Ухвала

від 17.07.2014 по справі 826/3277/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/3277/14 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В. Суддя-доповідач: Парінов А.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

17 липня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Парінова А.Б.,

суддів: Грибан І.О., Губської О.А.,

при секретарі судового засідання Арсенійчук М.В.,

за участю представників сторін:

від позивача Хахула М.О.,

від відповідача Кальковець В.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу дочірнього підприємства «Основа-Декор» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 червня 2014 року у справі за позовом дочірнього підприємства «Основа-Декор» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі по тексту - відповідач, податковий, контролюючий орган) про скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 11.01.2014 року №3326552208 та від 11.01.2014 року №3226552208.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 червня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду - без змін, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що посадовими особами відповідача було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку дочірнього підприємства «Основа-Декор» (код за ЄДРПОУ 32707869) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських відносин з ТОВ «Ей-Сі Трейдінг» (ПН 37244183), ТОВ «Трейд-Лаб» (ПН 37227110), ТОВ «Броварське територіальне об'єднання капітального будівництва» (ПН 33927298) за період 01.01.2011 року по 30.09.2013 року.

Результати перевірки відображено в акті перевірки від 19.12.2013 року №804/26-55-22-08/32707869 (далі по тексту - акт перевірки), в якому контролюючим органом встановлено порушення позивачем вимог п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, у зв'язку з тим, що до складу валових витрат безпідставно віднесені витрати по фінансово-господарських відносинах з ТОВ «Ей-Сі Трейдінг», ТОВ «Трейд-Лаб», ТОВ «Броварське територіальне об'єднання капітального будівництва» на загальну суму 1681815 грн., в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 336175 грн., у тому числі по періодах: за ІІ-ІV квартали 2011 року - 332625 грн.; за 9 місяців 2012 року - 3550 грн.; п. 198.1 п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 294441 грн., а саме: за лютий 2011 року - на загальну суму ПДВ 19075 грн., за березень 2011 року - на загальну суму ПДВ 21333 грн., за квітень 2011 року - на загальну суму ПДВ 20667 грн., за травень 2011 року - на загальну суму ПДВ 33430 грн., за червень 2011 року - на загальну суму ПДВ 39011 грн., за липень 2011 року - на загальну суму ПДВ 19201 грн., за серпень 2011 року - на загальну суму ПДВ 20666 грн., за жовтень 2011 року - на загальну суму ПДВ 37837 грн., за грудень 2011 року - на загальну суму ПДВ 12686 грн., за лютий 2012 року - на загальну суму ПДВ 2250 грн., за березень 2012 року - на загальну суму ПДВ 20790 грн., за квітень 2012 року - на загальну суму ПДВ 29923 грн., за травень 2012 року - на загальну суму ПДВ 17572 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №3326552708 від 11.01.2014 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 294441 грн. та податкове повідомлення-рішення №3226552708 від 11.01.2014 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток в розмірі 336175 грн.

Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду з позовом про їх скасування.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що господарські операції позивача з ТОВ «Ей-Сі Трейдінг», ТОВ «Трейд-Лаб», ТОВ «Броварське територіальне об'єднання капітального будівництва» в період, що перевірявся, не мали реального характеру та прийшов до висновку, що визначення контролюючим органом підприємству податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток є правомірним.

Колегія суддів погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, заявлені позивачем суми бюджетного відшкодування за період, що перевірявся, за висновками контролюючого органу не підлягають відшкодуванню, оскільки договори, укладені позивачем з ТОВ «Ей-Сі Трейдінг», ТОВ «Трейд-Лаб» і ТОВ «Броварське територіальне об'єднання капітального будівництва», носять безтоварних характер.

Колегія суддів звертає увагу, що наслідки в податковому обліку платника податків створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Таким чином, в даному випадку дослідженню підлягає реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування.

Колегією суддів встановлено, що в період, за який відповідачем було проведено перевірку, позивачем було укладено договори підряду з наступними контрагентами: ТОВ «Ей-Сі Трейдінг», ТОВ «Трейд-Лаб», ТОВ «Броварське територіальне об'єднання капітального будівництва».

У зв'язку з укладенням договору № 34/01 від 06.10.2008 р. та додаткових угод до нього (№ 25 від 10.02.2011 p., № 26/ від 10.03.11 р. та № 27 від 11.04.2011 р.) між ДП «Основа-Декор» (Підрядник) та TOB «Основа» (Генпідрядник), об'єкт будівництва - зона З ВАТ «Подільський цемент», м. Кам'янець-Подільський, та на підставі проведеного замовником будівництва, ВАТ «Подільський цемент» тендеру, останнім було погоджено субпідрядну організацію TOB «Ей-Сі Трейдінг», з якою в подальшому ДП «Основа-Декор» було укладено договір субпідряду № 2/с від 28.01.2011 р. та додаткові угоди № 1 від 01.03.2011 р. та № 2 від 28.01.2011 р.

На підтвердження виконання договору субпідряду № 2/с від 28.01.2011 р. та додаткові угоди № 1 від 01.03.2011 р. та № 2 від 28.01.2011 р. позивачем надано наступні первинні документи: довідки КБ-3 про вартість будівельних робіт і акти здачі прийняття робіт (надання послуг): № 1 за лютий 2011 p., № 1 за березень 2011р., № 1 за березень 2011 р., виписки банку, податкові накладні.

Крім цього, в рамках виконання договору № 1/01 від 28.01.2011 р. та додаткових угод до нього (№ 4, № 5, № 6, № 7, № 8, № 9, № 10, № 12 до договору № 1/01 від 28.01.2011 p.), укладеного ДП «Основа-Декор» (Підрядник) з TOB «Основа (Генпідрядник), об'єкт будівництва - Готельно-офісній комплекс по вул. Антоновича, 79 в м. Києві та на підставі проведеного замовником будівництва, СП «Торонто-Київ», тендеру, останнім було погоджено субпідрядну організацію TOB «Ей-Сі Трейдінг», з якою в подальшому ДП «Основа-Декор» було укладено договір субпідряду № 4/с від 15.04.2011 р. та додаткові угоди № 1 від 04.05.2011 р. та № 2 від 12.05.2011 р. до нього, а також договір субпідряду № 7/с від 01.06.2011 р. і додаткові угоди до нього № 1 від 01.07.2011 р. та №2 від 01.08.2011 р.

На підтвердження виконання умов зазначених договорів позивачем надано наступні первинні документи: довідки КБ-3 про вартість будівельних робіт, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), виписки банку, податкові накладні.

Договори аналогічного змісту було укладено позивачем з TOB «Броварське територіальне об'єднання капітального будівництва», а саме: договір № 8/с від 10.06.2011 року з додатковими угодами, договір № 7/с від 01.06.2011 року з додатковими угодами, та з ТОВ «Трейд-Лаб», а саме: договір № 9/с від 01.09.2011 року, договір № 10/с від 05.09.2011 року, договір № 11/с від 07.11.2011 року, договір № 12/с від 10.11.2011 року з додатковими угодами.

На підтвердження факту виконання договорів субпідряду з ТОВ «Трейд-Лаб» позивачем надано довідки КБ-3 про вартість будівельних робіт, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), виписки банку, податкові накладні.

Згідно із ч. 2 ст. 3 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством та на даних якого ґрунтується, зокрема, податкова звітність.

Частиною 1 ст. 9 цього Закону встановлено підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Частиною 2 визначено перелік обов'язкових реквізитів первинних документів: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, визначення податкових зобов'язань повинно здійснюватися за наявності в платника належно оформлених підтверджуючих проведення господарських операцій первинних документів.

Дослідивши надані позивачем на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій первинні документи по взаємовідносинах з вказаними контрагентами, колегія суддів зазначає, що вони складені без зазначення посад посадових осіб підприємства, які їх підписали, у зв'язку з чим неможливо ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

В ході перевірки шляхом здійснення аналізу даних додатків №5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів» до податкових декларацій з додатку на додану вартість ДП «Основа-Декор» за період 01.01.2011 року по 30.09.2013 року, поданих до ДПІ у Печерському районі м. Києва, в частині формування податкового кредиту, встановлено включення до складу податкового кредиту ПДВ сформованих за рахунок ТОВ «Ей-Сі Трейдінг» (ПН 37244183), ТОВ «Трейд-Лаб» (ПН 37227110), ТОВ «Броварське територіальне об'єднання капітального будівництва» (ПН 33927298) на загальну суму 357029,53 грн., а саме: лютий 2011 року - на загальну суму ПДВ 19075 грн., березень 2011 року - на загальну суму ПДВ 21333,4 грн., квітень 2011 року - на загальну суму ПДВ 20666,83 грн., травень 2011 року - на загальну суму ПДВ 33430 грн., червень 2011 року - на загальну суму ПДВ 41581,59 грн., липень 2011 року - на загальну суму ПДВ 16629,85 грн., серпень 2011 року - на загальну суму ПДВ 83255,43 грн., жовтень 2011 року - на загальну суму ПДВ 37836,62 грн., грудень 2011 року - на загальну суму ПДВ 51335,15 грн., січень 2012 року - на загальну суму ПДВ 31885,66 грн.

За результатами перевірки фінансово-господарської діяльності ДП «Основа-Декор» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських відносин з ТОВ «Ей-Сі Трейдінг» за період 01.01.2011 року по 30.09.2013 року контролюючим органом встановлено, що ТОВ «Ей-Сі Трейдінг» порушено ст. 93 Цивільного кодексу України та ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» - місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені, а саме - за юридичною адресою ТОВ «Ей-Сі Трейдінг» директор відсутній, фактичне місцезнаходження підприємства не встановлено. Свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Ей-Сі Трейдінг» від 28.05.2010 р. №100299086 анульовано від 16.05.2011 р. з причин внесення до ЄДР запису про відсутність підтвердження відомостей.

Відповідно до акту перевірки, за результатами перевірки фінансово-господарської діяльності ДП «Основа-Декор» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських відносин з ТОВ «Броварське територіальне об'єднання капітального будівництва» за період 01.01.2011 року по 30.09.2013 року податковим органом встановлено, що свідоцтво платника ПДВ від 01.02.2009 року №100161984 анульоване 13.12.2011 року з підстав внесення до ЄДР запису про відсутність підтвердження відомостей. ТОВ «Броварське територіальне об'єднання капітального будівництва» порушено ст. 93 Цивільного кодексу України та ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» - місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені, а саме - за юридичною адресою ТОВ «Броварське територіальне об'єднання капітального будівництва» директор відсутній, фактичне місцезнаходження підприємства не встановлено.

З копії ухвали Подільського районного суду м. Києві від 02.08.2013 року судом першої інстанції встановлено, що органами досудового розслідування ОСОБА_4, ОСОБА_5 обвинувачуються в тому, що своїми діями, які виразились у фіктивному підприємництві, тобто створенні та придбанні суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб), а саме, зокрема, ТОВ «Ей-Сі Трейдінг» (код ЄДРПОУ 37244183), ТОВ «Трейд-Лаб» (код ЄДРПОУ 37227016) та ТОВ «Броварське Територіальне об'єднання капітального будівництва» (код ЄДРПОУ 33927298), з метою прикриття незаконної діяльності, вчинене повторно, а також підробленні документів, які видаються та посвідчуються підприємством, надають права та звільняють від обов'язків, а саме, первинних документів бухгалтерського, податкового обліку, документів фінансово-господарської діяльності про проведенні господарські операції з продажу (придбання) товарів, виконання робіт, надання послуг в адресу вказаних в підозрі суб'єктів підприємницької діяльності реального сектору економіки без фактичного здійснення господарських операцій, з метою використання їх як підроблювачем, так і іншою особою та їх збут, повторно, за попередньою змовою групою осіб, вчинили злочин, передбачений ч.2 ст. 205 КК України, ч.3 ст.358 КК України.

Виходячи з наведеного, податковий орган прийшов до висновку, що фінансово-господарська діяльність ТОВ «Ей-Сі Трейдінг», ТОВ «Трейд-Лаб» та ТОВ «Броварське Територіальне об'єднання капітального будівництва» здійснювалась поза межами правового поля.

Наведені обставини та досліджені судом документальні докази у їх сукупності, суд вважає достатніми для висновку про те, що господарські операції між позивачем та контрагентами: ТОВ «Ей-Сі Трейдінг», ТОВ «Трейд-Лаб» та ТОВ «Броварське Територіальне об'єднання капітального будівництва» фактично не мали реального характеру, їх виконання оформлено лише документально без мети на реальне настання правових наслідків.

Посилання позивача на акти готовності об'єктів до експлуатації як на доказ підтвердження виконання будівельних робіт саме ТОВ «Ей-Сі Трейдінг», ТОВ «Трейд-Лаб» та ТОВ «Броварське Територіальне об'єднання капітального будівництва» колегія суддів відхиляє, оскільки з наведених актів не вбачається, що будівельні роботи виконані саме ТОВ «Ей-Сі Трейдінг», ТОВ «Трейд-Лаб» та ТОВ «Броварське Територіальне об'єднання капітального будівництва», а не позивачем як підрядником.

Проаналізувавши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що надані первинні документи не є достатніми доказами фактичного здійснення спірних господарських операцій.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що господарські операції між позивачем та його контрагентами не підтверджуються, виходячи з врахування реального часу здійснення операцій, господарських можливостей, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності.

Відтак, виходячи з встановлених судом обставин та наведених вище норм законодавства у їх сукупності, суд приходить до висновку про недоведеність наявності сукупності умов, обставин та підстав (фактичного виконання спірних операцій саме контрагентом позивача) з якими наведені вище норми законодавства пов'язують можливість правомірного формування спірних сум податкових вигод та, відповідно, про відсутність у позивача підстав для їх формування.

Суд у взаємозв'язку з наведеним також враховує, що наявність оплати на користь контрагента сама по собі не є підтвердженням фактичного здійснення операцій та в даному випадку - самостійною підставою для формування спірних сум податкових вигод, оскільки рух цих коштів, виходячи з вищенаведеного, не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю учасників спірних операцій.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що операції позивача з ТОВ «Ей-Сі Трейдінг», ТОВ «Трейд-Лаб» та ТОВ «Броварське Територіальне об'єднання капітального будівництва» не мали реального характеру.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1. Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2. ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Водночас відповідно до п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п. 198.6. Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені де складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Проаналізувавши встановлені фактичні обставини справи на підставі наведених норм законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що надані позивачем первинні документи не підтверджують реальне здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Ей-Сі Трейдінг», ТОВ «Трейд-Лаб», ТОВ «Броварське Територіальне об'єднання капітального будівництва» у спірний період та наявність господарської мети при їх здійсненні.

Виходячи з викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що право позивача на отримання податкового кредиту не підтверджене належними доказами, а тому висновок відповідача про порушення позивачем вимог п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України внаслідок завищення від'ємного значення з податку на додану вартість відповідає дійсним обставинам справи.

Перевіряючи висновок податкового органу про порушення позивачем вимог 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до підпункту 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізований товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інших витрат беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.1 даної статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно з пунктом 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визначаються на основі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами, ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II даного Кодексу.

Таким чином, враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що витрати, понесені позивачем за період, що перевірявся, при веденні фінансово-господарської діяльності з ТОВ «Ей-Сі Трейдінг», ТОВ «Трейд-Лаб» та ТОВ «Броварське Територіальне об'єднання капітального будівництва» не повинні приймати участь у формуванні об'єкта оподаткування з податку на прибуток підприємства за цей період, оскільки не підтверджуються відповідними первинними документами.

Наявність порушень податкового законодавства, що була встановлена відповідачем під час проведення перевірки, є приводом для застосування до відповідачів відповідальності, згідно з вимогами законодавства у сфері оподаткування, що і було зроблено податковим органом шляхом винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, дійшов вірного висновку про відмову в задоволенні позову.

Доводи апеляційної скарги позивача висновки суду першої інстанції не спростовують та відхиляються судом так, як є помилковими.

Згідно з ст. ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу дочірнього підприємства «Основа-Декор» залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 червня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення (ч.5 ст.254 КАС України)та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.Б. Парінов Судді І.О. Грибан О.А. Губська Ухвалу в повному обсязі виготовлено 21.07.2014 року

.

Головуючий суддя Парінов А.Б.

Судді: Грибан І.О.

Губська О.А.