Рішення

від 14.07.2014 по справі 922/2512/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" липня 2014 р.Справа № 922/2512/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Смірнової О.В.

при секретарі судового засідання Кріциній В.Е.

розглянувши справу

за позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", м. Харків до Приватного підприємства "КМБ" (м. Харків) про стягнення 30903,90 грн. за участю представників сторін:

позивача - Яновська В.С. , дов. №38-1871 від 25.05.10 р.;

відповідача - Єременко О.О., дов. б/н від 07.07.14 р.

ВСТАНОВИВ:

23 червня 2014 року Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі", м. Харків, звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Приватного підприємства "КМБ" (м. Харків), 28818, 69 грн. заборгованості, 1095,11 грн. інфляційних витрат, 135,01 грн. 3% річних, 855,09 грн. пені та судового збору, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов договору № 573 від 01.03.2002 р. неналежним чином виконав свої зобов"язання щодо повної та своєчасної оплати теплової енергії.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25 червня 2014 року було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 08 липня 2014 року.

08 липня 2014 року представник позивача надав додаткові документи, які долучені судом до матеріалів справи, зокрема уточнений розрахунок інфляційних витрат.

В судовому засіданні 08 липня 2014 року було оголошено перерву до 14 липня 2014 року.

11 липня 2014 року представник відповідача надав заяву, в якій просив суд розстрочити виконання рішення суду відповідно до графіку, посилаючись на важкий фінансовий стан на підприємстві, враховуючи зміни в економіці, викликані зростанням курсу долара і повсякденний зріст цін і тарифів, пов"язані з подорожчанням нафтопродуктів, транспортних витрат, підняттям цін на закупочні товари, що потягло за собою зріст валового доходу.

Представник позивача у судовому засіданні 14.07.14 р. підтримувала позовні вимоги.

Представник відповідача позовні вимоги визнавав та просив суд розстрочити виконання рішення суду відповідно до графіку.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноважених представників сторін, судом встановлено наступне.

01 березня 2002 р. між Комунальним підприємством "Харківські теплові мережі", м. Харків (позивач) та Приватним підприємством "КМБ" (м. Харків) (відповідач) був укладений договір на постачання теплової енергії № 573.

Відповідно до умов договору позивач (Енергопостачальна організація) зобов'язався постачати відповідачеві (Споживачеві) теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах на потреби, перелік яких вказано в п.2.1. договору, а відповідач зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені договором, а саме розділом 6 договору.

П. 6.3. договору відповідач зобов'язався за 10 днів до початку розрахункового періоду сплачувати попередню оплату вартості, необхідного обсягу теплової енергії, що і є заявкою на наступний розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок розрахункового періоду. Розрахунковим періодом, відповідно до п.6.2. договору, є календарний місяць, по результатом якого підписується акт (в 3-х примірниках) на відпуск-отримання теплової енергії.

Позивач свої зобов'язання виконав в повному обсязі, на підставі вищезазначеного договору здійснив відпуск теплової енергії відповідачу та направив на його адресу рахунки на оплату спожитої теплової енергії. Факт користування тепловою енергією у приміщенні, в якому знаходився відповідач в спірний період, за адресою: м. Харків, Салтівське шосе, 104-А, підтверджується актом про включення опалення №172/788 від 19.11.13 р., підписаним представниками сторін, належним чином засвідчені копії яких надані до матеріалів справи.

Відповідач, в свою чергу, не виконав належним чином взяті на себе за договором зобов'язання, не сплатив у визначені договором строки, порядку та розмірі вартість заявленої та отриманої теплової енергії, внаслідок чого за період з грудня 2013 року по лютий 2014 року станом на 13.06.2014 р. утворилась заборгованість в сумі 28818,69 грн., яка до цього часу не погашена. Доказів на підтвердження оплати боргу за спірний період відповідач до суду не надав.

За приписом ст. 629 ЦК України, договір є обов"язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В силу ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи вказані обставини та вимоги ст.526 Цивільного Кодексу України, а саме те, що зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку, що позовна вимога позивача в частині стягнення грошових коштів в сумі - 28818,69 грн. правомірна та обґрунтована, така, що визнана відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення.

Судом перевірено розрахунок 3% річних та інфляційних витрат за період з 18 квітня 2014 року по 13 червня 2014 року.

Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3% річних в сумі 135,01 грн. та інфляційних витрат в сумі 1095,11 грн. підтверджуються матеріалами справи та відповідають діючому законодавству, у зв'язку з чим підлягають задоволенню

Згідно зі ст.ст.193,198 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов"язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов"язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань", пеня обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В розумінні частини 3 статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 7.2.3 договору передбачена відповідальність сторін, а саме в разі несвоєчасної плати за спожиту теплову енергію- нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ належної до сплати суми за кожен день прострочення.

Позовна вимога щодо стягнення з відповідача пені у сумі 855,09 грн., яка нарахована позивачем за прострочення виконання грошового зобов"язання у відповідності до умов, передбачених вищевказаним договором, відповідає вимогам діючого законодавства, розрахунок пені перевірено судом та є вірним, тому підлягає задоволенню.

Суд, дослідивши заявлене відповідачем клопотання про можливість надання розстрочки заборгованості з оплатами відповідно до графіку: 31.07.2014 р. - 15451,95 грн., 29.08.2014 р. - 15451,95 грн., вислухавши представників сторін, встановив наступне.

Відповідно до ч.1 ст.121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може розстрочити або відстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Згідно зі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на суд, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін." (Справа "Горнсбі проти Греції" (Case of Hornsby v. Greece, Рішення Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 р.)

В контексті розгляду даної справи це означає, що пріоритет повинен бути наданий саме виконанню рішення суду, у встановленому відповідним законом порядку і строки. І тільки у виняткових випадках, як це і передбачає ст.121 ГПК України, пріоритетною може бути відстрочка або розстрочка виконання рішення. Зі змісту ст.121 ГПК України випливає також, що сама по собі наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, не є підставою для надання відстрочки або розстрочки виконання рішення, зміни способу та порядку його виконання. Ці обставини повинні мати винятковий характер, суд оцінює докази, що ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, за правилами ст.43 ГПК України.

Враховуючи економічний стан підприємства, причинами якого є його важкий фінансовий стан, враховуючи зміни в економіці, викликані зростанням курсу долара і повсякденний зріст цін і тарифів, пов"язані з подорожчанням нафтопродуктів, транспортних витрат, підняттям цін на закупочні товари, що потягло за собою зріст валового доходу, приймаючи до уваги згоду представника позивача, суд дійшов висновку задовольнити заявлене відповідачем клопотання про розстрочку виконання рішення суду.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ч. 1 ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на відповідача.

На підставі ст.ст. 526, ч.1 ст.530, 610, 611, ч. 2 ст. 625 , ст. 629 ЦК України, керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, ст.ст.82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства "КМБ" (6110, м. Харків, Салтівське шосе, 104-А, код ЄДРПОУ 24664673) на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (61037, м. Харків, вул. Доброхотова, 11, розрахунковий рахунок 260333012313 у ВАТ "Державний ощадний банк України" м. Харкова, МФО 351823, код ОКПО 31557119) 28818, 69 грн. заборгованості, 1095,11 грн. інфляційних витрат, 135,01 грн. 3% річних, 855,09 грн. пені та 1827 грн. судового збору.

Розстрочити виконання рішення господарського суду Харківської області від 14 липня 2014 року згідно графіку: 31.07.2014 р. - 15451,95 грн., 29.08.2014 р. - 15451,95 грн.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 15.07.2014 р.

Суддя О.В. Смірнова