Рішення

від 16.07.2014 по справі 912/1757/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2014 рокуСправа № 912/1757/14 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Тимошевської В.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/1757/14

за позовом: Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру", від імені якого діє його Кіровоградська регіональна філія, м. Кіровоград

до відповідача: відділу Держземагентства у Новомиргородському районі Кіровоградської області, м. Новомиргород, Кіровоградська область

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: управління Державної казначейської служби України у Новомиргородському районі Кіровоградської області, м. Новомиргород, Кіровоградська область

про стягнення 80 250,62 грн.

Представники:

від позивача - Загородній І.В., довіреність № 63 від 02.07.14, начальник юридичної служби Кіровоградської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру";

від відповідача - участі не брали;

від 3-ї особи - Матненко О.І., довіреність № 02-14/382 від 11.02.14, головний спеціаліст юрисконсульт.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Державне підприємство "Центр державного земельного кадастру", від імені якого діє Кіровоградська регіональна філія", звернулось до господарського суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відділу Держземагентства у Новомиргородському районі Кіровоградської області 63 969,15 грн суми основного боргу, з урахуванням індексу інфляції, 2 573,79 грн річних, 9 443,07 грн пені та 4 264,61 грн штрафу.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на неналежне виконання зі сторони відповідача своїх зобов'язань за договором від 14.12.2012 про закупівлю послуг з оброблення даних обчислювальними засобами за державні кошти щодо оплати наданих послуг.

Ухвалою господарського суду від 10.06.2014 поданий позов прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 912/1757/14.

20.06.2014 позивач подав у даній справі заяву № 04/714 від 20.06.2014, згідно якої, з посиланням на ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, повідомив про зменшення розміру позовних вимог та просить стягнути з відповідача 65 249,53 грн основного боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 2 137,36 грн річних а.с. 89-90).

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема, зменшити розмір позовних вимог. При цьому, у розумінні наведеної норми під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Між тим, у названій вище заяві позивача від 20.06.2014 зазначені вище положення не дотримано та зменшено розмір позовних вимог шляхом виключення первісно пред'явлених вимог про стягнення пені в розмірі 9 443,07 грн та штрафу в розмірі 4 264,61 грн.

На підставі викладеного, господарський суд не приймає заяву позивача № 04/714 від 20.06.2014, як заяву про зменшення розміру позовних вимог, та розглядає справу з урахуванням первісно пред'явлених позовних вимог про стягнення 63 969,15 грн суми основного боргу, з урахуванням індексу інфляції, 2 573,79 грн річних, 9 443,07 грн пені та 4 264,61 грн штрафу.

Відповідач участі уповноваженого представника в засідання суду 16.07.2014 не забезпечив, хоча належним чином повідомлений про час та місце проведення засідання суду у даній справі.

Однак, відповідачем в судовому засіданні 25.06.2014 позовні вимоги заперечено частково в частині стягнення проведених позивачем нарахувань на суму основного боргу, а саме: пені, штрафу, інфляційних, річних, однак письмового відзиву суду не подано.

Ухвалою господарського суду від 25.06.2014 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, управління Державної казначейської служби України у Новомиргородському районі Кіровоградської області; розгляд справи відкладено на 16.07.2014.

Після відкладення розгляду справи зі сторони позивача надійшла письмова заява від 03.07.2014 № 04/769 про часткову відмову від позову, згідно якої позивач відмовився від позову в частині стягнення з відділу Держземагентства у Новомиргородському районі Кіровоградської області інфляційних втрат, річних, пені та штрафу і просить стягнути з відповідача лише суму основного боргу в розмірі 60 923,00 грн (а.с. 110-111).

В судовому засіданні 16.07.2014 представник позивача підтримав вимогу про стягнення суми основного боргу. Заява від 03.07.2014 № 04/769 про відмову від позову в частині стягнення інфляційних втрат, річних, пені і штрафу представником позивача підтримана.

Оскільки явка уповноваженого представника відповідача обов'язковою в судове засідання 16.07.2014 не визнавалась, тоді як представник відповідача приймав участь в судовому засіданні 25.06.2014, в якому виклав свої заперечення на позов, враховуючи подання сторонами витребуваних документів та відсутність клопотань про відкладення розгляду справи, господарський суд вважає можливим розглянути справу по суті в судовому засіданні 16.07.2014 за відсутності представника відповідача та за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та оцінивши подані сторонами докази, заслухавши пояснення представників сторін, наведенні в обґрунтування позовних вимог та заперечень проти позову, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

14.12.2012 між відділом Держкомзему у Новомиргородському районі Кіровоградської області (Замовник) та Державним підприємством "Центр державного земельного кадастру" в особі Кіровоградської регіональної філії (Виконавець) укладено договір про надання послуг з виконання окремих етапів платних адміністративних послуг (надалі - Договір від 14.12.2012, Договір).

Предметом укладеного Договору є надання Виконавцем у 2012 році Замовнику послуги по обробленню даних обчислювальними засобами, код послуги: ДК 016-97 - 72.30.2 та обов'язок Замовника прийняти і оплатити такі послуги.

Договір укладено в письмовій формі, підписано уповноваженими представниками сторін Договору та скріплено печатками. Строк дії Договору встановлено до 31 грудня 2012 року.

Господарський кодекс України визначає, що підставою виникнення господарського зобов'язання є господарський договір, який укладається та виконується за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, встановлених Господарським кодексом України (ст. ст. 174, 179, 193 Господарського кодексу України).

Договором, згідно ст. 626 Цивільного кодексу України, є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Договір від 14.12.2012 за своїм правовим характером є договором про надання послуг, за яким, відповідно до частини першої ст. 901 Цивільного кодексу України, одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник - оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Отже, договір про надання послуг складається з двох органічно поєднаних між собою зобов'язань: по-перше, зобов'язання, в якому виконавець повинен надати послугу, а замовник наділений правом вимагати виконання цього обов'язку; по-друге, зобов'язання, в якому замовник зобов'язаний оплатити надану послугу, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на виконання умов Договору від 14.12.2012 на протязі грудня 2012 року надано, а Замовником отримано обумовлені Договором послуги на загальну суму 161 040,00 грн.

Надання й отримання послуг оформлено за Актами: від 19.12.2012 на суму 24 772,00 грн, від 19.12.2012 на суму 11 401,00 грн, від 19.12.2012 на суму 23 214,00 грн, від 19.12.2012 на суму 28 117,00 грн, від 19.12.2012 на суму 44 495,00 грн, від 25.12.2012 на суму 29 091,00 грн (а.с.18-23).

Вказані Акти містять підписи обох сторін Договору, печатки та, окрім переліку наданих послуг і їх ціни, фіксують, що сторони не мають взаємних претензій щодо якості та строків надання послуг.

За вимогами пункту 4.1. Договору від 14.12.2012 розрахунки за надані послуги проводяться шляхом щомісячної компенсації Замовником на підставі акта наданих послуг в сумі, зазначеній у вказаному акті, до сьомого числа місяця, наступного за звітним періодом, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Виконавця, відкритий в установі банку.

Між тим, як повідомив позивач, Замовник в установлений Договором строк за послуги повністю не розрахувався та має заборгованість в розмірі 60 923,00 грн.

Господарський суд враховує, що за приписами частини першої ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Вказаним нормам кореспондують положення ст. 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За вимогами частини першої ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Таким чином, доводи позивача щодо обов'язку Замовника за Договором оплатити повну вартість послуг, наданих за Договором від 14.12.2012, відповідають наведеним вище приписам законодавства та умовам Договору. Заборгованість за надані послуги в розмірі 60 923,00 грн є такою, що підтверджена матеріалами справи.

Разом з цим, Указом Президента України від 8 квітня 2011 року № 445 затверджено Положення про Державне агентство земельних ресурсів України та встановлено, що Державне агентство земельних ресурсів України є правонаступником Державного комітету України із земельних ресурсів. Згідно пункту 7 затвердженого Положення Держземагентство України здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2011 р. N 974 утворено територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів та реорганізовано територіальні органи Державного комітету із земельних ресурсів шляхом приєднання до новоутворених територіальних органів Державного агентства земельних ресурсів.

Згідно додатку 2 до вказаної постанови відділ Держкомзему в Новомиргородському районі Кіровоградської області реорганізовано шляхом приєднання до новоутвореного територіального органу Державного агентства земельних ресурсів - відділу Держземагентства у Новомиргородському районі Кіровоградської області.

Одночасно, постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2011 р. N 835, з посиланням на яку укладено договір від 14.12.2012, установлено, що до завершення здійснення заходів з утворення територіальних органів Державного агентства земельних ресурсів адміністративні послуги згідно з переліком, затвердженим цією постановою, надаються територіальними органами Державного комітету із земельних ресурсів.

Таким чином, правонаступником відділу Держкомзему у Новомиргородському районі Кіровоградської області, у т.ч. по правам та обов'язкам за Договором від 14.12.2012, є відповідач у справі - відділ Держземагентства у Новомиргородському районі Кіровоградської області.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем проводилась претензійна робота щодо погашення відповідачем заборгованості за Договором від 14.12.2012 (а.с.25-29, 30-31).

Згідно довідки Державної фінансової інспекції в Кіровоградській області від 13.05.2014 № 07-09/158-з, складеної за результатами зустрічної звірки у Кіровоградській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" з питань підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків з відділом Держземагентства у Новомиргородському районі за період з 01.01.2012 по 01.03.2014, встановлено дебіторську заборгованість позивача по розрахункам з відповідачем станом на 01.03.2014 за Договором від 14.12.2012 в розмірі 60 923,00 грн (а.с. 32-33).

Відповідач в акті звірки між сторонами, складеними станом на 31.12.2013, суму основного боргу за Договором від 14.12.2012 в розмірі 60 923,00 грн не заперечив (а.с. 24).

На підставі викладеного, вимога Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру", від імені якого діє Кіровоградська регіональна філія, до відділу Держземагентства у Новомиргородському районі Кіровоградської області про сплату 60 923,00 грн за Договором від 14.12.2012 є обґрунтованою.

Під час подання позову, позивач також заявив до стягнення з відповідача інфляційних втрат в розмірі 3 046,15 грн, що нараховані на суму боргу 60 923,00 грн за період січень 2013 - квітень 2014, 3% річних в розмірі 2 573,79 грн і пені в розмірі 9 443,07 грн, нарахованих за кожен день прострочення платежу, та штраф в розмірі 4 264,61 грн на підставі частини другої ст. 231 Господарського кодексу України.

Однак, заявою від 03.07.2014 позивач відмовився від позову в частині стягнення з відділу Держземагентства у Новомиргородському районі Кіровоградської області інфляційних втрат, річних, пені та штрафу.

Право позивача на відмову від позову передбачено частиною четвертою ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 78 названого кодексу відмова позивача від позову викладається в адресованій господарському суду письмовій заяві, що долучається до справи; заява підписується позивачем.

Згідно пункту 4 частини першої ст. 80 Господарського процесуального кодексу України відмова позивача від позову і прийняття її господарським судом є підставою для припинення провадження у справі.

Господарський суд враховує, що заява позивача від 03.07.2014 підписана уповноваженою особою Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру", яка діє на підставі довіреності № 602 від 12.05.2014, в якій передбачено право представника на відмову повністю чи частково від позовних вимог (а.с. 42).

До прийняття відмови від позову господарським судом роз'яснено присутньому в судовому засіданні представнику позивача наслідки припинення провадження у справі, що визначені частиною другою ст. 80 Господарського процесуального кодексу України та згідно з якими у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

На підставі викладеного, господарський суд приймає відмову Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру", від імені якого діє його Кіровоградська регіональна філія, від позову в частині стягнення з відділу Держземагентства у Новомиргородському районі Кіровоградської області інфляційних втрат, річних, пені та штрафу та припиняє провадження у справі в цій частині на підставі пункту 4 частини першої ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору, господарський суд виходить з наступного.

Ціна поданого позову у даній справі становить 80 250,62 грн.

Згідно з п. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Таким чином, розмір судового збору за подання позивачем до господарського суду позовної заяви у даній справі становить 1827,00 грн.

Проте, при зверненні до господарського суду з позовом позивачем судовий збір сплачено не було, натомість, подано заяву про відстрочення сплати судового збору, в який позивач просив суд відстрочити сплату судового збору, посилаючись на скрутне фінансове становище.

Ухвалами господарського суду від 10.06.2014 та від 25.06.2014 відстрочено сплату позивачем судового збору. Однак, на час винесення рішення по справі позивачем доказів сплати судового збору суду не надано.

Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

В постанові Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 №7 (із змінами і доповненнями) роз'яснено, що якщо строк (строки), на який (які) судом було відстрочено або розстрочено сплату судового збору, закінчився, а таку сплату не здійснено, господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи може своєю ухвалою продовжити цей строк (але не довше ніж до прийняття судового рішення по суті справи), або звільнити сторону від сплати судового збору, або залишити позов чи скаргу без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України, або стягнути несплачену суму судового збору у прийнятті судового рішення (п. 3.3 постанови).

При цьому, в п. 3.4 наведеної вище постанови Пленуму зазначено, що у разі коли господарським судом було відстрочено сплату позивачем судового збору, який з тих чи інших причин до прийняття рішення зі справи сплачено не було, а останнє прийнято на користь позивача, то стягнення суми судового збору здійснюється безпосередньо з відповідача у доход Державного бюджету України.

За правилами частин першої та другої ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

На підставі викладеного, враховуючи, що спір виник внаслідок не здійснення відповідачем своєчасної оплати послуг, наданих позивачем, господарський суд покладає судовий збір в розмірі 1827,00 грн на відповідача та стягує його в доход Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 22, 32, 33, 43, 44, 49, 78, 80, 82, 84, 85, 87, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру", від імені якого діє його Кіровоградська регіональна філія, до відділу Держземагентства у Новомиргородському районі Кіровоградської області про стягнення 60923,00 грн основного боргу задовольнити.

Стягнути з відділу Держземагентства у Новомиргородському районі Кіровоградської області (26000, Кіровоградська область, м. Новомиргород, вул. Леніна, 101, ідентифікаційний код 38236629) на користь Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру", від імені якого діє його Кіровоградська регіональна філія (25006, м. Кіровоград, вул. Віктора Чміленка, 82/40, ідентифікаційний код 26448548) - 60923,00 грн основного боргу.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Прийняти відмову Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру", від імені якого діє його Кіровоградська регіональна філія, від позову в частині стягнення з відділу Держземагентства у Новомиргородському районі Кіровоградської області інфляційних втрат, річних, пені та штрафу та припинити провадження у справі в цій частині.

Стягнути з відділу Держземагентства у Новомиргородському районі Кіровоградської області (26000, Кіровоградська область, м. Новомиргород, вул. Леніна, 101, ідентифікаційний код 38236629) на користь Державного бюджету України (р/р 31211206783002 в Головному Управлінні Державної казначейської служби України у Кіровоградській області, МФО 823016, код 38037409, отримувач коштів УК у м. Кіровограді (м. Кіровоград) 22030001) - 1 827,00 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Примірник рішення направити відділу Держземагентства у Новомиргородському районі Кіровоградської області за адресою: 26000, Кіровоградська область, м. Новомиргород, вул. Леніна, 101.

Повне рішення складено 21.07.2014.

Суддя В.В.Тимошевська