Рішення

від 15.07.2014 по справі 912/2017/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2014 рокуСправа № 912/2017/14 Господарський суд Кіровоградської області Л. С. у складі судді Л.С. Вавренюк, розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/2017/14

за позовом: приватного акціонерного товариства "Проектно - вишукувальний інститут "Кіровоградагропроект", м. Кіровоград

до відповідача : Розумівської сільської ради, с. Розумівка Олександрівського району Кіровоградської області

про стягнення 25 074,86 грн.

Представники :

від позивача - Краснощоков Е.В., довіреність б/н від 17.04.14 р.

від відповідача - Христенко М.В., голова сільради;

від відповідача - Красніченко І.М., довіреність № 3 від 15.07.14 р.

Приватне акціонерне товариство "Проектно - вишукувальний інститут "Кіровоградагропроект" звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 25 074,86 грн., з яких: 21 000,00 грн. - основна заборгованість, 1 562,63 грн. - пеня, 307,23 грн. - річні, 2 205,00 грн. - інфляційні втрати.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором на виконання проектно-кошторисної документації від 28.02.13 р. № 15/2013-1/2013.

Згідно письмових пояснень від 11.07.14 р. № 194 відповідач вказує, що залишок несплаченої заборгованості за укладеним між сторонами договором складає 21000,00 грн. та зазначає, що 06.06.13 р. в УДКСУ в Олександрівському районі Кіровоградської області зареєстровано фінансові зобов'язання та надано платіжне доручення № 2 від 06.06.13 р. згідно акту виконаних робіт № 15/2013-1 від 06.06.13 р. на суму 21000,00 грн. (а.с. 32-33). Заборгованість виникла за наявності коштів на рахунку, зареєстрованих юридичних та фінансових зобов'язань та поданого платіжного доручення в УДКСУ в Олександрівському районі. На оплату робіт за договором була виділена субвенція з районного бюджету, по закінченню бюджетного року дана субвенція була повернута на рівень районного бюджету, як не проплачена згідно угоди між районною радою та Розумівською сільською радою, термін якої скінчився 31.12.13 р. та згідно ст. 29 постанови Кабінету Міністрів України № 1132 від 15.12.10 р. "Про затвердження порядку перерахування міжбюджетних трансферів", за змістом якої обсяг субвенції з одного місцевого бюджету іншому, не використаний на кінець бюджетного періоду, перераховується в останній робочий день такого періоду органами Державної казначейської служби до бюджету, з якого вони надані (а.с. 29).

Відповідач також вказує на те, що у 2014 році Розумівська сільська рада звернулась до районного фінансового управління, до районної ради та райдержадміністрації щодо виділення субвенцій на погашення даної заборгованості. Рішенням № 332 від 10.07.14 р. кошти були виділені та щоб залучити кошти до бюджету сільської ради 22.07.14 р. на підставі розпорядження № 28 від 11.07.14 р. (а.с. 30) буде проведена сесія Розумівської сільської ради, після чого буде зареєстрована кредиторська заборгованість в сумі 21000,00 грн. та подано платіжне доручення на погашення боргу в УДКСУ в Олександрівському районі Кіровоградської області.

Також письмові пояснення відповідача містять клопотання про відкладення розгляду справи на інший час та дату, з метою здійснення всіх перелічених у поясненнях заходів. Разом з цим, у судовому засіданні 14.07.14 р. представники відповідача подане клопотання не підтримали, а тому господарським судом воно залишено без розгляду.

15.07.14 р. позивачем подано до суду заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якого позивач відмовляється від позовної вимоги в частині стягнення з відповідача пені в сумі 1 562,63 грн.

Частиною 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

За своїм змістом подана позивачем заява є заявою про відмову від позову в частині позовних вимог, що належить до процесуальних прав позивача. Враховуючи викладене, а також той факт, що повноважний представник відповідача ознайомлений з даною заявою, про що зроблено відповідний запис на її тексті, господарський суд розглядає вимоги позивача в редакції заяви про зменшення позовних вимог від 15.07.14 р. (а.с. 44).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, господарський суд встановив наступні обставини.

28.02.13 р. між Розумівською сільською радою Олександрівського району (далі - Замовник) та приватним акціонерним товариством "Проектно-вишукувальний інститут "Кіровоградагропроект" (далі - Виконавець) укладено договір на виконання проектно-кошторисної документації № 15/2013-1/2013 (далі - Договір, а.с. 11).

Відповідно до умов Договору, Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе виконання проектно-кошторисної документації, а саме: робочий проект капітального ремонту сільського Будинку культури в с. Розумівка Олександрівського району Кіровоградської області. Виконання проектно-кошторисної документації, що є предметом Договору, здійснюється на основі завдання на проектування (додаток № 1 до Договору); інших вихідних даних, згідно ДБН А.2.2-3-2012 "Склад та зміст проектної документації га будівництво". Зміст і терміни виконання основних етапів визначається календарним планом, який є невід'ємною частиною даного Договору (додаток № 2 до Договору) (розділ 1 Договору).

У розділі 2 Договору сторони погодили вартість робіт і порядок розрахунків за Договором.

Так, у відповідності до п.п. 2.1. -2.4. Договору, вартість робіт визначається на підставі діючих збірників цін на проектно-кошторисну документацію, доповнень, пояснень до них, інших нормативних документів і розрахунків (додаток № 3 до Договору); за створену та прийняту Замовником документацію на виконання проектно - кошторисної документації згідно з даним Договором, Замовник перераховує Виконавцю у відповідності з договірною ціною грошові кошти в сумі 30 000,00 грн., у тому числі ПДВ 20% - 5 000,00 грн., з обов'язковим зазначенням в платіжних документах номера та дати Договору; оплата за виготовлену проектно-кошторисну документацію здійснюється замовником на підставі акту приймання виконаних робіт, підписаного уповноваженими представниками сторін, на протязі 5 банківських днів з дня підписання акту.

Пункти 3.1.-3.3. Договору визначають, що можливе поетапне виконання робіт та їх оплата на підставі акту виконаних робіт, підписаного уповноваженими представниками сторін; після оплати за виконану роботу Виконавець представляє комплект проектно-кошторисної документації, що оформлюється підписанням накладної в 3 примірниках та акту здавання-прийняття у 2 примірниках, кожен з яких має однакову юридичну силу; у випадку, коли Замовник на протязі одного місяця не надав зауваження по виконанню проектно-кошторисної документації, при умові повної оплати за виконану роботу, Виконавець вважає передану проектно-кошторисну документацію прийнятою.

Цей Договір набирає силу з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.13 р. (п. 6.4. Договору).

Договір підписаний повноважними представниками Замовника та Виконавця, скріплений круглими печатками сторін.

Сторонами підписано Додаток № 2 до Договору, яким є Календарний план виконання робіт та Кошторис № 1 на суму 30 000,00 грн. (а.с. 26-27).

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором підряду, правовідносини за якими регулюються главою 61 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Статтею 887 Цивільного кодексу України визначено, що за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Як вбачається з Актів здавання - прийняття документації на технічне обстеження № 15/2013-1 від 28.02.13 р. на суму 9000,00 грн., № 15/2013-1 від 06.06.13 р. на суму 21000,00 грн. та накладної від 14.10.13 р., Виконавець здав, а Замовник прийняв технічну документацію по капітальному ремонту сільського Будинку культури в с. Розумівка Олександрівського району, що складається з пояснювальної записки, зведеного кошторисного розрахунку, локального кошторису, архітектурно - будівельної частини на загальну суму 30 000,00 грн. (а.с. 34, 39).

Зазначені вище акти здавання - прийняття документації по технічному обстеженню підписані повноважними представниками Замовника та Виконавця, скріплені круглими печатками сторін.

Належне виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором відповідачем не заперечується.

При цьому, господарським судом встановлено, що надані до суду позивачем акти здавання-приймання документації на технічне обстеження за № 271 від 13.05.13 р. на суму 9 000,00 грн. та №15/2013-797 від 17.12.13 р. дійсно підписано з боку Замовника раніше, на що вказує відповідач, а оскільки дата на них не було, вірогідно потім вже позивачем на них проставлена інша дата.

Про те, що акти виконаних робіт були підписано сторонами саме у квітні та червні місяцях 2013 р., а не у травні та грудні 2013 р., вказують також та обставина, що відповідачем перша оплата була проведена фактично у травні 2013 року, а решта частина робіт виконана в червні 2013 року згідно акту виконаних робіт № 15/2013-1 від 06.06.13 р., який зареєстрований в УДКСУ Олександрівського району Кіровоградської області 06.06.13 р., про що свідчать фінансові зобов"язання з відміткою казначейської служби 06.06.13 р. (а.с. 25, 32-35, 38, 46).

Однак, відповідач взяті на себе зобов'язання за Договором виконав частково, сплативши 9 000,00 грн. згідно платіжного доручення № U499282 від 10.04.13 р. (а.с. 25).

Таким чином, заборгованість відповідача за Договором складає 21 000,00 грн. (30 000,00 грн. - 9000,00 грн. = 21000,00 грн.).

30.04.14 р. позивач звернувся до відповідача з претензією № 178 про сплату основної заборгованості за Договором, а також нарахованих сум пені та відсотків річних (а.с.15).

Листом від 21.05.14 р. № 132 Замовник повідомив Виконавця, що на оплату робіт за Договором була виділена субвенція з районного бюджету в сумі 30000,00 грн., з яких частково проплачено 9000,00 грн. По закінченню бюджетного року дана субвенція була повернута на рівень районного бюджету як не проплачена, згідно угоди між районною радою та Розумівською сільською радою, термін дії якої скінчився 31.12.13 р., та згідно ст. 29 постанови Кабінету Міністрів України № 1132 від 15.12.10 р. "Про затвердження порядку перерахування міжбюджетних трансфертів", за змістом якої обсяг субвенції з одного місцевого бюджету іншому, не використаний на кінець бюджетного періоду, перераховується в останній робочий день такого періоду органами Державної казначейської служби до бюджету, з якого вони надані. У 2014 році Розумівська сільська рада звернулась до районного фінансового управління, до районної ради та райдержадміністрації щодо виділення субвенцій на погашення заборгованості і на наступній сесії буде розглянуто питання щодо виділення даних коштів. При надходженні коштів на рахунок Замовника будуть підготовлені платіжні документи для погашення вказаної заборгованості (а.с. 16).

Оскільки, відповідач заборгованість не сплатив, позивач з метою захисту порушених прав та інтересів звернувся до суду з даним позовом.

У письмових поясненнях, поданих господарському суду у судовому засіданні 14.07.14 р., відповідач фактично продублював зміст листа - відповіді на претензію № 132 від 21.05.14 р., адресованого позивачу, вказавши на перелічені в листі причини невиконання Замовником свого обов'язку за Договором в частині своєчасної та в повному обсязі оплати за виконані позивачем роботи, а також на заходи, які вживаються Замовником з метою виконання зобов'язання (а.с. 29).

На доводи відповідача господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі договорів (ст. 179 Цивільного кодексу України) і сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору (ст. 627 Цивільного кодексу України).

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи вимоги чинного законодавства господарський вважає, що відсутність фінансування з міського бюджету не звільняє відповідача від виконання зобов'язань щодо оплати виконаних позивачем підрядних робіт, оскільки така обставина не визначена законодавчо як така, що звільняє від виконання зобов'язання. Так, ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України прямо передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не вважається обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

Аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду України від 15.05.12 р. № 11/446.

В силу вимог ч. 1 ст. 111-28 Господарського процесуального кодексу України, рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

Оскільки доказів сплати заборгованості за Договором в розмірі 21 000,00 грн. відповідач до суду не подав, в матеріалах справи такі докази відсутні, вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають повному задоволенню.

У позовній заяві крім суми основного боргу позивач також просить стягнути з відповідача 1 562,63 грн. пені, 307,23 грн. відсотків річних та 2 205,00 грн. інфляційних втрат.

У відповідності до приписів ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 4.2. Договору, у випадках несвоєчасних розрахунків по даному Договору, Замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочки на дату заключеного Договору.

Разом з цим, 15.07.14 р. позивачем подано до суду заяву про зменшення позовних вимог, яка за своїм змістом фактично є заявою про відмову позивача від позову в частині вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 1 562,63 грн.

Заява від 15.07.14 р. підписана представником позивача Краснощоковим Є.В., повноваження якого на відмову від позову (частини позовних вимог) підтверджуються додатковою угодою від 28.04.14 р. до договору № 48/14 про надання правової допомоги від 12.02.14 р. (а.с. 7) та перевірені господарським судом.

У судовому засіданні господарським судом роз'яснено позивачу наслідки вчинення відповідних процесуальних дій, що передбачені ч. 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подану позивачем заяву, господарський суд дійшов висновку, що відмова позивача від позову в частині пред'явленої до стягнення з відповідача пені в розмірі 1 562,63 грн. не суперечить законодавству та не порушує чиї - небудь права і охоронювані законом інтереси, в зв'язку з чим господарський суд приймає відмову від позову в цій частині та припиняє провадження в частині вимоги про стягнення пені на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлено договором або законом.

Оскільки розрахунок 3% річних в сумі 307,23 грн. відповідає фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства, позов в цій частині слід задовольнити (а.с. 17).

В частині стягнення з відповідача інфляційних втрат за період з 31.01.14 р. по 31.05.14 р. на суму 21 000,00 грн., вимога позивача підлягає частковому задоволенню в сумі 2 197,09 грн., в задоволенні решти вимоги слід відмовити з підстав її необґрунтованості.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог та залишаються за позивачем - пропорційно вимозі про стягнення пені, в частині стягнення якої припинено провадження у справі.

Згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 14.07.14 р. оголошувалась перерва до 15.07.14 р.

Керуючись ст. ст. 49, 77, 80, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Розумівської сільської ради (27336, с. Розумівка, Олександрівський район, вул. Шкільна, 1, код 04364130, банківський рахунок не відомий) на користь приватного акціонерного товариства "Проектно - вишукувальний інститут "Кіровоградагропроект" (25006, м. Кіровоград, вул. Ельворті, (Орджонікідзе), 2, код 05455610, банківський рахунок не відомий) заборгованість в сумі 23 504, 32 грн., з яких: 21 000,00 грн. - основний борг, 2 197,09 грн.- інфляційні втрати; 307,23 грн. - 3% річних, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 1 717,38 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В частині вимоги про стягнення пені провадження припинити, у зв'язку з відмовою позивача від позову в цій частині.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання повного рішення.

Повне рішення складено 21.07.2014 р.

Суддя Л.С. Вавренюк