Рішення

від 15.07.2014 по справі 502/3048/13-ц

КІЛІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 502/3048/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2014 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Балана М.В.,

при секретарі Кас?яненко О.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Кілія справу за позовом

ОСОБА_1, який діє від імені та в інтересах ОСОБА_2

до

Кілійської міської ради Одеської області

про встановлення факту належності та визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до Кілійського районного суду Одеської області з позовною заявою до Кілійської міської ради Одеської області про встановлення факту належності житлового будинку АДРЕСА_1 померлому ОСОБА_3 у тому числі ? частку за правом власності та ? частку в порядку спадкування за законом після ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1; встановлення факту належності за ним на земельну ділянку та визнання права власності на вказане майно за ОСОБА_2 в порядку спадкування.

З позовної заяви вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4, яка на день смерті проживала: АДРЕСА_1, дружина ОСОБА_3.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2, батько позивача, який на день смерті проживав: АДРЕСА_1.

Після його смерті відкрилась спадщина на житловий будинок, розташований АДРЕСА_1, який ОСОБА_3 та ОСОБА_4 побудували за життя, ввели до експлуатації, однак не провели реєстрацію права власності. Також, залишилась земельна ділянка, яка належала ОСОБА_3 на підставі державного акту на право власності на землю, однак оформили його через нотаріально контору позивач не має можливості, оскільки у витязі з Державного земельного кадастру не вказано, що власником цієї земельної ділянки є саме ОСОБА_3

18.07.2005 року ОСОБА_3 зробив заповіт за яким своє майно заповів ОСОБА_2, який є його сином, та прийняв спадщину шляхом подання заяви до нотаріальної контори.

Оформити спадщину через нотаріальну контору позивач не має можливості у зв?язку з відсутністю документів, що засвідчують право власності, у оформленні спадщини нотаріусом було відмовлено та рекомендовано звернутися до суду.

Інших спадкоємців, які б претендували на спадщину, не має.

Представник позивача повідомлений належним чином про дату та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився, однак надав заяву у якій позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просив розглянути справу за його відсутності.

Представник відповідача, повідомлений належним чином про дату та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, направив заяву, відповідно до якої позов визнає, вважає його обґрунтованим та просить розглянути справу за відсутності представника відповідача.

На підставі письмових заяв сторін суд ухвалює рішення за відсутності сторін, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку, передбаченому ст. ст. 169, 197 ЦПК України.

У відповідності зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту права, встановлених цивільним законодавством, є, зокрема, його визнання.

Згідно зі ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Як зазначено у ч. 2 ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як зазначено у ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Дослідивши надані письмові докази та розглянувши справу у межах заявлених позовних вимог, суд достовірно встановив такі факти та відповідні їм правовідносини:

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4, свідоцтво про смерть, видане відділом реєстрації актів громадського стану Кілійського району Одеської області ІНФОРМАЦІЯ_1, актовий запис №330, яка на день смерті проживала в АДРЕСА_1, вказаний факт підтверджується відміткою у будинковій книзі.

Спадкоємцем ОСОБА_4 є ОСОБА_3 - її чоловік, відповідно до свідоцтва про одруження, виданого Кілійським рай бюро ЗАГС Одеської області 05.03.1967 року, актовий запис №35. ОСОБА_3 прийняв спадщину відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України, що підтверджується відомостями з будинкової книги (а.с. 17-18).

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3, свідоцтво про смерть, видане відділом державної реєстрації актів цивільного стану Кілійського районного управління юстиції Одеської області 08.11.2011 року, актовий запис №269, який на день смерті проживав в АДРЕСА_1, вказаний факт підтверджується відміткою у будинковій книзі. ОСОБА_3 залишив заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Кілійського районного нотаріального округу ОСОБА_6, 18 липня 2005 року за реєстровим №3609, за яким своє майно заповів ОСОБА_2.

ОСОБА_2 є сином ОСОБА_3, відповідно до свідоцтва про народження, виданого Красноармейским районним ЗАГС м. Кишинева 15.04.1954 року, актовий запис №378 та прийняв спадщину відповідно до ч.1 ст.1269 ЦК України, шляхом подання заяви до нотаріальної контори.

ОСОБА_2 є громадянином Російської Федерації, відповідно до паспорту громадянина Російської Федерації НОМЕР_2, виданого 25.06.2012 року ФМС 77615, РНОКПП НОМЕР_1.

Відповідно до договору, посвідченого Кілійською державною нотаріальною конторою 04.12.1958 року за реєстровим №4569/1 ОСОБА_3 та ОСОБА_4 надано у безстрокове користування земельну ділянку АДРЕСА_2.

19 вересня 1958 року виконкомом Кілійської міської ради депутатів надано дозвіл ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на будівництво житлового будинку на земельній ділянці АДРЕСА_2.

14 березня 1968 року виконкомом Кілійської міської ради депутатів затверджено акт про закінчення будівництва та введення до експлуатації житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2.

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не провели державну реєстрацію свого права власності на вказаний житловий будинок, що підтверджується листом КП «Кілійське районне бюро технічної інвентаризації» від 06.05.2014 року №215.

Рішенням виконавчого комітету Кілійської міської ради №115 від 28.08.2013 року у зв?язку зі зміною нумерації житлового будинку АДРЕСА_2, присвоєно наступну адресу житловому будинку: АДРЕСА_1.

Комунальним підприємством „Районне бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» виготовлено технічний паспорт на житловий будинок АДРЕСА_1, який відповідно до характеристики будинку, господарських будівель та споруд складається з літ. А - житловий будинок; літ. а - веранда, літ. Б -кухня; літ. б. - веранда, літ. В - лазня; літ. в - навіс, літ. Г - комора; літ. Д - літня кухня; літ. Е- навіс; літ. Ж. - гараж, літ. З - убиральня 1- 4, І - надвірні споруди.

ОСОБА_3 на день смерті належала земельна ділянка, розташована на території Кілійської міської ради, яка передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ОД №075432, виданого Кілійською районною державною адміністрацією10.02.2003 року на підставі розпорядження Кілійської районної державної адміністрації від 17.12.2002 року №691 та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю №4035.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ - 5100216572013, земельній ділянці присвоєно кадастровий номер5122310100:01:001:0185.

Кілійська районна державна нотаріальна контора 23 вересня 2013 року роз'яснила ОСОБА_2 про неможливість оформлення права на спадщину на житловий будинок та земельну ділянку, оскільки на житловий будинок відсутній документ, що засвідчує реєстрацію права власності. На земельну ділянку нотаріус, також, не може видати свідоцтво про право на спадщину , оскільки така видача проводиться на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку, витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, за наявності всіх відомостей про земельну ділянку, у тому числі про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, про власника земельної ділянки, про підставу виникнення права власності на зазначену земельну ділянку. Вказані відомості відсутні у витязі з ДЗК № НВ - 5100216572013 від 18.05.2013 року.

У відповіді на судовий запит за №11-11-5/2840 від 13.05.2014 року відділ Держземагенства у Кілійському районі Одеської області зазначив, що згідно Книг реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою та других примірників державних актів станом на 31.12.2012 року за гр.. ОСОБА_3 на території Кілійської міської ради рахується у власності земельна ділянка площею 3,78 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, виданого на підставі розпорядження голови Кілійської районної державної адміністрації від 17.12.2002 року №691. 18.05.2013 року Державним кадастровим реєстратором проведено державну реєстрацію земельної ділянки, присвоєно кадастровий номер 5122310100:01:001:0185.

Згідно повідомлення Кілійської районної державної нотаріальної контори Одеської області за №196/01-16 від 20.02.2014 року, після смерті ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, спадкова справа не заводилась, в передбачений законом термін до Кілійської районної державної нотаріальної контори ніхто не звертався. Після смерті ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, спадкова справа №46/2012 була заведена 14.02.2012 року за заявою про прийняття спадщини від імені ОСОБА_2. Інших заяв не надходило.

Згідно ст.ст. 1216, 1217 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Відповідно до ст. ст. 1261, 1268, 1269 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті після життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ст.ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Стаття 376 ЦК України містить норму, відповідно до якої право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. У випадку ОСОБА_2 та ОСОБА_4 самочинне будівництво проведено на земельній ділянці, яка у встановленому порядку знаходилась у їх користуванні, що дає підстави суду для задоволення заявлених позивачем вимог.

Згідно ст. 331 ЦК України право власності на нову річ виготовлену (створену) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором чи законом. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Як зазначено у роз'ясненнях Міністерства юстиції України № 19-32/319 від 21.02.2005 року, у випадку смерті власника нерухомого майна, реєстрацію якого належним чином проведено не було і правовстановлюючий документ відсутній, питання про визначення цього майна померлому та спадкоємцю повинно вирішуватись в судовому порядку.

У відповідності до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до ст.368 ч. 3 Цивільного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

У відповідності до ч. 2 ст. 256 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені факти від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого їх встановлення.

Оскільки позивач правомірно набув правомочності з володіння користування та розпорядження зазначеним нерухомим майном, є спадкоємцем за заповітом та прийняв спадщину згідно положень ст. 1269 ЦК України, однак в зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів не має можливості оформити своє право власності інакше ніж в судовому порядку, суд застосовує положення ст. ст. 16 ЦК України та задовольняє позов.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212-215, ч. 2 ст. 256 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву задовольнити.

Встановити факт належності житлового будинку АДРЕСА_1 - ОСОБА_3, померлому ІНФОРМАЦІЯ_2, у тому числі на ? частку за правом власності та на ? частку в порядку спадкування за законом після ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1.

Встановити факт належності ОСОБА_3 земельної ділянки площею 3,7763 га, кадастровий номер 5122310100:01:001:0185, розташованої на території Кілійської міської ради Одеської області, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Визнати за ОСОБА_2, громадянином Російської Федерації, право власності на житловий будинок АДРЕСА_1, в порядку спадкування за заповітом, після смерті ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2.

Визнати за ОСОБА_2, громадянином Російської Федерації, право власності на земельну ділянку площею 3,7763 га, кадастровий номер 5122310100:01:001:0185, розташованої на території Кілійської міської ради Одеської області, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в порядку спадкування за заповітом, після смерті ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Кілійський районний суд Одеської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя Кілійського районного суду М. В. Балан