Рішення

від 15.07.2014 по справі 922/2015/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" липня 2014 р.Справа № 922/2015/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Буракової А.М.

при секретарі судового засідання Бабиніні Д.О.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Велтех", м. Харків до Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" ВАТ "ДАК Автомобільні дороги України", м. Харків про стягнення заборгованість в розмірі 684 951,68 грн. за участю представників сторін:

позивача - Баландин Л.Л. за довіреністю від 19.05.2014 року,

відповідача - Перевєрзева К.М. за довіреністю № 982 від 08.07.2014 року,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Велтех", м. Харків (позивача) звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" ВАТ "ДАК Автомобільні дороги України", м. Харків про стягнення заборгованості в розмірі 684 951,68 грн. В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання покладених на відповідача обов'язків за Договором про переведення боргу № б/н від 06.11.2013 року, з урахуванням чого та враховуючи приписи ст.ст. 525, 526, 530, 610, Цивільного кодексу України, просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 661 071,60 грн., 3% річних в розмірі 2064,72 грн., інфляційні втрати в розмірі 21 815,36 грн. та сплачений судовий збір в розмірі 13 699,03 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 27.05.2014 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 01.07.2014 року о 11:45 годині.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 01.07.2014 року розгляд справи було відкладено на 15.07.2014 року о 10:00 годині.

До господарського суду Харківської області 11.07.2014 року від представника позивача надійшла заява (вх. № 23789) про збільшення позовних вимог у справі №922/2018/14 в порядку ст. 22 ГПК України, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 661 071,60 грн., 3% річних в розмірі 5161,79 грн., інфляційні втрати в розмірі 54868,94 грн. та сплачений судовий збір в розмірі 14 422,05 грн. В обґрунтування наданих збільшень позивач посилається на здійснення останнім розрахунку 3% річних та інфляційних нарахувань станом на 15.07.2014 року, також до вказаної заяви доданий уточнений розрахунок ціни позову, докази сплати судового збору в розмірі 723,02 грн., опис вкладення у цінний лист.

Окрім того, 15.07.2014 року до господарського суду Харківської області від представника позивача надійшла заява (вх. № 24173) про зменшення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 661 071,60 грн. та судові витрати, вимогу про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних нарахувань просить суд не розглядати та залишити їх без розгляду.

У судовому засіданні представник позивача надану 11.07.2014 року заяву (вх. № 23789) про збільшення позовних вимог у справі №922/2015/14 в порядку ст. 22 ГПК України підтримав, також підтримав надані зменшення позовних вимог від 15.07.2014 року та просив суд продовжити розгляд справи з урахуванням наданих змін та стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 661071,60 грн. та судові витрати, вимогу про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних нарахувань просить суд не розглядати та залишити їх без розгляду. Надав пояснення по суті справи.

Представник відповідача в призначене судове засідання з'явився, проти позову заперечував, з посиланням на відсутність коштів на підприємстві відповідача.

Враховуючи, що згідно ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених ст. 5 цього кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви, суд прийняв заяву (вх. № 23789) про збільшення позовних вимог у справі №922/2015/14 в порядку ст. 22 ГПК України позивача як таку, що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству та продовжує розгляд справи з урахуванням цих змін.

Окрім того, розглянувши надану представником позивача заяву (вх. № 24173 від 15.07.2014 року) про зменшення позовних вимог, відповідно до яких останній просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 661 071,60 грн. та судові витрати та в частині стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних нарахувань просить суд не розглядати та залишити їх без розгляду, керуючись ст. 22 ГПК України та п. 3.11., п. 3. 12. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", суд, прийняв вказану заяву позивача як таку, що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству та продовжує розгляд справи з урахуванням цих змін та вимогу стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних нарахувань залишає без розгляду.

Отже, судом розглядається позовна вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "Велтех", м. Харків про стягнення з відповідача - Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" ВАТ "ДАК Автомобільні дороги України", м. Харків суми основного боргу в розмірі 661071,60 грн. та судових витрат.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, а також з огляду на те, сторони були попередженні про розгляд справи за наявними матеріалами у разі їх нез'явлення в засідання суду, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення присутніх представників сторін, повністю, всесторонньо, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши надані сторонами докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог учасників судового процесу, користуючись принципом об'єктивної істини, принципами добросовісності, розумності та справедливості суд, виходить з наступного.

04 червня 2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Велтех" (постачальник, позивач) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Регіондорстрой" (покупець) був укладений договір постачання № В-07.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 2 ст.712 Цивільного кодексу України встановлює, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до умов договору, а саме п.1.1., постачальник (позивач) зобов`язався поставити та передати у власність покупця товар, а покупець (ТОВ "Регіондорстрой") зобов`язується приймати та сплачувати товар на умовах даного договору.

Відповідно до ч.1 ст.662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач належним чином виконував умови договору, а саме поставив ТОВ "Регіондорстрой" товар (щебінь колійний) на загальну суму 661071,60 грн., що підтверджується видатковою накладною № 04 від 12.06.2012 р. за договором постачання № В-07 від 04.06.2012 р. (арк.с. 12)

Судом встановлено, що ТОВ "Регіондорстрой" отримав вищенаведений товар, що підтверджується підписом уповноваженого представника ТОВ "Регіондорстрой" та печаткою підприємства ТОВ "Регіондорстрой".

Відповідно до ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п.6.1. та п.6.2. Договору, покупець повинен сплатити вартість поставленого товару шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Термін оплати товару: передоплата в повній сумі.

Як вбачається з матеріалів справи ТОВ "Регіондорстрой" отримав товар на загальну суму 661 071,60 грн., однак доказів сплати поставленого товару не надав.

06 листопада 2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Регіондорстрой" (первісний боржник), Дочірнім підприємством "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України" (новий боржник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Велтех" (кредитор) був укладений договір про переведення боргу.

У відповідності з договором про переведення боргу Дочірнє підприємство "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України", як новий боржник, прийняло на себе заборгованість первісного боржника перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Велтех" у сумі 661 071,60 грн., що утворилася за договором постачання № В-07 від 04.06.2012 р.

У зв'язку з не сплатою відповідачем суми заборгованості у розмірі 661071,60 грн. позивачем була направлена на адресу відповідача вимога вих. № 33 від 01.04.2014 р. про сплату протягом 7 днів з моменту її отримання заборгованості, інфляційних та річних.

Відповідач вимогу позивача отримав 04.04.2014 р., однак заборгованість в строк до 11.04.2014 р. не сплатив.

Заборгованість відповідача на момент подання позову становить 661071,60 грн., яка станом на момент розгляду справи не сплачена відповідачем.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

З огляду на вищевикладене та враховуючи те, що за договором про переведення боргу відповідач повинен був сплатити позивачу суму боргу у розмірі 661071,60 грн., та те, що в матеріалах справи докази сплати відповідачем позивачу даної суми за договором відсутні, господарський суд прийшов до висновку, що сума боргу у розмірі 661071,60 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст. 49 ГПК України та постановою № 18 від 26.12.2011 р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції". Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати в розмірі 13221,43 грн. покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 11, 525, 526, 530, 611 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог (вх.№ 24173 від 15.07.2014 року).

Стягнути з Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України" (61202, м. Харків, вул. Ахсарова, 2, ідентифікаційний код 31941174, п/р № 26002000156001 в ХФ АТ "Укрінбанк" м. Харків МФО 351243) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Велтех" (61052, м. Харків, вул. Ізмайлівська, 11-А, ідентифікаційний код 33410479, п/р № 26003011275400 в ПАТ "УкрСиббанк" м. Харків МФО 351005) суму боргу у розмірі 661 071,60 грн. та суму судового збору у розмірі 13221,43 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 18.07.2014 р.

Суддя А.М. Буракова

922/2015/14