Рішення

від 07.07.2014 по справі 910/8211/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/8211/14 07.07.14

За позовом публічного акціонерного товариства "Краснодонський м'ясокомбінат "

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення 205.882,05 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники:

позивача: Мельнікова В.Б. - за довіреністю від 24.01.2014 № 86;

відповідача: не з'явилися.

С У Т Ь С П О Р У :

Публічне акціонерне товариство "Краснодонський м'ясокомбінат " звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 205.882,05 грн.

Позивач свої вимоги мотивує тим, що відповідачем порушено грошове зобов'язання за укладеним між ними Договором від 29.08.2013 № 4500, відповідач оплату вартості отриманого від позивача товару на користь останнього не здійснив, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 191.032,09 грн та звернення позивача до господарського суду за захистом свого порушеного права та охоронюваного законом інтересу шляхом стягнення з відповідача вказаної суми боргу.

Також позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 8.164,77; три відсотки річних в сумі 1.884,17 грн; інфляційні нарахування в сумі 764,12 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.05.2014 прийнято позовну заяву публічного акціонерного товариства "Краснодонський м'ясокомбінат " до розгляду та порушено провадження у справі № 910/8211/14.

Винесені судом ухвали у даній справі надсилалися відповідачеві на адресу його місцезнаходження, яка відповідає відомостям, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Крім того, в матеріалах даної справи містяться повідомлення поштового зв'язку про вручення відповідачеві поштових відправлень суду особисто. Враховуючи наведене, відповідач повідомлений судом про дату, час та місце розгляду даної справи належним чином.

Проте, відповідач в судові засідання не з'явився, свого повноважного представника не направив, обґрунтованих пояснень з цього приводу до суду від відповідача не надходило.

Окрім того, відповідач відзиву на позов, в порядку передбаченого ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, суду не надав, а тому відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 07 липня 2014 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши доводи повноважного представника позивача по суті спору та дослідивши наявні у матеріалах даної справи докази, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В :

Між публічним акціонерним товариством "Краснодонський м'ясокомбінат ", як постачальником, (далі - позивач) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, як покупцем, (далі - відповідач) укладено Договір від 29.08.2013 № 4500 (далі - Договір), за умовами якого позивач зобов'язується виробити та поставити окремими партіями м'ясну та ковбасну продукцію (далі - товар) згідно заявок відповідача, а останній зобов'язується прийняти і оплатити за встановленими цінами товар на протязі 30 (тридцяти) календарних днів з моменту поставки (п.п. 1.1, 3.1 Договору).

Кількість, асортимент, ціна конкретної партії визначається в накладних, які є невід'ємною частиною Договору (п. 1.2 Договору).

Сторонами визначено, що за порушення строку оплати поставленого товару відповідач сплачує пеню в розмірі 0,5 % від суми прострочення за кожен день, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, а також 3 % річних і інфляційних втрат за весь час прострочення (п. 5.2 Договору).

Відповідно до статей 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків (зобов'язань), які повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Виходячи з умов Договору, даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки, а тому, права і обов'язки сторін визначаються, у тому числі, положеннями глави 54 Цивільного кодексу України.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частини 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Так, позивач на підставі Договору і замовлень відповідача поставив останньому товар загальною вартістю 191.032,09 грн.

Наведена фактична обставина підтверджується накладними від 01.09.2013 № 0109533 на суму 150.119,59 грн та від 15.09.2013 № 1509037 на суму 40.912,50 грн, які підписані відповідачем і скріплені відбитками його печатки. (засвідчені копії вказаних накладних наявні в матеріалах справи у вигляді засвідчених копій).

Товар поставлений за накладною від 01.09.2013 № 0109533 був повернутий відповідачем позивачеві на загальну суму 32.218,91 грн, про свідчить розрахунок від 18.12.2013 № 18128091 коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (копія розрахунку міститься у справі).

Спір між сторонами судового процесу виник внаслідок порушення відповідачем його грошового зобов'язання за Договором, відповідач оплату вартості отриманого ним товару на користь позивача у встановлений Договором строк не здійснив. Як вказує позивач, заборгованість у відповідача за Договором складає 191.032,09 грн. Розмір заборгованості позивач підтверджує також Актом звірки взаємних розрахунків, підписаного сторонами спору і скріпленого відбитками їх печаток (копія міститься в матеріалах справи).

Крім того, враховуючи, що у правовідносинах сторін даного спору має місце допущене з боку відповідача порушення у його грошовому зобов'язані, позивачем заявлені позовні вимоги про застосування до відповідача: 1) господарської санкції у вигляді пені, сума якої складає 8.164,77 грн; 2) відповідальності за прострочення виконання грошового зобов'язання, передбаченої ст. 625 ЦК України, шляхом стягнення з відповідача трьох відсотків річних в сумі 1.884,17 грн та інфляційних нарахувань в сумі 764,12 грн.

За результатами оцінки доказів, наявних в матеріалах справи, та виходячи з викладених вище фактичних обставин, суд дійшов висновку, що позов публічного акціонерного товариства "Краснодонський м'ясокомбінат " підлягає задоволенню частково, з урахуванням такого.

За приписами, встановленими частинами 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Положенням ч. 3 ст. 692 Цивільного кодексу України визначено, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати, у тому числі, оплати товару.

Суд відзначає, будь-яких доказів щодо погашення відповідачем перед позивачем заборгованості за Договором, сторонами спору суду не надано.

З урахуванням всіх обставин справи та в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача боргу за неоплачений товар (основна заборгованість) підлягає задоволенню частково в розмірі 158.813,18 грн (191.032,09 - 32.218,91), оскільки позивачем не було враховано вартість товару, що був повернутий відповідачем на суму 32.218,91 грн.

З огляду на те, що відповідач своїми діями порушив зобов'язання за Договором (ст. 610 Цивільного кодексу України), то він вважається таким, що прострочив виконання (ст. 612 Цивільного кодексу України), тому є підстави для застосування відповідальності, встановленої договором та законом.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У відповідності ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Виходячи з наведених вище норм права, перебіг періоду прострочення відповідачем грошового зобов'язання за Договором починається з першого дня, за терміном, коли зобов'язання мало бути виконано, тобто фактично з 31 дня від дати відвантаження товару за відповідною видатковою накладною.

Суд, дослідивши здійснений позивачем розрахунок пені, визнав його арифметично невірним, оскільки період нарахувань пені і трьох відсотків річних починається з останнього дня (тридцятого), відведеного відповідачеві п. 3.1 Договору на оплату товару.

Таким чином, позовна вимога про стягнення з відповідача пені та трьох відсотків річних підлягає задоволенню в сумі 6.696,76 грн та 1.545,41 грн, відповідно, за такими розрахунками суду, здійсненого за період, на який позивачем нараховувалися пеня і відсотки, і при цьому враховуючи правила, встановлені ст. 253 ЦК України:

Видаткова накладна (дата, №, вартість поставленого товару)Сума простроченої заборгованості (грн)Період простроченняКількість днів простроченняПодвійна облікова ставка НБУСума пені за період прострочення (грн) від 01.09.2013 № 0109533 на суму 150.119,59 грн 117.900,68з 02.10.2013 по 31.01.2014 122 13 % 5.123,03 від 15.09.2013 № 1509037 на суму 40.912,50 грн 40.912,50з 16.10.2013 по 31.01.2014 108 13 % 1.573,73 Загальна сума пені 6.696,76 грн

Видаткова накладна (дата, №, вартість поставленого товару)Сума простроченої заборгованості (грн)Період простроченняКількість днів простроченняПодвійна облікова ставка НБУСума пені за період прострочення (грн) від 01.09.2013 № 0109533 на суму 150.119,59 грн 117.900,68з 02.10.2013 по 31.01.2014 122 3 % 1.182,24 від 15.09.2013 № 1509037 на суму 40.912,50 грн 40.912,50з 16.10.2013 по 31.01.2014 108 3 % 363,17 Загальна сума трьох відсотків 1.545,41 грн

Щодо вимоги про стягнення з відповідача збитків від інфляції, то вказана вимога підлягає задоволенню частково в сумі в сумі 635,25 грн, за таким розрахунком, де індекс інфляції за жовтень 2013 року - 100,4 %:

1) борг за накладною від 01.09.2013 № 0109533 - 117.900,68 грн;

117.900,68 х 100,4 % = 118.372,28 - 117.900,68 = 471,60.

2) борг за накладною від 15.09.2013 № 1509037 - 40.912,50 грн;

40.912,50 х 100,4 % = 41.076,15 - 40.912,50 = 163,65.

Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

З огляду на те, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 44, 49 та статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (04201, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь публічним акціонерним товариством "Краснодонський м'ясокомбінат " (94400, Луганська область, м. Краснодон, вул. 1 Травня, буд. 3; ідентифікаційний код 00443223, на будь-який його рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду) основну заборгованість в сумі 158.813,18 (сто п'ятдесят вісім тисяч вісімсот тринадцять) грн 18 коп.; пеню в сумі 6.696,76 (шість тисяч шістсот дев'яносто шість) грн 76 коп.; три відсотки річних в сумі 1.545,41 (одна тисяча п'ятсот сорок п'ять) грн 41 коп.; інфляційні нарахування в сумі 635,25 (шістсот тридцять п'ять) грн 25 коп.; витрати по сплаті судового збору в сумі 3.353,81 (три тисячі триста п'ятдесят три) грн 81 коп.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 14 липня 2014 року.

Суддя С.В. Балац