Рішення

від 10.07.2014 по справі 910/8879/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/8879/14 10.07.14

За позовом Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі філії "Дельта-лоцман" Державного підприємства "Адміністрація морських портів України"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкордия-Юг"

про стягнення грошових коштів

Суддя Котков О.В.

У засіданні брали участь:

від позивача: Сидоренко Д.О. (представник за довіреністю);

від відповідача: не з'явилися.

В судовому засіданні 10 липня 2014 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

12 травня 2014 року до канцелярії Господарського суду міста Києва від Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі філії "Дельта-лоцман" Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (позивач) на розгляд суду надійшла позовна заява № 2280 від 30.04.2014 року в якій викладені позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкордия-Юг" (відповідач) заборгованості за договором № 248/П-11 від 01.01.2011 року в сумі 8 026,53 доларів США, що становить 91 567,45 грн. згідно офіційного курсу Національного банку України, з них: основного боргу - 7 882,08 доларів США (сім тисяч вісімсот вісімдесят два долари 08 центів) та пені - 1 44,45 доларів США (сто сорок чотири долара 45 центів).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, як Агент, не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за договором № 248/п-11 від 01.01.2011р., зокрема, у визначені договором строки не здійснив оплату вартості наданих йому позивачем, як Підприємством, послуг, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за вказаним правочином.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, участь свого представника в судові засідання не забезпечував. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.05.2014 року (суддя Котков О.В.) прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі № 910/8879/14, розгляд справи призначено на 10.06.2014 року.

06 червня 2014 року через канцелярію до суду від філії "Дельта-лоцман" державного підприємства "Адміністрація морських портів України" надійшли для залучення до матеріалів справи додаткові документи, оформлені клопотанням № 2940 від 05.06.2014 року, які долучено судом до матеріалів справи № 910/8879/14.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2014 року розгляд справи, у зв'язку з неявкою представників відповідача було відкладено до 10.07.2014 року.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до п. 3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

01 січня 2011 року між Державним підприємством "Дельта-лоцман" (надалі - Підприємство або Виконавець) та відповідачем (далі по тексту - Агент або Замовник) (разом - сторони) було укладено договір № 248/п-11 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі - Договір або Договір послуг) згідно умов п. 1.1. якого на умовах договору Підприємство зобов'язується за заявками Агента надавати послуги з лінійного і портового лоцманського проведення, послуги по перешвартуванню, перетягуванню (переміщенню) суден в акваторії порту, надавати послуги Служби регулювання руху суден (далі - СРРС) у зонах дії центрів і постів регулювання руху суден (далі - ЦРРС/ПРРС) та надавати право проходження по Бузько-Дніпровсько-лиманському, Херсонському морському каналам та глибоководному судновому ходу р. Дунай - Чорне море (далі - БДЛК, ХМК та ГСХ), а також надавати інформаційну послугу судну при проходженні судном ГСХ, а Агент зобов'язується прийняти і оплатити надані послуги. При цьому споживачем послуг "Підприємства" є "Судновласник" (в розумінні ст. 20 Кодексу торговельного мореплавства України).

18 червня 2013 року між Державним підприємством "Дельта-лоцман", відповідачем та позивачем укладено додаткову угоду № 4-13/248/П-11 до Договору за якою сторони домовилися про заміну з 13 червня 2013 року Державного підприємства "Дельта-лоцман" на Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" (копія угоди в справі).

Позивач зазначає, що на виконання умов Договору Виконавець в січні-лютому 2014 року надав Замовнику узгоджені сторонами в Договорі послуги на загальну суму - 7 882,08 доларів США, однак Замовник послуги не оплатив, внаслідок чого у відповідача, за розрахунками позивача, утворилась заборгованість за Договором в розмірі 7 882,08 доларів США.

Окрім того, позивач просить суд стягнути з відповідача санкції за неналежне виконання умов Договору щодо оплати послуг.

Оцінивши в нарадчій кімнаті наявні в матеріалах справи документи та докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як вже було встановлено судом, 01 січня 2011 року між Державним підприємством "Дельта-лоцман" та відповідачем укладено договір № 248/п-11 відповідно до п. 1.1. якого на умовах договору Підприємство зобов'язується за заявками Агента надавати послуги з лінійного і портового лоцманського проведення, послуги по перешвартуванню, перетягуванню (переміщенню) суден в акваторії порту, надавати послуги Служби регулювання руху суден у зонах дії центрів і постів регулювання руху суден та надавати право проходження по Бузько-Дніпровсько-лиманському, Херсонському морському каналам та глибоководному судновому ходу р. Дунай - Чорне море, а також надавати інформаційну послугу судну при проходженні судном ГСХ, а Агент зобов'язується прийняти і оплатити надані послуги. При цьому споживачем послуг "Підприємства" є "Судновласник" (в розумінні ст. 20 Кодексу торговельного мореплавства України).

18 червня 2013 року між Державним підприємством "Дельта-лоцман", відповідачем та позивачем було укладено додаткову угоду № 4-13/248/П-11 до Договору за якою сторони домовилися про заміну з 13 червня 2013 року Державного підприємства "Дельта-лоцман" на Державне підприємство "Адміністрація морських портів України".

За умовами п. 3 Додаткової угоди № 4-13/248/П-11 від 18.06.2013р. з 13.06.2013р. всі права та обов'язки Державного підприємства "Дельта-лоцман" за Договором послуг переходять до Державного підприємства "Адміністрація морських портів України".

За п. 2.1.1. Договору за заявками Агента у встановленому договором порядку, відповідно до діючих Правил плавання, Обов'язкових постанов. Зводу звичаїв порту тощо (далі - Правила) своєчасно і якісно виконувати лінійні і портові лоцманські проведення суден, надавати послуги по перешвартуванню, перетягуванню (переміщенню) суден в акваторії порту, надавати послуги СРРС у зонах дії ЦРРС/ПРРС та надавати право проходження по БДЛК, ХМК та ГСХ, а також надавати інформаційну послугу судну при проходженні судном ГСХ.

З матеріалів справи випливає, що в заявках № 13 від 04.01.2014р. та № 03 від 17.02.2014р. Агент просив Підприємство забезпечити проведення суден (копії заявок в справі).

Позивач зазначає, а відповідачем не спростовано, що відповідно до укладеного Договору Підприємство у січні-лютому 2014 року надавало послуги служби регулювання руху суден суднам «GREEN STARS» (Маршальські острови) та «ROSE» (Ліберія), які знаходились під агентуванням Агента і в оплату послуг за Договором Виконавець виставив Замовнику на оплату послуг рахунки: № СР-00110 від 31.01.2014 року, № СР-00111 від 02.02.2014 року та № СР-00194 від 20.02.2014 року на загальну суму 7 882,08 дол. США.

Матеріалами справи підтверджено, що Підприємством на виконання умов Договору виставлялися Агенту в оплату отриманих останнім послуг рахунки: № СР-00110 від 31.01.2014 року, № СР-00111 від 02.02.2014 року та № СР-00194 від 20.02.2014 року на загальну суму 7 882,08 доларів США, які отриманні Агентом 27.02.2014р., що підтверджується реєстрами одержаних рахунків № СР00067 та СР00102, а також поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення за реєстр. № 99028 0126536 3 (копії документів в матеріалах справи).

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 4.2. Договору встановлено, що оплата послуг проводиться Агентом наступним чином: до подання заявки Агент здійснює передплату в розмірі повної вартості, в тому числі ПДВ, послуг, що мають бути надані Підприємством на підставі цієї Заявки. Остаточний розрахунок здійснюється Агентом на протязі п'яти банківських днів з дати отримання рахунку за реквізитами, зазначеними у рахунках. Зобов'язання по оплаті вважаються виконаними Агентом з моменту зарахування грошових коштів на рахунок Підприємства. Сторонами не рідше одного разу на місяць проводиться звірянні по взаєморозрахунках.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України). Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Позивач стверджує, що вартість наданих Підприємством послуг за Договором Агент у визначеному Договором порядку та строки не оплатив, грошових коштів в оплату рахунків: № СР-00110 від 31.01.2014 року, № СР-00111 від 02.02.2014 року та № СР-00194 від 20.02.2014 року Агент Підприємству не перерахував.

Матеріали справи свідчать, що Підприємством, внаслідок неоплати Агентом послуг за Договором та виставлених в їх оплату рахунків, неодноразово виставлялися Агенту претензії №№: 894, 1364, 1858, 2195 та 2582 (копії претензії разом з доказами їх відправлення відповідачу містяться в матеріалах справи).

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 13.05.2014р. та від 10.06.2014р. відповідача було зобов'язано надати суду відзив на позов, докази на підтвердження відповідних заперечень, контррозрахунок суми заявленої до стягнення.

Всупереч вимогам вказаних ухвал контррозрахунку заявлених до стягнення сум відповідач до суду не надав та не надіслав.

З урахуванням викладеного, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, а також те, що доказів оплати послуг по Договору згідно виставлених рахунків № СР-00110 від 31.01.2014 року, № СР-00111 від 02.02.2014 року та № СР-00194 від 20.02.2014 року, станом на липень 2014 року до суду не представлено, обґрунтованими є позовні вимоги Підприємства про стягнення з Агента боргу за Договором по оплаті послуг в розмірі 7 882,08 доларів США (вартість наданих та неоплачених послуг).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Пунктом 5.4. Договору послуг, з урахуванням змін згідно додаткової угоди б/н від 21.04.2012р., встановлено, що в разі порушення строку здійснення остаточного розрахунку, передбаченого пунктом 4.2.2. і п. 4.3. Договору, Агент за вимогою Підприємства, несе перед останнім відповідальність у вигляді сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої вартості послуг за кожний день прострочення.

За ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього

Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином розмір пені, що обчислюється від суми простроченого платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З урахуванням викладеного, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, за неналежне виконання Агентом зобов'язань за Договором щодо оплати послуг, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 144,45 доларів США пені за порушення строку здійснення остаточного розрахунку, передбаченого пунктом 4.2.2. Договору за 45 (сорок п'ять) днів прострочення сплати.

Пунктом 19 Інформаційного листа "Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2009 році щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 29.06.2010р. № 01-08/369) від 01.07.2010р. чітко зазначено, що господарський суд може прийняти рішення про стягнення з відповідача суми заборгованості саме в іноземній валюті у спорах, пов'язаних із здійсненням валютних операцій у випадках і в порядку, встановлених законом (частина друга статті 192, частина третя статті 533 Цивільного кодексу України, Декрет Кабінету Міністрів України від 19.02.1993р. № 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю").

При цьому законом прямо не передбачено обов'язку господарського суду зазначати в резолютивній частині рішення про стягнення заборгованості в іноземній валюті еквівалент такої суми в гривнях.

Якщо ж у відповідних випадках позивач просить зазначити в резолютивній частині судового рішення зі спору, пов'язаного зі стягненням суми заборгованості в іноземній валюті, також і гривневий еквівалент (за офіційним курсом Національного банку України) або лише гривневий еквівалент, то суд з урахуванням конкретних обставин справи може задовольнити будь-яке з таких клопотань.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, а саме про стягнення з відповідача на користь позивача 8 026,53 доларів США, що становить 91 567,45 грн. згідно офіційного курсу Національного банку України, з них: основного боргу - 7 882,08 доларів США (сім тисяч вісімсот вісімдесят два долари 08 центів) та пені - 144,45 доларів США (сто сорок чотири долара 45 центів).

Судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 1 831,34 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкордия-Юг" (ідентифікаційний код 36197940, адреса: 99011, м. Севастополь, вул. Адм. Октябрьського, буд. 15/2, р/р 26007060124489 в СФ КБ «Приватбанк» м. Севастополь, МФО банка 324935, код ОКПО банка 22260486, р/р 26007054801495 (дол. США) SWIFT: PBANUA2X SEV, Банк - кореспондент: Deutsche Bank Trust Company Americas NEW YORK, NY, USA SWIFT: BKTRUS 33 Account into corr. Bank: 04182358), або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (ідентифікаційний код юр. особи: 38727770, адреса: 01135, м. Київ, просп. Перемоги, буд. 14) в особі філії "Дельта-лоцман" Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (ідентифікаційний код 38728507, адреса: 54017, м. Миколаїв, вул. Лягіна, буд. 27, р/р 260091640 (UAN) у відділенні ПУМБ в м. Миколаїв, МФО 334851, для платежів в доларах США: PUBLIC JOINT STOCK COMPANY «FIRST UKRAINIAN INTERNATIONAL BANK» 2a, Universitetskaya Str., 83001, Donetsk, Ukraine SWIFT Code: FUIB UA 2X MFO 334851 р/р 260091640 (USD)), або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу - 7 882,08 доларів США (сім тисяч вісімсот вісімдесят два долари 08 центів), пені - 1 44,45 доларів США (сто сорок чотири долара 45 центів) та судові витрати - 1 831,34 грн. (одна тисяча вісімсот тридцять одна гривня 34 копійки). Видати наказ.

Копію даного рішення направити відповідачу по справі № 910/8879/14.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 14.07.2014р.

Суддя О.В. Котков