Рішення

від 12.06.2014 по справі 910/6082/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/6082/14 12.06.14

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Молочна країна»

До товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Еліт»

Про стягнення 245312,21 грн.

Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

від позивача Іщенко Д.Ю. (за дов.)

від відповідача не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду міста Києва звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Молочна країна» до товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Еліт» про стягнення за договором поставки № 184 від 09.07.2013 224304,66 грн., з яких: 210000,00 грн. боргу, 9593,00 грн. пені, 2213,77 грн. трьох процентів річних, 2497,89 грн. інфляційних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за отриманий товар.

Ухвалою суду від 07.04.2014 порушено провадження у справі №910/6082/14.

Ухвалою суду від 29.05.2014 продовжено строк вирішення спору на п'ятнадцять днів.

Відповідач проти задоволення позову заперечив, посилаючись на наступне. Видаткові накладні № РН-0001767, № РН-0001768 не містять прізвища особи, яка прийняла товар, печатки підприємства чи реквізитів довіреності, за якою особа прийняла товар, що свідчить про відсутність поставки за даним накладними. Видаткова накладна № РН-0002077 не містить підпису та прізвища особи, яка прийняла товар. Про відсутність поставок, на думку відповідача, також свідчить відсутність у нього товарно-транспортних накладних на поставку (перевезення) даного товару. Крім того відсутні супровідні документи до товару. На думку відповідача, акт звірки взаєморозрахунків від 31.10.2013 не є належним доказом наявності у нього заборгованості.

Позивачем подано заяву про збільшення розміру позовних вимог до 245312,21 грн., з яких: 211174,37 грн. боргу, 14292,73 грн. пені, 4218,21 грн. трьох процентів річних, 15626,90 грн. інфляційних.

Під час розгляду справи від позивача витребувано розрахунок пені окремо за кожною поставкою, стягнення якої є предметом позову.

Відповідач явку представника в судове засідання 12.06.2014 не забезпечив, про день та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

09.07.2013 між товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Молочна країна» (постачальником) та товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Еліт» (покупцем) укладено договір поставки № 184 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого постачальник виготовляє та передає у власність покупцеві, а покупець приймає та оплачує молочну продукцію (далі - товар).

Найменування, кількість, ціна та інші індивідуально визначені відомості про товар визначаються у специфікації, яка є невід'ємною частиною цього Договору (п. 1.2 Договору).

Відповідно до п. 3.7 Договору відсутність у постачальника документів (накладних та інших супровідних документів), при прийманні товару може бути підставою для відмови від приймання товару.

Згідно з п. 4.3 Договору покупець оплачує поставлений товар протягом 28 календарних днів з моменту отримання товару покупцем.

Позивачем поставлено товару на загальну суму 1395200,00 грн. за наступними видатковими накладними: № РН-0001438 від 10.07.2013 на суму 170000,00 грн. (рахунок-фактура № СФ-0001438 від 10.07.2013), РН-0001439 від 10.07.2013 на суму 170000,00 грн. (рахунок-фактура № СФ-0001439 від 10.07.2013), № РН-0001767 від 07.08.2013 на суму 172000,00 грн. рахунок-фактура № СФ-0001767 від 07.08.2013), РН-0001768 від 07.08.2013 на суму 172000,00 грн. (рахунок-фактура № СФ-0001768 від 07.08.2013), № РН-0001927 від 21.08.2013 на суму 172000,00 грн. (рахунок-фактура № СФ-0001927 від 21.08.2013), № РН-0001939 від 22.08.2013 на суму 185200,00 грн. (рахунок-фактура № СФ-0001939 від 22.08.2013), № РН-0002076 від 05.09.2013 на суму 177000,00 грн. (рахунок-фактура № СФ-0002076 від 05.09.2013) та № РН-0002077 від 05.09.2013 на суму 177000,00 грн. (рахунок-фактура № СФ-0002077 від 05.09.2013).

31.10.2013 між сторонами складено акт звірки взаєморозрахунків, за яким станом на 31.10.2013 заборгованість відповідача складала 230000,00 грн..

Даний акт містить підпис повноважного представника відповідача, який скріплений печаткою товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Еліт», що, в силу абзацу 2 частини 2 статті 207 Цивільного кодексу України, є зовнішнім реквізитом відповідача, який засвідчує легітимність підпису перед третіми особами. При цьому відповідач не посилається на незаконне використання його печатки чи наявність службового розслідування за фактом незаконного використання печатки. Не надано відповідачем й доказів звернення до правоохоронних органів стосовно цих же обставин.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» акт звірки взаєморозрахунків є зведеним обліковим документом, який відображає загальну суму заборгованості, та фіксує стан розрахунків між сторонами.

Відповідно до інформаційного листа Вищого господарського суду України від 07.04.2008 №01-8/211 «Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України» діями, вчиненими боржником на підтвердження визнання ним суми боргу, можуть бути будь-які дії, які свідчать, що боржник визнав себе зобов'язаною особою по відношенню до кредитора. Зокрема, до дій які свідчать про визнання боргу можуть відноситися: повне або часткове визнання претензії, часткове погашення самим боржником чи за його згодою іншою особою основного боргу і (або) неустойки, сплата процентів по основному боргу; прохання про відстрочку виконання.

Як вбачається з вказаного акту, відповідач виконував Договір, прийнявши товар та сплативши його частину, в тому числі повністю оплачено товар за накладними № РН-0001767, № РН-0001768, які, на думку відповідача, оформлені не належним чином.

Під час розгляду справи відповідачем не наведено жодних доказів недостовірності доводів позивача про постачання товару та, відповідно, отримання його відповідачем, а також щодо здійснених оплат.

З огляду на викладене суд не приймає до уваги посилання відповідача на відсутність у нього сертифікатів якості на товар та товарно-транспортних накладних.

За твердженням позивача, залишилась непогашеної заборгованість на суму 33000,00 грн. за накладною № РН-0002076 від 05.09.2013 та на суму 177000,00 грн. за накладною № РН-0002077 від 05.09.2013.

Оцінюючи доводи відповідача щодо не підписання накладної № РН-0002076 від 05.09.2013 на суму 177000,00 грн., суд вважає за необхідне відзначити, що на вказаній накладній міститься відтиск печатки товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Еліт».

Отже, вищевказаний документ є допустимим та достатнім доказом, в розумінні ст. 34 ГПК України, підтвердження одержання відповідачем товару на суму 177000,00 грн..

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з приписами ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 210000,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків, сплата неустойки.

Пунктом 8.4 Договору передбачено, що за порушення строків оплати покупець сплачує постачальнику пеню в подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, яка діяла на момент прострочення платежу.

Крім того, в силу статті 625 ЦК України боржник на вимогу кредитора у випадку прострочення грошового зобов'язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Товар, поставлений за накладними № РН-0002076 від 05.09.2013 на суму 177000,00 грн. та № РН-0002077 від 05.09.2013 на суму 177000,00 грн. підлягав оплаті до 03.10.2013.

Відповідачем товар за накладною № РН-0002076 від 05.09.2013 частково повернуто, частково оплачено.

Позивач скористався своїм правом, передбаченим ст. 534 ЦК України, зарахувавши частину з отриманих коштів в рахунок погашення вимог процентів і неустойки. Зокрема, згідно зі ст. 534 Цивільного кодексу України у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором: у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання; у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; у третю чергу сплачується основна сума боргу.

За відсутності інших приписів у договорі право визначати черговість погашення вимог на момент отримання коштів в силу закону належить кредитору, у зв'язку з чим він не пов'язаний призначенням платежу, яке визначено боржником у платіжному документі. Договір не містить заборони встановлювати позивачу черговість погашення вимог.

Станом на день подачі позову до суду (03.04.2014) відповідач повинен був сплатити 211174,37 грн. боргу 14292,73 грн. пені, 4218,21 грн. трьох процентів річних, 15626,90 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи рішення суд зобов'язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню в повному обсязі

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Еліт» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 115 літ. «А», код 34965659) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Молочна країна» (04060, м. Київ, вул. Ольжича, 29, код 38567705) 226801,27 грн. боргу з урахуванням індексу інфляції, 14292,73 грн. пені, 4218,21 грн. трьох процентів річних, 4906,24 грн. судового збору.

Рішення підписано 16.07.2014.

Суддя С. А. Ковтун