Рішення

від 11.07.2014 по справі 910/9715/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/9715/14 11.07.14

Суддя Отрош І.М., розглянувши справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Охоронна агенція "Сердолік" доПублічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" простягнення 36614 грн 66 коп. Представники: від позивача:не з'явились від відповідача:не з'явились ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

21.05.2014 до Господарського суду м. Києва надійшла позовна Товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронна агенція "Сердолік" з вимогами до Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" про стягнення 24766 грн 85 коп. заборгованості за договором про закупівлю послуг, пов'язаних з особистою безпекою (послуг з охорони об'єктів ПАТ "Укртрансгаз", які знаходяться на балансі УМГ "Львівтрансгаз") № 1311000286 від 20.11.2013, в тому числі 24039 грн 73 коп. основного боргу, 329 грн 42 коп. пені та 397 грн 70 коп. інфляційних втрат.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного між сторонами договору про закупівлю послуг, пов'язаних з особистою безпекою (послуг з охорони об'єктів ПАТ "Укртрансгаз" які знаходяться на балансі УМГ "Львівтрансгаз") № 1311000286 від 20.11.2013 не виконав взяті на себе зобов'язання, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість у розмірі 24039 грн 73 коп. за актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) № С-00000371 від 31.12.2013 та № С-00000026 від 31.01.2014 , крім того у зв'язку з неналежним виконання зобов'язань за договором позивачем нараховано пеню у розмірі 329 грн 42 коп. та 397 грн 70 коп. інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.05.2014 порушено провадження у справі № 910/9715/14 та справу призначено до розгляду на 16.06.2014.

16.06.2014 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду та заява про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача 12574 грн 98 коп. основного боргу, 660 грн 62 коп. пені та 1258 грн 18 коп. пені.

16.06.2014 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.06.2014 розгляд справи відкладено на 23.06.2014, у зв'язку із неявкою у судове засідання представника відповідача та необхідністю подання сторонами додаткових доказів у справі.

18.06.2014 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про зміну розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача 10656 грн 13 коп. основного боргу за актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № С-00000058 від 28.02.2014, 660 грн 62 коп. пені та 1258 грн 18 коп. інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.06.2014 розгляд справи відкладено на 11.07.2014, у зв'язку із неявкою у судове засідання представника відповідача.

Представники позивача та відповідача у судове засідання 11.04.2014 не з'явились, клопотань про відкладення розгляду справи не подали, вимоги суду не виконали, про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

У судовому засіданні 11.07.2014 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши надані суду докази, суд

ВСТАНОВИВ:

20.11.2013 між Публічним акціонерним товариством «Укртрансгаз» в особі філії УМГ «Львівтрансгаз» (замовник за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Охоронна агенція «Сердолік» (виконавець за договором) укладено договір про закупівлю послуг, пов'язаних з особистою безпекою (послуг з охорони об'єктів ПАТ "Укртрансгаз" які знаходяться на балансі УМГ "Львівтрансгаз") № 1311000286, відповідно до умов якого виконавець приймає на себе зобов'язання надати послуги пов'язані з особистою безпекою (послуги з охорони Угерського ВВРіСП (їдальня, готель), на об'єкті замовника, адреса та розташування якого зазначені сторонами у дислокації (додаток № 1 до договору), а замовник зобов'язується прийняти послуги виконавця у встановлений сторонами час дії договору і щомісячно сплачувати виконавцю плату за отримані послуги. Послуги надаються замовнику з 20.11.2013 по 19.11.2014 включно.

Згідно до пункту 11.1. договору даний договір набирає чинності з 20.11.2013 та діє до 19.11.2014 включно, а в частині розрахунків - до повного виконання.

У відповідності до пункту 3.1 договору загальна вартість договору про закупівлю послуг пов'язаних з особистою безпекою (послуг з охорони Угерського ВВРіСП (їдальня, готель), за рік складає 140940 грн , в т.ч. ПДВ 20 % - 23490 грн. Загальна вартість договору визначена із врахуванням податку на додану вартість та вартості всіх витрат, пов'язаних з виконанням договору, до моменту його повного завершення. Якщо для виконання договору необхідно здійснити витрати, обов'язок по сплаті яких прямо не покладений на замовника, такі витрати покладаються на виконавця.

Вартість охоронних послуг по Договору на кожний окремий місяць розраховується на підставі дислокації та розрахунків (додатки №№ 1, 2, 3 до договору), відповідно до фактичної кількості годин надання цих послуг в кожному окремому місяці та їх вартості. Фактична кількість годин надання цих послуг в кожному окремому місяці фіксується актом про надання послуг (пункту 3.2. договору)

Відповідно до пункту 3.3. договору до 02 числа кожного місяця виконавець складає і надає замовнику для підписання акт про надання послуг за попередній місяць та рахунок на оплату послуг по договору, замовник протягом 5 календарних днів підписує ці акти, та повертає один примірник виконавцю.

Положеннями пункту 3.4. договору передбачено, що оплата за послуги виконавця здійснюється замовником щомісячно згідно рахунку протягом 90 календарних днів після підписання акту про надання послуг у попередньому місяці, шляхом перерахування відповідної суми грошових коштів на банківський рахунок виконавця.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки, та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з нормами статті 978 Цивільного кодексу України за договором охорони охоронець, який є суб'єктом підприємницької діяльності, зобов'язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються. Володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов'язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату.

Як встановлено судом, на виконання у мов договору позивачем було надано послуги з з охорони на умовах, передбачених укладеним між сторонами договором про закупівлю послуг, пов'язаних з особистою безпекою (послуг з охорони об'єктів ПАТ "Укртрансгаз" які знаходяться на балансі УМГ "Львівтрансгаз") № 1311000286 від 20.11.2013, що підтверджується підписаними та скріпленими печатками обох сторін актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) № С-00000371 від 31.12.2013 на суму 12051 грн 58 коп. та № С-00000026 від 31.01.2014 на суму 11988 грн 15 коп., належним чином засвідчені копії яких наявні в матеріалах справи.

Судом встановлено, що відповідач в порушення умов договору та норм чинного законодавства не виконав взяті на себе зобов'язання щодо своєчасної оплати отриманих послуг згідно з договором про закупівлю послуг, пов'язаних з особистою безпекою (послуг з охорони об'єктів ПАТ "Укртрансгаз" які знаходяться на балансі УМГ "Львівтрансгаз") № 1311000286 від 20.11.2013 за актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) № С-00000371 від 31.12.2013 та № С-00000026 від 31.01.2014, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість перед виконавцем за спожиті послуги у розмірі 24039 грн 73 коп.

16.06.2014 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва відповідач в підтвердження сплати заборгованості за отримані послуги надав платіжні доручення № 11531 від 28.05.2014 на суму 12051 грн 58 коп. та № 12070 від 06.06.2014 на суму 11988 грн 15 коп.

Відповідно до пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Згідно з частиною 2 статті 80 Господарського процесуального кодексу України у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Розглянувши надані відповідачем докази сплати заборгованості після порушення провадження у справі, дослідивши матеріали справи, суд вважає за доцільне припинити провадження у справі в частині стягнення з відповідача суми заборгованості за спожиті послуги з охорони у розмірі 24039 грн 73 коп.

У судовому засіданні 23.06.2014 представник позивача підтримав заяву про зміну розміру позовних вимог, подану до відділу діловодства суду 18.06.2014, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 10656 грн. 13 коп., що виникла у зв'язку з не платою відповідачем акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № С-00000058 від 28.02.2014, інфляційні втрати у розмірі 1258 грн. 18 коп. та пені у розмірі 660 грн. 62 коп., нараховані за період з 01.04.2014 по 28.05.2014 за актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № С-00000371 від 31.12.2013, з 02.05.2014 по 06.06.2014 за актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № С-00000026 від 31.01.2014 та з 30.05.2014 по 16.06.2014 за актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № С-00000058 від 28.02.2014.

Згідно з пунктом 3.11. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 Господарським процесуальним кодексом, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи- об'єднання позовних вимог, чи- зміну предмета або підстав позову.

Подана позивачем заява про зміну розміру позовних вимог розцінюється судом як заява про збільшення позовних вимог.

Відповідно до частини 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Нормами частини 6 статті 22 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Відповідно до положень пункту 3.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 визначено, що під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Таким чином, суд приймає заяву про збільшення позовних вимог та розглядає вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги у розмірі 10656 грн 13 коп., інфляційних втрат у розмірі 1258 грн 18 коп. та пені у розмірі 660 грн 62 коп.

Судом встановлено, що відповідач в порушення умов договору та норм чинного законодавства не виконав взяті на себе зобов'язання щодо своєчасної оплати отриманих послуг згідно з договором про закупівлю послуг, пов'язаних з особистою безпекою (послуг з охорони об'єктів ПАТ "Укртрансгаз" які знаходяться на балансі УМГ "Львівтрансгаз") № 1311000286 від 20.11.2013 за актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № С-00000058 від 28.02.2014, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість перед постачальником за спожиті послуги у розмірі 10656 грн 13 коп., що також не було спростовано відповідачем, зокрема, відповідачем не надано суду доказів оплати орендних платежів на суму 10656 грн 13 коп. Крім того, сторонами було підписано акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.12.2013 по 14.05.2014.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на вищенаведене та встановленням факту невиконання відповідачем обов'язку з оплати отриманих послуг з охорони за договором про закупівлю послуг, пов'язаних з особистою безпекою (послуг з охорони об'єктів ПАТ "Укртрансгаз" які знаходяться на балансі УМГ "Львівтрансгаз") № 1311000286 від 20.11.2013 за актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № С-00000058 від 25.08.2014, вимоги позивача про стягнення 10656 грн 13 коп. з відповідача підлягають задоволенню у повному обсязі.

У зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь інфляційні втрати у розмірі 1258 грн 18 коп. та пені у розмірі 660 грн 62 коп. за період прострочення, вказаний в розрахунку, доданому до позовної заяви, а саме з 01.04.2014 по 28.05.2014 за актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № С-00000371 від 31.12.2013, з 02.05.2014 по 06.06.2014 за актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № С-00000026 від 31.01.2014 та з 30.05.2014 по 16.06.2014 за актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № С-00000058 від 28.02.2014.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Згідно з частинами 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Нормами статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з умовами розділу 8 договору за невиконання взятих на себе за цим договором зобов'язань замовник несе відповідальність згідно чинного законодавства України. У випадкунесвоєчасної (неповної) оплати послуг охорони замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ (що діяла в період, за який нараховується пеня) від суми простроченої плати за кожний день прострочення платежів.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з положеннями пунктів 3.1 та 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур'єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.97 N 62-97р; цього листа вміщено в газеті "Бизнес" від 29.09.97 N 39, а також в інформаційно-пошукових системах "Законодавство" і "Ліга".

Відповідно до пункту 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Дії відповідача є порушенням умов договору, що є підставою для застосування відповідальності (нарахування пені) відповідно до пункту 8.2 договору та захисту майнових прав та інтересів позивача відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України.

З огляду на вищенаведене та доведення факту несвоєчасності виконання грошового зобов'язання за договором, позивачем було правомірно нараховано інфляційні втрати та пеню. Перевіривши наданий позивачем арифметичний розрахунок інфляційних втрат у розмірі 1258 грн 18 коп. та пені у розмірі 660 грн 62 коп., суд вважає його обґрунтованим та таким, що відповідає приписам законодавства про порядок та строки нарахування, у зв'язку з чим вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 1258 грн. 18 коп. та пені у розмірі 660 грн 62 коп., нарахованих за період прострочення з 01.04.2014 по 28.05.2014 за актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № С-00000371 від 31.12.2013, з 02.05.2014 по 06.06.2014 за актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № С-00000026 від 31.01.2014 та з 30.05.2014 по 16.06.2014 за актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № С-00000058 від 28.02.2014, підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору (частина 2 статті 49 Господарського процесуального кодексу України).

На підставі викладеного, керуючись ст. 43, ч. 1, 2 ст. 49, п. 1-1 ч. 1, ч. 2 ст. 80, ст.ст. 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" (01021, м. Київ, Кловський узвіз, буд. 9/1, ідентифікаційний код 30019801) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронна агенція "Сердолік" (04074, м. Київ, вул. Коноплянська, буд. 18, ідентифікаційний код 34891928) заборгованість за актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № С-00000058 від 28.02.2014 у розмірі 10656 (десять тисяч шістсот п'ятдесят шість) грн 13 коп., інфляційні втрати у розмірі 1258 (одна тисяча двісті п'ятдесят вісім) грн 18 коп., пеню у розмірі 660 (шістсот шістдесят) грн 62 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 06 коп.

3. Припинити провадження у справі № 910/9715/14 в частині вимог про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" основного боргу у розмірі 24039 грн 73 коп. за актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) № С-00000371 від 31.12.2013 та № С-00000026 від 31.01.2014 .

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено: 16.07.2014

Суддя І.М. Отрош