Рішення

від 17.07.2014 по справі 910/13745/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/13745/14 17.07.14

За позовом Державного публічного акціонерного товариства «Будівельна компанія

«Укрбуд»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Друкарня Вольф»

Про стягнення 204 303,95 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

від позивача Коваленко М.М. - по дов. № 07/01-10 від 13.01.2014

від відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Державного публічного акціонерного товариства «Будівельна компанія «Укрбуд» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Друкарня Вольф» про стягнення 204 303,95 грн., з яких: 142 216,42 грн. боргу по орендній платі, 12 301,38 грн. пені, 40 554,12 грн. штрафу, 9 232,03 грн. збитків від зміни індексу інфляції за неналежне виконання взятих на себе останнім зобов'язань згідно договору оренди нерухомого майна № КР/14-0052 від 01.12.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.07.2014 порушено провадження у справі № 910/13745/14 та призначено її до розгляду на 17.07.2014.

Позивач в судовому засіданні 17.07.2014 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач в судове засідання 17.07.2014 не з'явився, письмовий відзив на позов не подав, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 09.07.2014 не виконав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, з огляду на наступне

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України ухвалу суду від 09.07.2014 було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адреси, що зазначені в позовній заяві, а саме : м. Київ, М.Раскової, 23, к. 1-28 та м. Київ, вул. Сирецька, 28/2, яка згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 16.07.2014 є місцезнаходженням відповідача.

Відповідач ухвалу суду від 09.07.2014, надіслану за адресою: м. Київ, вул. Сирецька, 28/2, отримав 14.07.2014, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Оскільки наявних в матеріалах справи документів достатньо для її розгляду, суд вважає, що неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

В судовому засіданні 17.07.2014, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

01.01.2013 між Державним публічним акціонерним товариством «Будівельна компанія «Укрбуд» (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Друкарня Вольф» (орендар) був укладений договір оренди нерухомого майна № КР/14-0052 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нерухоме майно (далі - майно), площею в розмірі та за цільовим призначенням згідно з актом приймання-передачі майна (додаток 1), яке розташоване у адміністративному будинку за адресою: 02002, м. Київ, вул. М.Раскової, 23 (далі - адмінбудинок), що належить орендодавцю на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 13.07.2004 № 897.

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За приписами ст. 765 Цивільного кодексу України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк встановлений договором найму.

Пунктом 6.1. договору встановлено, що орендодавець зобов'язаний передати орендарю в оренду майно по акту приймання-передачі майна згідно з цим договором.

Відповідно до п. 2.1. договору орендар вступає у строкове платне користування майном не раніше дати підписання сторонами акту приймання-передачі майна в оренду (додаток 1) і користується ним протягом узгодженого цим договором строку оренди.

Згідно акту приймання-передачі орендованого майна від 01.01.2013 орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування майно: нежилі приміщення, загальною площею 211,80 кв. м., яке розміщене за адресою: м. Київ, вул. М.Раскової, 23.

У відповідності до приписів ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» термін, на який укладається договір оренди є істотною умовою договору оренди.

Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Пунктом 10.1. договору сторонами встановлено, що договір діє з 01.01.2013 до 30.11.2014.

Спір виник в зв'язку з тим, що позивач вважає, що відповідачем в порушення умов договору не було у повному обсязі сплачено вартість наданих послуг оренди за період з 01.12.2013 по 30.06.2014, в зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 142 216,42 грн. та за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором нараховані пеня в розмірі 12 301,38 грн., штраф в розмірі 40 554,12 грн. та збитки від зміни індексу інфляції в розмірі 9 232,03 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про оренду державного та кому нального майна» істотною умовою договору оренди є, зокрема, орендна пла та з урахуванням її індексації.

Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Згідно з п. 3.1. договору орендні платежі за місяць оренди майна є договірними і визначаються згідно узгодженого з орендарем розрахунку розміру щомісячного платежу за оренду майна (додаток 2). Розмір орендних платежів збільшується у разі збільшення цін та тарифів на електричну та теплову енергію, воду та водовідведення, технічне обслуговування ліфтів, пожежної сигналізації, податку на землю, послуг по вивозу сміття та інших видів робіт по експлуатації та обслуговуванню будинку. Зміна розміру орендних платежів оформлюється новим, узгодженим з орендарем розрахунком розміру щомісячного платежу, який є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно з додатком 2 до договору загальна сума щомісячного орендного платежу становить 27 036,07 грн.

Відповідно до п. 3.2. договору орендар протягом п'яти календарних днів, після отримання цього договору, сплачує орендний платіж згідно наданого орендодавцем рахунку-фактури, який включає плату за відповідну кількість днів першого місяця оренди із розрахунку розміру щомісячного платежу за оренду майна.

В матеріалах справи наявні виписані позивачем наступні рахунки-фактури на загальну суму 189 252,49 грн.: № КР/14-0052/12 від 01.12.2013, № КР/14-0052/01 від 01.01.2014, № КР/14-0052/02 від 01.02.2014, № КР/14-0052/03 від 01.01.2014, № КР/14-0052/04 від 01.04.2014, № КР/14-0052/05 від 01.05.2014, № КР/4-0052/06 від 01.06.2014.

Згідно з п. 3.3. договору у подальшому орендар зобов'язаний сплачувати орендні платежі за поточний місяць не пізніше 10 (десятого) числа поточного місяця відповідно до узгодженого розміру щомісячного платежу та рахунку рахунку-фактури, який орендар не пізніше 5 (п'ятого) числа поточного місяця повинен отримати у орендодавця. Несвоєчасне отримання орендарем рахунку-фактури у орендодавця не звільняє орендаря від зобов'язання сплачувати орендні платежі.

Згідно з п. 4.2. договору орендар зобов'язався своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендодавцю орендні платежі.

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Проте, матеріали справи свідчать, що відповідач в порушення умов договору не виконав покладених на нього зобов'язань по сплаті за надані послуги оренди за спірний період, в результаті чого виникла заборгованість перед позивачем, яка не оспорена відповідачем та становить 142 216,42 грн.

Статтею 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» визначається, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Згідно п. 5. ст. 762 Цивільного кодексу України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 142 216,42 грн. боргу по орендній платі обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач у визначені строки плату за надані послуги повністю не вніс, а отже є таким, що прострочив виконання зобов'язання.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» за невиконання зобов'язань за договором оренди, …, сторони несуть відповідальність, встановлену законодавчими актами України та договором.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків передбачених законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

Пунктом 9.2. договору передбачено, що за несвоєчасне внесення орендних платежів (після 15 числа поточного місяця) орендар сплачує на користь орендодавця пеню у розмірі 0,5%від суми простроченого платежу за кожний день прострочення до 28 числа поточного місяця включно, а у разі несплати орендних платежів до 28 числа поточного місяця, орендар крім пені, сплачує на користь орендодавця штраф в розмірі 25% від суми простроченого платежу.

Згідно ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

При укладанні договору сторони визначили розмір відповідальності за порушення зобов'язання щодо оплати орендної плати.

Проте, враховуючи вищезазначені норми розмір пені, має бути обмежений у розмірі подвійної облікової ставки НБУ у відповідний період.

В зв'язку з тим, що взяті на себе зобов'язання по сплаті платежів відповідач не виконав, він повинен сплатити позивачу, крім суми основного боргу, пеню, розмір якої, за розрахунками суду на визначені позивачем суми боргу та період, становить 876,26 грн.

Вимоги позивача в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 876,26 грн. обґрунтовані і підлягають задоволенню та в частині стягнення 11 425,12 грн. пені в позові слід відмовити, оскільки нарахована з порушенням чинного законодавства України.

Оскільки матеріали справи свідчать, що прострочення оплати орендної плати за користування приміщеннями мало місце кожного місяця після 28 числа, суд приходить до висновку про задоволення вимог про стягнення з відповідача суми штрафу в розмірі 40 554,12 грн. (за обґрунтованим розрахунком позивача).

В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по сплаті платежів, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача 9 232,03 грн. збитків від зміни індексу інфляції.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 9 232,03 грн. збитків від зміни індексу інфляції (за обґрунтованими розрахунками).

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем не надав.

Таким чином, позовні вимоги Державного публічного акціонерного товариства «Будівельна компанія «Укрбуд» обґрунтовані та підлягають задоволенню частково.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Друкарня Вольф» (04073, м. Київ, вул. Сирецька, 28/2, код ЄДРПОУ 38050351) на користь Державного публічного акціонерного товариства «Будівельна компанія «Укрбуд» (02002, м. Київ, вул. М.Раскової, 23, код ЄДРПОУ 33298371) 142 216 (сто сорок дві тисячі двісті шістнадцять) грн. 42 коп. основного боргу, 876 (вісімсот сімдесят шість) грн. 26 коп. пені, 40 554 (сорок тисяч п'ятсот п'ятдесят чотири) грн. 12 коп. штрафу, 9 232 (дев'ять тисяч двісті тридцять дві) грн. 03 коп. збитків від зміни індексу інфляції, 3 857 (три тисячі вісімсот п'ятдесят сім) грн. 57 коп. коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині в позові відмовити повністю.

Повне рішення складено 18.07.2014.

Суддя В.В.Сівакова