Рішення

від 18.07.2014 по справі 922/1951/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" липня 2014 р.Справа № 922/1951/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Светлічного Ю.В.

при секретарі судового засідання Ліпчанської В.В.

розглянувши справу

за позовом Приватного підприємства "Агротехснаб", м. Дніпропетровськ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дом сварки", м. Харків про стягнення 5826,00 грн. за участю представників сторін:

позивача - Галіотова О.А. довіреність №1 від 24.06.14 р.;

відповідача - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Агротехснаб" (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою щодо стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Дом сварки", заборгованості у розмірі 5 826,00 грн., посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань згідно договору поставки №ДГ-12011 від 13.01.13 р., який укладено між позивачем та відповідачем.

Присутній представник позивача 02 липня 2014 року надав витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців стосовно відповідача, згідно якого вірною адресою місцезнаходження юридичної особи ТОВ "Дом сварки" є: 61140, м. Харків, пр. Гагаріна, 100.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, свого повноважного представника не направив.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02 липня 2014 року розгляд справи було відкладено на 18 липня 2014 року, у зв'язку із необхідністю направлення процесуального документу та позовної заяви і доданих до неї документів на адресу вказану у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців стосовно ТОВ "Дом сварки".

Присутній представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та просив позов задовольнити. Також позивач надав докази направлення позовної заяви та доданих до неї документів за належною адресою відповідача, які долучені судом до матеріалів справи.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, свого повноважного представника не направив, про дату, місце та час судового розгляду був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення ухвали про відкладення розгляду даної справи повноважному представнику відповідача 07.07.14 року, але відповідач у судове засідання не з'явився та відзив на позов не надав.

Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 811 ГПК України), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи вищенаведене та те, що відповідач був повідомлений належним чином, про дату та час розгляду справи, справа розглядається на підставі ст.75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача господарським судом встановлено наступне.

13 січня 2012 року між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки №ДГ-12011 (далі по тексту - договір). Відповідно до умов вказаного договору позивач (постачальник) взяв на себе зобов'язання поставити у 2012 році, а відповідач (покупець) прийняти то оплатити резинотехнічні вироби в асортименті та по цінам, погодженим сторонами або в специфікації, або шляхом виставлення рахунку - фактури позивачем (постачальником) для сплати відповідачем (покупцем) для сплати покупцем як виразу згоди з асортиментом та цінами вказаними у рахунку - фактурі.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно п. 6.1. договору, поставка товару відбувалась, на умовах FCA-склад постачальника: м. Дніпропетровськ, вул. Белостоцького, 143.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав свої зобов'язання згідно договору та поставив відповідачу товар на загальну суму 5 826,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-0094 від 02.03.12 р. та довіреністю на отримання матеріальних цінностей №94 від 02.03.12 р. на яких міститься підписи повноважних представників відповідача.

Відповідач отримав товар, але не оплатив, у зв'язку із чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 5826,00 грн.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення коштів в сумі 5826,00 грн. грн. (сума основного боргу) правомірна та обґрунтована, така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. Судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача, з вини якого спір доведено до суду.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 47, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дом сварки" (61140, м. Харків, пр. Гагаріна, 100, код ЄДРПОУ 35243848) на користь Приватного підприємства "Агротехснаб" (49034, м. Дніпропетровськ, вул. Белостоцького, 143, р/р №26009119035001 в КБ "Приватбанк" м. Дніпропетровськ, МФО 305299, код ЄДРПОУ 30375594) заборгованість у розмірі 5826,00 грн. та судовий збір у розмірі 1827,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 18.07.2014 р.

Суддя Ю.В. Светлічний