cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 910/12091/14 15.07.14
до товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Довіра"
про стягнення 381 458,88 грн.
Суддя Шкурдова Л.М.
при секретері судового засідання Іващенко М.М.,
за участю представників:
від позивача:Нестеренко Г.А. за дов. № 196-1/КР від 08.01.2014; від відповідача:не з'явився. СУТЬ СПОРУ:
Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Довіра" про стягнення 327 454,46 грн - основного боргу; 23,89 грн - інфляційних втрат; 649,24 грн - 3 % річних; 4 108,47 грн - пені; 49 131,82 грн - штрафу 15 %.
Позовні вимоги мотивовано порушенням відповідачем укладеного між сторонами договору № 130/12 на право тимчасового користування місцями для розміщення рекламних засобів, що перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Києва від 25.04.2012 в частині оплати тимчасового користування місцями для розміщення рекламних засобів.
Ухвалою суду від 23.06.2014 порушено провадження у справі № 910/12091/14 та призначено розгляд на 15.07.2014.
У судовому засіданні 15.07.2014 представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, позов просив задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, про час і місце розгляду даної справи повідомлений належним чином.
Ураховуючи наявність доказів належного повідомлення відповідача про час і місце проведення судового засідання, відсутність доказів неможливості прибуття в судове засідання представника відповідача, достатність матеріалів для прийняття рішення по суті, суд, відповідно до приписів ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за відсутності представника відповідача за наявними в справі матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на які посилається позивач, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Як підтверджено матеріалами справи, 25.04.2012 між комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама» (далі - підприємство, позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю фірмою «Довіра» (далі - розповсюджувач, відповідач) укладено договір № 130/12 на право тимчасового користування місцем(-ями) для розміщення рекламного(-их) засобу(-ів), що перебуває(-ють) у комунальній власності територіальної громади м. Києва (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого на підставі відповідного наказу дозвільного органу про встановлення пріоритету на місце(-я) для розміщення рекламного(-их) засобу(-ів), дозволу(-ів) на розміщення зовнішньої реклами на певний строк та у певному місці, наданого(-их) на підставі розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), розповсюджувачеві надається право тимчасового користування місцем(-ями) для розміщення рекламного(-их) засобу(-ів) (далі - РЗ), що перебуває(-ють) у комунальній власності територіальної громади м. Києва, його районів або повноваження щодо розпорядження яким(-и) здійснюють органи місцевого самоврядування м. Києва (далі - Право тимчасового користування), за умов повного дотримання розповсюджувачем цього Договору та Порядку розміщення реклами в місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 22 вересня 2011 року № 37/6253, з наступними змінами та доповненнями (далі - Порядок), а Розповсюджувач зобов'язався користуватися наданим йому правом тимчасового користування, своєчасно та згідно з умовами цього Договору перераховувати плату за право тимчасового користування виключно на поточний рахунок підприємства, належним чином, своєчасно та у повному обсязі виконувати свої обов'язки за цим Договором та не зловживати наданими розповсюджувачу правами.
Відповідно до адресної програми на право тимчасового користування № 5 від 17.01.2014 до Договору, додаткової угоди № 130/12-8 від 25.01.2014 до Договору, додаткової угоди № 130/12-9 від 26.02.2014 до Договору, підписаними обома сторонами, позивач передав, а відповідач прийняв місця для тимчасового розміщення реклами за адресами, згідно з наведеним в адресній програмі переліком.
Згідно з пп. 5.2.3 п. 5.2 Договору відповідач зобов'язався не пізніше 25 числа поточного місяця, отримувати та сплачувати рахунки за право тимчасового користування, у тому числі у разі встановлення пріоритету.
Відповідно до п. 6.7 Договору розрахунковим періодом надання права тимчасового користування та нарахування плати за право тимчасового користування є календарний місяць.
Згідно з п. 6.8 Договору плата за право тимчасового користування нараховується позивачем щомісячно та перераховується відповідачем не пізніше двадцять п'ятого числа поточного місяця, виключно на поточний рахунок позивача, в розмірах, зазначених позивачем в рахунках.
Позивачем належним чином виконано умови Договору, про що свідчать, зокрема, рахунки: № 85579 від 10.02.2014 на суму 257 224,80 грн; № 86681 від 26.02.2014 на суму 426,60 грн; № 90516 від 15.05.2014 на суму 324 559,26 грн; № 90961 від 15.05.2014 на суму 2 559,60 грн (у т.ч ПДВ 20 %), копії яких наявні в матеріалах справи.
Однак відповідачем у порушення умов спірного договору лише частково оплачено тимчасове користування місцями для розміщення рекламних засобів, що перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Києва, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість, яка згідно з розрахунком позивача склала 327 454,46 грн.
Позивачем також заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача 23,89 грн інфляційних втрат, 649,24 грн 3 % річних, 4 108,47 грн пені та 49 131,82 грн штрафу 15 %.
Статтею 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в ст. 193 Господарського кодексу України, яка регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до частини першої статті 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Положеннями статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як установлено судом сторонами у пп. 5.2.3 п. 5.2 та п. 6.8 Договору погоджено, що відповідач зобов'язався отримувати та сплачувати рахунки за право тимчасового користування, у тому числі у разі встановлення пріоритету, не пізніше 25 числа поточного місяця.
Таким чином зобов'язання з оплати тимчасового користування місцями для розміщення рекламних засобів, що перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Києва за Договором відповідачем на суму 426,60 грн мало бути виконано до 25.02.2014 включно; на суму 327 118,86 грн (324 559,26 грн + 2 559,60 грн) - до 25.05.2014 включно.
За таких обставин суд дійшов висновку, що позов у частині стягнення основного боргу в сумі 327 454,46 грн обґрунтований та підлягає задоволенню у повному обсязі.
Позивач також просить суд стягнути з відповідача 23,89 грн інфляційних втрат та 649,24 грн 3 % річних.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як установлено вище судом, зобов'язання з оплати тимчасового користування місцями для розміщення рекламних засобів, що перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Києва за Договором на суму 426,60 грн мало бути виконано до 25.02.2014 включно; на суму 327 118,86 грн (324 559,26 грн + 2 559,60 грн) - до 25.05.2014 включно, відтак прострочення відповідачем оплати тимчасового користування місцями для розміщення рекламних засобів, що перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Києва на суму 426,60 грн настало з 26.02.2014 та на суму 327 118,86 грн - з 26.05.2014.
Після перевірки розрахунку позивача в частині інфляційних втрат та 3 % річних, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат у заявленому позивачем розмірі в сумі 23,89 грн та 3 % річних в сумі 649,24 грн.
Позивачем також заявлено позовну вимогу про стягнення з відповідача пені в сумі 4 108,47 грн та штрафу 15 % у розмірі 49 131,82 грн.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Штрафними санкціями, у відповідності зі ст. 230 ГК України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до п. 7.2 Договору позивач має право застосовувати до відповідача такі штрафні санкції: за несвоєчасне або неповне внесення платежів - пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у термін, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення; а також три відсотки річних від простроченої суми.
Після перевірки розрахунку позивача в частині пені, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені у заявленій позивачем сумі - 4 108,47 грн.
Згідно з п. 7.3 Договору позивач має право додатково нарахувати боржнику за прострочення внесення платежів за право тимчасового користування, що складає більше 1 (одного) місяця - штраф у розмірі 15 (п'ятнадцять) відсотків простроченої суми.
Після перевірки розрахунку позивача в частині штрафу 15 %, суд дійшов висновку про задоволення позову в частині штрафу 15 %, виходячи із суми боргу 327 454,46 грн, у розмірі 49 118,17 грн.
На підставі викладеного позов підлягає задоволенню частково.
За приписами ст. 49 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на відповідача.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Довіра" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 14285236) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" (04070, м. Київ, Боричів Узвіз, 8, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 26199714) 327 454 (триста двадцять сім тисяч чотириста п'ятдесят чотири) грн 46 коп. основного боргу, 23 (двадцять три) грн 89 коп. інфляційних втрат, 649 (шістсот сорок дев'ять) грн 24 коп. 3 % річних; 4 108 (чотири тисячі сто вісім) грн 47 коп. пені, 49 118 (сорок дев'ять тисяч сто вісімнадцять) грн 17 коп. штрафу 15 % та 7 627 (сім тисяч шістсот двадцять сім) грн 09 коп. судового збору.
3. У задоволенні решти позову відмовити.
Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.
Повне рішення складено 17.07.2014.
Суддя Л.М. Шкурдова
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 15.07.2014 |
Оприлюднено | 21.07.2014 |
Номер документу | 39822807 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Шкурдова Л.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні