Рішення

від 14.07.2014 по справі 908/1627/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 5/39/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.07.2014 Справа № 908/1627/14

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРІНА - 97" (298600, республіка Крим, м. Ялта, вул. Єкатеринінська-Леніна, буд. 1/33, адреса для листування: 69118, м.Запоріжжя, вул. Гаврилова, буд. 18, кв. 46)

До відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (69114, АДРЕСА_2)

про розірвання договору оренди рекламних поверхонь від 01.10.2012 та стягнення 20 986,69 грн.

Суддя Проскуряков К.В.

Представники сторін:

Від позивача: Маковський М.В., довіреність б/н від 01.03.2014 р.

Від відповідача: не з'явився

СУТНІСТЬ СПОРУ:

16.05.2014 до господарського суду Запорізької області подано позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю " КАРІНА - 97" про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 20 986, 69 грн. та розірвання договору оренди рекламних поверхонь від 01.10.2012.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 16.05.2014 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 908/1627/14, присвоєно справі номер провадження - 5/39/14, розгляд справи призначено на 18.06.2014. Ухвалою суду від 18.06.2014 № 908/1627/14 розгляд справи було відкладено на 14.07.2014. У судовому засіданні 14.07.2014 судом оголошено рішення.

За клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без фіксації судового процесу за допомогою технічних засобів.

Позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та надав суду наступні пояснення: 01.10.2012 між позивачем та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір оренди рекламних поверхонь, строком дії до 07.09.2013. після закінчення строку дії договору позивач продовжував здавати в оренду рекламні поверхні відповідачу, що підтверджується підписаними обома сторонами Актами здачі приймання робіт від 30.09.2013, 31.10.2013, 30.11.2013 на суму 4500,00 грн. 07.04.2014 позивач направив на адресу відповідача повідомлення № 4/ від 04.07.2014 про відмову від договору оренди та застосування оперативно-господарських санкцій. У період з 01.03.2013 по 03.04.2014 у відповідача виникла заборгованість у розмірі 18 150, 00 грн., яку відповідач станом на 14.07.2014 не сплатив у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 18 150,00 грн., пеню у розмірі 762, 51 грн., 3 % річних у розмірі 384, 18 грн., штраф у розмірі 1000,00 грн., інфляційні витрати у розмірі 690,00 грн. Просить позовні вимоги задовольнити.

Відповідач у судове засідання 14.07.2014 вдруге не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Клопотань про розгляд справи без його участі або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило. Відзив на позовну заяву та документи, витребувані ухвалами господарського суду Запорізької області від 16.05.2014 та від 18.06.2014 відповідачем не надано. Про дату, час та місце призначеного судового засідання відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином, шляхом направлення на його адресу відповідних ухвал. Своїм правом бути присутнім у судовому засіданні відповідач не скористався.

Згідно з ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам, прокурору, якщо він є заявником, за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Відповідно до підпункту 3.1. пункту 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців").

Ухвала суду від 16.05.2014 № 908/1627/14 про порушення провадження у справі, направлена Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 на адресу: 69114, АДРЕСА_2 була отримана особисто ОСОБА_1 27.05.2014, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення №1295037 від 19.05.2014 (а.с. 74).

В матеріалах справи міститься Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 17.06.2014, відповідно до якого місцем проживання Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 є 69114, АДРЕСА_3 (а.с. 75-76).

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши та дослідивши документи, які наявні в матеріалах справи, заслухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.10.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю «КАРІНА-97» (далі - орендодавець) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (далі - орендар) було укладено договір оренди рекламних поверхонь (далі - договір), відповідно до 1.1. якого за даним договором орендодавець передає орендарю в строкове платне користування майно - частину зовнішньої стіни фасаду нежитлового приміщення (далі - рекламна поверхня) об'єкта культурної спадщини (колишній готель «Санки-Петербург»), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4. Вказані поверхні передаються для розміщення рекламного носія, що детально описаний у «Паспорті на інформаційну вивіску», який є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до п.п. 2.1., 2.2. договору договір набуває чинності з моменту підписання договору акта приймання-передачі та діє до закінчення строку дії «паспорта на інформаційну вивіску» - 07.09.2013.

У разі, якщо протягом місяця після закінчення строку оренди сторони не сповістили контрагента про намір припинити договір оренди та за умови подовження (поновлення) строку дії «Паспорту на інформаційну вивіску», даний договір вважається пролонгованим на строк дії «паспорту на інформаційну вивіску».

Пунктами 3.1., 3.3. договору передбачено, що орендна плата сплачується у розмірі 1500,00 грн. на місяць, ПДВ не нараховується.

Орендна плата сплачується орендарем не пізніше 5 числа поточного місяця шляхом перерахування орендної плати на поточний рахунок орендодавця або готівковим розрахунком.

Згідно п. 5.2. договору за порушення своїх грошових зобов'язань за даним договором винна сторона сплачує іншій стороні неустойку у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочки зобов'язання, та штраф у розмірі 1000, 00 грн. за порушення не грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 8.2. договору, договір припиняється за ініціативою орендодавця, у разі прострочки орендарем платежів, передбачених п. 3.2., 3.3. цього договору більш ніж три місці поспіль.

30.10.2013 позивач направив на адресу відповідача претензію № 12 від 28.10.2013 про сплату заборгованості з орендної плати на суму 12 000,00 грн., що підтверджується фіскальним чеком № 0930 від 30.10.2013, описом вкладення у цінний лист від 30.10.2013 (а.с. 16-17), яка була отримана відповідачем 04.11.2013, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу (а.с. 17).

20.02.2014 позивач направив на адресу відповідача претензію № 02 від 19.02.2014 про сплату заборгованості з орендної плати на суму 16 500,00 грн., що підтверджується фіскальним чеком № 5905 від 20.02.2014, описом вкладення у цінний лист від 20.02.2014 (а.с. 18-19), яка була отримана відповідачем 22.02.2014, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу (а.с. 19).

Відповіді на зазначені претензії позивач не отримав.

07.04.2014 позивач направив на адресу відповідача повідомлення № 4/ від 04.07.2014 про відмову від договору оренди та застосування оперативно-господарських санкцій, що підтверджується фіскальним чеком та описом вкладення від 07.04.2014 (а.с 20-21).

В матеріалах справи містяться Акти приймання-передачі робіт (надання послуг) на суму 4500,00 грн. за вересень - листопад 2013, підписані обома сторонами (а.с. 23-25).

Відповідач здійснив часткову оплату наданих послуг у розмірі 6 000,00 грн. (а.с. 26-28).

Відповідачу виставлялися рахунки-фактури на загальну сума 27150,00 грн. за період з жовтня 2012 по квітень 2014.

В матеріалах справи міститься Акт звірки взаєморозрахунків від 14.12.2013 на суму 15 000,00 грн., підписаний обома сторонами (а.с. 22).

В матеріалах справи міститься Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 17.06.2014, відповідно до якого місцем проживання Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 є 69114, АДРЕСА_3 (а.с. 75-76).

Саме за цією адресою здійснювалось листування з відповідачем.

Оцінивши представлені докази в їх сукупності вважаю, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав:

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань. Аналогічні норми містяться в ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до загальних умов виконання зобов'язань, встановлених ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватися належним чином згідно з умовами договору.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Договір, укладений сторонами з дотримання вимог, необхідних для чинності правочину, у тому числі відповідно до чинних нормативно-правових актів, має обов'язкову силу для сторін. Будучи пов'язаними взаємними правами та обов'язками (зобов'язаннями), сторони не можуть в односторонньому порядку відмовлятись від виконання зобов'язання.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Позивач просить стягнути з відповідача основний борг у розмірі 18 150, 00 грн. за період з 01.03.2013 по 03.04.2014.

Однак, Акт звірки взаєморозрахунків від 14.12.2013, підписаний обома сторонами на суму 15 000,00 грн. за період січень 2013-грудень 2013.

07.04.2014 позивач направив на адресу відповідача повідомлення № 4/ від 04.07.2014 про відмову від договору оренди та застосування оперативно-господарських санкцій, що підтверджується фіскальним чеком та описом вкладення від 07.04.2014 (а.с 20-21).

Відповідно до п. 2.1. договору договір набуває чинності з моменту підписання договору акта приймання-передачі та діє до закінчення строку дії «паспорта на інформаційну вивіску» - 07.09.2013.

Після закінчення строку дії договору сторонами було підписано наступні Акти здачі-приймання робіт від 30.09.2013, від 31.10.2013 та від 30.11.2013.

Доказів продовження строку дії «паспорту на інформаційну вивіску» суду не надано.

Тобто, позовні вимоги про стягнення заборгованості з орендної плати за січень-квітень 2014 є безпідставно заявлені та непідтверджені належними та допустимими доказами.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення основного боргу підлягають задоволенню частково у розмірі 15 000, 00 грн.

Згідно п. 5.2. договору за порушення своїх грошових зобов'язань за даним договором винна сторона сплачує іншій стороні неустойку у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочки зобов'язання, та штраф у розмірі 1000, 00 грн. за порушення не грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 № 543/96-ВР, пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань або за затримку грошових надходжень на рахунок клієнта банку - одержувача грошових коштів, яку нараховано та не сплачено на день набрання чинності цим Законом, за згодою сторін може бути перерахована за період дії терміну позовної давності, але розмір її не повинен перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховувалася пеня.

Згідно з розрахунками позивача, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 762, 51 грн.

Проаналізувавши матеріали справи суд приходить до висновку про необхідність здійснити власний перерахунок пені.

Відповідно до розрахунку суду розмір пені складає 615, 47 грн. за період 06.06.2013 по 06.02.2014, який підлягає задоволенню.

На підставі п. 5.2. договору позивач просить суд стягнути штраф у розмірі 1000,00 грн.

Позовні вимоги про стягнення штрафу підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Станом на 14.07.2014 три проценти річних з простроченої суми складає 384, 18 грн., сума інфляційних витрат складає 690,00 грн., відповідно до розрахунку, наданого позивачем, який містяться в матеріалах справи.

За таких обставин, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню частково у розмірі 17 689, 65 грн.

Щодо позовних вимог про розірвання договору оренди рекламних поверхонь від 01.10.2012 суд зазначає, що відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 615 ЦК України у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом.

Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.

Відповідно до п. 8.2. договору, договір припиняється за ініціативою орендодавця, у разі прострочки орендарем платежів, передбачених п. 3.2., 3.3. цього договору більш ніж три місці поспіль.

07.04.2014 позивач направив на адресу відповідача повідомлення № 4/ від 04.07.2014 про відмову від договору оренди та застосування оперативно-господарських санкцій, що підтверджується фіскальним чеком та описом вкладення від 07.04.2014 (а.с 20-21).

Тобто, на даний час договір оренди рекламних поверхонь від 01.10.2012 є припиненим за ініціативою позивача, та суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині позовних вимог про розірвання договору оренди рекламних поверхонь від 01.10.2012.

Судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (69114, АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРІНА - 97" (298600, республіка Крим, м. Ялта, вул. Єкатеринінська-Леніна, буд. 1/33, адреса для листування: 69118, м. Запоріжжя, вул. Гаврилова, буд. 18, кв. 46, код ЄДРПОУ 24873322) 15 000 (п'ятнадцять тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, 615 (шістсот п'ятнадцять) грн. 47 коп. пені, 384 (триста вісімдесят чотири) грн. 18 коп. 3 % річних, 690 (шістсот дев'яносто) грн. 00 коп. інфляційних витрат, 1 000 (одна тисяча) грн. 00 коп. штрафу, 1 539 (одна тисяча п'ятсот тридцять дев'ять) грн. 97 коп. судового збору. Видати наказ.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Суддя К.В. Проскуряков