Постанова

від 16.07.2014 по справі 904/9164/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2014 року Справа № 904/9164/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Коваленка В.М. - головуючого (доповідач у справі), Запорощенка М.Д., Погребняка В.Я., розглянувши касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на ухвалу від 27.05.2014 р. Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справі№ 904/9164/13 господарського суду Дніпропетровської області

за заявою боржника товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Бастіон", м. Дніпропетровськ провизнання банкрутом ліквідаторголова ліквідаційної комісії Корнєв Є.О.

представники сторін в судове засідання не з'явилися

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 26.11.2013 року, що винесена у справі № 904/9164/13, прийнято до розгляду заяву про порушення справи про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Бастіон" (далі -Боржник, Фірма) за заявою останнього в порядку норм ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство).

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 04.12.2013 року порушено провадження у справі про банкрутство Фірми, ухвалено ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів,а справу призначено до розгляду в підготовчому судовому засіданні тощо.

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2013 року Боржника визнано банкрутом, відносно нього відкрито ліквідаційну процедуру, а ліквідатором Боржника призначено голову ліквідаційної комісії - Корнєва Є.О.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 18.03.2014 року (суддя - І.В. Владимиренко) залишено без задоволення клопотання Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі-Інспекція, ДПІ) № 3592/10/10-012 від 26.02.2014 року, затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора Боржника, ухвалено ліквідувати юридичну особу Боржника, а провадження у справі припинено.

Не погодившись із цією ухвалою суду, Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області звернулася до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 18.03.2014 року.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.05.2014 року (головуючий суддя - Виноградник О.М., судді: Джихур О.В., Науменко І.М.) провадження за апеляційною скаргою Інспекції на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 18.03.2014 року у справі припинено.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями попередніх інстанцій, Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати як ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 18.03.2014 року, так і ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.05.2014 року.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 03.07.2014 року Інспекції відмовлено в прийнятті касаційної скарги в частині оскарження ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 18.03.2014 року, та прийнято до провадження в частині оскарження ухвали Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.05.2014 року.

Поряд з цим, виходячи з приписів ст. 89 ГПК України та враховуючи що в ухвалі касаційного суду від 03.07.2014 року (в п. 2 резолютивної частини) була допущена описка щодо назви процесуального документу, касаційну скаргу на який було прийнято до провадження, та було зазначено по тексту … в частині оскарження постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.05.2014 р. у справі № 904/9164/13 …, колегія суддів вважає за необхідне виправити допущену описку, визначивши у якості предмету касаційного оскарження, з перегляду якого порушене касаційне провадження, наступну назву процесуального документу "…в частині оскарження ухвали Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.05.2014 р. у справі № 904/9164/13…".

Касаційна скарга мотивована порушенням судами попередніх інстанцій норм матеріального права, зокрема ст.ст. 41, 78 Податкового кодексу України, а також норм процесуального права.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так, припиняючи апеляційне провадження за скаргою Інспекції на ухвалу місцевого суду про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу Боржника та припинення провадження у справі, апеляційний суд вказав, що Інспекцією на вимогу суду не було надано витребуваних документів - доказів наявності у Боржника податкового боргу та кредиторських вимог до Фірми, а відповідно і порушення прав та обов'язків вказаного органу у даній справі у зв'язку із прийняттям місцевим судом оскаржуваної ухвали. За цих підстав апеляційний суд дійшов висновку про непідтвердженність факту набуття Інспекцією статусу кредитора або учасника провадження у справі про банкрутство, а відповідно і права на апеляційне оскарження згаданої ухвали місцевого суду.

Заперечуючи вказані висновки апеляційного суду, скаржник зазначив, що Боржник знаходиться на податковому обліку в ДПІ, а у зв'язку із ліквідацією Фірми Інспекція позбавлена права на проведення щодо Боржника податкової перевірки, тому винесення оскаржуваної ухвали місцевим судом стосується її прав та обов'язків у справі та ДПІ має право на її оскарження.

Однак суд касаційної інстанції не погоджується із наведеними запереченнями, оскільки вони викладені без врахування встановлених апеляційним судом обставин справи та з невірним застосуванням норм законодавства.

Так, нормами ст. 91 ГПК України передбачено, що сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Ухвали місцевого господарського суду оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду лише у випадках, передбачених статтею 106 цього кодексу.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 106 ГПК України окремо від рішення місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали місцевого господарського суду у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Провадження у справах про банкрутство здійснюється в порядку провадження, передбаченому ГПК України, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.

При цьому, колегія суддів виходить з того, що провадження у даній справі було порушено та здійснено відповідно та в порядку норм ст. 95 Закону про банкрутство в редакції цього закону із змінами, внесеними згідно Закону України від 22.12.2011 року № 4212- VІ.

Сторонами ж у справі про банкрутство згідно норм ст. 1 вказаного закону є конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут).

Кредитором, згідно норм цієї ж статті закону, законодавець визначає юридичну або фізичну особу, а також органи доходів і зборів та інші державні органи , які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника ; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника ; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

При цьому слід врахувати, що особливості та порядок заявлення кредиторами претензій до боржника, що ліквідується в порядку норм ст. 95 Закону про банкрутство, визначені положеннями ч. 3 вказаної статті та передбачають право кредиторів заявити свої вимоги до боржника, який ліквідується, в місячний строк з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом, на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет.

Отже, у справі про банкрутство боржника, що ліквідується власником (в порядку ст. 95 Закону про банкрутство), особа може набути статусу кредитора - сторони у справі про банкрутство, лише після прийняття постанови про визнання банкрутом та у разі звернення із кредиторськими вимогами до боржника .

Як встановив апеляційний суд, в апеляційній скарзі ДПІ не зазначає про наявність кредиторських вимог до Боржника та звернення із відповідною заявою у даній справі про банкрутство , а також не зазначає взагалі про будь-яку заборгованість Фірми по сплаті податків, зборів та обов'язкових платежів.

Поряд з цим, апеляційний суд також зазначив про направлення ДПІ - в якій Боржник перебуває на обліку , повідомлення за формою 8-ОПП, окремого повідомлення про ліквідацію Фірми та відповідне рішення власників (а.с. 29, 56-58) та дотримання вимог ст.ст. 105, 110, 111 Цивільного кодексу України (якими врегульований досудовий порядок припинення та ліквідації юридичної особи), а також дотримання норм ч. 3 ст. 60 Господарського кодексу України (в редакції до набрання чинності змін, внесених на підставі Закону України № 1258-VII від 13.05.2014 р.) - щодо персонального повідомлення у письмовій формі явних (відомих) кредиторів про припинення діяльності та ліквідацію суб'єкта господарювання та про призначення та місцезнаходження голови ліквідаційної комісії Боржника з метою заявлення кредиторами претензій. Крім цього, і в Бюлетені державної реєстрації № 256 (21) ще 08.08.2013 року, тобто більш ніж за два місяці до прийняття заяви про порушення даної справи про банкрутство, було опубліковано оголошення, відповідно до вимог ст.ст. 105, 110, 111 Цивільного кодексу України, про прийняття учасником Фірми рішення про ліквідацію останньої (а.с. 26-27). З моменту публікації вказаного оголошення інформація щодо рішення про ліквідацію Боржника стала загальновідомою.

В газеті "Урядовий кур'єр" № 239 від 25.12.2013 року була здійснена публікація оголошення про визнання Боржника банкрутом (а.с. 101).

Ні місцевим, ні апеляційним судом не було встановлено обставин щодо наявності у Боржника та обрахування за ним податкового боргу.

У зв'язку із цим за наведених вище правових підстав - у тому числі відповідно до положення ст. 210 Господарського кодексу України щодо вимог про набуття статусу кредитора неплатоспроможного боржника, відповідно до встановленого нормами ст.ст. 1, 23, 37, 38, 95 Закону про банкрутство порядку набуття особою статусу, зокрема, кредитора - сторони та учасника провадження у справі про банкрутство, а також згідно викладеного апеляційним судом правового аналізу норм ст.ст. 91, 106 ГПК України щодо права на апеляційне оскарження, суд касаційної інстанції підтримує правомірний висновок апеляційного суду, що ДПІ ні на момент прийняття оскаржуваної ухвали суду першої інстанції (ст. 91 ГПК України), ні взагалі у справі не набула статусу кредитора Боржника або учасника провадження у справі про банкрутство, оскаржувана нею в апеляційному порядку ухвала про затвердження звіту ліквідатора та припинення провадження у справі не стосується її прав та обов'язків, у зв'язку з чим вказана інспекція, відповідно, не була стороною або учасником провадження у справі про банкрутство Боржника, а оскаржувана в апеляційному порядку ухвала не стосувалася її прав та обов'язків.

Дійшовши такого висновку, апеляційний суд правомірно застосував приписи ст. 80 ГПК України та припинив апеляційне провадження за скаргою ДПІ на згадану ухвалу місцевого суду.

До викладеного слід додати, що відхиляючи подане у справі клопотання ДПІ № 3592/10/10-012 від 26.02.2014 року (а.с. 163-165), місцевий суд встановив факт відсутності у Інспекції кредиторських вимог до Боржника або наявності у останнього податкових зобов'язань. Однак, оскаржуючи ухвалу місцевого суду в апеляційному порядку Інспекція не навела жодних заперечень стосовно відхилення згаданого клопотання, заперечивши лише рішення суду про ліквідацію Боржника.

За таких обставин справи доводи касаційної скарги Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області не спростовують висновків апеляційного суду, тому оскаржувана ухвала цього суду підлягає залишенню без змін, як така, що відповідає нормам матеріального та процесуального права.

З урахуванням викладеного та керуючись нормами ст.ст. 1, 23, 37, 38, 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 60, 210 Господарського кодексу України (в редакції до набрання чинності змін, внесених на підставі Закону України № 1258-VII від 13.05.2014 р.), ст.ст. 105, 110, 111 Цивільного кодексу України та ст. 4 1 , п. 1 ст. 80, ст.ст. 89, 91, 106, 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 , 111 13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

2. Ухвалу Дніпропетровського о апеляційного господарського суду від 27.05.2014 р. у справі № 904/9164/13 залишити без змін.

Головуючий В.М. Коваленко

Судді М.Д. Запорощенко

В.Я. Погребняк

Постанова виготовлена та підписана 17.07.2014 року.