1, ст.78 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Мегапак» з питань дотримання вимог цивільного, податкового і іншого законодавства і правильності нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств при придбанні товарів у ТОВ «Ферріт Д», ПП «АТМ», ПП «Екоскан Сервіс», ТОВ «Ангстрем Континеталь», ТОВ «Дидактика», ТОВ «Лігран», ТОВ «Матадор», ТОВ «Старт Д», ТОВ «Супутник», ПП «Транс-Атлантіка Сервіс», ТОВ «Шоковіта», ПП «Мегіур», ТОВ «Техніка», ТОВ «Ривс», ТОВ «Ліга», ТОВ «Галактика М», ТОВ «ВК Віконні системи» та подальшої реалізації товарів та послуг або їх використання у власній господарській діяльності за період з 01.01.2010р. по 31.01.2013р., по результатам якої складений акт від 26.03.2013р. за №1873/22-710/32687984, яким встановлено наступні порушення:

- п.3 ст.5 та п.1 ст.7 Господарського кодексу України від 16.01.2013р. №436-ІV;

- пп.198.1, пп. 198.3, пп.198.4,пп.198.5,пп.198.6 статті 198 Розділу V Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року при визначені податкового кредиту по операціям які складені без мети настання реальних наслідків та ст. 185,п. 187.1, ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. по ланцюгу постачання.

В наслідок чого занижено податок на додану вартість на суму 54630,80грн.,у т.ч.: лютий 2012р.- 1006,00грн.; березень 2012р.-1326,80грн.; квітень 2012р. -5416,00грн., травень 2012р.- 6683,60грн., червень 2012р.-2016,00грн., липень2012р.-11714,00грн., серпень 2012р. -3848,00грн., вересень 2012р. - 11011,60грн., жовтень 2012р. -5884,80грн., листопад 2012р.-5724,00грн.

- пп.135.4.1, п.135.4. пп.135.5.4, пп.135.5 ст.135, п.138.2 ст.138, п.п. 139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. при визначенні об'єкту оподаткування податку на прибуток по операціях які складені без мети настання реальних наслідків з підприємствами постачальниками та покупцями по ланцюгу постачання, внаслідок даного порушення підприємством необґрунтовано завищено суму витрат у наступних звітних періодах на суму 1070369,96грн.: 1кв. 2012р. -106528,00грн.,2кв.2012р. -395553,30грн., 3 кв.2012р. -376894,33грн., 4кв. 2012р.- 191394,33 грн.

А також, підприємством необґрунтовано відображено у складі доходів доходи від реалізації товару придбаного у ТОВ «Шоковіта» та ТОВ «Лігран» у наступних періодах на суму 797216,00грн.: 1кв.2012р.- 106528,00грн., 2 кв.2012р. - 304502,00грн., 3 кв. 2012р.-285843,00грн., 4 кв.2012р. - 100343,00грн.

На підставі вищезазначеного акту перевірки 11.04.2013р. Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області були винесені податкові повідомлення-рішення:

1) №0000771501 про збільшення зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 361149,00 грн., з них 288919,00 грн. за основним платежем та 72230,00 грн. штрафні санкції;

2) №0000781501 про збільшення зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 68289,00 грн., з них 54631,00 грн. за основним платежем та 13658,00 грн. штрафні санкції.

21.06.13р. ТОВ «Мегапак» не погоджуючись з такими висновками відповідача та з винесеними податковими повідомленнями рішеннями, направило скаргу №210601 до Міністерства доходів і зборів України, у якій просило переглянути рішення ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська по акту проведення перевірки №1873/22-710/32687984 від 26.03.2013 року.

У листі «Про розгляд скарги» від 23.07.2013 року Міністерство доходів і зборів України вказало, що податковому органу не надано повноважень щодо зняття податкових донарахувань згідно податкових повідомлень-рішень.

ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, незважаючи на задоволення скарги ТОВ «Мегапак» внаслідок пропущення Міністерством доходів і зборів України 20-тиденного терміну розгляду скарги, направило податкову вимогу від 27.12.2013 року №69-22 про сплату податкового боргу у загальному розмірі 441161,54.

У п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

При цьому, податковий облік формують не самі по собі цивільні правочини, а саме господарські операції, тобто фактичний рух активів та/або зміни власного капіталу чи зобов'язань платника податку. Тобто, факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення (проведення) їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення та дослідження первинних документів платника податків, наявність та законність складення яких, як фактично, так і юридично, буде підтвердженням здійснення таких операцій.

Відповідно до приписів п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Як вбачається зі справи, підставою для формування податковим органом висновків про нереальність здійснення господарських операцій у взаємовідносинах ТОВ «Мегапак» з ТОВ «Лігран» та ТОВ «Шоковита» були висновки актів про результати перевірок контрагентів ТОВ «Мегапак».

При проведенні перевірки ТОВ «Мегапак» ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області були використані матеріали перевірки:

- ТОВ «Шоковіта» (код за ЄДРПОУ 33421689), а саме: акт про результати позапланової документальної невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «Шоковіта» (код за ЄДРПОУ 33421689) під час здійснення господарських відносин з БПП «Сура» (код ЄДРПОУ), за період вересень 2011р., ТОВ «Компанія «Хімагросервіс» (код ЄДРПОУ 37237904) за період листопад 2011р. від 21.12.2012 р. № 7206/224/33421689;

- ТОВ «Лігран» (код за ЄДРПОУ 34656476), а саме: акт від 28.12.12р. №7250/224/34656476 про результати позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України ТОВ «Лігран» (код за ЄДРПОУ 34656476) під час здійснення господарських відносин з ТОВ «Інфотерм» (код за ЄДРПОУ 31343537) за червень 2011 року, ТОВ «Олімп» (код за ЄДРПОУ 31441243) за вересень 2011 року, ПП «СВ Гермес» (код за ЄДРПОУ 36293292) за березень 2011, ПВП «Форест» (код за ЄДРПОУ 25158848) за червень 2011 року, ТОВ «Кафепродакшен» (код за ЄДРПОУ 37275541) за січень 2011 року, ТОВ «Пасіфік» (код за ЄДРПОУ 31684481) за вересень 2011 року, БПП «Сура» (код за ЄЛРПОУ 30668399) за вересень 2011 року, ТОВ «Хімагросервіс» (код за ЄДРПОУ 372379) за листопад 2011р.

Також, податковим органом були використані бази даних ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області АІС реєстр платників податків, облік податків та платежів, база даних «Контрагенти».

Судом критично оцінюються посилання відповідача на вказані вище акти перевірок, оскільки факт недійсності, в тому числі нікчемності цивільно-правового правочину, який опосередковує відповідну господарську операцію, не може визнаватись контролюючим органом, адже не належить до компетенції податкових органів. Докази про визнання спірних договорів в установленому законом порядку недійсними відсутні.

Оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку, та первинні документи по кожній окремій господарській операції.

Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

До того ж, постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.05.13 у справі №804/1271/13-а визнано протиправними дії ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська щодо коригування показників податкової звітності ТОВ «Шоковіта» на підставі акту від 21.12.12 за № 7206/224/33421689; постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.04.13 та ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2013 року у справі №804/1724/13-а визнано протиправними дії ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська щодо формування у акті від 21.12.12 за № 7250/224/34656476 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово - господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «Лігран» (код за ЄДРПОУ 34656476) висновків про відсутність у ТОВ «Лігран» об'єктів оподаткування по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам - покупцям у 2011-2012 році. Вказані постанови набрали законної сили.

Згідно ч.2 ст. 14 КАС України постанови в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

Також, суд звертає увагу на те, що програмне забезпечення (інформаційні бази ДПІ) до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків не відноситься. Крім того, такі дані не є також належним доказом відсутності фактів здійснення господарських операцій безпосередньо платника податків - позивача та доказом несплати ним податку, якщо спірний період податковим органом перевірено з урахуванням всіх первинних документів та документів податкової звітності. Отже, використання бази даних ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська АІС РПП; Єдиний реєстр податкових накладних, АС «Податковий блок» при перевірці не є належними доказами для встановлення не реальності здійснення господарських операцій.

Крім того, підставою проведення перевірки був п.п.78.1.11. п.78.1. ст.78 ПК України.

Пунктом 86.9 статті 86 цього ж Кодексу встановлено, що у разі якщо грошове зобов'язання розраховується контролюючим органом за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи - підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким контролюючим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим контролюючим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили.

Матеріали такої перевірки разом з висновками контролюючого органу передаються органу, що призначив перевірку.

Судом встановлено та визнається сторонами, що перевірка позивача оформлена актом від 08.10.2013 №1873/22-710/32687984 від 26.03.13р. та проведена на виконання постанови слідчого про призначення перевірки в межах кримінальної справи, а податкові повідомлення-рішення прийняті 11.04.2013р. №0000771501, №0000781501 тобто до набрання законної сили судовим рішенням у кримінальній справі.

За таких обставин, в силу прямої заборони, визначеної п. 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України, відповідач не мав права приймати податкові повідомлення-рішення №0000771501, №0000781501 від 11.04.2013р за наслідками проведеної перевірки.

Таким чином, відповідач не мав права приймати податкове повідомлення-рішення 11.04.2013р. в силу суто процедурних перешкод, встановлених Податковим кодексом України.

Відповідач прийшов до висновку про заниження податку на додану вартість на загальну суму 1102652,60грн. на підставі того, що в ході перевірки не встановлено факту придбання товару (надання послуг) ТОВ «Мегапак» по ланцюгу з постачальниками ТОВ «Шоковіта» та ТОВ «Лігран».

ТОВ «Мегапак» (Покупець) уклав договір поставки №0102 від 01.02.2012р. з ТОВ „Лігран "(Постачальник, код 34656476). Предметом договору є: Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупця гофротару та іншу продукцію, надалі „Товар", а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах даного Договору. Згідно п.3.1 Товар поставляється партіями зі складу Постачальника в обумовленому сторонами обсязі, згідно накладних, які є невідємною частиною даного Договору або на основі письмових заявох Покупця. У разі необхідності за заявкою Покупця товар поставляється на склад Покупця за рахунок Постачальника. Згідно до п.8.1 Даний Договір вступає у дію з моменту його підписання Сторонами і діє до 31 грудня 2012 року, у всілякому разі до повного виконання Сторонами, прийнятих на себе зобов'язань.

Придбаний у ТОВ „Лігран " товар проходив передпродажну підготовку на підставі наступного договору.

ТОВ «Мегапак» (Замовник) уклав договір на передпродажну підготовку товарно-матеріальних цінностей №0102/1 від 01.02.2012р. з ТОВ „Лігран"(Виконавець, код 34656476). Предметом договору є: Замовник доручає, а Виконаівець приймає на себе виконання робіт з передпродажної підготовки товарно-матеріальних цінностей (гофротари), надалі ТМЦ, які реалізує Замовник. Згідно п. 1.2 Передпродажна підготовка ТМЦ включає у себе:-прийомку ТМЦ „Виконавцем" у відповідності до вимог технічної документації, за кресленнями та зразками, затвердженими „Сторонами". ТМЦ , що надходять для передпродажної підготовки, проходять прийомку по кількості та якості. У разі виявлення механічних пошкоджень (вм'ятин, пробоїв, розривів та інше) оформляється акт та пред'являється претензія у встановленому порядку. Про знайдені порушення обов'язково повідомляється виробник продукції; сортування ТМЦ за типорозмірами; пакетування в куби із застосуванням євро піддонів та стретч плівки.

Упакована гофротара перевозилася покупцям на підставі наступного договору:

02.02.2012р. ТОВ «Мегапак» (Замовник) уклав договір надання транспортних послуг №0202 від з ТОВ „Лігран" (Виконавець, код 34656476). Предметом договору є: Виконавець зобов'язується доставити автомобільним транспортом ввірений йому Замовником вантаж до пункту призначення та видати цей вантаж особі, яка уповноважена на отримання вантажу (Одержувачу), а Замовник зобов'язується оплатити за перевезення вантажу суми, встановлені згідно виставлених рахунків.

Щодо взаємовідносин з контрагентом ТОВ «Шоковіта», то 27.07.2012р. ТОВ «Мегапак» (Покупець) уклав договір поставки №270701 з ТОВ ,,Шоковіта" (Постачальник, код 33421689). Предметом договору є: Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупця гофротару та іншу продукцію, надалі „Товар", а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах даного Договору. Згідно п.3.1 Товар поставляється партіями зі складу Постачальника в обумовленому сторонами обсязі, згідно накладних, які є невідємною частиною даного Договору або на основі письмових заявох Покупця. У разі необхідності за заявкою Покупця товар поставляється на склад Покупця за рахунок Постачальника. Згідно до п.8.1 Даний Договір вступає у дію з моменту його підписання Сторонами і діє до 31 грудня 2012 року, у всілякому разі до повного виконання Сторонами, прийнятих на себе зобов'язань.

Придбаний у ТОВ „Шоковіта" товар, також проходив передпродажну підготовку на підставі наступного договору.

ТОВ «Мегапак» (Замовник) уклав договір на передпродажну підготовку товарно-матеріальних цінностей №010802 від 01.08.2012р. з ТОВ „Шоковіта" (Виконавець, код 33421689). Предметом договору є: Замовник доручає, а Виконаівець приймає на себе виконання робіт з передпродажної підготовки товарно-матеріальних цінностей (гофротари), надалі ТМЦ, які реалізує Замовник. Згідно п. 1.2 Передпродажна підготовка ТМЦ включає у себе: прийомку ТМЦ „Виконавцем" у відповідності до вимог технічної документації, за кресленнями та зразками, затвердженими „Сторонами". ТМЦ, що надходять для передпродажної підготовки, проходять прийомку по кількості та якості. У разі виявлення механічних пошкоджень (вм'ятин, пробоїв, розривів та інше) оформляється акт та пред'являється претензія у встановленому порядку. Про знайдені порушення обов'язково повідомляється виробник продукції; сортування ТМЦ за типорозмірами; пакетування в куби із застосуванням євро піддонів та стретч плівки. Цей договір діє з моменту підписання до 31 грудня 2012року.

Упакована гофротара перевозилася покупцям на підставі наступного договору:

ТОВ «Мегапак» (Замовник) уклав договір надання транспортних послуг №010801 від 01.08.2012р. з ТОВ „Шоковіта" (Виконавець, код 33421689). Предметом договору є: Виконавець зобов'язується доставити автомобільним транспортом ввірений йому Замовником вантаж до пункту призначення та видати цей вантаж особі, яка уповноважена на отримання вантажу (Одержувачу), а Замовник зобов'язується оплатити за перевезення вантажу суми, встановлені згідно виставлених рахунків.

Виконання вказаних договорів підтверджується податковими накладними, видатковими накладними, актами виконаних робот.

Перевезення товару по вказаним вище договорам підтверджено товарно-транспортним накладними (наявні у справі).

Поставки товару за договорами позивача з ТОВ «Шоковіта», ТОВ «Лігран» відображено в бухгалтерському обліку по рахунку №63.1 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками».

Оплата за товар проведена у безготівковій формі у повному обсязі, що підтверджено відповідними платіжними дорученнями.

Судові рішення про визнання недійсними цих господарських договорів відсутні.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов'язкова ознака господарської операції, кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Витрати для цілей визначення податкового кредиту з податку на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердження отримання позивачем товарно-матеріальних цінностей, які постачалися від контрагентів-постачальників, та отримання послуг перевезення вантажу, товарно-транспортними накладними не є визначальною умовою для отримання права на податковий кредит, оскільки, законодавчі норми не ставлять в залежність відсутність транспортних документів на перевезення вантажу (товару або не належність їх оформлення) з наслідками формування бази оподаткування податком на додану вартість.

Суд не бере до уваги твердження відповідача про те, що акти виконаних робіт не мають юридичної сили, оскільки не містять обов'язкових реквізитів. Адже зміст господарської операції підлягає з'ясуванню на підставі аналізу усіх первинних документів, якими опосередковувалося виконання цієї операції, а від-так відсутність окремого реквізиту в актах виконаних робіт (зокрема, прізвища та ініціали осіб та інше) за умови наявних доказів на підтвердження факту придбанння, постачання не змінює порядок оподаткування ПДВ спірних операцій з поставки товарів, робіт, послуг. З огляду на достатню кількість доказів, які підтверджують факт реальності здійснення господарських операцій, окремий недолік певних первинних документів сам по собі не може бути безумовною підставою для позбавлення їх сили звітного бухгалтерського документа, а від-так позбавлення покупця права на формування валових витрат та податкового кредиту. Отже, відсутність певних реквізитів само по собі не є підставою для висновку про нездійснення добросовісним суб'єктом господарювання господарських операцій

Судом з'ясовано, що ТОВ «Мегапак», ТОВ «Шоковіта», ТОВ «Лігран» на момент здійснення спірних господарських операцій були зареєстровані платниками ПДВ.

З аналізу вищенаведених норм права та зі змісту наявних у справі первинних документів можна зробити висновок, що всі первинні документи, надані позивачем (як суду, так і перевіряючим в ході перевірки, що податковим органом не заперечується) відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", не викликають сумнівів щодо їх достовірності та підтверджують фактичне здійснення господарської операції між сторонами по придбанню товару.

Під час судового розгляду справи позивачем доведено реальність господарських операцій, а саме: факт купівлі і передачі товару, отриманий товар від ТОВ «Шоковіта», ТОВ «Лігран» було використано у власні господарській діяльності.

Висновки податкового органу не враховують нічим не обмеженого права підприємства укладати цивільно-правові угоди оренди приміщень, устаткування та автотранспорту та використання залучених за такими цивільно-правовими угодами трудових та інших ресурсів у власній господарській діяльності.

Таким чином, висновки відповідача про безтоварність спірних угод були зроблені на підставі необґрунтованих та недоведених припущень. Відповідачем не надано суду достовірних доказів, якими б спростовувався рух активів у процесі здійснення вказаних господарських операцій, відсутність спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарських операцій та відсутність зв'язку між фактом придбання товарів та господарською діяльністю позивача.

Надані позивачем і досліджені судом первинні документи не викликають сумнівів щодо реального отримання ТОВ «Мегапак» товарів та послуг, зазначених у видаткових та податкових накладних, і повністю спростовують висновок відповідача щодо нікчемності спірних правочинів.

Натомість, відповідач під час розгляду справи не навів суду жодних обставин та доказів, які б свідчили про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності сторін цих операцій, незвичності цих операцій для цих осіб, про незвичність цін за спірними операціями або про їх збитковості, або інших обставин, які б в сукупності могли свідчити про фіктивність вчинених операцій, відсутність факту поставки товарів, а також того, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагентів були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі у разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень і способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Податкові органи не можуть нараховувати податок на додану вартість та накладати штрафні санкції на покупця при несплаті цього податку продавцем, оскільки чинне законодавство не встановлює підстав для такого нарахування та накладання штрафних санкції, воно лише передбачає обов'язок платника податку надати покупцю податкову накладну.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на включення суми податку на додану вартість у податковий кредит у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень, натомість позивач, про що свідчать матеріали справи, належним чином виконав свої договірні зобов'язання та оплатив вартість поставленого йому товару, в тому числі і податок на додану вартість.

З огляду на вищенаведене, податкові повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 11.04.2013 року №0000771501 та від 11.04.2013 року №0000781501, є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо визнання неправомірною та скасування податкової вимоги Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 27.12.2013 року №69-22, то суд зазначає наступне:

21.06.13 ТОВ «Мегапак» направило скаргу №210601 до Міністерства доходів і зборів України, у якій просило у першому абзаці: «переглянути рішення ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська по акту проведення перевірки №1873/22-710/32687984 від 26.03.2013 року.»

23.07.2013 року Міндоходів надіслав позивачу лист «Про розгляд скарги» де вказав, що податковому органу не надано повноважень щодо зняття податкових донарахувань згідно податкових повідомлень-рішень.

П.56.18. ст. 56 ПК України, зазначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно, до п. 59.1 ст. 59 ПК України У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Аналізуючи наведені норми, враховуючи, що податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 11.04.2013 року №0000771501 та №0000781501 оскаржувались позивачем, то податкові зобов'язання за цими рішеннями вважаються неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили і на них не може бути винесена податкова вимога від 27.12.2013 року №69-22. Таким чином, оскаржувана податкова вимога від 27.12.13р. №69-22 вважається відкликаною.

З огляду на зазначене позовна вимога про скасування податкової вимоги Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 27.12.13р. №69-22 не підлягає задоволенню.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Враховуючи викладені вище обставини, суд вважає за необхідне адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю"Мегапак" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволити частково.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч.3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Виходячи з норм ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України та враховуючи, що позивачем при поданні позову за платіжним дорученням №27 від 19.02.2014р. понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 487грн.20коп., то частина зазначених судових витрат підлягає стягненню з Державного бюджету України на користь позивача, відповідно до задоволених вимог.

Таким чином, з урахуванням вимог ч.3 ст.94 КАС України судовий збір сплачений Товариством з обмеженою відповідальністю «Мегапак» підлягає стягненою з державного бюджету у розмірі 324,80 грн.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю"Мегапак" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень, - задоволити частково.

Визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 11.04.2013 року №0000771501.

Визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 11.04.2013 року №0000781501.

В решті позовних вимог відмовити повністю.

Стягнути з державного бюджету України суму сплаченого ТОВ «Мегапак» судового збору у розмірі 324,80 грн. (триста двадцять чотири грн. 80 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі.

Повний текст постанови складено 27 квітня 2014 року

Суддя С.В. Ніколайчук