Рішення

від 17.07.2014 по справі 229/1648/14-ц

ДРУЖКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

№ 2/229/554/2014

ЄУН 229/1648/14-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2014 року Дружківський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Сєрікової О.О.

при секретарі Ракітіній Н.Г.

за участю

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Мітасова І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Дружківки цивільну справу за позовом

ОСОБА_3 до Дружківської міської державної лікарні ветеринарної медицини про стягнення грошової компенсації за невикористану відпустку, стягнення середнього заробітку за час затримки та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_3 звернулася з позовом до відповідача, в якому вказала, що з 07 липня 1998 року по 01 квітня 2014 року вона працювала на посадах ветеринарного лікаря, завідуючої ДВЛ селища Олексієво-Дружківка Дружківської міської державної лікарні ветеринарної медиціни.

01 квітня 2014 року вона була звільнена за ст.38 КЗпП України.

При звільненні вона отримала грошову компенсацію за невикористану відпустку за період роботи з 07 липня 2013 року по 01 квітня 2014 року за 18 календарних днів в сумі 622.98грн., яка сплачена 31 березня 2014 року разом із заробітною платою за березень 2014 року, всього 2841.37грн.

В порушення норм ст.ст. 74-75 КЗпП України, їй не сплачена компенсація за додаткові відпустки за ненормований робочий день за 2003, 2005, 2008 роки. Загальна кількість невикористаних днів відпустки, що підлягає компенсації, складає 28 календарних днів, що складає 1058.12 грн., виходячи із середньої заробітної плати в сумі 37.79 грн.

Також відповідно до ч.1ст.116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Згідно зі ст.117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Оскільки компенсація за невикористану відпустку виплачена їй 25 квітня 2014 року, вважає що відповідач порушив строки розрахунку з нею, просить стягнути на її користь середній заробіток за час затримки по день фактичного розрахунку з 01 квітня 2014 року по 21 травня 2014 року в сумі 1927.29грн. (51деньх37.79грн.)

Крім того, вважає, що їй спричинена моральна шкода, оскільки несвоєчасний розрахунок з нею відповідача порушив її нормальні життєві зв'язки, оскільки заробітна плата є її єдиним доходом, вона хворіє і потребує постійного лікування, вона нервувала, вимушена була звернутися до суду. Оцінює спричинену їй моральну шкоду в 3000 грн. Просить задовольнити позов.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 повністю підтримала позовні вимоги з підстав, вказаних в позові і просить суд їх задовольнити.

Представник відповідача Мітасов І.В. в судовому засіданні не визнав позовні вимоги, пояснивши, що дійсно на підприємстві ОСОБА_3 працювала з 1998 року ветеринарним лікарем Дружківської міської державної лікарні ветеринарної медицини і мала право на додаткову відпустку за ненормований робочий день. Він не може надати документи, які б підтверджували надання позивачці додаткової відпустки 7 календарних днів за період 1998-1999 років, оскільки вони не збереглися. В лютому 2003 року позивачка була переведена на посаду завідуючої Олексієво-Дружківської ДВЛ і відповідно до колективного договору не мала права на отримання додаткової відпустки. В 2006 році позивачка оформила пенсію за віком і продовжувала працювати. З 01 лютого 2008 року ОСОБА_3 була переведена на 0.5 ставки і також не мала права на надання додаткової відпустки, але вона позивачці все ж надавалася.

Вважає, що позивачці були виплачені при звільненні всі належні їй суми. Виплати були проведені тоді, коли Держказначейством були перераховані підприємству, тобто вини відповідача в цьому немає.

Підприємство перевірялося територіальною Державною інспекцією з питань праці у Донецькій області в травні місяці 2014 року і не виявило порушень норм КЗпП України.

Вважає, що позивачці не спричинена моральна шкода, оскільки її заробітна плата на підприємстві не є єдиним доходом, бо вона отримує пенсію, її захворювання не зв'язане з працею на підприємстві. Просить в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши докази по справі, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що відповідно до трудової книжки позивача, вона наказом №17 від 07 липня 1998 року прийнята на посаду ветеринарного лікаря ДВЛ селища Олексієво-Дружківки Дружківського міського підприємства ветеринарної медицини.

Наказом за №8 від 01 квітня 2014 року позивач звільнена з підприємства за ст.38 КЗпП України (а.с. 8-10).

Сума розрахунку виплачена 31 березня 2014 року за 18 календарних днів згідно платіжному дорученню №48 та 25 квітня 2014 року за 24 календарних дні згідно платіжному дорученню №84

Судом встановлено, що відповідно до наказу за №3 від 02 січня 2003 року по Дружківській міській державній ветеринарній лікарні, ОСОБА_3 переведена завідуючою Олексієво-Дружківської ДВЛ з 01 січня 2003 року.

Судом встановлено, що відповідно до наказу за №5 від 01 лютого 2008 року по Дружківській міській державній ветеринарній лікарні, ОСОБА_3 завідуюча Олексієво-Дружківською ДВЛ переведена на 0.5 ставки з 01 квітня 2008 року. ОСОБА_3 ознайомлена з наказом під розпис (а.с. 21).

Відповідно до до п.8 та Додатку №1 Колективного договору Дружківської міської державної ветеринарної лікарні на 2014-2019 р., зареєстрованого УСЗН Дружківської міської ради за №30 від 28.03.2014 року ( та колективним договором на 2009-2013 р., зареєстрованого за №276 від 17 лютого 2009 року), затверджений список професій та посад, які дають право на додаткову відпустку тривалістю 7 календарних днів:

1.лікар ветеринарної медицини;

2.фельдшер ветеринарної медицини;

3.лаборант ветеринарної медицини.

Відповідно до вимог ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, передбачених статтею 61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осбі, які беруть участь у справі, виникає спір.

Доказування не може грунтуватись на припущеннях.

Судом встановлено, що позивач працювала у 1998-1999 році фельдшером ветеринарної медицини і мала право на додаткову відпустку тривалістю 7 днів.

Відповідно до ст.83 КЗпП України, у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей.

Відповідно до довідки відповідача, середня заробітна плата позивача складає 37.79 грн. (а.с.46).

В судовому засіданні встановлено, що позивачу не виплачена компенсація за 7 днів додаткової відпустки, що складає 264.53грн (37.70грн. х7), тому ця сума підлягає примусовому стягненню з відповідача.

В судовому засіданні встановлено, що з 02 січня 2003 року позивачка працювала завідуючою Олексієво-Дружківської ДВЛ і відповідно до займаної посади не мала право на додаткову відпустку, тому позовні вимоги в частині стягнення грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки за 2003, 2005 та 2008 роки задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст.116 КЗпП України, при звільнені працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Судом встановлено, що при звільненні ОСОБА_3 31 березня 2014 року була виплачена сума компенсації за відпустку за 18 календарних днів, а 25 квітня 2014 року за 24 календарні дні, тобто мала місце затримка розрахунку, але приймаючи до уваги що Дружківська міська державна ветеринарна лікарня являється державною установою і має залежність від надходження коштів від Державного бюджету, крім того, позов задовольняється частково, звільнений працівник отримує пенсію, то суд вважає за доцільне відмовити в цій частині позову.

Представник позивача в судовому засіданні обгрунтовувала позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди в сумі 3000 грн. тим, що позивач ОСОБА_3 понесла моральну шкоду, оскільки заробітна плата була її єдиним джерелом доходу і єдиним засобом існування. Суттєве зменшення розрахункової суми призвело до втрати нормальних життєвих зв'язків, нервового зриву, погіршення стану здоров'я.

Суд вважає, що позивач не довів суду спричинення їй моральної шкоди, оскільки в судовому засіданні було встановлено, що позивач з 2006 року являється пенсіонером і отримує пенсію, тобто заробітна плата не є у неї єдиним джерелом існування. В судовому засіданні не надано доказів тому факту, що недоотримання сумм компенсації при звільненні призвело до погіршення стану здоро'вя позивачки, якимсь чином призвело до втрати її нормальних життєвих зв'язків, тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст.88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно задоволеної чи відхиленої частини вимог. тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача судовий збір в сумі 243.60грн. в Державний бюджет міста Дружківки.

Керуючись ст.ст. 6,10,11,58,60, 88,212-215 ЦПК України, ст.ст. 83, 116,117 КзпП України,

суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до Дружківської міської державної лікарні ветеринарної медиціни про стягнення грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, стягнення середнього заробітку та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Дружківської міської державної лікарні ветеринарної медицини ( р/р 35228201015236 в ГУ ДКСУ У, МФО 834016, код ЄДРПОУ 20311630) на користь ОСОБА_3 грошову компенсацію за невикористану додаткову відпустку за період роботи з 07.07.1998 по 07.07.1999 року в сумі 264 (Двісті шістдесят чотири) грн. 53коп.

В задоволенні позовних вимог про стягнення середнього заробітку та моральної шкоди відмовити.

Стягнути з Дружківської міської державної лікарні ветеринарної медиціни судовий збір в сумі 243.60 грн. в Державний бюджет міста Дружківки.

Рішення суду набирає законної сили: через 10 днів з дня його проголошення, якщо не була подана апеляційна скарга; у разі подання апеляційної скарги, після розгляду її апеляційним судом.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Донецької області через Дружківський міський суд протягом 10 днів після проголошення рішення

Вступна та резолютивна частини рішення прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 17 липня 2014 року.

Повний текст рішення прийнятий в нарадчій кімнаті 21 липня 2014 року.

Суддя: О. О. Сєрікова