Рішення

від 10.06.2014 по справі 923/634/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2014 р. Справа № 923/634/14

Господарський суд Херсонської області у складі судді Соловйова К.В. при секретарі Степановій Н.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного підприємства "Активбуд", м. Київ,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиційного комерційного підприємства "Транстехсервіс", м. Херсон

про стягнення 15 201,83 грн.

за участю представників сторін:

від позивача - Попадин О.Б., уповн. представник, довіреність від 04.03.2014р.;

від відповідача - Савіна А.С., уповн. представник, довіреність від 12.03.2014р.

Обставини справи: провадження у справі порушено ухвалою суду від 08.05.2014р. за позовом Приватного підприємства "Активбуд" (позивач) до Товариство з обмеженою відповідальністю Транспортно-експедиційне комерційне підприємство "Транстехсервіс" (відповідач) з вимогами про стягнення заборгованості і за договором поставки продукції № 9/ХС від 07.06.2011р. у загальній сумі 15 201,83 грн., з них 10 978,20 грн. несплаченої вартості товару, 1 552,33 грн. річних (3%), 332,88 грн. інфляційних збитків, 2 338,42 грн. пені. Позов обґрунтовано нормами ст.ст.509, 525, 526, 549, 599, 611, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст.193, 216, 229, 230 Господарського кодексу України, твердженнями про неналежне виконання відповідачем зобов'язань з оплати товару за укладеним між відповідачем та Приватним підприємством "ФБМ-Україна" договором поставки продукції № 9/ХС від 07.06.2011р. та про укладання 29.05.2013р між ПП "ФБМ-Україна", позивачем та відповідачем тристоронньої Угоди про відступлення права вимоги, згідно з якою ПП "ФБМ-Україна" відступило позивачу право вимоги ПП "ФБМ-Україна", як кредитора, відносно боргу за вказаним договором поставки продукції.

Письмовою заявою від 13.05.2014р.(а.с.50-55), позивачем в порядку ч. 4 ст. 22 ГПК України зменшено з 15 201,83 грн. до 14 220,05 грн. загальний розмір позовних вимог. Фактично ж, згідно з цією заявою, позивачем, в порядку ч. 4 ст. 22 ГПК України, збільшено з 1 552,33 грн. до 1 592,03 грн. розмір позовних вимог в частині стягнення річних (3%) та з 332,88 грн. до 649,22 грн. розмір позовних вимог в частині стягнення інфляційних збитків, а також, зменшено з 2 338,42 грн. до 1 000,60 грн. розмір позовних вимог в частині стягнення пені. В частині позовних вимог про стягнення заборгованості з оплати товару розмір позовних вимог змін не зазнав. Судом прийнято дану заяву позивача. Після її прийняття судом новою ціною позову є 14220,05 грн., з яких 10978,20 грн. заборгованості з оплати товару, 1 592,03 грн. річних (3%), 649,22 грн. інфляційних збитків та 1 000,60 грн. пені. Спір вирішується виходячи із цього нового розміру позовних вимог.

10.06.2014р. позивачем надано додаткові письмові докази на обґрунтування своєї позиції у спорі (а.с.63-68).

Відповідач надав відзив на позовну заяву (а.с.61), згідно з яким не заперечує наявності власної заборгованості у сумі 10 978,20 грн. перед позивачем, але не погоджується з розміром заявлених позивачем річних (3 %), інфляційних збитків та пені, стверджуючи про невідповідність розрахунку цих річних, збитків та пені чинному законодавству. Зокрема, у відзиві стверджується про те, що відповідач, виходячи з положень зазначеної тристоронньої Угоди від 29.05.2013р. про відступлення права вимоги є таким, що прострочив перед позивачем виконання грошового зобов'язання за договором поставки продукції № 9/ХС від 07.06.2011р., лише, з 29.06.2012р. Відзив відповідача, також, містить у собі заяву про застосування наслідків спливу позовної давності щодо позовних вимог в частині стягнення 1 000,60 грн. пені.

Від сторін не надходило заяв та клопотань щодо судового засідання 10.06.2014р.

Після закінчення розгляду справи, в судовому засіданні 10.06.2014р., відповідно до ст.85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши представників сторін, суд, -

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиційне комерційне підприємство "Транстехсервіс" (надалі - відповідач) та Приватне підприємство "ФБМ-Україна" 07.06.2011р. уклали між собою договір поставки продукції № 9/ХС (надалі - договір), за умовами якого ПП "ФБМ-Україна" (постачальник за договором) зобов'язалося здійснити поставки товару (крипільно-будівельних матеріалів), в асортименті та кількості, згідно заявок відповідача (покупця за договором) та за цінами, які вказано у рахунках-фактурах, на підставі видаткових накладних, а відповідач, в свою чергу, зобов'язався прийняти цей товар та сплатити його вартість ПП "ФБМ-Україна" на умовах даного договору. Згідно п.9.1. договору поставка товару здійснюється на умовах DDP-Херсон (доставка товару на склад відповідача, за адресою м. Херсон, Миколаївське шосе,5 км.), згідно Міжнародних правил тлумачення торгових термінів "Інкотермс-2000". Згідно п.10.1. договору перехід до відповідача права власності на товар відбувається в момент приймання-передачі товару від ПП "ФБМ-Україна" відповідачу. Згідно з п.6.2. договору розрахунок за товар здійснюється відповідачем з відстрочкою платежу 14 (чотирнадцять) календарних днів з моменту отримання товару (який підтверджується видатковими накладними), шляхом банківського переведення грошових коштів на розрахунковий рахунок ПП "ФБМ-Україна". Відповідно до п. 12.2 договору у разі несвоєчасної оплати товару відповідач виплачує на користь ПП "ФБМ-Україна" пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочки, від несплаченої суми. Згідно п.12.3 договору у разі якщо відповідач прострочив оплату товару відповідно до п.6.2. договору понад 2 (два) дні ПП "ФБМ-Україна" має право додатково стягнути з відповідача 3 % річних за користування чужими грошовими коштами від суми несплати товару.

На виконання умов договору ПП "ФБМ-Україна" передало відповідачеві товару загальною вартістю 13 323,10 грн. (з ПДВ), на підставі видаткових накладних від 20.12.2011р. № хса-1044 на суму 3 470,00 грн. (з ПДВ), від 13.01.2012р. № 0251-0000004 на суму 2 070,00 грн. (з ПДВ), від 30.01.2012р. № 0251-0000056 на суму 575,00 грн. (з ПДВ), від 13.02.2012р. № 0251-0000081 на суму 5 532,10 грн. (з ПДВ), від 23.02.2012р. №0251-0000117 на суму 1 676,00 грн. (з ПДВ) (а.с.17-21) та згідно довіреностей відповідача від 20.12.2011р. № 326, від 13.01.2012р. № 3, від 30.01.2012р. № 18, від 13.02.2012р. № 25, від 23.02.2012р. № 35 (а.с.22-26).

Проте, відповідачем не було здійснено оплати цього товару на умовах договору: у належні строки та в повному обсязі. Вказаний факт відповідачем не заперечується, що слідує з відзиву на позовну заяву, у зв'язку із чим не є спірним при розгляді даної справи.

29.05.2012р. була укладена тристороння угода № 4-ОД про відступлення права вимоги між Приватним підприємством "Активбуд" (надалі - позивач), ПП "ФБМ-Україна" та відповідачем. Згідно з п.1 цієї угоди ПП "ФБМ-Україна" (первісний кредитор за угодою) відступає позивачеві (новому кредитору за угодою), а позивач, відповідно, приймає на себе права та вимоги ПП "ФБМ-Україна" і стає кредитором відносно боргу за укладеним між ПП "ФБМ-Україна" та відповідачем договором поставки продукції №9/ХС від 07.06.2011р. Згідно з п.2 цієї угоди відповідач зобов'язався погасити борг за договором поставки продукції № 9/ХС від 07.06.2011р. протягом 30 (тридцяти) днів з моменту підписання цієї угоди, а сума основного боргу, щодо якого змінюється кредитор фіксується у акті звіряння, до цієї угоди, після чого такий акт звіряння стає невід'ємною складовою даної угоди. Розмір заборгованості відповідача перед позивачем за станом на 05.03.2014р., саме, як 10978,20 грн., додатково уточнений згідно з складеним позивачем та відповідачем актом звірки взаєморозрахунків (а.с.27).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону та договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Згідно з ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Згідно з ч. 7 ст.193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання умов договору не допускається. Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) та сплатити за нього певну грошову суму. Згідно з ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу. Згідно із ч. 1 та ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, а також, що покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ст. 512 Цивільного кодексу України відступлення права вимоги є підставою заміни кредитора у зобов'язанні. При цьому, згідно з ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно ст. 513 Цивільного кодексу України зміна кредитора у зобов'язанні здійснюється шляхом оформлення між первісним кредитором та новим кредитором відповідного договору в тій же самій формі, що і угода, за якою права відступаються. Згідно ч. 1 ст. 516 цього ж Кодексу заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договором поставки продукції № 9/ХС від 07.06.2011р. не передбачено отримання згоди відповідача на заміну кредитора у зобов'язанні, яке виникло з даного договору.

Відповідач заборгованість у вказаному розмірі, 10 978,20 грн., визнав, що слідує з відзиву на позовну заяву (а.с.61). Доказів сплати цієї заборгованості, повністю або частково, відповідач суду не надав.

За вказаних встановлених судом фактичних обставин та на підставі наведених правових норм позовні вимоги про стягнення з відповідача 10 978,20 грн. заборгованості з оплати товару підлягають задоволенню у повному обсязі.

Поряд з позовними вимогами про стягнення з відповідача заборгованості з оплати товару позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 1 592,03 грн. річних (3 %), 649,22 грн. інфляційних збитків та 1 000,60 грн. пені, у зв'язку із простроченням відповідачем виконання грошового зобов'язання за договором поставки продукції № 9/ХС від 07.06.2011р.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також річні (3 %) від простроченої суми.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Згідно з ч.6 ст. 232 цього ж Кодексу нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Згідно з ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Твердження відповідача про те, що згідно положень тристоронньої угоди від 29.05.2013р. № 4-ОД про відступлення права вимоги, що був укладений між позивачем, ПП "ФБМ-Україна" та відповідачем, останній має відповідати перед позивачем за прострочення виконання грошового зобов'язання за договором поставки продукції №9/ХС від 07.06.2011р., лише, з 29.06.2012р. спростовуються нормами ст.ст.512 - 514 Цивільного кодексу України та положеннями п.1 та п.2 вказаної тристоронньої угоди.

Правильність розрахунку заявлених до стягнення з відповідача 1 592,03 грн. річних (3 %), 649,22 грн. інфляційних збитків та 1 000,60 грн. пені судом перевірено. Під час розгляду судом справи відповідач не надав доказів сплати, повністю або частково, вказаних 1 592,03 грн. річних, 649,22 грн. інфляційних збитків, 1 000,60 грн. пені.

Разом з тим, суд зазначає про наступне. Згідно з ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Відповідно ж до ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. При цьому, згідно з ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України спеціальна позовна давність тривалістю в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). Згідно п. 5 ст. 261 Цивільного кодексу України за зобов'язанням з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання, а за зобов'язанням. Відповідно до ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. При цьому, згідно з ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони, зробленою до винесення судом рішення.

Згідно з ч. 5 ст. 267 Цивільного кодексу України, якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Згідно з п. 2.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013р. "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів", із змінами та доповненнями, питання щодо поважності причин пропуску строку позовної давності, тобто, щодо наявності обставин, які з об'єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується господарським судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини. Наявність у позивача вказаних обставин підлягає доведенню на загальних підставах.

Заявлена до стягнення з відповідача пеня у загальному розмірі 1 000,60 грн. нарахована відповідачеві за окремі часові періоди в межах з 03.01.2012р. по 09.09.2012р., а саме, 260,25 грн. пені за період з 03.01.2012р. по 03.07.2012р., 155,25 грн. пені за період з 28.01.2012р. по 28.07.2012р., 43,12 грн. пені за період з 14.02.2012р. по 14.08.2012р., 414,91 грн. пені за період з 28.02.2012р. по 28.08.2012р., 127,07 грн. пені за період з 09.03.2012р. по 09.09.2012р., що слідує з розрахунку цієї пені (а.с.52-55). Проте, позов про стягнення цієї пені поданий до суду лише у травні 2014 року. Таким чином, позивачем пропущено встановлений законом (з ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України) річний строк для звернення до суду з позовом про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Під час розгляду справи позивачем не повідомлено суду про будь-які причини, які об'єктивно, зумовили пропуск позивачем строку позовної давності для подання до суду позову з вимогою про стягнення з відповідача 1 000,60 грн. пені, яку нараховано відповідачеві за окремі часові періоди в межах з 03.01.2012р. по 09.09.2012р. Відповідно, позивачем не доведено суду й поважності причин пропуску такого строку позовної давності. За вказаних встановлених судом фактичних обставин та на підставі наведених правових норм позовні вимоги в частині стягнення 1 000,60 грн. пені не підлягають задоволенню, у зв'язку із пропуском строку позовної давності. У задоволенні позову в цій частині має бути відмовлено.

Позовні вимоги про стягнення з відповідача 1 592,03 грн. річних (3 %) та 649,22 грн. інфляційних збитків підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з ст. 49 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позов задовольняється на 92,96 %.

92,96 % = ((13 219,45 грн. (розмір задоволених позовних вимог) / (14220,05 грн.) (розмір заявлених позовних вимог, згідно з заявою позивача від 13.05.2014р.)) х 100 %

У зв'язку із цим 92,96 % або 1 698,38 грн. судового збору має бути покладено на відповідача, а решта - на позивача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиційне комерційне підприємство "Транстехсервіс" (місцезнаходження: 73000, Херсонська обл., м.Херсон, вул. 40 років Жовтня, буд. 31-А; ідентифікаційний код юридичної особи 03119061) на користь Приватного підприємства "Активбуд" (місцезнаходження: 03115, м. Київ, вул. Святошинська, буд. 1 ; ідентифікаційний код юридичної особи 33943152) 10 978 (десять тисяч дев'ятсот сімдесят вісім) грн. 20 коп. заборгованості з оплати товару, 1 592 (одна тисяча п'ятсот дев'яносто дві) грн. 03 коп. в якості річних, 649 (шістсот сорок дев'ять) грн. 22 коп. втрат від інфляції та 1 698 (одна тисяча шістсот дев'яносто вісім) грн. 38 коп. судового збору.

3. В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 18.07.2014р.

Суддя К.В. Соловйов