Рішення

від 14.07.2014 по справі 910/11870/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/11870/13 14.07.14

За позовомПриватного підприємства «ПРОМЕНЕРГОМАШ» ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Стальоптторг» Простягнення 14 679,00 грн. Колегія суддів у складі: суддя Спичак О.М. головуючий

суддя Літвінова М.Є.

суддя Івченко А.М.

Представники сторін:

від позивача: Білик Є.В. - дов. № 14/09-12 від 14.09.2014 р.;

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "ПРОМЕНЕРГОМАШ" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стальоптторг" про стягнення 14 679,00 грн.

Ухвалою від 25.06.2013 року було порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 15.07.2013 року.

Представник відповідача в судове засідання 15.07.2013 року не з'явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про час, дату та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, суд відклав розгляд даної справи на 19.08.2013 року.

У судовому засіданні 19.08.2013 року представник позивача подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи, яке судом розглянуто та задоволено, а також надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, відповідно до яких підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача у судовому засіданні 19.08.2013 року надав відзив на позовну заяву, а також надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких проти задоволення позовних вимог заперечував.

Крім того, представники сторін подали спільне письмове клопотання про продовження строку вирішення пору, яке судом розглянуто та задоволено.

У судовому засіданні 19.08.2013 року, відповідно до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 02.09.2013 року о 15:45.

У судовому засіданні 02.09.2013 р. представник позивача надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 02.09.2013 року надав усні пояснення по справі, відповідно до яких проти задоволення позовних вимог заперечив у повному обсязі.

Зважаючи на те, що для вирішення спору у справі №910/11870/13 необхідно встановити якісні характеристики переданого Товариством з обмеженою відповідальністю "Стальоптторг" Приватному підприємству "ПРОМЕНЕРГОМАШ" товару за видатковою накладною № РН-2003 від 20 березня 2013 року, господарський суд ухвалою від 02.09.2013 призначив у справі судову товарознавчу експертизу, проведення якої доручив Сумському відділенню при Харківському науково-дослідному інституті судових експертиз з залученням фахівців відповідної кваліфікації Сумського державного університету.

Ухвалою суду від 02.09.2013 провадження у справі зупинено на підставі ч. 2 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України до проведення експертизи та отримання висновку Сумському відділенню при Харківському науково-дослідному інституті судових експертиз.

24.09.2013 справу №910/11870/13 для проведення судової товарознавчої експертизи направлено на адресу Сумського відділення при Харківському науково-дослідному інституті судових експертиз.

14.10.2013 року через відділ діловодства Господарського суду м. Києва від Сумського відділення при Харківському науково-дослідному інституті судових експертиз надійшли матеріали справи №910/11870/13 та ухвала суду про призначення судової товарознавчої експертизи від 02.09.2013 року без виконання.

Ухвалою від 05.11.2013 року, враховуючи те, що до Господарського суду міста Києва повернуто матеріали справи №910/11870/13, поновлено провадження у справі №910/11870/13.

Також ухвалою від 05.11.2013 року призначено колегіальний розгляд справи.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 05.11.2013 року призначено колегіальний розгляд справи № 910/11870/13 у складі колегії суддів: Спичак О.М. (головуючий), Літвінова М.Є., Івченко А.М.

Ухвалою суду від 05.11.2013 р. справа № 910/11870/13 прийнята до свого провадження колегією суддів та призначено її до розгляду у судовому засіданні за участю представників сторін на 02.12.2013 р.

У судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення по справі.

Представник відповідача у судове засідання 02.12.2013 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою суду від 02.12.2013 р. було призначено судову технічну експертизу, проведення якої доручено Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз (83087, м. Донецьк, вул. Дубравна, 1-б).

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 02.12.2013 р. було призначено по даній справі судову технічну експертизу та на підставі частини 2 ст. 79 ГПК України зупинено провадження по справі № 910/11870/13 для проведення судової експертизи та отримання висновку експерта по даній справі.

06.05.2014 року була проведена судова експертиза, що підтверджується висновком експертизи, та матеріали справи № 910/11870/13 було повернуто на адресу Господарського суду міста Києва.

Оскільки Донецьким науково-дослідним інститутом судових експертиз була проведена судова експертиза, що підтверджується висновком експерта, а також враховуючи те, що матеріали справи було повернуто до Господарського суду міста Києва, ухвалою Господарського суду м. Києва від 14.07.2014 р. провадження у справі № 910/11870/13 було поновленню, розгляд справи призначено на 14.07.2014 р.

Представник позивача в судовому засіданні 14.07.2014 року надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представники відповідача у судове засідання 14.07.2014 року не з'явилися, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконали, про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 14.07.2014 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

12.03.2013 р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Стальоптторг» Приватному підприємству «Променергомаш» було виставлено рахунок-фактуру № СФ-0002590 на суму 15 820,68 грн. на поставку товару, а саме: Круга ф 270 ст. 30х130 загальною вагою 485,00 кг за ціною 32,62 грн./кг.

13.03.2013 р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Променергомаш» було перераховано на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Стальоптторг» грошові кошти у розмірі 15 820,68 грн. за поставку круга згідно рахунку № СФ-002590 від 12.03.2013 р. та виписано податкову накладну № 61 на поставку продукції на суму 15 820,68 грн.

Про готовність отримання заявленого в рахунку товару також свідчить довіреність № ПЕМ 140336 від 14.03.2013 р.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

Статтею 207 Цивільного кодексу України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою(ч.2 ст. 207).

Таким чином, суд приходить до висновку, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Променергомаш» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Стальоптторг» укладено договір у спрощеній формі.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Разом з тим, як стверджує позивач Товариством з обмеженою відповідальністю «Сальоптторг» на його адресу було поставлено товар меншої кількості - 450 кг, що підтверджується товарно-транспортною накладною (накладною на вантаж) № 8230959 від 20.03.2013 р. Крім того, як стверджує позивач, на його адресу було поставлено товар іншої якості, ніж про це зазначено в товаросупровідних документах доданих до видаткової накладної, в яких зазначено хімічний склад металу.

З метою встановлення хімічного складу металу поставленого Товариством з обмеженою відповідальністю «Стальоптторг» згідно видаткової накладної № РН-2003/13 від 20.03.2013 р., позивачем було залучено ТОВ «Машдеталь».

Про відбір та передачу зразків для аналізу, між ПП «Променергомаш» та ТОВ «Машдеталь» було укладено акт № 078 від 27.03.2013 р.

Відповідно до сертифікату № 03.20.13 від 29.03.2013 р., виданого ТОВ «Машдеталь», товар що було отримано від відповідача має інший хімічний склад та відповідає іншому стандарту якості, ніж товар зазначений у рахунку-фактурі.

01.04.2013 р. позивачем на адресу відповідача було надіслано претензію № 083 від 01.04.2013 р. щодо надання пояснень та проведення заміни неякісного товару на товар належної якості.

30.04.2013 р. відповідачем на рахунок позивача були повернуті грошові кошти у розмірі 1 141,68 грн. - різницю по вазі поставленого товару, проте відповіді щодо якості поставленого товару не надійшло.

18.07.2013 р. позивачем на адресу відповідача повторно було направлено повідомлення про відмову від договору купівлі товару: круг 270 мм, матеріал - 30х13 загальною вагою 485 кг та вимогу про повернення грошових коштів у розмірі 14 679,00 грн., які були сплачені за поставку неякісного товару.

У зв'язку з тим, що відповідачем не були повернуті кошти за поставку неякісного товару, то позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 14 679,00 грн., які були сплачено за поставку товару неналежної якості.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Відповідно до положень статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Статтею 638 Цивільного кодексу України та ч. 2 статті 180 Господарського кодексу визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно досягнутих між позивачем та відповідачем домовленостей з приводу поставки товару, Товариством з обмеженою відповідальністю «Стальоптторг» Приватному підприємству «Променергомаш» було виставлено рахунок-фактуру № СФ-0002590 від 12.03.2013 р. на суму 15 820,68 грн. на поставку товару, а саме: Круг ф 270 ст. 30х130 загальною вагою 485,00 кг за ціною 32,62 грн./кг.

13.03.2013 р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Променергомаш» було перераховано на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Стальоптторг» грошові кошти у розмірі 15 820,68 грн. за поставку круга згідно рахунку № СФ-002590 від 12.03.2013 р. (підтверджується платіжним дорученням № 5245 від 13.03.2013 р.) та виписано податкову накладну № 61 на поставку продукції на суму 15 820,68 грн.

Поставка товару на адресу відповідача у кількості 450 кг на суму 14 679,00 грн. підтверджується видатковою накладною № РН-2003/13 від 20.03.2013 р., копія якої є в матеріалах справи.

Як зазначає позивач, під час перевірки поставленого відповідачем товару, з'ясувалось, що відповідач здійснив поставку не того товару, який замовляв позивач та вартість якого позивачем була оплачена до поставки товару.

В підтвердження вказаних обставин, позивачем надано до матеріалів сертифікат № 03.20.13 від 29.03.2013 р., виданий ТОВ «Машдеталь», в якому зазначено про те, що поставлений відповідачем товар має інший хімічний склад та відповідає іншому стандарту якості, ніж той який замовлявся позивачем.

Позивач звернувся до відповідача з претензією про неналежну якість поставленого товару від 01.04.2013 р., в якій вимагав замінити неякісний товар та претензією від 18.07.2013 р. про перерахування на рахунок позивача кошти у розмірі 14 679,00 грн.

Відповідач не надав відповідь на вказану претензію.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Поставка товарів відповідачу, прийняття товару останнім та оплата його вартості свідчить про виникнення між сторонами відносин, які регулюються положеннями закону що виникають з договору поставки, а згідно положень ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 662 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт,сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 673 Цивільного кодексу України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

У разі продажу товару за зразком та (або) за описом продавець повинен передати покупцеві товар, який відповідає зразку та (або) опису. Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам. Продавець і покупець можуть домовитися про передання товару підвищеної якості порівняно з вимогами, встановленими законом.

Згідно зі ст. 675 Цивільного кодексу України товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу.

Статтею 266 Господарського кодексу України встановлено, що загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ст. 268 Господарського кодексу України якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів.

У разі відсутності в договорі умов щодо якості товарів остання визначається відповідно до мети договору або до звичайного рівня якості для предмета договору чи загальних критеріїв якості.

У разі поставки товарів більш низької якості, ніж вимагається стандартом, технічними умовами чи зразком (еталоном), покупець має право відмовитися від прийняття і оплати товарів, а якщо товари уже оплачені покупцем, - вимагати повернення сплаченої суми.

Якщо поставлені товари відповідають стандартам або технічним умовам, але виявляться більш низького сорту, ніж було зумовлено, покупець має право прийняти товари з оплатою за ціною, встановленою для товарів відповідного сорту, або відмовитися від прийняття і оплати поставлених товарів.

Статтею 678 Цивільного кодексу України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.

Статтею 679 Цивільного кодексу України продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту.

Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується і позивача, який повинен був довести належними засобами доказування факт порушення відповідачем його прав.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

З метою визначення якості поставленого відповідачем позивачу товару, Господарським судом міста Києва було призначено товарознавчу експертизу, проведення якої доручено Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз.

На вирішення експерта поставлено питання щодо визначення марки сталі з якої виготовлена труба, що була передана Товариством з обмеженою відповідальністю «Стальоптторг» Приватному підприємству «Променергомаш» за видатковою накладною № РН-2003 від 20.03.2013р.

Згідно експертного висновку Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз, наданий на дослідження круг 270 мм, матеріал - 30х13, загальною вагою 485 кг, який був переданий Товариством з обмеженою відповідальністю «Стальоптторг» Приватному підприємству «Променергомаш» за видатковою накладною № РН-2003 від 20.03.2013 р. виготовлений зі конструкційної легкованої марки сталі 30хГОСТ4543 . Матеріал, з якого виготовлений наданий на дослідження круг 270 мм, не відповідає корозійностійкій сталі 30х13ГОСТ5632 .

Таким чином, відповідачем на адресу позивача було поставлено товар іншої якості, ніж який останнім було оплачено відповідно до рахунку-фактури № СФ-0002590 від 12.03.2013 р.

Статтею 678 Цивільного кодексу України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми ; 2) вимагати заміни товару.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що матеріалами справи підтверджується поставка відповідачем на адресу позивача товару із порушенням вимог щодо якості товару, то господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення 14 679,00 грн. вартості поставленого неналежної якості товару підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Стальоптторг» (місцезнаходження: 03191, м. Київ, вул. Василя Касіяна, 10 Б, код ЄДРПОУ 38375937) на користь Приватного підприємства «Променергомаш» (місцезнаходження: 40030, м. Суми, вул. Петропавлівська, 98 А, код ЄДРПОУ 30267733) 14 679 (чотирнадцять тисяч шістсот сімдесят дев'ять) грн. 68 коп. основного боргу, 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору та 4 112 (чотири тисячі сто дванадцять) грн. 64 коп. витрат по оплату експертизи.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

17.07.2014 р.

Колегія суддів у складі: суддя О.М. Спичак (головуючий)

суддя М.Є. Літвінова

суддя А.М. Івченко