Рішення

від 15.07.2014 по справі 909/651/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2014 р. Справа № 909/651/14

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Фрич М. М., при секретарі судового засідання Ковалюк С. Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з додатковою відповідальністю

"Івано-Франківське обласне підприємство автобусних станцій",

вул. Залізнична, 30, м. Івано-Франківськ,76018

до відповідача: Івано-Франківського обласного благодійного фонду "Жива вода"

вул. Ірчана, 14а, с. Пядики, Коломийський район,

Івано-Франківська область

про стягнення заборгованості по орендній платі.

за участю представників сторін:

Від позивача: Сливоцька Н.Р. - юрисконсульт, (довіреність № б/н від 16.06.14р.)

Від відповідача представники не з'явилися.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з додатковою відповідальністю "Івано-Франківське обласне підприємство автобусних станцій" заявило позовну вимогу до Івано-Франківського обласного благодійного фонду "Жива вода" про стягнення заборгованості по орендній платі.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 17.06.2014 року прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі і призначено розгляд справи на 01.07.2014 року. Судове засідання 01.07.2014 року не відбулось у зв'язку з відсутність судді з поважних причин. Ухвалою суду від 03.07.2014 року призначено розгляд справи на 15.07.2014 року.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд позов задоволити. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив. З приводу цього варто вказати таке.

Відповідно до підпункту 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

За таких обставин, згідно ст. 75 ГПК України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази у відповідності до ст. 43 ГПК України, суд встановив, що 01.11.2012 року між товариством з додатковою відповідальністю "Івано-Франківське обласне підприємство автобусних станцій" (надалі за текстом - позивач/орендодавець) в особі генерального директора Запухляка З.М. та Івано-Франківським обласним благодійним фондом "Жива вода" (надалі за текстом - відповідач/орендар) в особі керівника Палагея Миколи Володимировича було укладено договір оренди частини нежитлового приміщення, відповідно до умов якого позивач передав відповідачу в оренду частину нежитлового приміщення автостанції площею 9 кв. м., розташованого в м. Коломия по вул. Антоненка-Давидовича, 15 а.

Прийом-передача частини нежитлового приміщення від орендодавця до орендаря відбувся 01 листопада 2012 року відповідно до акту здачі-приймання, який був підписаний обома сторонами.

Позивач стверджує, що відповідач сплачував орендну плату, але не завжди виконував свої зобов'язання в повному обсязі і не завжди вчасно. Починаючи з кінця 2013 року відповідач, за словами позивача, припинив вносити плату, продовжуючи при цьому користуватись орендованим приміщенням.

З позовної заяви вбачається, що в грудні 2014 року ТДВ "Івано-Франківське обласне підприємство автобусних станцій" надіслало відповідачу три примірника додатку №1 до договору щодо продовження договору на термін до 31 грудня 2014 року. Відповіді від відповідача позивач не отримав, а тому на підставі п.7.9. договору його було пролонговано на той самий строк.

За словами позивача, у лютому 2014 року п. Палагей М.В. звернувся до ТДВ "Івано-Франківське обласне підприємство автобусних станцій" з заявою про розірвання договору оренди. Відповідно до п.4.1. договору орендар має право відмовитись від договору, попередивши орендодавця за 30 днів до припинення.

04 березня 2014 року позивачем було видано наказ №26 "Про розірвання договору оренди нежитлового приміщення від 01 листопада 2012 року та припинення нарахування орендної плати", де в п.1 передбачалося розірвання договору з 01 березня 2014 року, а в п.3 зобов'язано відповідача провести остаточний розрахунок по орендній платі та оплаті за комунальні послуги до 15 квітня 2014 року.

Позивач вказує, що оплата боргу з моменту розірвання договору не проводилась і 13.05.2014 року відповідачу було надіслано претензію №01-503 про заборгованість по орендній платі та попереджено, що у разі несплати боргу, справа буде передана до суду. За словами позивача, відповіді від відповідача не надійшло.

З позовної заяви вбачається, що станом на 01.06.2014 року заборгованість відповідача з орендної плати перед позивачем становить 4 057 грн. 48 коп., з яких:3 880 грн. 50 коп. - орендна плата, 176 грн. 96 коп. - рахунок за комунальні послуги.

З огляду на викладене, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором оренди частини приміщення від 01 листопада 2012 року в сумі 4 163 грн. 96 коп., з яких: 3 880 грн. 52 коп. - заборгованість за орендну плату, 176 грн. 96 коп. - за комунальні послуги, 106 грн. 48 коп. - пені.

Відповідач відзиву на позов та будь-яких пояснень стосовно обставин справи суду не подав, в судове засідання не з'являвся.

Виходячи з матеріалів справи та керуючись вимогами діючого законодавства, суд дійшов в спірному випадку наступних висновків.

За змістом ст.11 Цивільного кодексу України (надалі за текстом - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір. Аналогічне правило випливає із ст. 509 ЦК України. З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди частини приміщення від 01.11.2012 року. Відповідно до п.7.1. договору цей договір набирає чинності з 01 листопада 2012 року і діє до 31 грудня 2013 року.

Згідно акту здачі-приймання частини приміщення від 01.11.2012 року, копія якого міститься в матеріалах справи, позивач ТДВ "Івано-Франківське обласне підприємство автобусних станцій" та відповідач Івано-Франківський обласний благодійний фонд "Жива вода" уклали даний акт здачі-приймання частини нежитлового приміщення про наступне: орендодавець передав, а орендар прийняв частину нежитлового приміщення площею 9 кв. м., що знаходиться в Івано-Франківській області, м. Коломия по вул. Антоненка-Давидовича, 15 в приміщенні автостанції. Під час передачі приміщення сторони провели візуальний огляд стану приміщення. В результаті огляду сторони дійшли згоди, що приміщення знаходиться в належному стані, придатному для використання за призначенням. Вказаний акт підписаний двома сторонами та скріплений печатками.

Відповідно до вимог ст. 629 ЦК України договір є обов'язковий для виконання сторонами. Стаття 526 ЦК України встановлює, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частина приміщення, яке передається в оренду за договором, знаходиться в приміщенні автостанції за адресою: Івано-Франківська область, м. Коломия, вул. Антоненка-Давидовича, 15, площею 9 км. м. і є нежитловим приміщенням (п.1.2. договору). Приміщення надається орендареві для використання його у забезпеченні громадян товарами та послугами (п.1.3. договору).

Відповідно до вимог ст. 629 ЦК України договір є обов'язковий для виконання сторонами. Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до п.3.2. договору орендодавець зобов'язується надати приміщення орендареві в трьох-денний строк з моменту укладання цього договору у справному стані, належному для використання його за призначенням, за актом здачі-приймання, в якому зазначається технічний стан приміщення і інженерного устаткування на момент передачі в оренду. Орендар у свою чергу зобов'язався використовувати приміщення відповідно до умов договору (п.4.2. договору).

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Пунктом 2.1. договору встановлено, що приміщення передається орендодавцем і приймається в оренду орендарем на умовах сплати останнім орендодавцю плати за користування приміщенням шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок, зазначений орендодавцем в п.9 цього договору. Згідно п.2.2. договору плата за користування орендарем приміщенням складає: 600 гривень з ПДВ. Орендна плата сплачується орендарем не пізніше 10-го числа місяця, наступного за звітним, на рахунок орендодавця. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (індексація).

Відповідно до п.2.3. договору компенсація орендарем орендодавцю плати за спожиті комунальні послуги не входить до орендної плати, а оплачується орендарем по виставлених орендодавцем рахунках.

Таким чином, позивач свої зобов'язання за договором виконав, передав відповідачу за актом здачі-приймання приміщення для використання за призначенням. Як вбачається з матеріалів справи відповідно до наказу №26 від 04.03.2014 року, виданого ТДВ "Івано-Франківське обласне підприємство автобусних станцій", розірвано договір оренди частини нежитлового приміщення від 01.11.2012 року з 01 березня 2014 року. Вказаний наказом зобов'язано відповідача провести остаточний розрахунок по орендній платі та оплаті за комунальні послуги в термін до 15 квітня 2014 року.

13.05.2014 року позивачем надіслано на адресу відповідача претензію №01-503 про заборгованість по орендні платі, в якій позивач вимагає сплатити заборгованість по орендній платі на розрахунковий рахунок орендодавця в розмірі 4 157 гривень 49 копійок, з яких: 3880 грн. 52 коп. - орендна плата, 176 грн. 96 коп. - комунальні послуги.

Однак, відповідач вказаних вимог не виконав, не сплатив позивачу заборгованість по орендній платі та комунальні послуги. В суду відсутні докази, які б вказували на протилежне.

Разом з тим, відповідно до ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6.3. договору встановлено, що у випадку заборгованості по виплаті орендної плати орендар сплачує орендодавцеві пеню в розмірі 0,1 відсотків від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня.

На підставі викладеного позивачем нарахована пеня в розмірі 106 грн. 48 коп., що підтверджується наявним в матеріалах справи розрахунком.

Відповідач проти наявності даної заборгованості не заперечив, не подав суду жодних доказів, які б підтверджували його позицію стосовно обставин справи.

В силу ст.22 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) сторони користуються рівними процесуальними правами. Сторони мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу, оскаржувати судові рішення господарського суду в установленому цим Кодексом порядку, а також користуватися іншими процесуальними правами, наданими їм цим Кодексом. Відповідач своїми процесуальними правами не скористався, адже жодного разу не з'явився в судове засідання і не подав суду будь-яких пояснень та доказів, які б свідчили про належне виконання ним своїх зобов'язань за договором оренди частини приміщення від 01.11.2012 року.

За таких обставин суд, дослідивши подані позивачем докази і на підставі цих доказів з урахуванням обставин по справі та діючого законодавства дійшов до висновку про обґрунтованість вимог позивача.

Крім того, варто зазначити, що в позовній заяві позивач просить суд стягнути заборгованість за договором з товариства з обмеженою відповідальністю "Реабілітаційний центр Енотера-Карпати", зазначивши при цьому, що товариство з обмеженою відповідальністю "Реабілітаційний центр Енотера-Карпати" є правонаступником відповідача Івано-Франківського обласного благодійного фонду "Жива вода" в результаті реорганізації. Проте, суд не вправі задовольнити таке прохання позивача з огляду на таке: відповідачем по справі є саме Івано-Франківський обласний благодійний фонд "Жива вода"; договір оренди частини приміщення від 01.11.2012 року було укладено з Івано-Франківським обласним благодійним фондом "Жива вода"; позивач не надав суду документів, які б підтверджували те, що товариство з обмеженою відповідальністю "Реабілітаційний центр Енотера-Карпати" є правонаступником відповідача Івано-Франківського обласного благодійного фонду "Жива вода". В спірному випадку, суд вважає за правильне стягнути заборгованість саме з відповідача вказаного в позовній заяві - Івано-Франківського обласного благодійного фонду "Жива вода".

Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

В силу статті 49 ГПК України, судові витрати слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, ч.3 ст.549, ст. ст. 629, 759 Цивільного кодексу України, ст.ст. 22, 32, 43, 44, 49, 82 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задоволити.

Стягнути з відповідача Івано-Франківського обласного благодійного фонду "Жива вода" / Івано-Франківська область, Коломийський район, с. П'ядики, вул. Ірчана, 14 а, ідентифікаційний код 34851047 / на користь позивача товариства з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківське обласне підприємство автобусних станцій" / 76018, вул. Залізнична, 30, м. Івано-Франківськ, р/р26001500051028 в ПАТ "Креді Агріколь банк", МФО 300614, код 03116967 / заборгованість за договором оренди частини приміщення від 01.11.2012 року в сумі 4 163 грн. 96 коп. (чотири тисячі сто шістдесят три гривні дев'яносто шість копійок) , з яких: 3 880 грн. 52 коп. (три тисячі вісімсот вісімдесят гривень п'ятдесят дві копійки) - заборгованість по орендній платі, 176 грн. 96 коп. (сто сімдесят шість гривень дев'яносто шість копійок) - заборгованість за комунальні послуги, 106 грн. 48 коп. (сто шість гривень сорок вісім копійок) - нарахованої пені

та судовий збір в розмірі 1 827 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень).

Видати наказ після вступу рішення в законну силу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 18.07.14

Суддя Фрич М. М.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"