Постанова

від 16.07.2014 по справі 821/2290/14

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2014 р.м. ХерсонСправа № 821/2290/14

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Войтович І.І.,

при секретарі - Сердюк О.О.,

за участю:

представника позивача - Гончар Н.М.,

представника відповідача - Юдіна В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Фермерського господарства "Лагуна-5"

до Цюрупинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області (Голопристанське відділення)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

встановив:

Фермерське господарство «Лагуна-5» (далі - позивач) звернулося до суду із адміністративним позовом до Цюрупинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області про скасування податкового повідомлення-рішення №0000052111 від 06.03.2014 року.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав викладених в позовній заяві та пояснив, що 04.09.2007 року між Голопристанською районною державною адміністрацією та позивачем укладений договір оренди земельної ділянки площею 150, 00 га. Пунктом 9 наведеного договору сторонами узгоджено розмір орендної плати в сумі 8298, 18 грн. на рік, із розрахунку 1% від нормативної грошової оцінки. Згідно п.288.4 ст.288 Податкового кодексу України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Згідно ч.1 ст.651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Зазначив, що оскільки до вищевказаного договору оренди землі не вносилось жодних змін в частині збільшення розміру орендної плати та зміни цільового призначення земельних ділянок, наданих позивачу в оренду, відтак відсутні підстави для висування вимог щодо сплати орендних платежів в інших обсягах та розмірах, ніж це передбачено самим договором оренди. Просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив та пояснив, що в ході перевірки Ф/г "Лагуна-5" встановлено порушення пп.288.5.1 п.288.5 ст. 288 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено суму податкового зобов'язання по орендній платі за землю 2011 р., 2012 р., 2013 р., у загальній сумі 62441,64 грн. Вважає прийняте контролюючим органом оскаржуване податкове повідомлення - рішення правомірним. Просив відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши позовну заяву, вислухавши пояснення представників сторін та дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов слід задовольнити, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідачем було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань донарахування орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності ФГ «Лагуна-5». За результатами даної перевірки складено акт №1/21-11-15/34660943 від 15.01.2014 року.

Згідно висновків даного акту податковим органом встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства, зокрема п.п.288.5.1 п.288.5 ст.288 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємство занизило суму податкового зобов'язання по орендній платі за землю за 2011, 2012, 2013 роки в загальній сумі 62441, 64 грн.

На підставі вищенаведеного акта перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.03.2014 року №0000052111, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб на загальну суму 75456,24 грн., в тому числі 62441, 64 грн. - сума основного платежу та 13014, 60 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Позивач, не погоджуючись з даним податковим повідомленням - рішенням, звернувся з вказаним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Як вбачається із матеріалів адміністративної справи правова позиція відповідача ґрунтується на тому, що відповідно до п.3 Постанови Кабінету Міністрів України №783 від 12.05.2000 року «Про проведення індексації грошової оцінки земель» та ст. 289 Податкового кодексу України, щорічно здійснюється індексація нормативної грошової оцінки земельних ділянок. Таким чином, на думку відповідача, позивачем в порушення п.п.288.5.1 п.288.5 ст.288 Податкового кодексу України подано до податкового органу декларації по орендній платі за землю на 2011, 2012, 2013 роки із заниженими показниками.

Суд не погоджується із такими доводами податкового органу виходячи з наступного.

У відповідності до ст. 9 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності належить до загальнодержавних податків, порядок нарахування та сплати якого регламентований положеннями Податкового кодексу України.

Відповідно до пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі (ст. 269 Податкового кодексу України).

Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (ст. 286 ПК України).

Відповідно до ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

У відповідності до пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України, розмір орендної плати встановлюється в договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється розділом ХІІІ Кодексу.

Пунктом 286.2 статті 286 Податкового кодексу України визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 ПК України, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Судом встановлено, що на території Краснознамянської сільської ради із земель державної власності згідно договору оренди землі, який зареєстровано у Голопристанському відділі Херсонської регіональної філії центру державного земельного кадастру 07.09.2007 року за №4АА002376-040772100005, позивачу надано земельну ділянку площею 150 га для рибогосподарських потреб, цільове призначення земельної ділянки - землі водного фонду.

Відповідно до п.2 та п.4 договору оренди землі в оренду передається земельна ділянка загальною площею 150, 00 га, в тому числі заболочені землі 22, 28 га, відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом 127, 72 грн. Нормативно грошова оцінка земельної ділянки становить 829818, 00 грн.

Згідно п. 9 наведеного договору орендна плата вноситься у грошовій формі та розмірі 8298, 12 грн. на рік, шляхом внесення цих коштів у встановленому законом порядку до бюджету не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним періодом (місяцем) відповідно до закону. Орендна плата розраховується відповідно 1% від нормативної грошової оцінки.

В п.13 даного договору зазначено, що розмір орендної плати переглядається кожні два роки у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.

З пояснень представника позивача встановлено та заперечувалося представником відповідача, що до вищенаведеного договору оренди землі не вносились жодних змін в частині збільшення розміру орендної плати, а також щодо інших істотних умов договору.

В силу положень ст. 30 вказаного Закону, зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Відповідно до ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Як уже зазначалося судом вище, що розмір орендної плати з моменту укладення вищевказаного договору оренди землі, жодного разу не переглядався сторонами цього договору.

Суд звертає увагу на те, що договір оренди землі є цивільно-правовим, а отже, йому притаманні такі ознаки, як свобода договору, обов'язковість його виконання сторонами тощо. Суб'єкт владних повноважень, який не є учасником договору, не може здійснювати владні управлінські функції шляхом втручання у відносини сторін договору, але має право контролювати належність виконання договору та відповідність його умов чинному законодавству України, зокрема стежити, щоб такі умови не суперечили інтересам суспільства. Якщо ж договір пов'язаний зі сплатою податків і, на думку суб'єкта владних повноважень, спрямований на ухилення від їх сплати, останній, за допомогою адміністративних заходів, уповноважений відновити публічний порядок.

Таким чином, суд вважає, що оскільки до договору оренди землі не вносилися зміни в частині збільшення розміру орендної плати, то відповідно відсутні підстави для нарахування податкових зобов'язань в інших розмірах, ніж це передбачено самими договором оренди.

Статтями 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000052111 від 06.03.2014 року є протиправним, а тому його слід скасувати.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позов є підставним та обґрунтованим, а тому його слід задовольнити.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив :

Позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Цюрупинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області (Голопристанське відділення) від 06.03.2014 року № 0000052111, яким Фермерському господарству "Лагуна-5" визначено грошове зобов'язання за платежем орендна плата з юридичних осіб в сумі 75456,24 грн., у тому числі за основним платежем в сумі 62441,64 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 13014,60 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Фермерського господарства "Лагуна - 5" ( код ЄДРПОУ 34660943 ) судовий збір в сумі 182,70 грн. ( Сто вісімдесят дві гривні 70 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 17 липня 2014 р.

Суддя Войтович І.І.

кат. 8.3.13