Ухвала

від 10.07.2014 по справі 806/847/14

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Панкеєва В.А.

Суддя-доповідач:Шидловський В.Б.

УХВАЛА

іменем України

"10" липня 2014 р. Справа № 806/847/14

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Шидловського В.Б.

суддів: Євпак В.В.

Капустинського М.М.,

при секретарі Волянській О.В. ,

за участю сторін:

представника позивача: Романюка М.М.

представника відповідача: Летушева М.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "20" травня 2014 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес 2012" до Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про зобов'язання вчинити дії ,

ВСТАНОВИВ:

20 лютого 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Прогрес 2012" (далі - ТОВ "Прогрес 2012") звернулося до суду із адміністративним позовом в якому з урахуванням заяви про зміну позовних вимог просило зобов'язати Новоград-Волинську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів України у Житомирській області (далі - Новоград-Волинська ОДПІ) вилучити з автоматизованої бази даних і обліку (автоматизованої системи "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів") інформацію, внесену на підставі акту від 19.08.2013 року №281/22-00/38107046 з відповідними висновками, "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Прогрес 2012" з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.05.2013 по 31.05.2013 року" та поновити дані податкової звітності ТОВ "Прогрес 2012" за період з 01.05.2013 по 31.05.2013 року.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 20 травня 2014 року позовні вимоги задовольнено повністю.

Не погоджуючись з прийнятою постановою Новоград-Волинська ОДПІ звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищевказану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. В апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши законність та обгрунтованість судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено судом першої інстанції та знайшло своє підтвердження в суді апеляційної інстанції, що з 06 по 12 серпня 2013 року на підставі п.п.75.1.2 п.75.1. ст.75, п.п.78.1.1. п.78.1 ст.78, п.79.1 ст.79 Податкового кодексу України (далі - ПК України) та відповідно до наказу Новоград-Волинської ОДПІ № 117 від 05.08.2013 року, податковими інспекторами Новоград-Волинської ОДПІ проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Прогрес 2012" (код ЄДРПОУ 38107046) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 по 31 травня 2013 року, за результатами якої відповідачем складено акт від 19.08.2013 року № 281/22-00/38107046 (а.с.9-17).

В даному акті контролюючим органом встановлені наступні порушення: п.2.4., п.2.15., п.2.16. р.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року № 168/704, а саме, товариство прийняло до обліку документи, які заповнені невірним чином та не мають всіх обов'язкових реквізитів по податковим зобов'язанням по взаємовідносинах з ТОВ "Клов" на суму ПДВ 98 501 грн; ст.185, п.198.3., п.198.6. ст.198 ПК України, товариством завищено суму податкового кредиту по операціях, пов'язаних з отриманням насіння сої та ядохімікатів від ТОВ "Кроп Майстр Дистрибьюшн" за травень 2013 року на загальну суму 98 501 грн.

Не погодившись із викладеними в акті перевірки висновками контролюючого органу, ТОВ "Прогрес 2012" 09.09.2013 року направило до начальника Новоград-Волинської ОДПІ заперечення на вищевказаний акт перевірки за № 9/9.

19.09.2013 року Новоград-Волинська ОДПІ надала відповідь на заперечення, згідно якої висновки акту перевірки зроблено правомірно та у відповідності до вимог чинного законодавства.

Згідно акту перевірки, підставою для висновку про завищення позивачем суми податкового кредиту у сумі 98 501 грн. було те, що підприємством не надано підтверджуючих документів, які б відповідали нормам ПК України та підтверджували взаємовідносини з ТОВ "Клов". Підприємством не надано до перевірки усіх підтверджуючих документів, які підтверджували дані взаємовідносини, а саме: сертифікати відповідності товару, що підтверджує походження та якість даного продукту, видаткові накладні, платіжні доручення, договір по взаємовідносинах між ТОВ "Прогрес 2012" з ТОВ "Кроп Майстер Дистрибьюшн".

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов до висновку, що висновки котролюючого органу стосовно відносин позивача з ТОВ "Клов" є помилковими. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції зі слідуючих підстав.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Об'єктом оподаткування є операції платників податку, зокрема, з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України (пункт 185.1 статті 185 ПК України).

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 цього Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Положеннями п.198.6 ст.198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно п.201.11 ст.201 ПК України підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, також є:

а) транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами;

б) касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку).

У разі використання платниками для розрахунків із споживачами реєстраторів розрахункових операцій касовий чек повинен містити дані про загальну суму коштів, що підлягає сплаті покупцем з урахуванням податку, та суму цього податку, що сплачується у складі загальної суми.

Порядок обчислення та накопичення реєстраторами розрахункових операцій сум податку встановлює Кабінет Міністрів України.

З матеріалів справи слідує, що 23.05.2013 року між ТОВ "Клов" (Покупець) та ТОВ "Прогрес 2012" (Продавець) укладено договір поставки № КЛВ230513/1 (а.с.32-35). Відповідно до пункту 1.1 договору продавець зобов'язується передати у встановлення строки олійні культури - сою врожаю 2013 року, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей товар.

24.05.2013 між ТОВ "Прогрес 2012" (Заставодавець) та ТОВ "Клов" (Заставодержатель) укладено договір застави № ЗЛГ230513/1 (а.с.29-31). Відповідно до п.1.1 даного договору, договром забезпечується виконання Заставодавцем свого зобов'язання з поставки зерна за основним договором поставки № КЛВ230513/1 від 23.05.2013 року, укладеного між Заставодавцем та Заставодержателем, а також усіх додаткових договорів до вищевказаного Договору поставки, які можуть бути укладенні до закінчення строку його дії.

Згідно додатку № 1 (а.с.36) до договору поставки № КЛВ230513/1 від 23.05.2013 вказується перелік земельних ділянок (полів), на яких буде здійснюватися вирощування товару продавцем. В матеріалах справи містяться кадастрові плани по земельним ділянкам (а.с. 37-51).

Також, 24.04.2013 між ТОВ "Клов" (Покупець) та ТОВ "Прогрес 2012" (Продавець) укладено договір поставки № КЛВ240413/2 (а.с.56-59). Відповідно до пункту 1.1 договору продавець зобов'язується передати у встановлення строки олійні кульки - сою врожаю 2013 року, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей товар.

07.05.2013 між ТОВ "Прогрес 2012" (Заставодавець) та ТОВ "Клов" (Заставодержатель) укладено договір застави № ЗЛГ240413/2 (а.с.53-55). Відповідно до п. 1.1 даного договору, договором забезпечується виконання Заставодавцем свого зобов'язання з поставки зерна за основним договором поставки № КЛВ240413/2 від 24.04.2013 року, укладеного між Заставодавцем та Заставодержателем, а також усіх додаткових договорів до вищевказаного Договору поставки, які можуть бути укладенні до закінчення строку його дії.

Згідно додатку № 1 (а.с.60) до договору поставки № КЛВ240413/2 від 24.04.2013 року вказується перелік земельних ділянок (полів), на яких буде здійснюватися вирощування товару продавцем. В матеріалах справи містяться збірні плани землевласників та землекористувачів (а.с.61-63).

Факт оплати товару та оприбуткування підтверджується наступними документами: розрахунками (а.с.65, 69), видатковими накладними (а.с.70, 75, 101, 103, 105, 107), податковими накладними (а.с.68, 74, 102, 104, 106, 108, 110, 116), довіреностями (а.с.67, 72-73), актом розрахунку (а.с.66, 71), рахунками на оплату (а.с.109, 115), які відповідають вимогам частини 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року № 996-XIV, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, в ході проведення перевірки та у судовому засіданні даний факт відповідач не спростував.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон) визначено, що первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Пунктом 1.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 N 88, із змінами і доповненнями, передбачено, що господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (п.2.1 цього Положення).

Статтею 9 Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Колегія суддів зазначає, що жоден нормативний документ не містить визначення такого порушення, як дефектність документів.

Податковим кодексом України або ж іншим нормативно-правовим актом не встановлено будь-яких обмежень, ніж наявність належним чином оформленої податкової накладної, щодо включення до податкового кредиту суми сплаченого податку.

Досліджені судом податкові накладні відповідають вимогам ч.2 ст.9 вказаного Закону, п.201.1 ст.201 ПК України та пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення запасів у бухгалтерському обліку № 88 щодо наявності в них необхідних реквізитів.

Щодо посилання в акті перевірки на те, що підприємством не надано до перевірки усіх підтверджуючих документів, які підтверджували дані взаємовідносини, а саме: сертифікати відповідності товару, що підтверджує походження та якість даного продукту, видаткові накладні, платіжні доручення, договір по взаємовідносинах між ТОВ "Прогрес 2012" з ТОВ "Кроп Майстер Дистрибьюшн" то суд зазначає наступне.

Згідно акту перевірки (а.с.5) Баранівським відділенням Новоград-Волинської ОДПІ 17.07.2012 року за № 1970/153 було направлено запит ТзОВ "Прогрес 2012" про надання інформації та копій документів, пов'язаних із обчисленням та формуванням показників податкової декларації по ПДВ за травень 2013 року при взаємовідносинах по податкових зобов'язаннях з ТОВ "Клов" та по податковому кредиту з ТОВ "Кроп Майстер Дистрибьюшн". 23.07.2013 за № 28 отримано від ТзОВ "Прогрес 2012" відповідь за № 206 від 23.07.2013 з копіями документів, зазначених у вищевказаному запиті. В ході перевірки всі підтверджуючі документи, які були надані ТзОВ "Прогрес 2012" були опрацьовані та досліджені.

Відповідачем не заперечується той факт, що на вказаний запит по ТОВ "Клов" були надані всі документи, проте податкові накладні були заповнені неправильно, а по ТОВ "Кроп Майстер Дистрибьюшн" були надані лише податкові накладні. Із повторним запитом з проханням надати додаткові документи по взаємовідносинах позивача з ТОВ "Кроп Майстер Дистрибьюшн" контролюючий орган не звертався.

Виходячи з викладеного, суд вважає, що висновок відповідача про ненадання до перевірки усіх підтверджуючих документів - сертифікатів відповідності товару, що підтверджує походження та якість даного продукту, видаткових накладних, платіжних доручень, договору по взаємовідносинах між ТОВ "Прогрес 2012" та ТОВ "Кроп Майстер Дистрибьюшн" є передчасним.

ПК України або ж іншим нормативно-правовим актом не встановлено будь-яких обмежень, ніж наявність належним чином оформлених первинних документів.

Встановлено, що 24.04.2013 між ТОВ "Кроп Майстер Дистрибьюшн" (Продавець) та ТОВ "Прогрес 2012" (Покупець) укладено договір купівлі-продажу № КМД240413/2 (а.с.125-126). Відповідно до 1.1. даного договору Продавець зобов'язується передати, а Покупець зобов'язується прийняти та сплатити вартість насіння та засобів захисту рослин, відповідно до умов даного договору. Також 23.05.2013 між цими сторонами був укладений аналогічний договір № КМД230513/1 (а.с.137-138).

На підтвердження фактичного виконання умов вказаного договору позивачем надано наступні документи: товарно-транспортні накладні (а.с.98-100), видаткова накладна (а.с.134-135), податкова накладна (а.с.136), специфікації (а.с.127, 139), свідоцтво на насіння (а.с.128, 130, 140, 142, 144), сертифікати на насіння (а.с.129, 131, 141, 143, 145), платіжне доручення (а.с.132), довіреність (а.с.133), які відповідають вимогам частини 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пункту 201.1. статті 201 ПК України, в ході проведення перевірки та у судовому засіданні даний факт відповідач не спростував.

В листах Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2011 року №742/11/13-11 та від 01 листопада 2011 року №1936/11/13-11 проаналізовано відповідні законодавчі акти щодо формування показників податкової звітності на підставі даних, не підтверджених документами та наголошено на тому, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. При цьому, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Судом встановлено та не спростовано відповідачем, що позивач на підставі належним чином оформлених податкових накладних та інших первинних документів формував податковий кредит.

Згідно ст.74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом державної податкової служби. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

Судом встановлено і не заперечувалось представниками відповідача, що за результатами вказаної перевірки були внесені зміни до автоматизованої системи "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів".

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішень контролюючого органу, останній має доводити недобросовісність платника податків.

На підставі викладеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що контролюючим органом безпідставно внесено до автоматизованої системи "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" інформацію на підставі акту від 19.08.2013 № 281/22-00/38107046. Внесена інформація загрожує діловій репутації позивача, що може вплинути на господарські відносини позивача з іншими суб'єктами господарювання, таким чином ця інформація порушує права позивача як суб'єкта господарювання, а тому вимога позивача про зобов'язання Новоград-Волинської ОДПІ вилучити із автоматизованої системи дану інформацію є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів вважає, що позивач в повній мірі довів ті обставини, на яких грунтуються його позовні вимоги, в той час як відповідачем правомірність оспорюваних дій не доказана.

Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції. Постанова суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, відповідає матеріалам справи та чинному законодавству, а підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "20" травня 2014 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис) В.Б. Шидловський

судді: (підпис) В.В. Євпак

(підпис) М.М. Капустинський

З оригіналом згідно: суддя

Повний текст cудового рішення виготовлено "10" липня 2014 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: Товариство з обмеженою відповідальністю "Прогрес 2012" с.Кашперівка,Баранівський район, Житомирська область,12710

3- відповідачу/відповідачам: Новоград-Волинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Житомирській області вул. Ушакова,3,м.Новоград-Волинський,Житомирська область,11700

4-третій особі: - ,