Постанова

від 16.07.2014 по справі 5004/1461/12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2014 року Справа № 5004/1461/12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Коваленка В.М. - головуючого (доповідач у справі), Запорощенка М.Д., Погребняка В.Я., розглянувши касаційну скаргутовариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал", м. Київ на постанову та ухвалу від 09.04.2014 р. Рівненського апеляційного господарського суду від 21.01.2014 р. господарського суду Волинської області у справі№ 5004/1461/12 господарського суду Волинської області

за заявою публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", м. Київ до боржникатовариства з обмеженою відповідальністю "Західспецпрофіль", м. Луцьк провизнання банкрутом ліквідаторарбітражний керуючий Григор'єв В.В. в судовому засіданні взяли участь представники:

ТОВ "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал"Кривенда М.В., довір., ліквідатораарбітражний керуючий Григор'єв В.В., посвідч., ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Волинської області від 19.11.2012 року, що винесена у справі № 5004/1461/12, порушено провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Західспецпрофіль" (далі -Боржник,Товариство) за заявою публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (далі- Кредитор, Банк) в порядку загальних норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до набрання чинності з 19.01.2013 року внесених змін).

Постановою господарського суду Волинської області від 03.04.2013 року Боржника визнано банкрутом, відносно нього відкрито ліквідаційну процедуру, а ліквідатором боржника призначено арбітражного керуючого Григор'єва В.В., якого зобов'язано здійснити дії у ліквідаційній процедурі відповідно до вимог Закону про банкрутство в редакції відповідно до змін, внесених нормами Закону України від 22.12.2011 року, далі - Закон про банкрутство).

Ухвалою господарського суду Волинської області від 21.01.2014 року (суддя - М.С. Шум) затверджені ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора Боржника, ухвалено ліквідувати останнього, а провадження у справі припинено.

Не погодившись із цією ухвалою суду, товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" (далі-Компанія) звернулося до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу господарського суду Волинської області від 21.01.2014 року та направити справу на новий розгляд до господарського суду Волинської області на стадію ліквідаційної процедури.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 09.04.2014 року (головуючий суддя - Бригинець Л.М., судді: Демидюк О.О., Огороднік К.М.) апеляційну скаргу залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Волинської області від 21.01.2014 року - без змін.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями попередніх інстанцій, товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати як ухвалу господарського суду Волинської області від 21.01.2014 року, так і постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 09.04.2014 року та направити справу на новий розгляд до господарського суду Волинської області на стадію ліквідаційної процедури.

Касаційна скарга мотивована порушенням судами попередніх інстанцій норм матеріального права, зокрема ст. 41 Закону про банкрутство, а також норм процесуального права.

Заслухавши пояснення представника скаржника та ліквідатора Боржника, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Ухвалюючи рішення про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу Боржника та припиняючи провадження у справі про банкрутство Товариства, місцевий суд вказав, що у справі були надані звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, згідно яких не встановлено обставин звернення із вимогами поточних кредиторів, а майна, земельних ділянок, сільгосптехніки та транспортних засобів виявлено не було. Також були встановлені обставини відсутності у Боржника податкового боргу, майна у заставі, в результаті інвентаризації також не виявлено майна та грошових коштів, арешти з банківських рахунків зняті та ці рахунки закриті. Частина виявлених коштів в Укрексімбанку були направлені на погашення витрат на публікацію оголошення у справі, а інша частина - за рішенням комітету кредиторів - на задоволення частини визнаних кредиторських вимог у справі. За результатами ліквідаційної процедури складений ліквідаційний баланс з нульовими показниками, а звіт схвалений на засіданні комітету кредиторів, у зв'язку із чим суд дійшов висновку, що всі дії у ліквідаційній процедурі виконані належним чином, а цю процедуру слід завершити. Вказані висновки були підтримані апеляційним судом у повному обсязі.

Заперечуючи такі висновки судів, скаржник зазначив, що на вимогу (клопотання) кредитора йому не було надано копію звіту ліквідатора ні судом, ні ліквідатором, а затверджений такий звіт був без участі Компанії (лише був ініціюючий кредитор та ліквідатор). Ліквідатором же, на думку скаржника, були допущені порушення у ліквідаційній процедурі у даній справі.

Однак суд касаційної інстанції не погоджується із викладеними запереченнями, оскільки вони наведені всупереч встановлених судами обставин та з невірним тлумаченням норм діючого законодавства.

Так, касаційний суд звертає увагу на те, що в порушення норм ст.ст. 33 34 та ст. 111 ГПК України заявником не було вказано, які саме порушення допустив ліквідатор Боржника у ліквідаційній процедурі останнього під час виконання своїх обов'язків, тоді як суди, навпаки, встановили факт того, що всі дії ліквідатором Товариства у ліквідаційній процедурі останнього були виконані - це по-перше.

До того ж, судами не встановлено, а заявником не було вказано про оскарження дій ліквідатора у даній справі.

По-друге, місцевий суд вказав, що за умови належного повідомлення про час та місце проведення зборів комітету кредиторів, на яких, зокрема, розглядався та був схвалений звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс Боржника (частини 8, 9 ст. 26 Закону про банкрутство), ці збори вважаються такими, що відбулись, а прийняті на таких зборах рішення відповідають вимогам Закону про банкрутство. Заявник же в касаційній скарзі жодним чином не вказує на те, що його не було повідомлено про проведення зборів комітету кредиторів 23.12.2013 року (т. 2 а.с. 85-86), на яких був схвалений звіт ліквідатора та вирішено достроково завершити процедуру ліквідації Боржника.

Норми ж ст. 46 Закону про банкрутство не зобов'язують ні господарський суд, ні ліквідатора у справі про банкрутство направляти копію звіту ліквідатора визнаним кредиторам у справі, як цього вимагає та про що стверджує скаржник.

До того ж, як вбачається з матеріалів справи, розгляд в судовому засіданні звіту ліквідатора був призначений ухвалою від 09.01.2014 року на 28.01.2014 року (т. 2 а.с. 140). Тобто Компанія мала достатньо часу щоб скористатись своїм правом (ст. 22 ГПК України зокрема) та ознайомитись із наданим у справі 08.01.2014 року звітом ліквідатора Боржника (т. 2 а.с. 79-139).

Про наявність будь-яких інших порушень норм ст. 46 Закону про банкрутство скаржником не зазначається, а судами попередніх інстанцій у даній справі встановлено не було.

При цьому касаційний суд погоджується із іншими висновками судів попередніх інстанцій стосовно ходу та результатів проведення ліквідаційної процедури у даній справі про банкрутство, а також наявності правових підстав для затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу Боржника, і для припинення провадження у справі.

За таких обставин справи доводи касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" не спростовують висновків місцевого та апеляційного судів, тому оскаржувані ухвала та постанова цих судів підлягають залишенню без змін, як такі, що відповідають нормам матеріального та процесуального права.

З урахуванням викладеного та керуючись нормами ст.ст. 26, 41, 45, 46, 83 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 , 111 13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" залишити без задоволення.

2. Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 09.04.2014 р. та ухвалу господарського суду Волинської області від 21.01.2014 р. у справі № 5004/1461/12 залишити без змін.

Головуючий В.М. Коваленко

Судді М.Д. Запорощенко

В.Я. Погребняк

Постанова виготовлена та підписана 17.07.2014 року.