Постанова

від 14.07.2014 по справі 826/8213/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 липня 2014 року 15:00 № 826/8213/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шулежка В.П.,

при секретарі судового засідання Пасічнюк С.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Енергополь-Україна» до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось приватне акціонерне товариство «Енергополь-Україна» (далі - позивач, ПрАТ «Енергополь-Україна») до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - відповідач, ДПІ в Оболонському ГУ Міндоходів у м. Києві) про скасування податкового повідомлення-рішення від 26.02.2013 року № 0001132202, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму - 2 600 001,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки щодо порушень позивачем вимог податкового та цивільного законодавства ґрунтуються на встановлених в ході перевірки недостовірних фактах, оскільки у позивача наявне документальне підтвердження фактичного здійснення спірних операцій, всі первинні документи, які супроводжували господарські операції, а тому податкові зобов'язання сформовані підприємством вірно і у відповідності до вимог чинного податкового законодавства.

Оскільки доводи податкового органу ґрунтуються саме на припущеннях, які не можуть бути самостійною підставою для донарахування підприємству податкових зобов'язань та застосування штрафних санкцій, а тому прийняті відповідачем за результатами перевірки податкові повідомлення-рішення про нарахування та сплату грошового зобов'язання є протиправними та підлягають скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та просив позов задовольнити.

Представник відповідача не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, заяви про розгляд справи за його відсутності не подавав.

В матеріалах справи містяться письмові заперечення проти позову, у яких зазначено, що в основу визначення податкових зобов'язань згідно із оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням податковим органом покладено безпідставне включення позивачем до придаткового кредиту податку на додану вартість за рахунок сум податку, сплачених контрагентом у складі ціни отриманих матеріалів та виконаних робіт.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на вищевикладене та з урахуванням вимог ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до висновку про доцільність розгляду справи в порядку письмового провадження на підставі наявних матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

ПрАТ «Енергополь-Україна» зареєстроване Оболонською районною в м. Києві державною адміністрацією 01.04.1996 року за № 598974, місцезнаходження підприємства відповідно до установчих документів : 04201, м. Київ, вул. Кондратюка, буд.1.

ПрАТ «Енергополь-Україна» взято на податковий облік у ДПІ у Оболонському районі м. Києва 18.07.1996 року.

У період проведення перевірки позивач був зареєстрований платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва від 31.03.2003 року № 36738092.

Відповідно до інформації, вказаної в акті, видами діяльності позивача є: загальне будівництво будівель (нові роботи, роботи з заміни, реконструкції та відновлення), будівництво магістральних трубопроводів, ліній зв'язку та енергопостачання; організація будівництва об'єктів нерухомості для продажу чи здавання в оренду, діяльність у сфері інжинірингу.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем на підставі наказу № 82 від 14.01.2013 року, направлення № 94/22 від 17.01.2013 року, згідно з пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України проведена позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Будтрансінвест-Груп» (код за ЄДРПОУ 35083012) за період жовтень 2011 року, січень, квітень, травень, червень, липень 2012 року, за результатами якої, відповідачем складено акт №117/22.2-10/20022334 від 06.02.2013 року (далі - акт перевірки).

Згідно висновків, викладених в акті перевірки, встановлено порушення позивачем вимог:

пп.134.1.1. п.134.1 ст.134, пп.138.1.1 п.138.1, п.138.2, ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.149.1 ст.149 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 268 097,00 грн., в тому числі, за 2 квартал 2012 року на суму 268 097,00 грн.;

п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню всього на суму 250 000,00 грн., в тому числі, за листопад 2011 року на суму 173136,00 грн., за грудень 2011 року на суму 76864,00 грн., а також занижено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет на суму 1 733 334,00 грн., в тому числі, за січень 2012 року - на суму 166667,00 грн., за травень 2012 року - на суму 725000,00 грн., за червень 2012 року - на суму 225000,00 грн., за липень 2012 року - на суму 616667,00 грн.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

№ 000132202 від 26.02.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 2 600 001 грн.,00 коп., в тому числі за основним платежем - 1 733 334 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 86 667,00 грн.;

№ 0001142202 від 26.02.2013 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 250 000,00 грн.;

№ 0001152202 від 26.02.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 335 121,00 грн., з яких 268 097,00 грн. - а основним платежем, а 67 024,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем податкові повідомлення-рішення № 0001142202 та № 0001152202 від 26.02.2013 року були оскаржені в судовому порядку.

З порушеннями, зазначеними в податковому повідомленні-рішенні № 0001132202 від 26.02.2013 року позивач не погоджується, вважає таким, що не відповідає нормам податкового законодавства України, а тому підлягає скасуванню.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

З досліджених матеріалів справи, судом встановлено, що у перевіряємому періоді позивач мав договірні взаємовідносини з ТОВ «Будтрансінвест-Груп» (код за ЄДРПОУ 35083012).

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем (Замовник) та ТОВ «Будтрансінвест-Груп» (Підрядник) укладені договори будівельного підряду по об'єкту «Житлово-офісний комплекс з об'єктами соціально-побутового, торговельного призначення й підземним паркінгом по вулиці Кондратюка, 1 у м. Києві»:

- Договір будівельного підряду на прокладання тепломережі до житлового будинку №1 (І-ша черга будівництва) № 9 від 19.08.2011 року, відповідно до умов якого підрядник зобов'язується на замовлення замовника власними та/або залученими силами та засобами, з власних матеріалів згідно робочої документації виконати роботи по прокладанню тепломережі до житлового будинку №1 (І-ша черга будівництва) та здати у встановлений даним договором строк, а замовник зобов'язується передати підряднику робочу документацію виконану згідно Технічного рішення №335 від 04.09.2009 p. на приєднання об'єкта до теплових мереж, прийняти виконані роботи оплатити їх на умовах даного Договору. Договірна ціна за даним Договором складає 10 855 977,79 грн., в тому числі, ПДВ 1 809 329,63 грн.;

- Договір будівельного підряду на прокладання тепломережі до житлового будинку №2 (ІІ-га черга будівництва) №17 від 05.01.2012 р., відповідно до умов якого підрядник зобов'язується на замовлення замовника власними та/або залученими силами та засобами, з власних матеріалів згідно робочої документації виконати роботи по прокладанню тепломережі до житлового будинку №2 (ІІ-га черга будівництва) та здати у встановлений даним договором строк, а замовник зобов'язується передати підряднику робочу документацію виконану згідно Технічного рішення №335 від 04.09.2009 p. на приєднання об'єкта до теплових мереж, прийняти виконані роботи оплатити їх на умовах даного Договору. Договірна ціна за даним Договором складає 7 953 047,76 грн., в тому числі, ПДВ 1 325 507,96 грн.;

- Договір будівельного підряду на внутрішньоквартальні мережі водопостачання та каналізації №19 від 16.05.2012 р., відповідно до умов якого підрядник зобов'язується на замовлення замовника власними та/або залученими силами та засобами, з власних матеріалів згідно робочої документації виконати роботи по прокладанню внутрішньоквартальної мережі Bl; К1; К1 Н: К3; К2; К13 Н до житлового будинку №1 (І-ша черга будівництва) та здати у встановлений даним договором строк, а замовник зобов'язується передати підряднику технічну документацію на виконання робіт та оплатити їх на умовах даного Договору. Договірна ціна за даним Договором складає 7 500 668,22 грн., в тому числі, ПДВ 1 250 111,37 грн.;

- Договір будівельного підряду на озеленення території №20 від 16.05.2012 р., відповідно до умов якого підрядник зобов'язується на замовлення замовника власними та/або залученими силами та засобами, з власних матеріалів згідно робочої документації виконати роботи по влаштуванню озеленення території біля житлового будинку №1 (І-ша черга будівництва) та здати у встановлений даним договором строк, а замовник зобов'язується передати підряднику технічну документацію на виконання робіт та оплатити їх на умовах даного Договору. Договірна ціна за даним Договором складає 1 100 838,17 грн., в тому числі, ПДВ 183 473,03 грн.;

- Договір будівельного підряду на влаштування благоустрою території №21 від 16.05.2012 р., відповідно до умов якого підрядник зобов'язується на замовлення замовника власними та/або залученими силами та засобами, з власних матеріалів згідно робочої документації виконати роботи по влаштуванню благоустрою біля житлового будинку №1 (І-ша черга будівництва) та здати у встановлений даним договором строк, а замовник зобов'язується передати підряднику технічну документацію на виконання робіт та оплатити їх на умовах даного Договору. З урахуванням Додаткової угоди №1 від 10.07.2012 р. до Договору №21 від 16.05.2012 р. договірна ціна за даним Договором складає 6 300 070,19 грн., в тому числі, ПДВ 1 050 011,70 грн.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов вказаних договорів, позивачеві надано відповідні послуги та виконано роботи, що підтверджується наступними актами приймання виконаних будівельних робіт: акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2011 року на суму 1963295,87 грн., крім того ПДВ - 392659,17 грн.; акт № 2 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2011 року на суму 2916672 грн., крім того ПДВ -583334,44 грн.; акт приймання виконаних будівельних робіт за червень 2012 року на суму 3424728,44 грн., крім того ПДВ - 684945,69 грн.; акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2012 року на суму 454670,60 грн., крім того ПДВ-90934,12 грн.; акт № 1/1 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2012 року на суму 382631,61 грн., крім того ПДВ - 76526,32 грн.; акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2012 року на суму 240849,33 грн., крім того ПДВ - 48169,87 грн.; акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2012 року на суму 336838,07 грн., крім того ПДВ - 67367,61 грн.; акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2012 року на суму 259806,04 грн., крім того ПДВ - 51961,21 грн.; акт № 2 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2012 року на суму 101386,39 грн., крім того ПДВ - 20277,28 грн.; акт № 2 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2012 року на суму 167270,83 грн., крім того ПДВ - 33454,17 грн.; акт № 2 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2012 року на суму 566148,10 грн., крім того ПДВ-113229,62 грн.; акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2012 року на суму 83282,92 грн., крім того ПДВ - 16656,58 грн.; акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2012 року до Договору №17 від 05.01.2012; а також акти приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2012 року до Договору № 19 від 16.05.2012 р.

Судом встановлено, що ТОВ «Будтрансінвест-Груп» на виконання умов договорів будівельного підряду виписані та надані позивачу податкові накладні, що наявні в матеріалах справи, зокрема, № 2 від 06.10.2011 року на суму 500000,00 грн., в т.ч. ПДВ 83333,33 грн.; № 3 від 24.10.2011 року на суму 500000,00 грн., в т.ч. ПДВ 83333,33 грн.; № 4 від 25.10.2011 року на суму 500000,00 грн., в т.ч. ПДВ 83333,33 грн.; № 1 від 17.01.2012 року на суму 250000,00 грн., в т.ч. ПДВ 41666,67 грн.; № 2 від 18.01.2012 року на суму 250000,00 грн., в т.ч. ПДВ 41666,67 грн.; № 4 від 27.01.2012 року на суму 500000,00 грн., в т.ч. ПДВ 83333,33 грн.; № 1 від 16.03.2012 року на суму 500000,00 грн., в т.ч. ПДВ 83333,33 грн.; № 2 від 27.03.2012 року на суму 500000,00 грн., в т.ч. ПДВ 83333,33 грн., № 1 від 11.04.2012 року на суму 1000000,00 грн., в т.ч. ПДВ 166666,67 грн.; № 3 від 25.04.2012 року на суму 2000000,00 грн., в т.ч. ПДВ 333333,33 грн.; № 1 від 16.05.2012 року на суму 200000,00 грн., в т.ч. ПДВ 33333,33 грн.; № 2 від 18.05.2012 року на суму 150000,00 грн., в т.ч. ПДВ 25000,00 грн.; № 3 від 25.05.2012 року на суму 500000,00 грн., в т.ч. ПДВ 83333,33 грн.; № 4 від 30.05.2012 року на суму 500000,00 грн., в т.ч. ПДВ 83333,33 грн.; № 1 від 12.06.2012 року на суму 100000,00 грн., в т.ч. ПДВ 16666,67 грн.; № 2 від 15.06.2012 року на суму 350000,00 грн., в т.ч. ПДВ 58333,33 грн.; № 3 від 19.06.2012 року на суму 200000,00 грн., в т.ч. ПДВ 33333,33 грн.; № 4 від 27.06.2012 року на суму 300000,00 грн., в т.ч. ПДВ 50000,00 грн.; № 5 від 27.06.2012 року на суму 400000,00 грн., в т.ч. ПДВ 66666,67 грн.; № 1 від 12.07.2012 року на суму 2000000,00 грн., в т.ч. ПДВ 333333,33 грн.; № 2 від 12.07.2012 року на суму 500000,00 грн., в т.ч. ПДВ 83333,33 грн.; № 5 від 30.07.2012 року на суму 1200000,00 грн., в т.ч. ПДВ 200000,00 грн.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що на виконання умов зазначених вище договорів, укладених між ПрАТ «Енергополь-Україна» та ТОВ «Будтрансінвест-Груп» позивачем було здійснено ТОВ «Будтрансінвест-Груп» оплату за виконання робіт, що підтверджується, дослідженими судом, копіями банківських виписок, зокрема, від 06.10.2011 року, від 24.10.2011 року, від 25.10.2011 року, від 17.01.2012 року, від 18.01.2012 року, від 27.01.2012 року, від 16.03.2012 року, від 27.03.2012 року, від 13.03.2012 року, від 11.04.2012 року, від 16.05.2012 року, від 18.05.2012 року, від 25.05.2012 року, від 30.05.2012 року, від 12.06.2012 року, від 15.06.2012 року, від 19.06.2012 року, від 12.07.2012 року, від 30.07.2012 року.

Як вбачається з акту перевірки та письмових заперечень відповідача, податковий орган вважає, що виписані контрагентами-постачальниками позивачу податкові накладні за відповідні періоди не відповідають вимогам чинного законодавства та не дають права на формування податкового кредиту та валових витрат.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.

Відповідно до листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Судам слід ураховувати, що наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним сама собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції.

Про відсутність факту здійснення господарської операції можуть свідчити, зокрема, такі обставини: результати, відображені у даних податкового обліку будь-кого з учасників господарської операції, фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій будь-кого з учасників такої операції (наприклад, відображення отримання послуг без їх фактичного надання або в разі їх надання іншою особою, ніж та, що вказана у даних податкового обліку чи первинних документах; імітація купівлі товару в особи, яка ніколи його не продавала тощо).

Спірні правовідносини регулюються нормами Конституції України, Податкового кодексу України та іншими нормативно-правовими актами.

Платники податку на прибуток підприємств, об'єкта, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначаються розділом ІІІ Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Згідно з п.188.1 ст. 188 Податкового кодексу України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Відповідно до п.198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

У відповідності до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В силу положень п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З аналізу вказаних правових норм та обставин справи суд приходить до висновку, що необхідними та достатніми підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товару, робіт чи послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням.

Первинні документи для надання їм юридичної сили повинні мати обов'язкові реквізити, передбачені статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частиною 1 ст. 9 вказаного Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Отже, законодавцем визначено підставу виникнення права у платника податку на отримання податкового кредиту, пов'язану з отриманням таким платником податку податкової накладної, оформленої належним чином із зазначенням усіх обов'язкових реквізитів, визначених Податковим кодексом України, Законом та видану суб'єктом підприємницької діяльності, зареєстрованим платником податку на додану вартість.

Як уже встановлено судом та досліджено в судовому засіданні, на підтвердження реальності спірних операцій позивач надав до матеріалів справи копії договорів, актів приймання виконаних будівельних робіт, податкових накладних, що відповідають вище вказаним вимогам законодавства та свідчать про звичайну фінансово-господарську діяльність позивача, податкові накладні відповідають вимогам поставленим чинним законодавством до первинних документів, а відтак наділені юридичною силою та є належними доказами реальності здійснених господарських операцій з ТОВ «Будтрансінвест-Груп».

Однак, як вбачається з акту перевірки, в основу висновків про нереальність господарських операцій позивача з його контрагентом покладено акти за результатами проведення зустрічної звірки та проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, зокрема, акт ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС від 19.03.2012 року № 186-22-621/3508301 про результати зустрічної звірки ТОВ «Будтрансінвест-груп» (код ЄДРПОУ 35083012) щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Кремавтобуд» (код за ЄДРПОУ 30132398), їх реальності та повноти відображення в обліку за період жовтень 2011 року, акт ДПІ у Дніпровському районі м. Києва від 19.10.2012 року № 3626-22-621-35083012 про результати невиїзної документальної позапланової перевірки ТОВ «Будтрансінвест-груп» (код ЄДРПОУ 35083012) з питань правильності нарахування повноти нарахування і своєчасності сплати податку на додану вартість по фінансово господарським взаємовідносинам з приватним підприємством «Лон і компані» (код за ЄДРПОУ 34698139) за період з 01.01.2012 року по 30.07.2012 року.

Відповідач стверджує, що контрагент позивача ТОВ «Будтрансінвест-груп» не мав адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по спірних операціях, відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов'язань чи відсутність можливостей залучення до виконання зобов'язань третіх осіб.

Відповідачем лише зазначено, без відповідних доказів, про відсутність, майна та інших матеріальних ресурсів, що може свідчити про відсутність необхідних умов для здійснення відповідної господарської, економічної діяльності як позивачем, так і його контрагентами, що є тільки припущенням.

Відповідачем також не було обґрунтовано належним чином і доведено у встановленому законом порядку, що угоди порушують публічний порядок, суперечать моральним засадам суспільства та спрямовані на заволодіння майном держави.

Мета юридичної особи має бути доведена через мету відповідного керівника - фізичної особи, яка на момент укладання угоди виконувала представницькі функції за статутом (положенням) або за довіреністю. Слід зазначити, що наявність мети зазначеної в диспозиції ст. 228 ЦК України у фізичної особи тягне кримінальну відповідальність за відповідними статтями Кримінального кодексу України за скоєний злочин, замах на злочин або готування до злочину.

Такі обставини можуть бути доведені лише обвинувальним вироком.

Отже, зазначені висновки податкового органу є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на нормах законодавства, а посилання відповідача на ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 207, ст. 215, ч. 1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України є юридично неспроможними, оскільки зазначені норми можуть використовуватися лише при визнанні правочинів недійсними в судовому порядку.

Таким чином, відповідачем не доведено, а судом не встановлено, наявності мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, а також існування умислу у позивача чи його контрагента, як обов'язкової ознаки для визнання правочину недійсним та застосування адміністративно-господарських санкцій. Хоча факт порушення публічного порядку повинен бути доведеним певними засобами доказування.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що за наслідками проведеної документальної позапланової виїзної перевірки позивача з урахуванням виявлених порушень податкового законодавства, відповідачем окрім оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 000132202 від 26.02.2013 року, прийнято № 0001142202 від 26.02.2013 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 250 000,00 грн. та № 0001152202 від 26.02.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 335 121,00 грн. Зазначені податкові повідомлення-рішення були оскаржені позивачем в судовому порядку.

З матеріалів справи вбачається, що постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.06.2013 року в адміністративній справі № 826/8593/13-а позов ПрАТ «Енергополь-Україна» задоволено повністю та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Оболонському районі м. Києва ДПС, в тому числі, №0001142202 від 26.02.2013 року та №0001152202 від 26.02.2013 року.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.11.2013 року у вказаній справі, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.06.2013 року залишено без змін.

Як вбачається зі змісту вказаних судових рішень, в межах даної справи судами надавалась оцінка господарським операціям між ПрАТ «Енергополь-Україна» та ТОВ «Будтранінвест-груп», ТОВ «Компанія «Київ Бетон» за період їх здійснення з жовтня 2011 року по грудень 2012 року.

Зокрема, в межах вказаної адміністративної справи судом першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції встановлено, що позивачем не було допущено порушень вимог податкового законодавства, в тому числі, що спричинило заниження суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет на суму 1733334,00 грн., в т.ч. за січень 2012 р. - на суму 166667,00 грн., за травень 2012 р. - на суму 725000,00 грн., за червень 2012 р. - на суму 225000,00 грн., за липень 2012 р. - на суму 616667,00 грн.

Також, судом першої інстанції встановлено, що на час існування спірних правовідносин, контрагенти ПрАТ «Енергополь-Україна» - ТОВ «Будтрансінвест-Груп» та ТОВ «Компанія «Київ Бетон» були належним чином зареєстровані як юридичні особи та як платники податку на додану вартість, відтак мали належний обсяг правосуб'єктності для здійснення господарських операцій. Згідно з дослідженими судом, наданими позивачем деклараціями з ПДВ в розрізі контрагентів за жовтень 2011 року - грудень 2012 року, всі господарсько-фінансові відносини ПрАТ «Енергополь-Україна» з ТОВ «Будтрансінвест-Груп», ТОВ «Компанія «Київ Бетон» та третіми особами знайшли відображення в податковому обліку в повному обсязі. Зауважень по наданих деклараціях, порядку їх оформлення представник відповідача не заявив.

Вказані судові рішення по адміністративних справах набрали законної сили в порядку ст. 254 КАС України.

Як свідчать положення ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

У відповідності до частини першої та четвертої ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Таким чином, в даному випадку, відповідачем не надано суду жодних доказів, які б підтверджували те, що вчинення правочину (укладення договору), на підставі якого виникли взаємовідносини між позивачем та ТОВ «Будтрансінвест-Груп» не відповідали дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав та обов'язків. Отже, доводи відповідача щодо нікчемності правочинів, укладених між позивачем та контрагентом та відсутність факту нереальності здійснення господарських операцій, сприймаються судом критично та до уваги не беруться.

За таких обставин, враховуючи наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до переконання, що операції позивача з контрагентом здійснені в межах його господарської діяльності, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій. Позивачем вчинено дії та досягнуто конкретних результатів, які визначають саме поняття господарської операції - факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань та фінансових ресурсів.

У зв'язку з викладеним, суд вважає, що ПрАТ «Енергополь-Україна» правомірно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Будтрансінвест-Груп», а висновки акту перевірки про порушення позивачем норм Податкового кодексу України, в тому числі, заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет на суму 1 733 334,00 грн., є помилковими, відтак збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість з урахуванням штрафних санкцій є протиправним.

Таким чином, суд дійшов висновку про протиправність прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідача № 000132202 від 26.02.2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 2 600 001 грн.,00 коп., в тому числі за основним платежем - 1 733 334 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 86 667,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1, 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведена правомірність та обґрунтованість прийнятого ним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та вчинення дії при проведенні перевірки.

За таких обставин, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, врахувавши ту обставину, що податковим органом не доведена правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 94, 158-163, КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов приватного акціонерного товариства «Енергополь-Україна» задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби в Оболонському Головного управління Міндоходів у м. Києві від 26.02.2013 року № 0001132202.

Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань на користь приватного акціонерного товариства «Енергополь-Україна» (код ЄДРПОУ 20022334) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 487,20 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя В.П. Шулежко