Рішення

від 16.07.2014 по справі 910/8613/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/8613/14 16.07.14

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ЛиСА" доТовариства з обмеженою відповідальністю "БЕЛБОГ-2009" простягнення заборгованості 8 370,97 грн. Суддя Пукшин Л.Г.

Представники :

від позивача Соколик Д.І. - представник за довіреністю від 22.07.13 ; від відповідачане з'явились

В судовому засіданні 16.07.2014 в порядку ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛиСА" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕЛБОГ-2009" про стягнення заборгованості. в розмірі 8370,97 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2014 року (суддя Дупляк О.М.) порушено провадження у справі № 910/8613/14 та з урахуванням ухвали про виправлення описки від 20.05.14, призначено розгляд справи на 16.06.2014 року.

У зв'язку з тривалим лікарняним судді Дупляк О.М. за розпорядженням керівника апарату суду було проведено повторний автоматичний розподіл справи.

Відповідно до вимог ст. 2-1 ГПК України, за результатами автоматичного розподілу справа № 910/8613/14 була передана на розгляд судді Пукшин Л.Г.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.06.2014 суддя Пукшин Л.Г. прийняла справу № 910/8613/14 до свого провадження та призначила розгляд у судовому засіданні 09.07.2014.

У судове засідання, призначене на 09.07.2014, з'явився представник позивача. Вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі позивач виконав, надав документи, що були долучені до матеріалів справи.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не направляв, про дату та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Керуючись ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, суд відклав розгляд справи на 16.07.14 у зв'язку з неявкою представника відповідача та неподанням витребуваних доказів.

В судове засідання 16.07.14 з'явився представник позивача, надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

В судове засідання 16.07.14 представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, оскільки ухвали суду направлялись на юридичну адресу відповідача - 04114 м. Київ, вул.. Вишгородська, 46-В, кв. 122, що зазначена у витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, що наданий позивачем.

Відповідно до п.3.9.1 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та відзиву на позовну заяву.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

10 вересня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛиСА" (далі - позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Белбог-2009" (далі - відповідач, покупець), укладено Договір поставки товару № 141, відповідно до п. 1.1. якого, позивач зобов'язується систематично постачати і передавати у власність покупцю певний товар, покупець зобов'язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору.

Кількість, ціна та вартість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються у видаткових накладних на кожну партію товару, які є невід'ємною частиною договору (п.2.1 договору).

Відповідно до п. 4.1. договору поставка товару здійснюється в терміни, узгоджені сторонами, в межах дії договору, як одноразово, так і окремими партіями товару.

Пунктом 5.1 договору покупець оплачує поставлений постачальником товар за ціною, передбаченою у видаткових накладних на кожну партію товару, які є невід'ємною частиною договору.

Згідно з п. 6.1 договору розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються в безготівковому або готівковому порядку протягом 21 з моменту оформлення видаткових накладних.

Позивач на виконання умов Договору, в період з 10.09.12 по 24.04.14 здійснив поставку товару відповідача на загальну суму 47 294,14 грн., що підтверджується видатковими накладними, копії яких наявні в матеріалах справи (оригінали були оглянуті в судовому засіданні).

Відповідач в порушення умов Договору, оплату поставленої позивачем товару в повному обсязі не здійснив. Як вбачається з матеріалів справи, в період з 10.09.12 по 24.04.14 відповідач здійснив оплату за поставлений позивачем товар та повернув частину товару на загальну суму 38 968,95 грн., що підтверджується копіями фіскальних чеків та накладної на повернення № ЛС-004428 від 24.05.13 на суму 29,63 грн.

Враховуючи викладене, за твердженням позивача, у відповідача утворилась заборгованість за Договором поставки № 141 від 10.09.2012р. в розмірі 8325,19 грн.

Оскільки, відповідач, в порушення своїх зобов'язань за Договором поставки оплату за поставлений товар не здійснив, позивач також просить суду стягнути з відповідача 45,78 грн. штрафу.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судовому засіданні з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню. При цьому господарський суд виходить з наступного.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, строк виконання зобов'язань покупцем за договором поставки товару № 141 від 10.09.2012 р. станом на момент вирішення спору настав.

Відповідно ст. 526 ЦК України та ч.1 ст.193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Враховуючи те, що наявність заборгованості відповідача перед позивачем за поставлений товар підтверджується видатковими накладними, а також беручи до уваги те, що відповідачем в порядку ст. 4-3 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу не було спростовано наявність заборгованості та не доведено припинення зобов'язання будь-яким передбаченим законом способом, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги про стягнення основної заборгованості за договором № 141 від 10.09.2012 р. в розмірі 8325,19 грн.

Крім основного боргу, позивач також просить суд стягнути з відповідача 45,78 грн. штрафу.

Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Згідно ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з п. 11.4. Договору за односторонню необґрунтовану відмову від виконання своїх зобов'язань протягом дії даного договору винна сторона сплачує, крім неустойки та збитків, штраф в розмірі 10 % вартості останньої партії товару, яка була поставлена до необґрунтованої відмови від виконання винною стороною своїх зобов'язань.

Остання партія товару була поставлена позивачем відповідачу згідно видаткової накладної № ЛС-000533 від 15.01.14 на суму 457,80 грн., отже з відповідача підлягає стягненню штраф в розмірі 45 грн. 78 коп.

Враховуючи вищенаведене, дослідивши повно та всебічно матеріали справи, на день розгляду справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 49 ГПК України покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Белбог-2009" (04114, м. Київ, вул. Вишгородська, будинок 46-В, квартира 122, ідентифікаційний код 36566442) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛиСА" (08132 Київська обл., м. Вишневе, вул. Промислова, будинок 5-Б, ідентифікаційний код 32683728) 8 325 (вісім тисяч триста двадцять п'ять) грн. 19 коп. - основного боргу, 45 (сорок п'ять) грн. 78 коп. штрафу та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 18.07.2014 р.

Суддя Л.Г. Пукшин