Рішення

від 15.07.2014 по справі 910/5565/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/5565/14 15.07.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр інфотехнологій" м. Києва

до Житлово-будівельного кооперативу "Либідь" м. Києва"

про стягнення боргу, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов'язання, ціна позову 50899,77 грн.

Суддя Паламар П.І.

Представники:

від позивача Токаренко Я.С.,

від відповідача Субботін В.М.

СУТЬ СПОРУ :

у березні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр інфотехнологій" звернулося з указаним позовом.

Позивач зазначав, що на підставі договорів факторингу № 28/09/12 від 28 вересня 2012 р. між Публічним акціонерним товариством "Екостандарт" та Публічним акціонерним товариством "Фортуна-банк" і № 04/10/12 від 4 жовтня 2012 р. між Публічним акціонерним товариством "Фортуна-банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Центр інфотехнологій" Публічне акціонерне товариство "Екостандарт" відступило йому своє право вимоги до Житлово-будівельного кооперативу "Либідь" за договором про постачання теплової енергії у вигляді гарячої води № 450076 від 1 травня 2001 р. у розмірі 55211,28 грн.

Між Публічним акціонерним товариством "Екостандарт" як правонаступником Закритого акціонерного товариства "Енергогенеруюча компанія "Укр-Кан Пауер" та відповідачем укладено договір № 450076 на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води від 1 травня 2001 р. згідно з яким Публічне акціонерне товариство "Екостандарт" зобов'язалося виробляти, систематично поставляти та передавати у власність відповідачу теплову енергію, а останній - щомісячно не пізніше 28 числа поточного місяця оплачувати спожиту теплову енергію.

Всупереч умов цього договору відповідач частково оплатив спожиту протягом квітня 2011-червня 2012 років теплову енергію, заборгувавши 45248,48 грн.

З цих підстав просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь суму боргу, борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за час прострочення 1106,27 грн., 4585,22 грн. три проценти річних з простроченої суми, а також понесені ним по справі господарські витрати.

У процесі розгляду справи позивач заявою № цит-07/61 від 1 липня 2014 р. зменшив розмір заявленої до стягнення суми боргу до 45211,28 грн., збитків внаслідок інфляції за час прострочення до 1105,78 грн., трьох процентів річних з простроченої суми до 4582,71 грн., вказавши, що при складанні розрахунку заборгованості помилково не було враховано частину оплат проведених за спірним договором.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги у зменшеному вигляді.

Відповідач у відзиві на позовну заяву, його представник у судовому засіданні проти позову заперечив, посилаючись на часткову оплату спожитої теплової енергії, безпідставне неврахування позивачем всіх сум, сплачених на погашення заборгованості за спірним договором, в рахунок оплати вартості теплової енергії, спожитої протягом позовного періоду.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що на підставі договорів факторингу № 28/09/12 від 28 вересня 2012 р. між Публічним акціонерним товариством "Екостандарт" та Публічним акціонерним товариством "Фортуна-банк" і № 04/10/12 від 4 жовтня 2012 р. між Публічним акціонерним товариством "Фортуна-банк" та позивачем Публічне акціонерне товариство "Екостандарт" відступило останньому своє право вимоги до відповідача за договором про постачання теплової енергії у вигляді гарячої води № 450076 від 1 травня 2001 р. у розмірі 55211,28 грн., у тому числі 45211,28 грн., що становлять предмет розгляду даної справи.

Це підтверджується наявними у справі копіями договорів факторингу, поясненнями сторін, повідомленням № 10-10-12/450076 від 10 жовтня 2012 р. про відступлення права вимоги.

Відповідно до вимог ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Також встановлено, що 1 травня 2001 р. між Публічним акціонерне товариством "Екостандарт" як правонаступником Закритого акціонерного товариства "Енергогенеруюча компанія "Укр-Кан Пауер" та відповідачем укладено договір № 450076 на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води.

За умовами договору Публічне акціонерне товариство "Екостандарт" зобов'язалася постачати відповідачу теплову енергію у вигляді гарячої води для потреб опалення, гарячого водопостачання до належного відповідачу будинку по проспекту Бажана, 7 в обсязі 1757,8 Гкал/рік, а останній - оплачувати спожиту теплову енергію не пізніше 28 числа поточного місяця.

Строк дії договору відповідно до умов п. 10.1 договору встановлений з 1 травня 2001 до 1 травня 2002 років та вважається подовженим на кожний наступний рік, якщо за місяць до його закінчення жодною із сторін не буде заявлено про протилежне, та при умові, якщо покупець до 1 серпня поточного року узгодить з енергопостачальною організацією обсяги споживання на наступний період. Доказів припинення договору у спірний період суду не надано.

Поясненнями позивача, які не заперечив відповідач, наявними у справі особовими картками (табуляграмами) споживання теплової енергії, стверджується факт споживання відповідачем протягом квітня 2011-червня 2012 років теплової енергії вартістю 247884,25 грн. Спір щодо обсягів та вартості переданої за договором теплової енергії між сторонами відсутній.

Поясненнями позивача, поданим ним розрахунком заборгованості, складеним відповідно до вимог чинного законодавства та умов спірного договору, наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями №№ 45 від 25 квітня 2011 р., 58 від 24 травня 2011 р., 81 від 23 червня 2011 р., 86 від 25 липня 2011 р., 98 від 23 серпня 2011 р., 115 від 26 вересня 2011 р., 129 від 26 жовтня 2011 р., 124 від 18 листопада 2011 р., 143 від 23 листопада 2011 р., 152 від 14 грудня 2011 р., 160 від 23 грудня 2011 р., 2 від 18 січня 2012 р., 6 від 23 січня 2012 р., 15 від 14 лютого 2012 р., 16 від 23 лютого 212 р., 27 від 12 березня 2012 р., 29 від 22 березня 2012 р., 39 від 17 квітня 2012 р., 44 від 4 травня 2012 р., 59 від 24 травня 2012 р., 61 від 12 червня 2012 р., 64 від 25 червня 2012 р., 73 від 16 липня 2012 р., довідкою про надходження коштів за спожиту теплову енергію від ПАТ "Екостандарт" стверджується факт оплати відповідачем спожитої протягом квітня 2011-червня 2012 років теплової енергії у розмірі 202672,97 грн.

Доказів належної оплати за договором суду не надано.

За таких обставин з відповідача на користь позивача відповідно до вимог ст.ст. 622, 625 ЦК України підлягає стягненню 45211,28 грн. боргу (247884,25-202672,97), 1105,78 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 4582,71 грн. три проценти річних з простроченої суми.

Доводи відповідача про сплату ним всієї суми боргу, у т.ч. на підставі платіжних доручень №№ 35 від 21 березня 2011 р., 45 від 21 квітня 2011 р., 58 від 24 травня 2011 р. необґрунтовані, оскільки зі змісту указаних платіжних документів вбачається, що ці оплати у загальному розмірі 50000 грн. стосувалися погашення боргу за теплову енергію, одержану відповідачем у періоди, які передували позовному (до квітня 2011 року), а саме, у лютому та березні 2011 року.

Крім того, оплати листопада 2011 року у розмірі 11911,95 грн. та грудня 2011 року у розмірі 8597,19 грн. за відсутності чіткого призначення платежу про погашення зобов'язань спірного періоду позивачем правомірно зараховані в рахунок погашення зобов'язання з оплати теплової енергії, спожитої протягом лютого-березня 2011 року.

Заперечення щодо розміру наявної на початок спірного періоду заборгованості (1 квітня 2011 р.), в рахунок погашення якої позивач мав прав зараховувати одержані кошти, суперечать зібраним у справі доказам та встановленим обставинам про те, що відповідно до даних особових карток (табуляграм) за лютий та березень 2011 року відповідачем було одержано 348,369 Гкал теплової енергії загальною вартістю 70808,09 грн., яка була оплачена вищезазначеними платежами, проведеними відповідачем вже у спірний період.

Оскільки позов задоволено, понесені по справі господарські витрати стосовно до вимог ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр інфотехнологій" м. Києва задовольнити частково.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "Либідь" (02121, м. Київ, пр-т Бажана, 7, код 25699863) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр інфотехнологій" (01054, м. Київ, вул. Тургенєвська, 22, код 32531966) 45211,28 грн. боргу, 1105,78 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 4582,71 грн. три проценти річних з простроченої суми, 1827 грн. витрат по оплаті судового збору.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Суддя господарського суду міста Києва П.І.Паламар