Постанова

від 07.04.2014 по справі 810/1652/14

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 квітня 2014 року № 810/1652/14

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши у порядку письмового провадження в м. Києві адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області до відкритого акціонерного товариства «Київський дослідно-експериментальний завод сільськогосподарського машинобудування «Київсільмаш» про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, -

В С Т А Н О В И В:

УПФ України у Києво-Святошинському районі Київської області звернулось до суду з позовом, в якому просить стягнути з ВАТ «Київський дослідно-експериментальний завод сільськогосподарського машинобудування «Київсільмаш» заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за лютий 2014 року в сумі 515,44 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що за особовим рахунком відповідача рахується заборгованість за лютий 2014 року з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсії гр. ОСОБА_1, призначеної на пільгових умовах за Списком № 1.

Позивач звернувся до суду з письмовим клопотанням, яким підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, просить позов задовольнити та розглядати справу за відсутності його представника.

Відповідач, належно повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, явку свого представника до судового засідання повторно не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, з клопотанням про відкладення засідання до суду не звертався.

На підставі ч. 4 ст. 122 та ч. 6 ст. 128 КАС України судом прийнято рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими.

ВАТ «Київський дослідно-експериментальний завод сільськогосподарського машинобудування «Київсільмаш» є суб'єктом підприємницької діяльності, як платник страхових внесків зареєстрований 01.01.1991, перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області, а отже є страхувальником у розумінні Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

За відповідачем утворилась заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсії гр. ОСОБА_1, призначеної на пільгових умовах, за лютий 2014 року згідно Списку №1 у сумі 515,44 грн.

До суду подано копію рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області у справі №2-2173/10 від 21.05.2010, яке набрало законної сили і яким зобов'язано УПФ України у Києво-Святошинському районі призначити та нарахувати пільгову пенсію гр. ОСОБА_1 на підставі ст.ст. 13, 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та відповідно до Списку №1 Розділу 11 пункту 1 затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР «Про затвердження списків виробництв, цехів, професій та посад, робота яких дає право на пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах» від 22.08.1956 № 1173.

На підтвердження правомірності виставлення розрахунку, позивачем надано копію розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на підставі пункту «а» (Список №1) ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 2014 року щодо гр. ОСОБА_1, копії розпорядження та протоколу про призначення пенсії, розрахунок стажу із відомостями про розподіл пільгового стажу.

Як встановлено судом, вказана особа працювала на підприємстві відповідача, а умовою призначення його пенсії була саме робота за Списком № 1.

Загальна сума витрат, які підлягають відшкодуванню за вказаний період, становить 515,44 грн., на час винесення рішення у справі докази сплати боргу відсутні.

Згідно ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування закріплені Законом України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (Закон № 1058-ІV), зокрема: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; платники страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками тощо.

Згідно ст. 1 цього Закону страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону; а згідно частини третьої статті 18 вони є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно п. 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-ІV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Коло осіб, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи за Списком №1 визначено, зокрема, пунктом «а» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (Закон №1788-ХІІ).

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди пп. 1 п. 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-ІV вказаним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення» (статтями 27 та 28). При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Порядок відшкодування страхувальниками витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України, затвердженою постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1 (Інструкція №21-1), за нормами пункту 6.4 якої Пенсійний фонд щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, які надсилає підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій, визначає розмір сум до відшкодування на поточний рік.

Підприємства відповідно до вимог пункту 6.8 Інструкції щомісяця до 25-го числа повинні вносити до Пенсійного фонду України зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Згідно абз. 4 пп. 1 п. 2 Прикінцевих положень Закону №1058-IV підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Відповідно до абз. 5 пп. 1 п. 2 розділу XV вищезгаданих Прикінцевих положень виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в" - "е" та "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Таким чином, абз. 4 пп. 1 п. 2 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV прямо визначено обов'язок відповідача стосовно відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком№1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Винятком із цього правила є лише порядок покриття витрат на виплату та доставку пенсій особам, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, оскільки за змістом абзацу п'ятого підпункту 1 пункту 2 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-IV виплата пенсій таким особам здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів ПФУ, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, то і витрати на виплату та доставку пільгових пенсій покриваються за рахунок ПФУ та Державного бюджету України відповідно.

Однак, специфіка такого порядку полягає в особливостях пенсійного забезпечення зазначених осіб, а у випадку, що розглядається, таких пенсіонерів немає.

Отже, витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на підставі пункту «а» ч. 1 ст. 13 Закону № 1788-ХІІ особам, які були зайняті на роботах за Списком № 1, покриваються підприємствами та організаціями.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України у справах № 21-33а12 від 24 квітня 2012 року, № 21-68а12 від 29 травня 2012 року, № 21-167а12 від 5 червня 2012 року, № 21-107а12 від 12 червня 2012 року, №№ 21-251а12, 21-294а12, 21-293а12 від 25 вересня 2012 року, №21-12а13 від 16 квітня 2013 року.

Згідно ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Наявність у відповідача заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах, підтверджується доказами, наданими позивачем. Докази, які б звільняли відповідача виконувати свій обов'язок по відшкодуванню згаданих витрат - відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 ст. 70 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, зокрема, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, у яких обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки наявність у відповідача заборгованості підтверджується доказами наявними в матеріалах справи, заперечень проти позову, будь-яких доказів на спростування обставин, викладених у позовній заяві або доказів добровільного погашення заборгованості відповідачем не надано, тому суд вважає позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 11, 14, 70, 71, 86, 94, 122, 128, 159-163, 167, 254 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Київський дослідно-експериментальний завод сільськогосподарського машинобудування "Київсільмаш" (код ЄДРПОУ 00238196) на користь Управління Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області (код ЄДРПОУ 20591865) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за лютий 2014 року в сумі 515 (п'ятсот п'ятнадцять) грн. 44 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Лапій С.М.