Рішення

від 15.07.2014 по справі 911/2184/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. С.Петлюри, 16 тел. 235-23-25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" липня 2014 р. справа № 911/2184/14

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Спеціалізоване будівельно-монтажне управління», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Четін-Автомотив», Київська обл., м. Боярка

про стягнення 12 448,71 гривень

за участю представників:

від позивача: Рачинський В.А. (довіреність б/н від 09.09.2013)

від відповідача: не прибув

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

05.06.2014 Відкрите акціонерне товариство «Спеціалізоване будівельно-монтажне управління» (далі-ВАТ «Спеціалізоване будівельно-монтажне управління»/позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Четін-Автомотив» (далі-ТОВ «Четін-Автомотив»/відповідач) про стягнення 12 448,71 грн., грн. з яких: 10 000,00 грн. заборгованості за договором оренди №15/11 від 15.11.2012, 1 332,38 грн. пені, 324,72 грн. 3% річних та 791,61 грн. інфляційних втрат.

Відповідач не скористався правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надав.

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.06.2014 порушено провадження у справі №911/2184/14 та призначено справу до розгляду на 24.06.2014.

Ухвалами господарського суду Київської області від 24.06.2014 та 08.07.2014 розгляд даної справи відкладався на 08.07.2014 та 15.07.2014 відповідно.

07.07.2014 через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду даної справи. Зазначене клопотання судом задоволено.

15.07.2014 через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про відмову від позовної вимоги про стягнення 1 332,38 грн. пені.

В судові засідання 24.06.2014, 08.07.2014 та 15.07.2014 представник відповідача не прибув, витребувані судом документи не надав, про причини їх ненадання суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду даної справи був повідомлений належним чином.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення позивача, суд

ВСТАНОВИВ :

15.11.2012 між ВАТ «Спеціалізоване будівельно-монтажне управління» (далі-орендодавець) та ТОВ «Четін-Автомотив» (далі-орендар) було укладено договір оренди №15/11 (далі-договір), відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове платне користування на умовах оренди нежитлове приміщення, площею 50 м 2 , яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Будіндустрії, 2, як визначено експлікацією, що додається до цього договору, і є його невід'ємною частиною.

Пунктами 3.1 та 4.5 договору передбачено, що плата за оренду складає 5 000,00 грн. в місяць.

Орендодавець зобов'язується своєчасно і в повному обсязі вносити плату за оренду приміщення.

На виконання умов договору, 01.12.2012 між сторонами було підписано акт приймання-передачі в оренду нежитлового приміщення.

Судом встановлено, що позивач свої договірні зобов'язання виконав належним чином.

30.04.2013 між сторонами було укладено додаткову угоду, відповідно до якої сторони домовились припинити дію договору оренди №15/11 від 15.11.2012 з 30.04.2013.

У відповідності до акта приймання-передачі з оренди нежитлового приміщення від 30.04.2013, орендоване за договором приміщення було повернуто позивачу, як орендодавцю.

Протягом березня-квітня 2013 року відповідач безперешкодно користувався орендованим майном.

З метою сплати відповідачем орендної плати за вказаний період, позивачем були виставлені рахунки-фактури:

- №СФ-0000344 від 31.03.2013 на суму 5 000,00 грн.,

- №СФ-0000344 від 30.04.2013 на суму 5 000,00 грн.

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення орендодавцем (позивачем) умов договору.

Натомість, відповідач свої обов'язки за договором в частині своєчасної сплати орендної плати за спірний період не виконав, внаслідок чого за ним утворилось 10 000,00 грн. заборгованості.

Наявність 10 000,00 грн. заборгованості відповідача за договором підтверджується наданою суду довідкою позивача б/н від 23.06.2014.

Посилаючись на те, що відповідач остаточні розрахунки за договором не провів, позивач просить суд стягнути з відповідача, зокрема, 10 000,00 грн. заборгованості по сплаті орендної плати за березень-квітень 2013 року згідно договору.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Оскільки відповідачем не надано суду ані відзиву на позовну заяву, ані будь-яких інших доказів та/або доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд у відповідності до ст. 75 ГПК України, здійснював розгляд даної справи за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив, що заявлена позовна вимога підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 173, ч. 1 ст. 283, ч. 2 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Приписами ч. 1 ст. 762, ст. 629 ЦК України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Договір є обов'язковим для виконання.

Пунктом 3.2 договору передбачено, що плата за оренду приміщення, вказана у п. 3.1 цього договору сплачується орендарем у вигляді щомісячних авансових платежів протягом 3-х банківських днів з моменту виставлення орендодавцем рахунків-фактур.

З огляду наведеного, безперешкодне користування відповідачем орендованим майном протягом березня-квітня 2013, як і виставлення позивачем 31.03.2013 та 30.04.2013 рахунків на оплату породжує для останнього обов'язок по сплаті орендної плати за вказаний період у повному обсязі до 04.04.2013 та 04.05.2013 відповідно.

Пунктами 1 та 7 статті 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Дана норма кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України.

Відтак, беручи до уваги наведені нормативні приписи, а також те, що станом на день прийняття рішення відповідач свої договірні зобов'язання в частині сплати орендної плати не виконав, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 10 000,00 грн. заборгованості по сплаті орендної плати за березень-квітень 2013 року згідно договору підлягає задоволенню як така, що доведена позивачем належними та допустимими доказами та не спростована у встановленому порядку відповідачем.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань в частині щомісячної сплати орендної плати, позивач просить суд стягнути з першого 324,72 грн. 3% річних та 791,61 грн. інфляційних втрат нарахованих з 01.05.2013 по 01.06.2014 на 10 000,00 грн. сукупної заборгованості за договором.

Частиною 2 статті 625 ЦК України унормовано, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Водночас, ч. 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Беручи до уваги вищевикладене, встановлені п. 3.2 договору строки сплати орендної плати, а саме протягом 3-х банківських днів з моменту виставлення орендодавцем рахунків-фактур, а також виставлення позивачем 31.03.2013 та 30.04.2013 рахунків на оплату, суд дійшов висновку, що право на нарахування 3% річних на інфляційних втрат за порушення строків оплати орендної плати за березень-квітень 2013 року у позивача виникло з 04.04.2013 та 04.05.2013 відповідно.

Враховуючи вищевикладене, а також заявлений позивачем період, суд здійснював перерахунок 3% річних та інфляційних втрат за наступні періоди:

з 01.05.2013 по 03.05.2013 на 5 000,00 грн. заборгованості за березень 2013,

з 04.05.2013 по 01.06.2014 на 10 000,00 грн. сукупної заборгованості за договором.

Проте, оскільки арифметично вірний розмір 3% річних та інфляційних втрат, обрахованих судом протягом заявленого позивачем періоду з урахуванням наведених законодавчих та договірних положень становить 325,07 грн. та 1 090,00 грн. відповідно, а суд, приймаючи рішення, не може виходити за межі позовних вимог, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 324,72 грн. 3% річних та 791,61 грн. інфляційних втрат підлягає задоволенню.

Крім того, 15.07.2014 через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про відмову від позовної вимоги про стягнення з відповідача 1 332,38 грн. пені. Вказана заява підписана представником відповідача - Рачинським В.А., який діє на підставі довіреності б/н від 09.09.2013.

Приписами ч. 4 ст. 22, ч.ч. 1, 4 ст. 78 ГПК України встановлено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами.

Про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

З огляду на вищевикладене, а також враховуючи, що відмова позивача від позовної вимоги про стягнення пені у даній справі не суперечить законодавству України та не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів інших осіб, суд дійшов висновку про прийняття заяви позивача та припинення провадження у даній справі в частині стягнення з відповідача 1 332,38 грн. пені в порядку п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Судом роз'яснено позивачу, що повторне звернення до господарського суду зі спору між тими самими сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до ч. 5 ст. 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При винесенні даного рішення судом також було враховано, що припинення провадження у справі не є підставою для повернення сплаченого судового збору у розумінні ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 49, 59, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 173, 175, 193, 283 Господарського кодексу України, ст. ст. 525, 526, 612, 625, 629, 762 Цивільного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Четін-Автомотив» (08154, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Боярка, вул. Білогородська, 23Б, ідентифікаційний код 38275034) на користь Відкритого акціонерного товариства «Спеціалізоване будівельно-монтажне управління» (01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, 2, ідентифікаційний код 04012922) 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп. заборгованості, 324 (триста двадцять чотири) грн. 72 коп. 3% річних, 791 (сімсот дев'яносто одну) грн. 61 коп. інфляційних втрат та 1 631 (одну тисячу шістсот тридцять одну) грн. 46 коп. судового збору.

3. Прийняти заяву Відкритого акціонерного товариства «Спеціалізоване будівельно-монтажне управління» про відмову від позовної вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Четін-Автомотив» 1 332,38 грн. пені.

4. Провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Четін-Автомотив» на користь Відкритого акціонерного товариства «Спеціалізоване будівельно-монтажне управління» 1 332,38 грн. пені припинити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 18.07.2014.

Суддя В.А. Ярема