Постанова

від 14.07.2014 по справі 826/5418/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 липня 2014 року 10 год. 35 хв. № 826/5418/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: Головуючого - судді Дегтярьової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомПідприємства споживчої кооперації «Укооптранссервіс» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про скасування податкових повідомлень-рішень від 02 грудня 2013 року № 0008292208 і № 0008302208, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Підприємство споживчої кооперації «Укооптранссервіс» (далі - позивач, ПСК «Укооптранссервіс») з позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - відповідач, ДПІ) про скасування податкових повідомлень-рішень від 02 грудня 2013 року № 0008292208 і № 0008302208.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що висновки Акта ДПІ від 18.11.2013р. № 2331/26-58-22-08-11/01736938, складеного за результатами проведення доку-ментальної позапланової невиїзної перевірки ПСК «Укооптранссервіс» з питань дотримання податкового законодавства по податку на додану вартість та податку на прибуток при взаємовідносинах з контрагентом ТОВ «БК «Палаццо» (ідентифікаційний код 31748459) за період з 01.01.2012р. по 31.12.2012р., документально та нормативно не підтверджуються. Зокрема, на думку позивача, відсутні жодні правові підстави вважати письмові договори на виконання ремонтних робіт, що були укладені між ПСК «Укооптранссервіс» та контрагентом-підрядником (ТОВ «БК «Палаццо») безтоварними, бо за таким правочинами вчинені реальні господарські операції, обов'язки за якими були виконані обома сторонами, що, в свою чергу, підтверджується всіма необхідними та належним чином оформленими первинними і розрахунковими документами. Однак працівниками відповідача безпідставно не було надано належної оцінки наданим до перевірки первинним і розрахунковим документам по спірним операціям, натомість перевага надана неналежним доказам - відомостям з Акта Ірпінської ОДПІ від 14.05.2013р. № 156/22-4/31748459 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «БК «Палаццо» щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами-постачальниками та з контрагентами-покупцями за період з 01.01.2011р. по 30.04.2013р. Також, при укладенні та виконанні вказаних правочинів всі сторони мали достатній обсяг правосуб'єктності та були зареєстровані платниками податку на додану вартість, що документально підтверджується.

Відповідач проти позову заперечував, надавши до суду письмові заперечення від 14.05.2014р. б/н та додаткові документи (а саме: роздруківку електронної копії Акта Ірпінської ОДПІ Київської області від 14.05.2013р. № 156/22-4/31748459 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «БК «Палаццо» (код ЄДРПОУ 31748459) щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за період з 01.01.2011 року по 30.04.2013 року», копію протоколу допиту свідка ОСОБА_2 від 18.02.2013р., проведеного слідчим СВ ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС лейтенантом податкової міліції Козаком Л.С. в ході здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 32013110010000027). В обґрунтування своїх заперечень посилається на те, що працівником ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПСК «Укооптранссервіс» (ідентифікаційний код 01736938) з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинах з контрагентом ТОВ «БК «Палаццо» (ідентифікаційний код 31748459) за період з 01.01.2012р. по 31.12.2012р., за результатами якої складений Акт 18.11.2013р. № 2331/26-58-22-08-11/01736938. Згідно висновків цього Акта перевірки ПСК «Укооптранссервіс» допустило порушення наступних норм податкового законодавства України: пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 та п. 198.3 і п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.6 і п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження цим Підприємством податку на прибуток на загальну суму47 371, 00 грн. та заниження податку на додану вартість за липень 2012 року на суму 45 115, 00 грн. внаслідок формування валових витрат і податкового кредиту за рахунок контрагента-постачальника робіт - фіктивно створеного підприємства ТОВ «БК «Палаццо». На думку відповідача, висновки Акта перевірки позивача являються правомірними та ґрунтуються на належних і достовірних доказах, а саме: на висновках Акта Ірпінської ОДПІ Київської області від 14.05.2013р. № 156/22-4/31748459. За наслідками проведення вказаної документальної перевірки позивача ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 02.12.2013р. № 0008292208 і № 0008302208, що повністю відповідає вимогам чинного податкового законодавства.

В судових засіданнях призначених у даній справі представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судових засіданнях заперечував проти позовних вимог та просив відмовити в їх задоволенні.

26 травня 2014 року в судовому засіданні судом було ухвалено перейти до письмового провадження.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

В ході судового розгляду було встановлено, що протягом періоду з 12.11.2013р. по 14.11.2013р. згідно з нормами пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України та на підставі Наказу ДПІ від 11.11.2013р. № 812, працівником ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПСК «Укооптранссервіс» (ідентифіка-ційний код 01736938) з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинах з контрагентом ТОВ «БК «Палаццо» (ідентифікаційний код 31748459) за період з 01.01.2012р. по 31.12.2012р., за результатами якої складений Акт від 18.11.2013р. № 2331/26-58-22-08-11/01736938 (далі - Акт перевірки).

В ході проведення вказаної документальної перевірки перевіряючим встановлено, що протягом перевіряємого періоду ПСК «Укооптранссервіс» мало фінансово-господарські взаємовідносини з суб'єктом господарської діяльності - ТОВ «БК «Палаццо» (ідентифікаційний код 31748459) на підставі договорів на виконання ремонтних робіт від 25.06.2012р. № 16, від 25.06.2012р. № 17, від 26.06.2012р. № 18, від 26.06.2012р. № 18, від 26.06.2012р. № 19, від 27.06.2012р. № 20, від 27.06.2012р. № 21, від 27.06.2012р. № 22. За умовами вказаних договорів Підрядник (ТОВ «БК «Палаццо») зобов'язується виконати за завданням Замовника (ПСК «Укооптранссервіс») роботу з капітального ремонту м'якої покрівлі та улаштування фундаментів споруди ПСК «Укооптрансервіс», що розташована за адресою: м. Київ, просп. Радіщева, 6, згідно затвердженого локального кошторису, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно наданих перевіряємим підприємством актів виконаних робіт за формою № КБ-2 та податкових накладних, виписаних ТОВ «БК «Палаццо» на адресу ПСК «Укооптранссервіс» на підставі договорів на виконання ремонтних робіт, загальна вартість виконаних протягом липня 2012 року робіт становить 270 691, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 45 115, 17 грн.). Розрахунок із Підрядником проведено Замовником у безготівковій форму на суму 270 691, 00 грн.

Згідно додатку № 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2012 року ПСК «Укооптранссервіс» задекларувало податковий кредит за рахунок вказаного контрагента в сумі 45 115, 17 грн.

При цьому в ході дослідження економіко-правового статусу контрагента перевіряємого підприємства працівником відповідача з'ясовано наступне: станом на день складання Акта перевірки ТОВ «БК «Палаццо» перебуває на обліку в Ірпінській ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області; свідоцтво платника податку на додану вартість від 01.01.2011р. № 100349806, індивідуальний податковий номер 317484510317 цього підприємства було анульоване 14.05.2013р.; стан платника податків - 8 «до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням»; директором і засновником підприємства значиться ОСОБА_4

Крім того, під час проведення документальної перевірки позивача перевіряючим були враховані висновки та обставини викладені в Акті Ірпінської ОДПІ Київської області від 14.05.2013р. № 156/22-4/31748459 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «БК «Палаццо» (код ЄДРПОУ 31748459) щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за період з 01.01.2011 року по 30.04.2013 року». Згідно тексту цього Акта від 14.05.2013р. № 156/22-4/31748459 на момент проведення звірки первинні та інші документи ТОВ «БК «Палаццо» відсутні у зв'язку з відсутністю підприємства за своїм місцезнаходженням, а тому звірка проведено за результатами аналізу даних АІС Податковий блок. Також в тексті Акта наявні посилання на матеріали підрозділів податкової міліції (службову записку від 19.04.2013р. № 318/7/07-014, лист від 19.04.2013р. № 1091/07-09/086), де зазначені відомості про перебування в провадженні СВ ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС матеріалів кримінального провадження № 320121100900000086 (зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 26.03.2013р.). Зокрема, в ході здійснення досудового слідства по зазначеному кримінальному провадженню було встановлено причетність ОСОБА_4 у складі групи осіб до надання послуг по конвертації грошових коштів з безготівкової форми в готівкову з використанням реквізитів суб'єктів господарської діяльності з ознаками фіктивності, в т.ч. ТОВ «БК «Палаццо». Таким чином, звіркою не було підтверджено реальність здійснення вказаним підприємством господарських операцій з придбання та продажу товарів (робіт, послуг) протягом періоду з 01.01.2011р. по 30.04.2013р.

З урахуванням вищевикладеного працівник відповідача, в свою чергу, дійшов висновку про відсутність у ПСК «Укооптранссервіс» правових підстав для формування ним сум валових витрат і податкового кредиту з податку на додану вартість за звітний період липень 2012 року на підставі первинних документів, підписаних від імені ТОВ «БК «Палаццо».

В розділі 4 «Висновок» Акта перевірки від 18.11.2013р. № 2331/26-58-22-08-11/01736938 перевіряючий встановив порушення ПСК «Укооптранссервіс» наступних норм законодавства України: пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 та п. 198.3 і п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.6 і п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження цим Підприємством податку на прибуток на загальну суму 47 371, 00 грн. (в тому числі за 9-ть місяців 2012 року на суму 47 371, 00 грн., за 2012 рік - 47 371, 00 грн.) та заниження податку на додану вартість за липень 2012 року на суму 45 115, 00 грн.

Не погоджуючись з висновками Акта документальної перевірки позивач подав 22.11.2013р. до канцелярії ДПІ письмові заперечення від 22.11.2013р. № 014 на висновки вказаного Акта перевірки з обґрунтуванням своєї позиції.

Своїм листом від 27.11.2013р. № 14980/10/26-58-22-08-09 відповідач залишив висновки Акта перевірки без змін, а заперечення ПСК «Укооптранссервіс» - без задоволення.

02 грудня 2014 року ДПІ у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на підставі Акта перевірки від 18.11.2013р. № 2331/26-58-22-08-11/01736938 прийняла наступні спірні у даній справі податкові повідомлення-рішення:

- за № 0008302208, яким згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до абз. 1 п. 123.1 ст. 123, п. 6 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» цього Кодексу, за порушення вимог пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, визначило ПСК «Укооптранссервіс» суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 59 214, 00 грн., в т.ч. 47 371, 00 грн. - основний платіж, 11 843, 00 грн. - штрафні (фінансові) санкції;

- за № 0008292208, яким згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до абз. 1 п. 123.1 ст. 123 цього Кодексу, за порушення п. 198.3 і п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, визначило ПСК «Укооптранссервіс» суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 56 394, 00 грн., в т.ч. 45 115, 00 грн. - основний платіж, 11 279, 00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Рішеннями Головного управління Міндоходів у м. Києві від 06.02.2014р. № 1229/10/26-15-10-04-15 та Міністерства доходів і зборів України від 03.04.2014р. № 5346/6/99-99-10-01-15, винесеними за результатом розгляду первинної та повторної скарг ПСК «Укооптранссервіс» на вказані вище податкові повідомлення-рішення від 02.12.2013р., дані скарги позивача були залишені без задоволення, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення, відповідно - без змін.

При вирішення даного спору суд виходить з наступного.

В розумінні пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України), який набрав чинності 01 січня 2011 року, «витрати» - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Одночасно згідно пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу «господарська діяльність» - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами;

Відповідно до п 138.1 ст. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку (пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 цього Кодексу).

Згідно абз. 1 п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України визначено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати валові витрати у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності що, в першу чергу, має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Документи, які не мають статус первинних, самі по собі не можуть підтверджувати реальність здійснення господарської операції та, відповідно, валові витрати. При цьому неодмінною характерною рисою господарської діяльності в рамках податкових відносин є її направлення на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

Крім цього, податковим кредитом у розумінні підпункту 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України визнається сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Відповідно до підпункту «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу п. 198.2 ст. 198 цього Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України) (п. 201.1 ст. 201 ПК України).

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби (п. 201.2 ст. 201 ПК України).

В силу п. 201.4 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6 ст. 201 ПК України).

Згідно з п. 201.7 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.8 ст. 201 ПК України встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п. 1 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011р. № 1379, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 року за № 1333/20071, (який набрав чинності 16 грудня 2011 року та втратив чинність 01 березня 2014 року)(далі - Порядок) податкову накладну заповнює особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Пунктом 5 Порядку встановлено, що сплачена (нарахована) сума податку на додану вартість у податковій накладній повинна відповідати сумі податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг продавця у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних.

Податкова накладна є підставою для віднесення до податкового кредиту витрат зі сплати податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку (п. 6.2 Порядку).

Одночасно відповідно до положень п. 6.3 цього Порядку не дає права покупцю на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту: відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; порушення порядку заповнення податкової накладної; податкова накладна виписана платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду.

Отже, виходячи з аналізу наведених норм в сукупності, ПК України визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема це відсутність зв'язку з господарською діяльністю, фіктивність операцій (відсутність поставок), відсутність податкової правосуб'єктності, відсутність на момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником податку додану вартість. Таким чином, із зазначеного вище також випливає те, що при дослідженні факту здійснення господарської операції, оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

При цьому у листі від 02.06.2011р. № 742/11/13-11 Вищий адміністративний суд України одночасно зазначає, що за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце . Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції (про що також було зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011р. № 1936/11/13-11).

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. № 996-ХІV (в редакції на момент спірних правовідносин)(далі - Закон № 996-ХІV), який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

В розумінні Закону № 996-ХІV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV).

Відповідно до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (в редакції на момент спірних правовідносин)(далі - Положення), яке встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (установи), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. (п. 2.2 Положення).

Згідно з п. 2.3 Положення первинні документи, створені в електронному вигляді, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

В силу п. 2.4 Положення первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Усі первинні документи, облікові регістри і бухгалтерська звітність повинні складатись українською мовою. Поряд з українською мовою може застосовуватися інша мова у порядку, визначеному статтею 11 Закону України «Про мови в Україні» (п. 1.3 Положення).

Аналіз викладених норм свідчить про те, що валові витрати та податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків , що також було зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011р. № 742/11/13-11.

В ході судового розгляду також встановлено, що протягом червня 2012 року між ПСК «Укооптранссервіс» (Замовник), в особі в.о. директора ОСОБА_5, та ТОВ «Будівельна компанія «Палаццо» (Підрядник), в особі директора ОСОБА_2 (за даними відповідача був директором підприємства по червень місяць 2012 року включно), були укладені однотипні договори про виконання ремонтних робіт від 25.06.2012р. № 16, від 25.06.2012р. № 17, від 26.06.2012р. № 18, від 26.06.2012р. № 19, від 27.06.2012р. № 20, від 27.06.2012р. № 21 та від 27.06.2012р. № 22. За умовами вказаних Договорів Підрядник зобов'язується за завданням Замовника виконати роботи з капітального ремонту м'якої покрівлі та улаштування фундаментів господарської споруди ПСК «Укооптранссервіс», що розташована за адресою: м. Київ, пр. Радіщева, 6, - згідно затвердженого локального кошторису, а Замовник, в свою чергу, - прийняти та оплатити виконані роботи.

Згідно п. 1.2 і 1.3 цих Договорів вартість виконаних робіт визначається сторонами згідно Локального кошторису № 2-1-1, що є невід'ємною частиною даних Договорів, та становить: 43 894, 00 грн. (з ПДВ) - за Договором від 25.06.2012р. № 16; 42 756, 00 грн. - за Договором від 25.06.2012р. № 17; 41 832, 00 грн. - за Договором від 26.06.2012р. № 18; 35 553, 00 грн. - за Договором від 26.06.2012р. № 19; 40 980, 00 грн. - за Договором від 27.06.2012р. № 20; 33 838, 00 грн. - за Договором від 27.06.2012р. № 21 та 31 838, 00 грн. - за Договором від 27.06.2012р. № 22. Роботи, непередбачені локальним кошторисом, необхідність в яких виявиться в процесі виконання договору, оформляються додатковою угодою, двостороннім актом та розрахунками вартості цих робіт.

Відповідно до п. 3.2 вказаних Договорів ремонтні роботи виконуються Підрядником з використанням обладнання і матеріалів Замовника, який також надає Підряднику вільний доступ на територію та в приміщенні, забезпечує необхідні умови для виконання робіт.

Строки виконання робіт визначені до 31 липня 2012 року (п. 2.1 Договорів).

Оплата Замовником виконаних робіт проводиться за підписаними актами приймання виконаних робіт, складання актів виконаних робіт покладено на Підрядника (п. 3.3 і п. 4.1 Договорів).

Договір набуває чинності з дня його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами взятих на себе договірних зобов'язань.

Відповідно до письмових пояснень позивача від 12.05.2014р. № 11, поданих до канцелярії суду 13 травня 2014 року, спірні ремонтні роботи були використанні ПСК «Укооптранссервіс» безпосередньо у своїй господарській діяльності. Зокрема, починаючи з 2012 року одним із основних видів діяльності ПСК «Укооптранссервіс» є здавання в оренду та експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна. На балансі позивача перебував (-ває) майновий комплекс загальною площею 4520,7 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, провулок Радищева, 6, та попередньо був отриманий у безоплатне користування від засновника Центральної спілки споживчих товариств України (УКООПСПІЛКИ) на підставі постанови Правління Укоопспілки від 31.07.2009р. № 218. Однак, оскільки господарські будівлі, приміщення яких саме планувались до здавання в оренду, знаходились в незадовільному стані, то було прийнято рішення про проведення ремонтних робіт, що засвідчується протоколом комісії з визначення першочергових ремонтних робіт будівель та споруд від 01.06.2012р. До проведення вказаних ремонтних робіт була залучена будівельна компанія, що має відповідну ліцензію, а саме - ТОВ «БК «Палаццо».

На підтвердження фактів виконання Підрядником ремонтних робіт на підставі зазначених вище Договорів про виконання ремонтних робіт позивачем були надані суду наступні оригінали та копії первинних документів:

- договірних цін і зведених кошторисних розрахунків вартості будівництва (капітального ремонту м'якої покрівлі господарських споруд ПСК «Укооптранссервіс» м. Київ, пр. Радіщева, 6; улаштування фундаментів ПСК «Укооптранссервіс»), дефектних актів; локальних кошторисів, актів приймання виконаних будівельних робіт за липень 2012 року (форми № КБ-2в), датованих 31.07.2012р. б/н; довідок про вартість виконаних будівельних робіт/та витрат/ за липень 2012 року (форми № КБ-3) - щодо кожного Договору;

- податкових накладних від 31.07.2012р. № 234 на суму 43 894, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 7 315, 67 грн.), від 31.07.2012р. № 235 на суму 42 756, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 7 126, 00 грн.), від 31.07.2012р. № 236 на суму 41 832, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 6 972, 00 грн.), від 31.07.2012р. № 237 на суму 35 553, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 5 925, 50 грн.), від 31.07.2012р. № 238 на суму 40 980, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 6 830, 00 грн.), від 31.07.2012р. № 239 на суму 33 838, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 5 639, 67 грн.) та від 31.07.2012р. № 240 на суму 31 838, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 5 306, 33 грн.), виписаних ТОВ «БК «Палаццо» на користь ПСК «Укооптранссервіс», які підписані однією особою ОСОБА_4 (керівник підприємства починаючи з липня 2012 року) та скріплені печаткою ТОВ «БК «Палаццо»;

- виписок по особовому рахунку позивача у банках за серпень і жовтень 2012 року;

- картки рахунку бухгалтерського обліку 631 за період червень-грудень 2012 року;

- копії довідки органу статистики серії АА № 453406 відносно ТОВ «БК «Палаццо», свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «БК «Палаццо» № 100349806 від 01.10.2011p., довідки про взяття на облік платника податків ТОВ «БК «Палаццо» від 08.11.2011р. № 635, ліцензії Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві серії АВ № 588829 від 29.09.2011р. виданої ТОВ «БК «Палаццо» на право здійснення господарської діяльності у будівництві.

За результатами дослідження вище перелічених первинних документів суд дійшов висновку, що вони оформлені у відповідності до вимог Закону № 996-ХІV та Положення. Також наявні в матеріалах податкові накладні, що були виписані ТОВ «БК «Палаццо» на адресу позивача за результатами поставок товарів, за своїм змістом цілком відповідають вимогам п. 201.1 ст. 201 ПК України.

Додатково на обґрунтування своїх позовних вимог ПСК «Укооптранссервіс» надало суду наступні документи, що підтверджують економіко-правовий статус позивача та наявність у нього адміністративно-господарських можливостей для здійснення протягом перевіряємого періоду господарської діяльності: копій свого статуту, виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відносно ПСК «Укооптранссервіс» станом на 18.03.2014р., довідки органу статистики відносно ПСК «Укооптранссервіс» станом 09.10.2012р., свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100055494 від 26.07.2007р.; копії постанови Правління Укооспілки від 31.07.2009р. № 218 «Про майно Укооспілки» з додатком та акта приймання-передачі основних засобів від 31.07.2009р.; копію протоколу комісії з визначення першочергових ремонтних робіт будівель та споруд, затвердженого 01.06.2012р. В.о. директора ПСК «Укооптранссервіс» ОСОБА_5; довідку з відомостями про основні засоби, що знаходяться на балансі ПСК «Укооптранссервіс» станом на 31.07.2014р.; довідку з відомостями про кількісний склад працівників ПСК «Укооптранссервіс» станом на 31.07.2012р. згідно штатного розкладу; копії статистичної звітності ПСК «Укооптранссервіс» за 2012 рік (баланс, звіт про фінансові результати); довідки щодо реквізитів договорів оренди, укладених позивачем з суб'єктами господарювання щодо здавання в оренду частин майнового комплексу, що розташований за адресою: м. Київ, пр. Радіщева, 6, та обсягів коштів, що надійшли на розрахунковий рахунок ПСК «Укооптранссервіс» у банку від здачі в оренду нерухомого майна; оригінали договорів оренди об'єкта нерухомості, що діяли протягом червня-серпня 2012 року.

Натомість відповідачем не надано доказів відсутності у контрагента позивача (ТОВ «БК «Палаццо») спеціальної податкової правосуб'єктності на момент укладення і виконання описаних вище правочинів, зокрема того, що вказане підприємство не було зареєстроване в якості платника податку на додану вартість або того, що його реєстрація платником податку на додану вартість була анульована в період укладення і виконання спірного правочину. Відтак, наявні в матеріалах справи копії податкових накладних, на підставі яких позивач сформував податковий кредит за звітний період липень 2012 року, відповідають вимогам, встановленим ст. 201 ПК України.

Також відповідачем не було надано до суду належних доказів, які б свідчили про відсутність у названого підприємства умов для здійснення господарської діяльності (відсутність майна, складських приміщень, обладнання та виробничих потужностей, в т.ч. орендованих , а також трудових ресурсів, тощо), в т.ч. із залученням третіх осіб .

При цьому судом не приймає до увагу посилання представника відповідача на Акт Ірпінської ОДПІ Київської області від 14.05.2013р. № 156/22-4/31748459 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «БК «Палаццо» (ідентифікаційний код 31748459) щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за період з 01.01.2011р. по 30.04.2013р, оскільки сам по собі факт неможливості проведення контролюючим органом зустрічної звірки контрагента, не є достатнім доказом відсутності фінансово-господарських відносин між підприємствами (в даному випадку позивачем і ТОВ «БК «Палаццо») та відповідно не спростовує правове значення оформлених за такими господарськими операціями первинних документів.

В силу п. 15.1 ст. 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Частиною другою ст. 61 Конституції України встановлений індивідуальний характер юридичної відповідальності.

Так, безпосередньо в Акті перевірки від 18.11.2013р. № 2331/26-58-22-08-11/01736938 не наведено правову норму, в силу якої на платника податку (Покупця) покладена відповідальність за недекларування та несплату податкових зобов'язань платником податку-контрагентом (Продавцем), шляхом позбавлення його права на податковий кредит і формування валових витрат.

Згідно правової позиції Вищого адміністративного суду України, викладеної в його ухвалі від 10.10.2012р. за № К-24491/10, «за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників по ланцюгу для одержання Підприємством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу. Поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов'язань».

Відповідачем не заперечувався факт декларування та сплати як позивачем, так і його контрагентом-постачальником (за даними податкової звітності) сум податку на додану вартість за наслідками спірних господарських операцій (тобто за липень 2012 року).

В ході розгляду даної справи в суді відповідачем не було пред'явлено до суду будь-які належні докази нікчемності правочинів, укладених між ПСК «Укооптранссервіс» і ТОВ «БК «Палаццо», а також жодних достовірних документальних доказів на підтвердження фактів підписання спірних правочинів не уповноваженими на те особами.

В силу ч. 1 ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Аналогічну норму містить ч. 2 ст. 2 Кримінального кодексу України.

Доказами в адміністративному судочинстві, за визначенням ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

У відповідності до ч. 1, ч. 4 ст. 70 цього Кодексу належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Разом з тим, в Актах контролюючих органів від 18.11.2013р. № 2331/26-58-22-08-11/01736938 та від 14.05.2013р. № 156/22-4/31748459 відсутні посилання безпосередньо на випадки ухиляння ТОВ «БК «Палаццо» від сплати податків та зборів, визначення йому сум податкових зобов'язань, винесення вироків посадовим особам цього підприємства (а саме: ОСОБА_2 та ОСОБА_4 за фактом ухиляння від сплати податків в результаті конкретних господарських операцій, або будь-які інші відомості, які можуть бути визначені як підстави та докази укладення сторонами угод з метою неправомірного отримання податкових вигод, а не створення реальних правових наслідків за такими правочинами.

Також відповідачем під час розгляду судового розгляду даної справи не надано суду жодних достовірних відомостей з документальним підтвердженням про притягнення до кримінальної відповідальності або пред'явлення обвинувачення посадовим особам ПСК «Укооптранссервіс» (ОСОБА_5) або його контрагента - ТОВ «БК «Палаццо» (а саме: ОСОБА_2 та ОСОБА_4, безпосередньо відповідальних за укладення і виконання спірних правочинів, з направлення матеріалів відповідних кримінальних справ до суду, у скоєнні злочинів, передбачених Кримінальним кодексом України.

З урахуванням того, що по справі було встановлено реальне здійснення господарських операцій та їх зв'язок з господарською діяльністю позивача, наявність належним чином оформлених первинних документів, податкових накладних, виданих зареєстрованим платником податку на додану вартість, суд дійшов висновку про протиправність донарахування позивачу сум податку на прибуток і податку на додану вартість, застосування штрафних (фінансових) санкцій спірними податковими повідомленнями-рішеннями.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

За таких обставин, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про необхідність на підставі ч. 2 ст. 11, п. 1 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України визнання протиправними та скасування спірних у справі податкових повідомлень-рішень від 02.12.2013р. № 0008292208 і № 0008302208.

Керуючись ст. 2, ст. 9, ст. 11, ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Підприємства споживчої кооперації «Укооптранссервіс» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 02 грудня 2013 року № 0008292208 і № 0008302208.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст.ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя О.В. Дегтярьова